25167

Філософські засади гуманітарного знання

Доклад

Логика и философия

Філософські засади гуманітарного знання Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання точність обєктивність повторюваність результату. Проте досить давно було підміченим що значна частина гуманітарного знання яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється повязаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання. Головні проблеми гуманітарного знання властиві також і філософії пізнавальне і ціннісне відношення людини...

Украинкский

2013-08-12

28 KB

1 чел.

26.Філософські засади гуманітарного знання

Тривалий час для філософії головним напрямком орієнтації були ідеали природничого знання (точність, обєктивність, повторюваність результату). Проте досить давно було підміченим, що значна частина гуманітарного знання, яке отримує своє коріння в культурі і з яким дуже тісно виявляється пов’язаним філософське знання не знаходить адекватного відображення в теорії і методології природничого знання.

Головні проблеми гуманітарного знання (властиві також і філософії) – пізнавальне і ціннісне відношення людини до світу; духовний досвід людини в  осягненні смислу життя; проблеми життя і смерті, свободи і необхідності. Філософське і гуманітарне знання співвідносяться як універсально-всезагальне і спеціально-конкретне знання про людину, її культуру і світ.

Особливо очевидна спорідненість філ. і гум. знання проявляється при  осмисленні того факту, що і гум. науки проходять етап тиску зі сторони природничої методології, зокрема вимоги елімінації суб’єкта пізнання. А зрівняння гум. зн в правах з природ. тривалий час залишається мрією багатьох дослідників. Влада взірця природ. наук відчувається на проблемв походження терміну гуманітарна наука (“наука про дух”) (19 ст). Термін здобуває право на існування передусім завдяки Джону Стюарту Міллю, який (у праці “Логіка”) окреслює можливість, яку несе застосування індуктивної логіки в царині ”моральних наук”, мета – показати, що в основі усіх всіх пізнавальних наук лежить індуктивний метод.

Навіть ті, дослідники, які намагались обгрунтувати принципову відмінність методологічної основи прир. і гум. зн, потрапляли в пастку пануючих наукових ідеалів.

Дильтай: проти причинно-наслідкових моделей свідомості, абстрактних побудов, з яких виключена людина, прагнув осмислити людину як цілісність. В якості методу застосовує досвід, в якому кожна складова мислення  співвідноситься з цілим людської природи, як вона проявляється в мові  і історії. Вводить нові та оновлює деякі поняття: розуміння, індивіуальне ціле, експресія, темпоральність життя, репрезентація, дія, енергія, становлення.  

Розвитку методології гуманітарного знання сприяли ідеї Гуссерля про життєвий світ і кризу європейських наук. Природознавсто нічого не може сказати нам про життєві потреби, про смисл людського існування. Точні науки забули свій смисловий фундамент – життєвий світ, в якому присутні наші цілі і прагнння, повсякденний досвід, культурно-істоичні реалії.

Вціому ідеї геменевити і феноменології стали важливм філософським фундаментом для становлення методології гуманітарного знання.

В ХХ ст. ровиток методології гуманітарного знання відбувається в різноманітних напрямках. На Заході розробляються структуралістский постструктуралістский, деконструктивістский підходи, в вітчизняній філософії науки проблеми досліджуються в традиційній суб’еєкт-об’єктній парадигмі. Ця тема здобуває все більшу значимість в счасній методології і філософії науки, особливо в зв’язку з усвідомленням необхідності введення людського виміру в науково-досслідницьку діятльність. В ХХ веке про ці проблеми серьйозно розмірковув М.М.Бахтін. Найбільш плідна його ідея – посбудова вченея про пізнання не уособленно від людини, а на основі довіри до цілосного суб’екту. Його міркування про філософські основи гум.знання: критерій в ньому не точність пізнання, а глибина проникнення, пізнання в ньому спрямоване на індивідуальне. Це сфера одкровень, пригадувань, повідомлень. Такий акт пізнання – двосторонній (діалогічний), він передбачає ативність того, хто пізнає і того, хто або що відкривається. Предмет гуманітарних наук – буття, яке виражається і промовляє.

