25170

Поняття феномену у феноменологічній філософії

Доклад

Логика и философия

Поняття феномену у феноменологічній філософії Феномен від грецьк. У феноменології Гуссерля Ф. дається в принципово іншій – феноменологічній – установці. Після процедури феноменологічної редукції очищення змісту свідомості від натуралізму та психологізму цей зміст постає як інтенційна даність ноезоноематичних актів що конституюють змістовний результат пізнання.

Украинкский

2013-08-12

31 KB

4 чел.

52. Поняття феномену у феноменологічній філософії

Феномен (від грецьк. φαινόμενον – те, що виявляється) – у традиційній (класичній) філософії (ХVІІ–ХІХ ст.) – поняття, співвідносне з поняттям сутності і протиставлене йому, як зміст явлення речей у пізнанні змісту речей самих по собі.

У ХХ ст. (Брентано, Дільтей та ін.) проводиться розрізнення фізичних Ф. (знаків чогось дійсного, що викликає уявлення) і психічних Ф. (змісту, що іманентно переживається свідомістю і є безпосередньою очевидністю). У феноменології Гуссерля Ф. дається в принципово іншій – феноменологічній – установці. Після процедури феноменологічної редукції, «очищення» змісту свідомості від «натуралізму» та «психологізму», цей зміст постає як інтенційна даність ноезо-ноематичних актів, що конституюють змістовний результат пізнання. Зміст Ф. Гуссерль розглядає як багатошаровий: а) словесна (мовна) оболонка; б) психічні переживання суб’єкта пізнання; в) «сенс» і «значення» виразу і пізнавального переживання; г) покладений через значення «предмет». Перші два шари не становлять інтересу для феноменології, останні ж два підлягають феноменологічному аналізу, центральне місце в якому належить «сенсу», в якому виявляється суто логічна природа пізнання. Цей «сенс» належить чітко відрізняти від усіх видів психічних переживань, він являє собою «інтенційну єдність» пізнавального результату.

Задля того, щоб зрозуміти сенс поняття феномена у феноменології, я спробую зіставити це базове феноменологічне поняття, з одного боку, з його повсякденним розумінням, а з іншого - з тим, яке значення має це поняття у класичному трансценденталізмі, засновником якого є Кант. У повсякденному слововжитку поняття феномен означає якусь надзвичайну подію, яка відбувається в об'єктивній реальності. Отже, двома визначальними характеристиками поняття "феномен" для пересічної людини є надзвичайність, а інколи навіть надприродність і об'єктивність. У феноменології, натомість феномен розглядається як феномен досвіду свідомості, тобто все, що може постати як явище у досвіді, має бути розглянутим як феномен. У такому разі надзвичайні явища позбуваються свого пріоритету і залучаються до низки явищ, що їх актуально переживає або потенційно може пережити свідомість. Таким чином, феноменологія трактує феномен як базовий елемент досвіду свідомості, й на відміну від повсякденного розуміння не приписує феномену характеристику надзвичайності, а також сприймає об'єктивність не як непроблематичну вихідну характеристику феноменів, а як тему феноменологічного дослідження. Кант протиставляє феномен ноумену, або явище "речі-у-собі". Для нього феноменальним є іманентний світ актуального або потенційного досвіду, тоді як ноуменальний характер має все трансцендентне, або те, що лежить за межами будь-якого можливого досвіду.

Найбільш влучно феноменологічне розуміння феномена, викладає Сартр на початку свого твору "Буття і ніщо". Він вважає, що феноменологічній філософії притаманне прагнення подолати споконвічний дуалізм європейської метафізики. І саме феноменологічне розуміння феномена знімає одну з фундаментальних опозиції західного мислення, а саме опозицію внутрішнього і зовнішнього: "Феномени, що репрезентують суще - ані зовнішні, ані внутрішні, вони рівноцінні і на рівних співвідносяться з іншими феноменами, жоден з них не переважає". Схопити феномени у такий спосіб нам заважає наївна віра в ноуменальний світ: "Доки ми могли вірити в існування ноуменальних реальностей, ми уявляли видимість як чистий негатив. Це було "те, що не є буттям", видимість не має іншого буття, окрім буття ілюзії і помилки". Проявлене стає цілком позитивним, і його сутністю є "явлене", яке більше не протистоїть буттю, а, навпаки, стає його мірилом". Саме таке "явлене" буття феноменолог і називає феноменом, який Сартр визначає дещо у парадоксальний спосіб як відносний абсолют: Відносність    феномена залишається, оскільки "з'явлення", по суті, припускає присутність когось, для кого щось з'являється. Феномен може бути вивчений і описаний як такий, оскільки йому властиве абсолютне вказування на самого себе". У цьому уривку схоплено найважливіші моменти феноменологічного розуміння поняття "феномен".

По-перше, феномен не вказує на щось трансцендентне, приховане на річ-у-собі, або на ноумен, те, як він себе проявляє і є його справжнім буттям.

