25167

Філософські засади гуманітарного знання

Доклад

Логика и философия

Філософські засади гуманітарного знання Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання точність об’єктивність повторюваність результату. Проте досить давно було підміченим що значна частина гуманітарного знання яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється пов’язаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання. Головні проблеми гуманітарного знання властиві також і філософії – пізнавальне і ціннісне відношення людини...

Украинкский

2013-08-12

28 KB

1 чел.

26.Філософські засади гуманітарного знання

Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання (точність, обєктивність, повторюваність результату). Проте досить давно було підміченим, що значна частина гуманітарного знання, яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється пов’язаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання.

Головні проблеми гуманітарного знання (властиві також і філософії) – пізнавальне і ціннісне відношення людини до світу; духовний досвід людини в  осягненні смислу життя; проблеми життя і смерті, свободи і необхідності. Філософське і гуманітарне знання співвідносяться як універсально-всезагальне і спеціально-конкретне знання про людину, її культуру і світ.

Особливо очевидна спорідненість філ. і гум. знання проявляється при  осмисленні того факту, що і гум. науки проходять етап тиску зі сторони природничої методології, зокрема вимоги елімінації суб’єкта пізнання. А зрівняння гум. зн в правах з природ. тривалий час залишається мрією багатьох дослідників. Влада взірця природ. наук відчувається на проблемв походження терміну гуманітарна наука (“наука про дух”) (19 ст). Термін здобуває право на існування передусім завдяки Джону Стюарту Міллю, який (у праці “Логіка”) окреслює можливість, яку несе застосування індуктивної логіки в царині ”моральних наук”, мета – показати, що в основі усіх всіх пізнавальних наук лежить індуктивний метод.

Навіть ті, дослідники, які намагались обгрунтувати принципову відмінність методологічної основи прир. і гум. зн, потрапляли в пастку пануючих наукових ідеалів.

Дильтай: проти причинно-наслідкових моделей свідомості, абстрактних побудов, з яких виключена людина, прагнув осмислити людину як цілісність. В якості методу застосовує досвід, в якому кожна складова мислення  співвідноситься з цілим людської природи, як вона проявляється в мові  і історії. Вводить нові та оновлює деякі поняття: розуміння, індивіуальне ціле, експресія, темпоральність життя, репрезентація, дія, енергія, становлення.  

Розвитку методології гуманітарного знання сприяли ідеї Гуссерля про життєвий світ і кризу європейських наук. Природознавсто нічого не може сказати нам про життєві потреби, про смисл людського існування. Точні науки забули свій смисловий фундамент – життєвий світ, в якому присутні наші цілі і прагнння, повсякденний досвід, культурно-істоичні реалії.

Вціому ідеї геменевити і феноменології стали важливм філософським фундаментом для становлення методології гуманітарного знання.

В ХХ ст. ровиток методології гуманітарного знання відбувається в різноманітних напрямках. На Заході розробляються структуралістский постструктуралістский, деконструктивістский підходи, в вітчизняній філософії науки проблеми досліджуються в традиційній суб’еєкт-об’єктній парадигмі. Ця тема здобуває все більшу значимість в счасній методології і філософії науки, особливо в зв’язку з усвідомленням необхідності введення людського виміру в науково-досслідницьку діятльність. В ХХ веке про ці проблеми серьйозно розмірковув М.М.Бахтін. Найбільш плідна його ідея – посбудова вченея про пізнання не уособленно від людини, а на основі довіри до цілосного суб’екту. Його міркування про філософські основи гум.знання: критерій в ньому не точність пізнання, а глибина проникнення, пізнання в ньому спрямоване на індивідуальне. Це сфера одкровень, пригадувань, повідомлень. Такий акт пізнання – двосторонній (діалогічний), він передбачає ативність того, хто пізнає і того, хто або що відкривається. Предмет гуманітарних наук – буття, яке виражається і промовляє.

Сучасні дослідники усвідомлюють, що ідеалом гуман. зн. має бути саме явище в його одноманітній та історичній конкретності. При цьому задіяним може бути який завгодно обсяг загальних знань – мета полягає не в глибшому розумінні загального закону розвиту людства, а в осягненні того, якими є ось ця людина, цей народ, держава, так як могло статися, що вони зробилися ось такими.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48783. Использование нейронных сетей для определения коммуникативных способностей индивидов 425 KB
  Слышали и про холодильники с выходом в Интернет и про внедрение Microsoft в будущие версии Windows элементов искусственного интеллекта. В подобном развитии области искусственного интеллекта нет ничего необычного. И наконец сети третьей группы являющиеся дальнейшим развитием предыдущих представляют собой уже нейроподобные системы и нацелены они на создание экзотических в настоящее время виртуальных личностей информационных копий человека средой обитания которых является глобальная сеть Интернет. Сейчас в Интернете повсеместно можно...