Сучасні дослідники усвідомлюють, що ідеалом гуман. зн. має бути саме явище в його одноманітній та історичній конкретності. При цьому задіяним може бути який завгодно обсяг загальних знань – мета полягає не в глибшому розумінні загального закону розвиту людства, а в осягненні того, якими є ось ця людина, цей народ, держава, так як могло статися, що вони зробилися ось такими.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23178. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми 40.5 KB
  Класична онтологія та її фундаментальні проблеми Онтологія розділ філософії що вивчає проблеми буття. ТермінОнтологія був запропонований Р. Вольфом явно розділили семантику термінівонтологія іметафізика. Формально онтологія складається з понять термінів організованих в таксономія їх описів і правил виводу.
23179. Технология Token Ring 81.5 KB
  Сети Token Ring, так же как и сети Ethernet, характеризует разделяемая среда передачи данных, которая в данном случае состоит из отрезков кабеля, соединяющих все станции сети в кольцо. Кольцо рассматривается как общий разделяемый ресурс, и для доступа к нему требуется не случайный алгоритм
23180. Філософський зміст категорії матерія 37 KB
  Якщо для філософів стародавнього світу матерія це матеріал з якого складаються тіла предмети а кожний предметтіло складається з матерії та форми як духовного першопочатку то для Р.Ньютон додає до Декартового визначення матерії як субстанції ще три атрибути: протяжність непроникність непорушна цілісність тілаінертність пасивність нездатність самостійно змінювати швидкість згідно із законами динаміки; вага зумовлена дією закону всесвітньої гравітації. Причому інертність та вага потім об'єднуються ним у поняття маси яка виступає...
23181. Рух, як спосіб простір та час як форми існування матерії 37 KB
  Рухяк спосіб простір та час як форми існування матерії Простір і час це філософські категорії за допомогою яких позначаються основні форми існування матерії. Філософію цікавить насамперед питання про відношення простору і часу до матерії тобто чи є вони реальними чи це тільки абстракціїфеномени свідомості. Сучасна наука розглядає простір і час як форми існування матерії. Матеріалізм підкреслює об'єктивний характер простору і часу невіддільність від руху матерії: матерія рухається у просторі і часі.
23182. Онтологія 128.5 KB
  Поняття онтологія не має однозначного тлумачення у філософії. Існує принаймні три значення цього поняття: Поперше під онтологією розуміють ту частину філософії яка з'ясовує основні фундаментальні принципи буття першоначала всього сутнісного. Саме поняття онтологія у перекладі з грецької мови означає вчення про суще сутнісне найважливіше онто суще сутнісне логія вчення. Подруге у марксистській філософії поняття онтологія вживається для з'ясування сутності явищ що існують незалежно від людини її свідомості та...
23183. Визначальні категоріальні характеристики світу 40 KB
  Визначальні категоріальні характеристики світу. Визначення змісту поняття світ можливе і дійсне тільки у системі відношення людина світ . Іншими словами світ є все те що відмінне від людини і що одночасно органічно має людину в собі. Отже на противагу об'єктивно існуючому світу є внутрішній світ людини .
23184. Поняття природи 115 KB
  природаангл. В побуті слово природа часто вживається у значенні природне середовище в якому живе людина все що нас оточує за винятком створеного людиною. 4 Друга природа створені людиною матеріальні умови її існування. У широкому розумінні природа органічний і неорганічний матеріальний світ Всесвіт у всій сукупності і зв'язках його форм що є об'єктом людської діяльності і пізнання основний об'єкт вивчення науки включно з тим що створене діяльністю людини.
23185. Народонаселення як природне явище 45.5 KB
  Народонаселення як природне явище Насе́лення лю́дність сукупність людей що постійно живуть в межах якоїсь конкретно вказанної територіїрайоні місті області частини країни країні континенту чи всієї земної кулі тощо. Наука яка вивчає розмір структури динаміку руху і розвиток населення зветься д е мо г ра фі я. Сукупність людей які здатні до самовідтворення та саморозвитку й проживають на певній територіїкраїна регіон континент чи будьяка інша частина планети називають населенням або народонаселенням. Населення в...