25173

Поняття нації в сучасній соціальній філософії

Доклад

Логика и философия

Поняття нації в сучасній соціальній філософії. Але якщо говорити про сучасне розуміння нації то панує ряд таких тенденцій: Нації це явища модерної епохи Європоцентризм погляди дослідників завжди спрямовані на Європу пр розгляді цього поняття Нації це штучно створений феномен вони є продуктом процесу модернізації та створені для певних цілей. Нації це територіальні та політичні спільноти Вони завжди засновані на соціальній комунікації. Ентоні Сміт пропонує виокремлювати такі підходи до розуміння нації в сучасну епоху:...

Украинкский

2013-08-12

25 KB

1 чел.

55. Поняття нації в сучасній соціальній філософії.

Нація (з латини - племя, народ) – історична єдність людей, що проживають на спільній території, укріплюється через формування економічних звязків, літературної мови, особливостей культури і характеру. (класичне розуміння).

Але якщо говорити про сучасне розуміння нації, то панує ряд таких тенденцій:

  •  Нації – це явища модерної епохи
  •  Європоцентризм (погляди дослідників завжди спрямовані на Європу пр розгляді цього поняття)
  •  Нації – це штучно створений феномен, вони є продуктом процесу модернізації та створені для певних цілей.
  •  Нації – це територіальні та політичні спільноти
  •  Вони завжди засновані на соціальній комунікації.

Ентоні Сміт пропонує виокремлювати такі підходи до розуміння нації в сучасну епоху:

  1.  соціокультурна версія.

Представник: Гелнер. В основі виникнення нації лежить сама ідея виникнення нації, яка утворюється під впливом модернізації та створення високої культури. Гелнер звертає увагу на неоднорідність співвідношення нації і держави. Деякі нації утворюються без набуття державності, держави – на основі неоднорідних національних обєднань. У них принципово різні функції, та й взагалі, концепція “договірно-свідомої солідарності” при утворенні і нації, і держави сьогодні не здається очевидною. Гелнер створює інтегративну інтерпретацію процесу розвитку суспільства на основі концепції соціальної комунікації і модернізації. Основні чинники констатування людини в національному просторі – це “воля” та “культура”. В чинник волі включається внутрішнє та зовнішнє насильство, страх, примус, які посилюють солідарність, що стає суттєвим каталізатором обєднуючих процесів.

  1.  Соціоекономічна версія.

Представники: Неєр, Гехтер. По суті це теорія внутрішнього колоніалізму, яка заключається в тому, що нації виникають внаслідок взаємодії економічно та культурно розвинутих центрів та периферій

  1.  політична версія

Представник: Гідденс. Нації та їх виникнення пов’язаноз діяльність сучасної держави та еліт, а також з війнами.

  1.  ідеологічна версія

Представники: Андерсон, Хобсбаум. В основі виникнення націй лежить націоналізм, який розглядається як своєрідний світ. Власне це є певний культурний вияв.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34768. Здоровье как ценность, философия здоровья человека 28.5 KB
  В большинстве стран был принят целый ряд юридических документов государственных масштабов по экологическому контролю за деятельностью промышленных и других предприятий по охране окружающей среды и здоровья человека. сформировался культ здоровья и здорового образа жизни как поощряемого и престижного способа существования. Культ здоровья и здорового образа жизни является жизненно важным делом лишь для очень небольшого количества людей в основном энтузиастов.
34769. Проблема жизни и смерти в духовном опыте человека. Философия о смысле жизни, смерти и бессмертии. Право на смерть 67.5 KB
  Философия о смысле жизни смерти и бессмертии. В чем смысл жизни Постановка проблемы В жизни каждого нормального человека рано или поздно наступит момент когда он задается вопросом о конечности своего индивидуального существования. Наличием такого знания в духовном опыте человека в значительной степени и объясняется острота с которой перед ним встает вопрос о смысле и цели жизни.
34770. Понятие истины. Объективность истины. Принципы: корреспонденции, когеренции и прагматизма. Гносеологическая, логическая и онтологическая формы истины 42.5 KB
  Объективность истины. Гносеологическая логическая и онтологическая формы истины. Абсолютные истины складываются на основе относительных.
34771. Истина как процесс. Диалектика абсолютной и относительной истины 39.5 KB
  Диалектика абсолютной и относительной истины. Конвенциональная концепция истины считает истинное знание или его логические основания результатом конвенции соглашения. Разброс мнений достаточно велик однако наибольшим авторитетом и самым широким распространением пользовалась и пользуется классическая концепция истины берущая свое начало от Аристотеля и сводящаяся к корреспонденции соответствию знания объекту. Классическая концепция истины хорошо согласуется с исходным гносеологическим тезисом диалектикоматериалистической философии о том...
34772. Истина, ложь, заблуждение. Конкретность истины. Ложь «во спасение». Проблема врачебных ошибок 41.5 KB
  Конкретность истины.В философии понятие истины совпадает с комплексом базовых концепций позволяющих различить достоверное и недостоверное знание по степени его принципиальной возможности согласовываться с действительностью по его самостоятельной противоречивости непротиворечивости а также в рамках разведения полезности и бесполезности эффективности и неэффективности. категория истины обладает двойственной характеристикой. уклонение от истины принимаемое нами за истинное суждение; основывается всегда на неверности по существу самих...
34773. Практика как критерий истины. Абсолютность и относительность практики как критерия истины 43 KB
  Абсолютность и относительность практики как критерия истины К сожалению фактически все попытки решить проблему критерия истины не увенчались успехом. следует выделить две особенности практики как критерия истины: 1. Это достигается в процессе материального воплощения мышления в человеческой практики. С его помощью невозможно доказать немедленно непосредственно истинность или ложность тех или иных научных теорий которые выходят за пределы возможностей самой практики обусловленной историческим отрезком времени.
34774. Практика как специфический способ отношения человека к миру. Формы практической деятельности. Специфика медицинской практики 34 KB
  Формы практической деятельности. Интегративные функции практики по отношению к другим формам жизнедеятельности В сфере реального отношения людей к миру к природе к обществу к другим людям формируются исходные стимулы развитии всех форм человеческой культуры. Создаваемые в культуре и в материальном производстве и в регуляции отношений между людьми в обществе и наконец в сфере науки искусства философии способы деятельности возникают но сути своей как ответ па определенные проблемы и задачи связанные с воспроизводством...
34775. Глобальные проблемы современности. Философский анализ и решение. Альтернативы будущего 42.5 KB
  Остановим внимание на названных и в первую очередь на экологической проблеме в силу тех причин что все происходящее на планете Земля с участием человека или без него протекает и в природе. Геосфера поверхность Земли как необитаемая так и пригодная для жизни человека. Ноосфера ноо разум область разумной деятельности человека онрделяемая в конечном счете уровнем человеческого интеллекта и объемом перерабатываемой его мозгом информации. С целью их разгадки все сферы взаимоотношений природы и человека были условно разделены на...
34776. Философия медицины. Антропоцентризм. Духовность и медицина. Проблема человека 42.5 KB
  Это касается и права индивида на свободный личный выбор жизни или смерти. Антропоцентризм предписывает противопоставлять феномен человека всем прочим феноменам жизни и Вселенной вообще. Лежит в основе потребительского отношения к природе оправдания уничтожения и эксплуатации других форм жизни. Понимание основ духовной жизни пациента часто включает в себя и знание его духовного развития.