25168

Арістотель. «Метафізика»: вчення про сутність

Доклад

Логика и философия

Справді ми маємо на увазі одне й те ж коли говоримо людина і одна людина людина що існує і людина.

Украинкский

2013-08-12

22.5 KB

3 чел.

27. Арістотель. «Метафізика»: вчення про сутність

Арістотель – учень Платона, який продовжив справу свого вчителя. Один з найвідоміших його творів – «Метафізика». Це збірка книг, що випадково отримала таку назву вже після смерті Арістотеля. Одне з головних питань – проблема сущого.

Суще і єдине – одне і те саме. Скільки є видів єдиного, стільки ж є видів сущого. Справді, ми маємо на увазі одне й те ж, коли говоримо «людина» і «одна людина», «людина, що існує» і «людина». Проблема сутності – це проблема 1-ї філософії, яка на відміну від часткових наук має справу з загальною природою сущого.

Арістотель говорить, що ми пізнаємо одиничні речі, при цьому можемо підвести їх під один знаменник, що є доказом того, що в речах є щось єдине, тотожнє і спільне для них всіх. Цим спільним і є сутність. Якби окрім одиничних речей не існувало більш нічого, пізнання б було неможливим, все б обмежувалося чуттєвим сприйняттям.

Усе в світі виникає, змінюється і зникає. Це можливо завдяки наявності чогось незмінного та вічного. Таким для Арістотеля є щойність («чтойность»). У той час як ейдос є чимось загальним (форма, ідея), щойність є одиничною. Вона з’являється тоді, коли ми осмислюємо річ, розуміємо певне поняття під цим. Якщо ж нема цього осмислення, то нема поняття, а відповідно і щойності, і ми маємо справу лише з одиничним фактом. Тобто щойність передбачає: одиничну річ, що стала предметом моїх розмірковувань, одиничний факт, що став для мене поняттям, та осмислений факт, тобто факт підведений «під розум».    


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

50270. РОЛЬ СПИННОГО МОЗГА В РЕГУЛЯЦИИ ДВИГАТЕЛЬНОЙ ФУНКЦИИ ОРГАНИЗМА 150.22 KB
  Проводниковая функция спинного мозга возникает как функция аппарата двусторонних связей с головным мозгом и базируется на материальной основе белого вещества спинного мозга. При развитии белого вещества дорзальные (задние) канатики выполняют функцию чувствительного проведения, вентральные
50271. Роль среднего и заднего мозга в регуляции опорно-двигательного аппарата 242 KB
  Второй и последующий уровни регуляции работы опорно-двигательного аппарата являются надсегментарными (сравнить с сегментарным уровнем – спинным мозгом – посегментно замыкающиеся дуги спинальных двигательных рефлексов).
50272. РОЛЬ МОЗЖЕЧКА И СТРУКТУР ПЕРЕДНЕГО МОЗГА В РЕГУЛЯЦИИ ДВИГАТЕЛЬНЫХ ФУНКЦИЙ 2 MB
  Зернистый слой состоит из клеток-зерен и клеток Гольджи. Клетки-зерна – единственные возбуждающие нейроны коры мозжечка. Аксоны клеток-зерен уходят к молекулярному слою, образуя там Т-образные разветвления и контактируя с параллельными волокнами.
50273. ФИЗИОЛОГИЯ ПЕРЕДНЕГО МОЗГА И ЕГО УЧАСТИЕ В РЕГУЛЯЦИИ МЫШЕЧНОГО ТОНУСА И ДВИЖЕНИЯ 278 KB
  Стриопаллидарная система – это система, обеспечивающая сложные поведенческие акты, а у человека – и психофизиологические реакции. Стриопаллидарная система является последней подкорковой инстанцией, ближайшей подкоркой, частью конечного мозга, обеспечивающей связи ассоциативной и моторной коры.
50274. ГУМОРАЛЬНАЯ РЕГУЛЯЦИЯ ВИСЦЕРАЛЬНЫХ ФУНКЦИЙ. РОЛЬ ГОРМОНОВ В РЕГУЛЯЦИИ 356.5 KB
  Взаимодействие функций организма как целостной системы достигается за счет деятельности его механизмов регуляции. Нарушение этих механизмов ведет к рассогласованию функций, к дезадаптации организма, т.е. к развитию различных патологических состояний.
50275. РЕГУЛЯЦИЯ ВИСЦЕРАЛЬНЫХ ФУНКЦИЙ ОРГАНИЗМА. ФИЗИОЛОГИЯ АВТОНОМНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ 104 KB
  Разгружают ЦНС от переработки дополнительной информации; Объективизируют регуляцию внутренних органов, обеспечивают местные механизмы регуляции висцеральных функций (интрамуральный ганглий сердца – цетр кардиокардиальных рефлексов); Надежность регуляции внутренних органов.
50276. ОБЩАЯ ФИЗИОЛОГИЯ СЕНСОРНЫХ СИСТЕМ. ФИЗИОЛОГИЯ АНАЛИЗАТОРОВ 182.5 KB
  ЦНС получает информацию о внешнем мире и внутреннем состоянии организма от специализированных к восприятию раздражений органов рецепции. Многие органы рецепции называют органами чувств потому, что в результате их раздражения и поступления от них импульсов в кору больших полушарий головного мозга
50277. ФИЗИОЛОГИЯ БОЛИ 161.5 KB
  Соматическая: поверхностная (кожа) и глубокая (мышцы, суставы, связки, кости). Висцеральная – во внутренних органах (воспаление, деструкция, дискинезия, нарушение кровоснабжения); Проекционная (фантомная). Отраженная (зоны Захарьина-Геда)
50278. Промежуточный мозг 64.5 KB
  Анатомически промежуточный мозг (diencephalon) является отделом мозгового ствола. Однако, в отличие от среднего и продолговатого мозга, промежуточный мозг в эмбриогенезе формируется вместе с большими полушариями из переднего мозгового пузыря.