25164

Співвідношення науки і філософії в Античній культурі

Доклад

Логика и философия

А через досвід у людей виникає наука та мистецтво під мистецтвом в цьому контексті розуміється філософія. Та найвищою мудрістю яку Арістотель визначає як науку про граничні причини та начала є філософія. 1а філософія знання про істину; це наука що досліджує суще як таке а також те що йому властиве само по собі. 1а філософія бажана заради самої себе і заради пізнання а не ізза корисності.

Украинкский

2013-08-12

22.5 KB

0 чел.

24. Співвідношення науки і філософії в Античній культурі

Ця проблема найкраще висвітлена в роботі Арістотеля «Метафізика». Філософ говорить, що всі люди від природи прагнуть до знань, доказом цьому є чуттєве сприйняття. Умовою отримання знань – є пам’ять. Завдяки їй ми отримуємо досвід. А через досвід у людей виникає наука та мистецтво (під мистецтвом в цьому контексті розуміється філософія). До того ж, мистецтво для Арістотеля стоїть вище науки. Адже для мистецтва характерний загальний погляд на подібні речі. Досвід (і наука в т.ч.) відповідає на питання «що?», тоді як мистецтво  - на питання «чому?».

Люди, що мають досвід мудріші за тих, хто має лише чуттєве сприйняття, а ті, що володіють мистецтвами – мудріші за тих, хто має досвід. Та найвищою мудрістю, яку Арістотель визначає як науку про граничні причини та начала, є філософія. Арістотель називає її 1-ю філософією.

1-а філософія – знання про істину; це наука, що досліджує суще як таке, а також те, що йому властиве само по собі. Вона не тотожна жодній з наук, адже всі вони досліджують лише окрему з частин сущого, а не суще взагалі.

1-а філософія бажана заради самої себе і заради пізнання, а не із-за корисності. Вона є наукою наук, є найбільш досконалішою, адже вона є знання заради самого знання. Це божественна наука, тому що 1. вона досліджує перші причини та начала і 2. повністю оволодіти цим знанням може, мабуть, лише бог.

І як висновок Арістотель говорить, що всі науки є більш необхідними і корисними, ніж філософія, проте кращої науки за неї нема.   


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75350. Особенности социально-экономического и политического развития Испании в V-XI веках 51.5 KB
  Особенности социальноэкономического и политического развития Испании в VXI вв. Вандалы переправились далее в Северную Африку вестготы и свевы остались в Испании которая была в конце V в. Оно занимало кроме Испании всю Южную Галлию до Луары на севере Бискайского залива йа западе Средиземного моря и реки Роны на юговостоке. В вестготской Испании начали развиваться феодальные отношения.
75351. Англия в V-XI веках 62 KB
  Завоевание Британии англосаксами После того как римские войска в начале V в. были выведены из Британии населённой бриттами кельтами на её территорию стали массами вторгаться германские племена саксованглов и ютов жившие между Эльбой и Рейном область расселения саксов и на Ютландском полуострове область расселения англов и ютов. Англосаксонское завоевание Британии продолжалось свыше 150 лет и закончилось в основном в начале VII в. Столь длительный характер завоевания объясняется прежде всего тем что кельтское население Британии...
75352. Германия в X-XI веках 42 KB
  В состав Германии входили следующие герцогства из которых каждое было заселено определённым германским племенем так называемые племенные герцогства: Саксония и Тюрингия между притоками Рейна и Эльбой; Франкония по реке Майну и среднему течению Рейна; Швабия по верхнему течению Дуная и Рейна а также его притока Неккара и Бавария по среднему течению Дуная я его притоков к востоку от реки Лех. К...
75353. Крестовые походы. Их причины, предпосылки, социальный состав и цели участников. Первый крестовый поход 61.5 KB
  Папа указал и на земные выгоды ожидающие крестоносцев на Востоке. Не ожидая подхода основных сил рыцарейкрестоносцев бедняки устремились вперед. Путь крестоносцев через византийские владения сопровождался повальным грабежом местного населения. Император Алексей 1 опасаясь нашествия крестоносцев которых утонченная верхушка византийского общества не без основания считала варварами старался воспрепятствовать объединению их ополчений в Константинополе.
75354. Особенности социально-экономического и политического развития Италии в XI-XIII вв. Причины незавершенности политической централизации Италии 44 KB
  Особенности социально-экономического и политического развития Италии в XI-XIII вв. Причины незавершенности политической централизации Италии. Государственная самостоятельность которую получили многие города Северной и Центральной Италии к концу XII в. коммуны с консульским правлением сложились в десятках городов Северной и Центральной Италии в Падуе Ферраре Кремоне Генуе Пизе Сьене Болонье и многих других.
75355. Особенности социально-экономического и политического развития Италии в XIII-XV веках 61 KB
  Завоевание Южной Италии и Сицилии норманнами. многие города Южной Италии и Сицилии добились от феодальных сеньоров вольностей участия представителей горожан в органах судебно-административной власти. Южной Италии и Сицилии норманнами норманнский правитель рожер II образовал Сицилийское королевство объединив в нем Южную Италию и Сицилию При норманнах в Южной Италии и на Сицилии завершился процесс складывания феодальных отношений.
75356. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства 312 KB
  Конкурентоспроможність потенціалу підприємства та її рівні. Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства. Прикладні моделі оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства. Методи оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства в зарубіжній практиці.
75357. Структура і графоаналітична модель потенціалу підприємства 119 KB
  Під структурою системи, якою є потенціал підприємства, розуміють мережу найбільш суттєвих, стійких (інваріантних) звязків між елементами. На думку М.Ф. Овчинникова, структура представляє собою «інваріантний» аспект системи. В.И.Кремянський також звертає увагу на те, що структура виражає не усю сукупність звязків обєкту