25167

Філософські засади гуманітарного знання

Доклад

Логика и философия

Філософські засади гуманітарного знання Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання точність обєктивність повторюваність результату. Проте досить давно було підміченим що значна частина гуманітарного знання яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється повязаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання. Головні проблеми гуманітарного знання властиві також і філософії пізнавальне і ціннісне відношення людини...

Украинкский

2013-08-12

28 KB

1 чел.

26.Філософські засади гуманітарного знання

Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання (точність, обєктивність, повторюваність результату). Проте досить давно було підміченим, що значна частина гуманітарного знання, яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється пов’язаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання.

Головні проблеми гуманітарного знання (властиві також і філософії) – пізнавальне і ціннісне відношення людини до світу; духовний досвід людини в  осягненні смислу життя; проблеми життя і смерті, свободи і необхідності. Філософське і гуманітарне знання співвідносяться як універсально-всезагальне і спеціально-конкретне знання про людину, її культуру і світ.

Особливо очевидна спорідненість філ. і гум. знання проявляється при  осмисленні того факту, що і гум. науки проходять етап тиску зі сторони природничої методології, зокрема вимоги елімінації суб’єкта пізнання. А зрівняння гум. зн в правах з природ. тривалий час залишається мрією багатьох дослідників. Влада взірця природ. наук відчувається на проблемв походження терміну гуманітарна наука (“наука про дух”) (19 ст). Термін здобуває право на існування передусім завдяки Джону Стюарту Міллю, який (у праці “Логіка”) окреслює можливість, яку несе застосування індуктивної логіки в царині ”моральних наук”, мета – показати, що в основі усіх всіх пізнавальних наук лежить індуктивний метод.

Навіть ті, дослідники, які намагались обгрунтувати принципову відмінність методологічної основи прир. і гум. зн, потрапляли в пастку пануючих наукових ідеалів.

Дильтай: проти причинно-наслідкових моделей свідомості, абстрактних побудов, з яких виключена людина, прагнув осмислити людину як цілісність. В якості методу застосовує досвід, в якому кожна складова мислення  співвідноситься з цілим людської природи, як вона проявляється в мові  і історії. Вводить нові та оновлює деякі поняття: розуміння, індивіуальне ціле, експресія, темпоральність життя, репрезентація, дія, енергія, становлення.  

Розвитку методології гуманітарного знання сприяли ідеї Гуссерля про життєвий світ і кризу європейських наук. Природознавсто нічого не може сказати нам про життєві потреби, про смисл людського існування. Точні науки забули свій смисловий фундамент – життєвий світ, в якому присутні наші цілі і прагнння, повсякденний досвід, культурно-істоичні реалії.

Вціому ідеї геменевити і феноменології стали важливм філософським фундаментом для становлення методології гуманітарного знання.

В ХХ ст. ровиток методології гуманітарного знання відбувається в різноманітних напрямках. На Заході розробляються структуралістский постструктуралістский, деконструктивістский підходи, в вітчизняній філософії науки проблеми досліджуються в традиційній суб’еєкт-об’єктній парадигмі. Ця тема здобуває все більшу значимість в счасній методології і філософії науки, особливо в зв’язку з усвідомленням необхідності введення людського виміру в науково-досслідницьку діятльність. В ХХ веке про ці проблеми серьйозно розмірковув М.М.Бахтін. Найбільш плідна його ідея – посбудова вченея про пізнання не уособленно від людини, а на основі довіри до цілосного суб’екту. Його міркування про філософські основи гум.знання: критерій в ньому не точність пізнання, а глибина проникнення, пізнання в ньому спрямоване на індивідуальне. Це сфера одкровень, пригадувань, повідомлень. Такий акт пізнання – двосторонній (діалогічний), він передбачає ативність того, хто пізнає і того, хто або що відкривається. Предмет гуманітарних наук – буття, яке виражається і промовляє.

Сучасні дослідники усвідомлюють, що ідеалом гуман. зн. має бути саме явище в його одноманітній та історичній конкретності. При цьому задіяним може бути який завгодно обсяг загальних знань – мета полягає не в глибшому розумінні загального закону розвиту людства, а в осягненні того, якими є ось ця людина, цей народ, держава, так як могло статися, що вони зробилися ось такими.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

58034. Застосування інтеграла до моделювання процесів 2.54 MB
  Навчальна: узагальнити і систематизувати знання студентів з теми «Інтеграл та його застосування»; сприяти закріпленню знань про геометричний, фізичний та економічний зміст інтеграла; формувати вміння й навички студентів самостійно систематизувати та поглиблювати знання...
58035. Применение интеграла 107 KB
  Цель: Обобщить и систематизировать знания по теме Применение интеграла. Актуализация опорных знаний Определение первообразной; Определение неопределенного интеграла; Определение интеграла...
58036. ЗАСТОСУВАННЯ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА 558.5 KB
  Сприяти закріпленню знань про геометричний та фізичний зміст інтеграла. Учитель пропонує закінчити речення щоб сформульовані твердження були вірними: Криволінійною трапецією називається Дія обернена до диференціювання Первісні для однієї і тієї ж функції відрізняються тільки...
58037. Завоевание арабов. Создание Арабского халифата 248.5 KB
  Рассмотреть историю создания Арабского халифата и возникновение ислама, ознакомиться с ярчайшими достижениями исламской культуры; усовершенствовать навыки работы с исторической картой
58038. Утворення національної держави в Італії 123 KB
  Мета: навчити учнів встановлювати хронологічну послідовність подій; визначати причини хід та наслідки обєднання Італії; пояснювати терміни: поміркованоліберальний напрям обєднання революційний напрям обєднання; давати характеристику політичним лідерам даного періоду...
58039. Італія 104 KB
  Мета: Охарактеризувати процес розвитку Італії у повоєнні роки. Розкрити основні тенденції економічного, політичного, соціального розвитку. Показати основні проблеми, що стояли перед країною, і шляхи їх подолання.
58040. Побудова математичної моделі 120.5 KB
  Мета уроку: Сприяти формуванню практичних умінь і навичок розв’язувати задачі за допомогою рівнянь; розвивати логічне мислення; спонукати учнів до прояву творчої активності, ініціативи; розвивати вміння аналізувати, знаходити раціональні способи розв’язування задач.
58041. Підсумковий урок по темі «Чотирикутники» 220 KB
  Мета уроку: Повторити і систематизувати означення окремих видів чотирикутників і їх властивостей. Встановити зв’язок між обсягами понять. Вдосконалити в учнів уміння та навички розв’язувати задачі, використовуючи властивості чотирикутників...
58042. Особистісно орієнтоване навчання на уроках математики 116.5 KB
  Виходячи з принципів особистісно орієнтованого навчання учитель повинен дозволити учням засвоювати знання в тому темпі який визначається їхніми пізнавальним здібностями забезпечити засвоєння всіма учнями знань на рівні державних стандартів що дозволить їм продовжувати освіту або займатися трудовою діяльністю після отриманої спеціальної підготовки; дати можливість здібним учням максимально розвинути позитивні нахили і задовольнити свої пізнавльні інтереси...