25182

Cимволізм культури. Сутність символу

Доклад

Логика и философия

Зміст поняття символу розкривається через суміжні до нього поняття знаку і образу. Усвідомлення сутності символу неможливе без співвіднесення його з образом. Образ не є уявленням він скоріше предмет уявлення. Будьякий смисл є образом і будьякий образ є хоча б певною мірою символом.

Украинкский

2013-08-12

28 KB

0 чел.

37.Cимволізм культури. Сутність символу

Культура – це клас явищ і предметів, існування якого залежить від символізації. Уявлення, вірування, дія, річ вважаються елементами культури, якщо вони символізовані.

Зміст поняття символу розкривається через суміжні до нього поняття знаку і образу.

Касирер: відрізняє знаки, які є операторами і частиною фізичного світу, від символів, які є частиною людського світу значення. Перші мають фізичне і субстанційне буття і стосуються речі, яку вони позначають немінюваним способом. Символи мають лише функціональну значущість, вони є рухливими.

Лангер: Знаки – заступинки своїх об’єктів, про які вони щось сповіщають суб’єктам. Знакове відношення є триадичним: воно охоплює суб’єкт, знак і об’єкт. Символи – це носії уявлення про об’єкти, вони позначають не безпосередньо речі, а уявлення про них. Будь-яка символічна функція вимагає наявності чотирьох членів: суб’єкта, символу, явлення і об’єкта.

Вирішальна роль у розвитку семіотики культури відіграв французський структуралізм (Леві-Стросс, Барт, Фуко), який розглядав усю культурну діяльніть як знаково-символічну, зумовлену універсальним механізмом реагування людини на зовнішнє середовише.

Усвідомлення сутності символу неможливе без співвіднесення його з образом.

Образ не є уявленням, він скоріше предмет уявлення. Він не річ і не ідея, він є уречевленою ідеєю і ідеалізованою річчю.

Будь-який смисл є образом, і будь-який образ є хоча б певною мірою символом. Проте якщо образ передбачає предметну тотожність самому собі, то символ – це образ, який виходить за власні межі, в ньому наявний певний смисл, інтимно злитий з образом, проте не тотожній йому. Символ – єдність предметного образу і глибинного смислу.

Шелінг: символ – це осмислений образ. Образ може і не бути символом, проте він стає значущім тільки якщо він є символом. Символ існує і водночас позначає, образ вичерпується своїм чуттєвим сприйняттям.

Касирер: мова, міф, мистецтво, наука та релігія являють собою різнобарв’я ниток, із яких сплетена символічна сітка – заплутана тканина людського досвіду. Символізм –засаднича функція думки. Символ – посередник між людиною і природою.

Символ займає особливе місце серед різноманітних реалій культури. Як інтегратор людського досвіду, він охоплює усі культурні феномени. Культура є символічною за своєю суттю. Різноманітність типів культур визначається, передусім, різноманітністю символічних засобів її вираження.

   

    


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22989. Віртуальна пам’ять. Мікропроцесор 80286 4.24 MB
  Мікропроцесор 80286 Як добре відомо процесор може безпосередньо працювати лише з тією інформацією яка записана в його оперативній пам’яті. Однак об’єм оперативної пам’яті у сучасних ЕОМ порівняно невеликий і часто виявляється недостатнім для розв’язання більшменш складних задач. Віртуальна організація пам’яті дає користувачеві практично необмежений об’єм пам’яті.
22990. Артикуляційна база мови 33 KB
  Робота органів мовлення тобто сукупність їх порухів при вимові певного звука називається артикуляцією від лат. excursio вибігання вилазка або приступ початковий рух органів мовлення підготовка органів мовлення до вимови звука. culmen вершина або витримка поло' ження органів мовлення в момент вимовляння звуків. recursio повернення або відступ повернення органів мовлення у вихідне положення.
22991. Будова мовного апарату і функції його найважливіших частин 36 KB
  Мовленнєвий апарат І порожнина рота; II глотка фаринкс; III порожнина носа; IV гортань; 1 трахея; 2 голосова зв'язка; 3 неправдива голосова зв'язка; 4 щитовидний хрящ; 5 персневидний хрящ; 6 під'язикова кістка; 7 надгортанник; 8 язик; 9 тверде піднебіння; 10 м'яке піднебіння. Верхній поверх надставна порожнина її ще називають надставною трубою до якої належать порожнини глотки фаринкс рота і носа. Коли м'яке піднебіння опущене порожнина рота змикається з порожниною носа і частина повітря проходить...
22992. Акустичний аспект вивчення звукової будови мови 30.5 KB
  Акустичний аспект вивчення звукової будови мови Акустика розрізняє в звуках силу висоту довготу і тембр. Сила звука залежить від амплітуди розмаху коливання: чим більша амплітуда тим звук сильніший. Так скажімо що сильніше ударити по струні то більшою буде й амплітуда коливання і відповідно сила звука. Висота звука залежить від частоти коливань за одиницю часу: чим більша частота коливань тим вищий звук.
22993. Типологія наголосу в мовознавстві 38 KB
  Типологія наголосу в мовознавстві Наголос виділення в мовленні певної одиниці в ряду однорідних одиниць за допомогою фонетичних засобів. Залежно від того з якою сегментною одиницею функціонально співвідноситься наголос розрізняють словесний тактовий фразовий логічний і емфатичний наголос. Словесний наголос буває динамічним музикальним і кількісним. Динамічний силовий експіраторний наголос виділення вимова одного із складів слова такту більшою силою тобто сильнішим видихом струменя повітря.
22994. Інтонація, основні складники, функції 32 KB
  Інтонація основні складники функції Інтонація рух зміна динаміка тну що супроводжує висловлювання ритмікомелодійний малюнокмовлення. Інтонація складається з мелодики інтенсивності пауз темпу і тембру мовлення. Мелодика мовлення від гр. pausa припинення перерва у звучанні зупинка в потоці мовлення.
22995. Лінгвістичний аспект дослідження звукової будови мови 31 KB
  Третім аспектом у вивченні звуків є лінгвістичний який розглядає функції звуків у мові. Так скажімо опозиція [а] [и] [у] в українській мові є релевантною бо вона розрізняє значення слів дам дим дум. В англійській мові релевантною є опозиція [е] [л] [і] [і:] [з] [о:] [аз] [u:]: bet [bet] заклад парі but [b t] але крім bit [bit] кусок трошки beat [bi:t] бити удар bot [bot] личинка овода bought [bo:t] купив bat [bast] кажан boot [bu:t] черевик . Як бачимо в українській мові довгота чи короткість звука...
22996. Фонема, її функції, принципи виділення 31.5 KB
  Фонема її функції принципи виділення Фонема мінімальна звукова одиниця мови яка служить для розпізнавання й розрізнення значеннєвих одиниць морфем і слів. Отже звуки [а] [и] [у] [ґ] [г] в українській мові є окремими фонемами бо вони як свідчать вищенаведені приклади служать для розрізнення слів так само як звуки [е] [а] [і] [і:] [о] [з:] [ав] [и:] в англійській [а:] [а] в німецькій. Іншими словами фонема це мінімальна релевантна звукова одиниця. Фонема виконує дистинктивну від лат.
22997. Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем 43 KB
  Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Диференційні ознаки від лат. differentia різниця відмінність ознаки фонеми за якими розрізняють значення слів чи морфем Недиференційні або інтегральні ознаки від лат. integralis нероздільно пов'язаний з цілістю ознаки фонем які не розрізняють значень слів чи морфем.