25165

Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. (за Коретом)

Доклад

Логика и философия

Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. за Коретом Австрійський філософ Корет виокремлює 3 види істини: логічну онтічну та онтологічну. З цього приводу Корет виділяє 3 концепції істини: кореспондентна відповідність пізнання і судження з предметом іншими словами це те що дійсно є консенсусна дещо вважається істинним якщо компетентні в цій області судді погодяться з цим та когерентна нове знання не має суперечити вже існуючому має узгоджуватися з ним.

Украинкский

2013-08-12

24 KB

2 чел.

103. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. (за Коретом)

Австрійський філософ Корет виокремлює 3 види істини: логічну, онтічну та онтологічну. Під логічною істиною він розуміє те, що ми бажаємо дізнатися або що ми вже знаємо і стверджуємо. З цього приводу Корет виділяє 3 концепції істини: кореспондентна (відповідність пізнання і судження з предметом, іншими словами це те, що «дійсно» є), консенсусна (дещо вважається істинним, якщо компетентні в цій області судді погодяться з цим) та когерентна (нове знання не має суперечити вже існуючому, має узгоджуватися з ним). Кожна з цих теорій має свої недоліки. Когерентна та теорія консенсусу визначають лише критерії пошуку істини, не говорячи про її сутність. Тоді як кореспондентна навпаки говорить про сутність, але не про критерії пошуку.

Логічна істина властива лише акту пізнання. Проте, якщо я намагаюся дізнатися істину про щось, то я вже припускаю можливість такого істинного пізнання. Якщо я запитую про суще і можу знати про суще, то перед цим воно має бути можливим для такого пізнання. Тому поряд з істиною пізнання (істина з гносеологічної точки зору), є істина, яка є властивістю самого сущого. Це так звана онтічна істина, яка є умовою можливості логічної істини. Онтічна істина означає пізнаваність сущого і разом з логічною істиною виступають як потенція та акт істини.

Основою логічної та обтічної істин є онтологічна істину, яку Корет називає істиною буття (Він як і Хайдегер розмежовує буття та суще). Суще є духовно пізнаваним. У такому випадку суще є чимось відмінним від духа і навпаки (протилежність суб’єкта та об’єкта). Єдина умова пізнання – це єдність цих протилежностей. І цією єдністю є буття. Не тільки об’єкт, але й суб’єкт «є», він покладений в бутті і завдяки буттю.