25170

Поняття феномену у феноменологічній філософії

Доклад

Логика и философия

Поняття феномену у феноменологічній філософії Феномен від грецьк. У феноменології Гуссерля Ф. дається в принципово іншій феноменологічній установці. Після процедури феноменологічної редукції очищення змісту свідомості від натуралізму та психологізму цей зміст постає як інтенційна даність ноезоноематичних актів що конституюють змістовний результат пізнання.

Украинкский

2013-08-12

31 KB

4 чел.

52. Поняття феномену у феноменологічній філософії

Феномен (від грецьк. φαινόμενον – те, що виявляється) – у традиційній (класичній) філософії (ХVІІ–ХІХ ст.) – поняття, співвідносне з поняттям сутності і протиставлене йому, як зміст явлення речей у пізнанні змісту речей самих по собі.

У ХХ ст. (Брентано, Дільтей та ін.) проводиться розрізнення фізичних Ф. (знаків чогось дійсного, що викликає уявлення) і психічних Ф. (змісту, що іманентно переживається свідомістю і є безпосередньою очевидністю). У феноменології Гуссерля Ф. дається в принципово іншій – феноменологічній – установці. Після процедури феноменологічної редукції, «очищення» змісту свідомості від «натуралізму» та «психологізму», цей зміст постає як інтенційна даність ноезо-ноематичних актів, що конституюють змістовний результат пізнання. Зміст Ф. Гуссерль розглядає як багатошаровий: а) словесна (мовна) оболонка; б) психічні переживання суб’єкта пізнання; в) «сенс» і «значення» виразу і пізнавального переживання; г) покладений через значення «предмет». Перші два шари не становлять інтересу для феноменології, останні ж два підлягають феноменологічному аналізу, центральне місце в якому належить «сенсу», в якому виявляється суто логічна природа пізнання. Цей «сенс» належить чітко відрізняти від усіх видів психічних переживань, він являє собою «інтенційну єдність» пізнавального результату.

Задля того, щоб зрозуміти сенс поняття феномена у феноменології, я спробую зіставити це базове феноменологічне поняття, з одного боку, з його повсякденним розумінням, а з іншого - з тим, яке значення має це поняття у класичному трансценденталізмі, засновником якого є Кант. У повсякденному слововжитку поняття феномен означає якусь надзвичайну подію, яка відбувається в об'єктивній реальності. Отже, двома визначальними характеристиками поняття "феномен" для пересічної людини є надзвичайність, а інколи навіть надприродність і об'єктивність. У феноменології, натомість феномен розглядається як феномен досвіду свідомості, тобто все, що може постати як явище у досвіді, має бути розглянутим як феномен. У такому разі надзвичайні явища позбуваються свого пріоритету і залучаються до низки явищ, що їх актуально переживає або потенційно може пережити свідомість. Таким чином, феноменологія трактує феномен як базовий елемент досвіду свідомості, й на відміну від повсякденного розуміння не приписує феномену характеристику надзвичайності, а також сприймає об'єктивність не як непроблематичну вихідну характеристику феноменів, а як тему феноменологічного дослідження. Кант протиставляє феномен ноумену, або явище "речі-у-собі". Для нього феноменальним є іманентний світ актуального або потенційного досвіду, тоді як ноуменальний характер має все трансцендентне, або те, що лежить за межами будь-якого можливого досвіду.

Найбільш влучно феноменологічне розуміння феномена, викладає Сартр на початку свого твору "Буття і ніщо". Він вважає, що феноменологічній філософії притаманне прагнення подолати споконвічний дуалізм європейської метафізики. І саме феноменологічне розуміння феномена знімає одну з фундаментальних опозиції західного мислення, а саме опозицію внутрішнього і зовнішнього: "Феномени, що репрезентують суще - ані зовнішні, ані внутрішні, вони рівноцінні і на рівних співвідносяться з іншими феноменами, жоден з них не переважає". Схопити феномени у такий спосіб нам заважає наївна віра в ноуменальний світ: "Доки ми могли вірити в існування ноуменальних реальностей, ми уявляли видимість як чистий негатив. Це було "те, що не є буттям", видимість не має іншого буття, окрім буття ілюзії і помилки". Проявлене стає цілком позитивним, і його сутністю є "явлене", яке більше не протистоїть буттю, а, навпаки, стає його мірилом". Саме таке "явлене" буття феноменолог і називає феноменом, який Сартр визначає дещо у парадоксальний спосіб як відносний абсолют: Відносність    феномена залишається, оскільки "з'явлення", по суті, припускає присутність когось, для кого щось з'являється. Феномен може бути вивчений і описаний як такий, оскільки йому властиве абсолютне вказування на самого себе". У цьому уривку схоплено найважливіші моменти феноменологічного розуміння поняття "феномен".

