25182

Cимволізм культури. Сутність символу

Доклад

Логика и философия

Зміст поняття символу розкривається через суміжні до нього поняття знаку і образу. Усвідомлення сутності символу неможливе без співвіднесення його з образом. Образ не є уявленням він скоріше предмет уявлення. Будьякий смисл є образом і будьякий образ є хоча б певною мірою символом.

Украинкский

2013-08-12

28 KB

0 чел.

37.Cимволізм культури. Сутність символу

Культура – це клас явищ і предметів, існування якого залежить від символізації. Уявлення, вірування, дія, річ вважаються елементами культури, якщо вони символізовані.

Зміст поняття символу розкривається через суміжні до нього поняття знаку і образу.

Касирер: відрізняє знаки, які є операторами і частиною фізичного світу, від символів, які є частиною людського світу значення. Перші мають фізичне і субстанційне буття і стосуються речі, яку вони позначають немінюваним способом. Символи мають лише функціональну значущість, вони є рухливими.

Лангер: Знаки – заступинки своїх об’єктів, про які вони щось сповіщають суб’єктам. Знакове відношення є триадичним: воно охоплює суб’єкт, знак і об’єкт. Символи – це носії уявлення про об’єкти, вони позначають не безпосередньо речі, а уявлення про них. Будь-яка символічна функція вимагає наявності чотирьох членів: суб’єкта, символу, явлення і об’єкта.

Вирішальна роль у розвитку семіотики культури відіграв французський структуралізм (Леві-Стросс, Барт, Фуко), який розглядав усю культурну діяльніть як знаково-символічну, зумовлену універсальним механізмом реагування людини на зовнішнє середовише.

Усвідомлення сутності символу неможливе без співвіднесення його з образом.

Образ не є уявленням, він скоріше предмет уявлення. Він не річ і не ідея, він є уречевленою ідеєю і ідеалізованою річчю.

Будь-який смисл є образом, і будь-який образ є хоча б певною мірою символом. Проте якщо образ передбачає предметну тотожність самому собі, то символ – це образ, який виходить за власні межі, в ньому наявний певний смисл, інтимно злитий з образом, проте не тотожній йому. Символ – єдність предметного образу і глибинного смислу.

Шелінг: символ – це осмислений образ. Образ може і не бути символом, проте він стає значущім тільки якщо він є символом. Символ існує і водночас позначає, образ вичерпується своїм чуттєвим сприйняттям.

Касирер: мова, міф, мистецтво, наука та релігія являють собою різнобарв’я ниток, із яких сплетена символічна сітка – заплутана тканина людського досвіду. Символізм –засаднича функція думки. Символ – посередник між людиною і природою.

Символ займає особливе місце серед різноманітних реалій культури. Як інтегратор людського досвіду, він охоплює усі культурні феномени. Культура є символічною за своєю суттю. Різноманітність типів культур визначається, передусім, різноманітністю символічних засобів її вираження.

   

    


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75221. Социолингвистика. Макросоциолингвистика и Микросоциолингвитсика 20 KB
  Социолингвистика область в которой рассматривается проблематика и вопросы соотношения языка и общества. Керри Вопросами связанными с проблемами соотношения языка и общества занимались и до 20-ого века но термин Социолингвистика появился...
75224. Понятие языковой ситуации. Виды ситуаций 20.93 KB
  Языковая ситуация это указание на то какие языки расположены на той или иной территории сколько их и их функции. Языковая ситуация это совокупность языков или форм существования одного языка а также социальные и функциональные отношения между ними на определенной территории. 3а Сбалансированная языковая ситуация. Языковая ситуация считается сбалансированной если входящие в ее состав языки имеют одинаковый статус и функционально имеют одинаковый статус и функционально равнозначны.
75226. Национальный язык, формы его образования и существования 21.92 KB
  Важнейшая форма существования языка национальный язык. Национальный язык это явление комплексное. языков этих стран составили Берлинский диалект северовосточный и диалект Рима.
75229. Проблемы сравнительно-исторического языкознания в 20 веке 19.93 KB
  Родственными языками считаются языки восходящие к общему предку. Инновации то что различает языки новое что возникло. В пределах индоевропеистики разработана ностратическая гипотеза: вероятно родственными были две семьи: семитские языки и индоевропейские. Представители ареальной лингвистики описывали языки на территории Европы в первую очередь создавали атласы этих языков интересовались вопросами древнего состояния.