25167

Філософські засади гуманітарного знання

Доклад

Логика и философия

Філософські засади гуманітарного знання Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання точність обєктивність повторюваність результату. Проте досить давно було підміченим що значна частина гуманітарного знання яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється повязаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання. Головні проблеми гуманітарного знання властиві також і філософії пізнавальне і ціннісне відношення людини...

Украинкский

2013-08-12

28 KB

1 чел.

26.Філософські засади гуманітарного знання

Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання (точність, обєктивність, повторюваність результату). Проте досить давно було підміченим, що значна частина гуманітарного знання, яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється пов’язаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання.

Головні проблеми гуманітарного знання (властиві також і філософії) – пізнавальне і ціннісне відношення людини до світу; духовний досвід людини в  осягненні смислу життя; проблеми життя і смерті, свободи і необхідності. Філософське і гуманітарне знання співвідносяться як універсально-всезагальне і спеціально-конкретне знання про людину, її культуру і світ.

Особливо очевидна спорідненість філ. і гум. знання проявляється при  осмисленні того факту, що і гум. науки проходять етап тиску зі сторони природничої методології, зокрема вимоги елімінації суб’єкта пізнання. А зрівняння гум. зн в правах з природ. тривалий час залишається мрією багатьох дослідників. Влада взірця природ. наук відчувається на проблемв походження терміну гуманітарна наука (“наука про дух”) (19 ст). Термін здобуває право на існування передусім завдяки Джону Стюарту Міллю, який (у праці “Логіка”) окреслює можливість, яку несе застосування індуктивної логіки в царині ”моральних наук”, мета – показати, що в основі усіх всіх пізнавальних наук лежить індуктивний метод.

Навіть ті, дослідники, які намагались обгрунтувати принципову відмінність методологічної основи прир. і гум. зн, потрапляли в пастку пануючих наукових ідеалів.

Дильтай: проти причинно-наслідкових моделей свідомості, абстрактних побудов, з яких виключена людина, прагнув осмислити людину як цілісність. В якості методу застосовує досвід, в якому кожна складова мислення  співвідноситься з цілим людської природи, як вона проявляється в мові  і історії. Вводить нові та оновлює деякі поняття: розуміння, індивіуальне ціле, експресія, темпоральність життя, репрезентація, дія, енергія, становлення.  

Розвитку методології гуманітарного знання сприяли ідеї Гуссерля про життєвий світ і кризу європейських наук. Природознавсто нічого не може сказати нам про життєві потреби, про смисл людського існування. Точні науки забули свій смисловий фундамент – життєвий світ, в якому присутні наші цілі і прагнння, повсякденний досвід, культурно-істоичні реалії.

Вціому ідеї геменевити і феноменології стали важливм філософським фундаментом для становлення методології гуманітарного знання.

В ХХ ст. ровиток методології гуманітарного знання відбувається в різноманітних напрямках. На Заході розробляються структуралістский постструктуралістский, деконструктивістский підходи, в вітчизняній філософії науки проблеми досліджуються в традиційній суб’еєкт-об’єктній парадигмі. Ця тема здобуває все більшу значимість в счасній методології і філософії науки, особливо в зв’язку з усвідомленням необхідності введення людського виміру в науково-досслідницьку діятльність. В ХХ веке про ці проблеми серьйозно розмірковув М.М.Бахтін. Найбільш плідна його ідея – посбудова вченея про пізнання не уособленно від людини, а на основі довіри до цілосного суб’екту. Його міркування про філософські основи гум.знання: критерій в ньому не точність пізнання, а глибина проникнення, пізнання в ньому спрямоване на індивідуальне. Це сфера одкровень, пригадувань, повідомлень. Такий акт пізнання – двосторонній (діалогічний), він передбачає ативність того, хто пізнає і того, хто або що відкривається. Предмет гуманітарних наук – буття, яке виражається і промовляє.

Сучасні дослідники усвідомлюють, що ідеалом гуман. зн. має бути саме явище в його одноманітній та історичній конкретності. При цьому задіяним може бути який завгодно обсяг загальних знань – мета полягає не в глибшому розумінні загального закону розвиту людства, а в осягненні того, якими є ось ця людина, цей народ, держава, так як могло статися, що вони зробилися ось такими.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80031. Исследование уровня жизни граждан и его реализации в сфере социального обеспечения 300 KB
  Однако не исключено, что при неразумной государственной политике грядущим поколениям России достанется дряхлеющее в борьбе с центробежными тенденциями и переворотами государство, расколотое и разлагающееся под бременем бедности и нищеты общество, больное и полуграмотное по стандартам...
80032. Створення об’єктивної картини проблем сучасної телерадіожурналістики на прикладі конкретних публікацій збірника «Теле- та радіожурналістика» 275.09 KB
  На сучасному етапі розвитку електронних засобів масової інформації журналіст радіо і телебачення виступає одночасно в кількох іпостасях здобувача укладача редактора аналітика оформлювача тлумача коментатора оглядача інформації та безпосереднього виконавця ролі її дикторського озвучування.
80035. Океанология. Физические явления и процессы в океане 14.3 MB
  Показан исторический опыт и современный уровень представлений о районировании и классификации подразделений Мирового океана. Приводятся основные сведения о физических явлениях и процессах в океане: рассматриваются вопросы перемешивания и устойчивости вод термики оптики акустики океана...
80036. Океанология. Динамические явления и процессы в океане 5.52 MB
  Свободная поверхность Мирового океана, не возмущенная динамическими факторами (приливы, течения и др.), определяет фигуру, называемую геоидом. Но наблюдения над уровнем моря в любой точке Мирового океана показывают, что его действительная поверхность не остается в покое, а находится в непрерывном...
80037. Навчальний проект з виявлення, дослідження та впорядкування джерел рідного краю «До чистих джерел» 69.5 KB
  «Не можна двічі увійти в одну і ту ж річку», — сказав знаменитий грецький філософ дві тисячі років тому. У наш час ми розуміємо глибокий зміст цього висловлювання не тільки як метафори, розуміємо буквально — води, що нас оточують, дійсно змінюються прямо на очах, у результаті антропогенного впливу.
80038. Формування інформаційної компетентності особистості в шкільній бібліотеці 72 KB
  Сьогодні шкільна бібліотека володіє значними можливостями щодо вдосконалення освітнього процесу. Нові навчальні програми, нові концепції, різноманітність навчальних курсів, зростаючий інтелектуальний рівень читачів висувають нові вимоги до якості інформаційного забезпечення навчально–виховного процесу.
80039. Школа Успіху, або формуємо компетентності 68.5 KB
  Завдання проекту Виявлення ключових проблем які гальмують підвищення якості освіти та надання рекомендацій щодо розвязання основних проблем змісту освіти. Створення системи моніторингу формування ключових компетентностей на всіх ступенях освіти дітей.