По-перше, феномен не вказує на щось трансцендентне, приховане на річ-у-собі, або на ноумен, те, як він себе проявляє і є його справжнім буттям.

По-друге, феномен завжди є корелятом того, перед чим він постає, тобто свідомості, яка його конституює у своєму переживанні. Саме тому поняття свідомість і світ не можна розглядати відокремлено одне від одного і намагатися вивести одне з одного. Ці два поняття є корелятивними і описати світ можна лише через його співвідношення зі свідомістю, так само як свідомість не можна зрозуміти без того світу, свідомістю якого вона є. Таким чином, стосовно таких фундаментальних філософських понять, як свідомість і світ, феноменологія також долає дуалізм, який відриває одне поняття від другого і намагається пояснити або світ через свідомість, або свідомість через світ. Утім, суттєвим для нас залишатиметься нове розуміння феномена як відносного абсолюту-, який вказує на самого себе і тому не відсилає до прихованої сутності, але при цьому завжди постає як корелят конститутивної діяльності свідомості. Феномени не відсилають до чогось іншого, вони нічого не приховують. Феноменолог не протиставляє феномену сутність, проявом якої він є. Феноменальний світ і є єдиним можливим світом досвіду. Втім, задля того, щоб побачити його сутність ми маємо змінити нашу інтелектуальну оптику. А це означає, що ми маємо виключити природну настанову нашого повсякденного життя і опинитися у феноменологічній настанові. Цьому переключенню настанов і слугує головна методологічна процедура феноменології - феноменологічна редукція.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72716. Изучение основных компонентов среды С++ Builder 6: Button, Edit, Label. Решение алгебраических задач 443.5 KB
  Из главной формы необходимо вызвать вторую форму нажатием кнопки мыши на поле главной формы. На поле второй формы должны быть расположены поле для ввода числа поле результата суммирования вводимых чисел поля ввода и вывода чисел должны иметь поясняющий текст.
72717. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КИНЕМАТИЧЕСКОЙ ВЯЗКОСТИ 336 KB
  Чаще всего для определения кинематической вязкости используют стеклянные вискозиметры в которых испытуемая жидкость протекает через капиллярные трубки определенного диаметра. В основе этого метода лежит известная формула Пуазейля для динамической вязкости...
72718. ПОЛІПЛОЇДІЯ 44 KB
  За характером змін генотипу розрізняють: геномні мутації повязані із зміною кількості хромосом; хромосомні мутації структурні зміни хромосом втрата переміщення подвоєння окремих ділянок перекомбінація фрагментів пошкоджених хромосом.
72719. Безопасность жизнедеятельности, лабораторный практикум 11.15 MB
  Исследование параметров естественного и искусственного производственного освещения. Исследование производственного шума и эффективности борьбы с ним. Исследование условий воспламенения горючих веществ от статического электричества...
72720. СОЗДАНИЕ WEB-СТРАНИЦ С ПОМОЩЬЮ ЯЗЫКА HTML 470 KB
  HTML представляет собой совокупность достаточно простых команд которые вставляются в исходный текст документа SCIIфайл и позволяют управлять представлением этого документа на экране дисплея. Таким образом текст подготовленный в любом текстовом редакторе и сохраненный в обычном...
72722. Творожные шарики, жареные «фри» 56 KB
  Творог протирают, добавляют яичные желтки, растертые с сахаром, картофельный крахмал, подготовленный обсушенный изюм и все тщательно перемешивают. Затем в массу осторожно вводят взбитые беки и еще раз перемешивают. Из полученной массы формуют шарики, панируют в муке и жарят во фритюре.
72724. Курс химии: Учебно-методическое пособие 1.44 MB
  В практикуме представлены лабораторные работы для тринадцати лабораторных работ студентам МГУПИ, изучающим курс химии по всем формам обучения на всех специальностях, на которых это предусмотрено учебным планом в соответствии с Государственным стандартом на специальность.