25177

«ПОВСТАННЯ МАС» як проблема історії ХХ ст.. (Х. Ортега-і-Гассет)

Доклад

Логика и философия

Маса за ОртегоюіГасеттом це середня людина без обличчя загальний тип. Маса це кожен хто сприймає себе як усіх інших тобто маса поглинає особистість тому залишається посередність. Маса завжди має жагу до відновлення переходить до насилля це є одичавінням процес розпаду у розумінні ортегаіГассета тому маса переходить до прямих форм дії губить духовні форми. Маса ненавидить тих хто до неї не входить.

Украинкский

2013-08-12

24.5 KB

14 чел.

32. «ПОВСТАННЯ МАС» як проблема історії ХХ ст.. (Х. Ортега-і-Гассет).

Ця робота була написана у 1930 році. Метою її написання Ортега-і-Гассет вважав визначити причини незлагоди тогочасного суспільства, оскільки за зараз весь світ є масою. І тому виникає дана проблема в ХХ столітті, історія постає як лабораторія, де проводяться досліди, щоб відшукати універсальну форму суспільного життя, вона є непередбачуваною. Лише історичне знання є способом збереження цивілізації, що дає змогу для її продовження. Серед таких дослідів можна назвати: лібералізм, демократію, технічний прогрес.  Філософ вважав, що тогочасне життя занадто насичене, але рішення, які приймаються впливають на нашу подальшу долю. Тому вибір рішення є основною категорією життя. Ця категорія залежить від характеру суспільства.

Під суспільством Ортега-і-Гассет розумів меншість та маси. Цей поділ є типологічним, а не соціологічним. Тому філософ виокремлює два класи людей: 1) ті, хто вимагає від себе багато і не боїться труднощів; 2) ті, хто пливе за течією.

Маса, за Ортегою-і-Гасеттом, це середня людина без обличчя, загальний тип. Ріст маси передбачає спів падіння мети, думки, образу життя. Маса – це кожен, хто сприймає себе як  усіх інших, тобто маса поглинає особистість, тому залишається посередність. Взагалі, в масу вдихнули силу сучасного прогресу. Але забули про духовність. Масова людина відчуває себе досконалою. Тому не намагається підвищити свій інтелектуальний рівень.  Філософ описує головні риси масової людини, серед них: нестримний ріст бажань, вроджена невдячність, не переймання джерелами благополуччя. Маса завжди має жагу до відновлення, переходить до насилля, це є одичавінням (процес розпаду у розумінні ортега-і-Гассета), тому маса переходить до прямих форм дії, губить духовні форми. Маса ненавидить тих, хто до неї не входить. Також для маси не існує основ світу, вони виникають ніби-то стихійно.

Від натовпу виокремлюється меншість, таких людей називають «конформістами». Меншість вимагає від себе більше, ніж усі інші. Але якщо людина не спроможна відчути себе особистістю, то вона почуває себе сірою, а не масою. В добре організованому суспільстві маса не діє сама по собі, її ведуть дії спрямовують. Якщо ж маса діє самовільно, то вона йде проти своєї сутності. Тоді влада постає як техніка керування масами.

Загрозою для тогочасного суспільства також є держава. За думкою, Ортега-і-Гассет держава зараза захоплює усе, тому вона, як і маса є безликістю. Держава перетворює людину на машину, але маса може діяти самовільно через державні механізми. Масова людина в Європі втратила моральність, у неї відраза до обовязку, і це є духовні плоди ідеологічного розгалуження Європи. Такий песимістичний висновок автора.