По-друге, феномен завжди є корелятом того, перед чим він постає, тобто свідомості, яка його конституює у своєму переживанні. Саме тому поняття свідомість і світ не можна розглядати відокремлено одне від одного і намагатися вивести одне з одного. Ці два поняття є корелятивними і описати світ можна лише через його співвідношення зі свідомістю, так само як свідомість не можна зрозуміти без того світу, свідомістю якого вона є. Таким чином, стосовно таких фундаментальних філософських понять, як свідомість і світ, феноменологія також долає дуалізм, який відриває одне поняття від другого і намагається пояснити або світ через свідомість, або свідомість через світ. Утім, суттєвим для нас залишатиметься нове розуміння феномена як відносного абсолюту-, який вказує на самого себе і тому не відсилає до прихованої сутності, але при цьому завжди постає як корелят конститутивної діяльності свідомості. Феномени не відсилають до чогось іншого, вони нічого не приховують. Феноменолог не протиставляє феномену сутність, проявом якої він є. Феноменальний світ і є єдиним можливим світом досвіду. Втім, задля того, щоб побачити його сутність ми маємо змінити нашу інтелектуальну оптику. А це означає, що ми маємо виключити природну настанову нашого повсякденного життя і опинитися у феноменологічній настанові. Цьому переключенню настанов і слугує головна методологічна процедура феноменології - феноменологічна редукція.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42994. Устройство плоскостного биполярного транзистора 1.86 MB
  Движение электронов и дырок в транзисторах типа npn и pnp Поэтому сопротивление эмиттерного перехода мало и для получения нормального тока в этом переходе достаточно напряжения E1 в десятые доли вольта. Вольтамперная характеристика эмиттерного перехода представляет собой характеристику полупроводникового диода при прямом токе см. участка база эмиттер U6э существенно влияет на токи эмиттера и коллектора: чем больше это напряжение тем больше токи эмиттера и коллектора. При этом изменения тока коллектора лишь...
42995. Разработка привода и натяжной станции подземного ленточного конвейера 5.59 MB
  Современное массовое и крупносерийное производство продукции разнообразных отраслей промышленности выполняется поточным методом с широким использованием автоматических линий. Поточный метод производства и работа автоматической линии основаны на конвейерной передаче изделий от одной технологической операции к другой. Следовательно конвейеры являются составной и неотъемлемой частью современного технологического процесса – они устанавливают и регулируют темп производства, обеспечивают его ритмичность, способствуют повышению производительности труда и увеличению выпуска продукции. Конвейеры являются основными средствами комплексной механизации и автоматизации транспортных и погрузочно-разгрузочных работ и поточных технологических операций.
42996. Расчет подстанции (п/ст) «Симахинская» 1.85 MB
  Питание данной подстанции осуществляется воздушной линией электропередач 110 кВ от подстанции Таежная. Описание существующей схемы электрических соединений подстанции Схема электрических соединений подстанции рис. Главными признаками определяющими тип подстанции являются её местоположение назначение и роль в энергосистеме число и мощность установленных трансформаторов их тип и высшее напряжение. Все подстанции можно разбить на три основные категории [78]: – по упрощенным схемам как правило без выключателей на стороне высокого...
42998. Обеспечение аварийным источником электроснабжения потребителей объекта по адресам: г. Санкт-Петербург, Лиговский пр.37, ул. Восстания д.1, ул. Восстания д.6 2.69 MB
  Проектом предусматривается установка стационарного дизельэлектрического агрегата мощностью 350 кВА и мобильного дизельэлектрического агрегата мощностью 150 кВА для аварийного электроснабжения потребителей объекта. Дизельэлектрические агрегаты размещаются по адресу: г. Запас дизельного топлива для каждого дизельэлектрического агрегата расположен во встроенном топливном баке. Емкости топливных баков обеспечивают время работы не превышающее 8 часов работы дизельэлектрических агрегатов на номинальном режиме.
42999. Розрахунок деталі вал-шестерня 2.02 MB
  При проектуванні дискових шеверов необхідно прагнути до вибору максимальних зовнішніх діаметрів шевера. Якщо пройняти до уваги що вказані параметри гвинтового зачіпляє роблять вплив на розміри дискового шевера то останні повинні бути різними у міру переточування зубів шевера. Це зумовлює одну з особливостей розрахунку дискового шевера – необхідність визначення розмірів шевера при різних ступенях його сточенності. Це умова – забезпечення повної обробки активної частини профілю колеса – є основним при розрахунку шевера.
43001. Круглый фасонный резец с радиальной подачей для обработки деталей 1.1 MB
  Форма режущего лезвия определяется формой обрабатываемого изделия формой профиля обрабатываемой поверхности. 57 квалитеты; Идентичность формы причем точность фасонного резца на одиндва класса выше детали; Высокая производительность обработки за счет экономии времени – обрабатываются одновременно все участки фасонного профиля детали; Большой срок службы – за счет увеличения количества переточек по передней поверхности; Применение фасонных резцов не требует высокой квалификации рабочего. При изучении исходных данных следует...
43002. Динамический и силовой анализ механизма 99.5 KB
  Динамический анализ механизма включает в себя определение движущего момента такого, чтобы звенья механизма двигались с заданными скоростями при заданных нагрузках и массах действующих на механизм. Формула для определения движущего момента