25164

Співвідношення науки і філософії в Античній культурі

Доклад

Логика и философия

А через досвід у людей виникає наука та мистецтво під мистецтвом в цьому контексті розуміється філософія. Та найвищою мудрістю яку Арістотель визначає як науку про граничні причини та начала є філософія. 1а філософія знання про істину; це наука що досліджує суще як таке а також те що йому властиве само по собі. 1а філософія бажана заради самої себе і заради пізнання а не ізза корисності.

Украинкский

2013-08-12

22.5 KB

0 чел.

24. Співвідношення науки і філософії в Античній культурі

Ця проблема найкраще висвітлена в роботі Арістотеля «Метафізика». Філософ говорить, що всі люди від природи прагнуть до знань, доказом цьому є чуттєве сприйняття. Умовою отримання знань – є пам’ять. Завдяки їй ми отримуємо досвід. А через досвід у людей виникає наука та мистецтво (під мистецтвом в цьому контексті розуміється філософія). До того ж, мистецтво для Арістотеля стоїть вище науки. Адже для мистецтва характерний загальний погляд на подібні речі. Досвід (і наука в т.ч.) відповідає на питання «що?», тоді як мистецтво  - на питання «чому?».

Люди, що мають досвід мудріші за тих, хто має лише чуттєве сприйняття, а ті, що володіють мистецтвами – мудріші за тих, хто має досвід. Та найвищою мудрістю, яку Арістотель визначає як науку про граничні причини та начала, є філософія. Арістотель називає її 1-ю філософією.

1-а філософія – знання про істину; це наука, що досліджує суще як таке, а також те, що йому властиве само по собі. Вона не тотожна жодній з наук, адже всі вони досліджують лише окрему з частин сущого, а не суще взагалі.

1-а філософія бажана заради самої себе і заради пізнання, а не із-за корисності. Вона є наукою наук, є найбільш досконалішою, адже вона є знання заради самого знання. Це божественна наука, тому що 1. вона досліджує перші причини та начала і 2. повністю оволодіти цим знанням може, мабуть, лише бог.

І як висновок Арістотель говорить, що всі науки є більш необхідними і корисними, ніж філософія, проте кращої науки за неї нема.   


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1816. НАЛОГОВЫЙ ПОТЕНЦИАЛ СУБЪЕКТА ФЕДЕРАЦИИ: ОЦЕНКА И ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ПО КОМПЛЕКСНЫМ МАКРОЭКОНОМИЧЕСКИМ ПОКАЗАТЕЛЯМ 1.33 MB
  Понятие и экономическое содержание налогового потенциала субъекта федерации. Факторы, определяющие величину налогового потенциала субъектов Российской Федерации и показатели его оценки. Совершенствование системы требований к комплексной оценке налогового потенциала субъекта федерации. Краткосрочное моделирование показателей налогового потенциала субъектов федерации Дальневосточного федерального округа.
1821. Развитие исторического образования в университетах России во второй половине XVIII – начале XX века 1.33 MB
  Влияние культуры классицизма на развитие русской исторической науки и образования. Эпоха Великих реформ и формирование принципов дальнейшего развития исторического образования в российских университетах. Реорганизация учебного процесса на историко-филологических факультетах в университетах России в конце 70-80-х гг. XIX в.
1822. Дидактическое структурирование процесса обучения студентов в педагогическом вузе 1.33 MB
  Структурирование процесса обучения в вузе как педагогическая проблема. Характеристики структур педагогических систем с позиции концепции структурно-количественного анализа. Дидактические оценки использования резюме как методологического компонента структуры процесса обучения математике в вузе. Взаимосвязь структурных характеристик умственной деятельности обучаемых с показателями эффективности решения математических задач и оценками качеств личности.
1823. МИГРАЦИОННАЯ ПОЛИТИКА ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА 1.33 MB
  Интеграционные процессы в Западной Европе во второй половине ХХ столетия и создание Европейских Сообществ. Возникновение и деятельность межправительственных групп по выработке основных направлений миграционной политики ЕС. Формирование единого европейского законодательства в области регулирования миграционных процессов.