25184

Філософські школи античності

Доклад

Логика и философия

Філософські школи античності Немає філософії взагалі існують її конкретні історичні прояви. Усю 1200 річну історію античної філософії можна розбити на 3 етапи: класика або еллінська філософія еліністична філософія та філософія доби Римської імперії. Рання класика або натурфілософія початковий період філософії. До філософії можна прийти лише знаючи математику.

Украинкский

2013-08-12

30.5 KB

14 чел.

39. Філософські школи античності

Немає філософії взагалі, існують її конкретні історичні прояви. Яскравим прикладом цьому є антична культура. Як феномен теоретичної діяльності антична філософія починається з 6 ст. до н.е. в Стародавній Греції і завершується у 6 ст. за часів Римської імперії.

Усю 1200 річну історію античної філософії можна розбити на 3 етапи: класика (або еллінська філософія), еліністична філософія та філософія доби Римської імперії.

Рання класика або натурфілософія – початковий період філософії. Об’єкт дослідження – Космос. Головні предмети дослідження – суще божество, фюсіс (буття, що саморозгортається у світ, втілюючись у світ речей, істот і явищ). Філософські пошуки відбуваються свідомо, проте ще дуже відчутні рудименти міфосвідомості. Головні школи цього періоду: Мілецька та Піфагорійський орден.

Мілецька школа (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен). Головне питання – що є все? З чого все починається і в що перетворюється? Пошук першопринципу (архе). Фалес – це вода, Анаксимандр – це апейрон (невизначеність), Анаксимен – це повітря. Також цікавилися фізикою та астрономією.

Піфагорійський орден. Архе – це число. Космос – це певний ритм. До філософії можна прийти лише знаючи математику. Філософія числа, музики, кольору.

Середня класика. Перехід до дискурсивного мислення. Предмет філософії – людина та її свідомість. Представники: софісти та Сократ.

Софісти (Протагор, Горгій). Дослідження людської свідомості, можливостей розуму. Людина - міра всіх речей. Але це не свавілля релятивізму - її завдання осмислити все. Вперше поставили питання, що сутність може виявляти себе по-різному і не в повній мірі, тому будь-яку точку зору можна довести або спростувати.

Сократ. Пошук істини. Істина – це осмислена сутність, якої ми досягаємо зусиллями думки, коли підводимося до загального. Серед сократівських послідовників – мегарики, кініки, кіренаїки і Платон.

Мегарська школа (Евклід, Діодор). Подвоїли і розірвали світ на трансцендентний та чуттєвий, ідеальний та світ речей. Ідеї – нерухомі і ніяк не пов’язані з чуттєвим світом. Таке роз’єднання призвело до заперечення можливості пізнання.

Кіренська школа (засновник Арістіп). Заглиблення у чуттєву емпірику. Визнання загального в одиничному. Практична філософія – звернення до індивідуального життя. Ціль життя – задоволення. Проте ти – хазяїн задоволень, а не їх раб.  Філософія має навчити людину знаходити задоволення у будь-якій ситуації.

Кініки (засновник Антисфен). Людина має триматись у межах абстрактного і всезагального, а будь-яка одиничність – несуттєва. Мінімізація потреб життя, звільнення від усього, що може завадити піднятися до всезагального.

Висока класика. Платон. Передумовою світу – є ідея. Вона формує наше життя, створює речі. Ідеї реальні. Їх можна осягнути тут і зараз, все залежить від повороту думки. Буття – вічне і незмінне. Воно недоступне чуттєвому сприйняттю і відкривається лише розумовому пізнанню. Метод маєвтики.

Пізня класика. Арістотель – учень Платона. Проблема сущого (див. пит. № 27). Предмет 1-ї філософії (див. пит. № 24). Вчення про космічний розум (нус). Він самодостатній. Це чиста актуальність, чиста енергія, що передається світу, це бог. Вчення про 4 причини – ідеальна, матеріальна, дієва та цільова.

Еліністично-римська філософія. Стоїцизм (Епіктет, Сенека, Марк Аврелій). Етичний характер філософії. Ідея покірності (покорного рок ведет, а строптивого тащит). Щастя у досягненні своєї цілі. А ціль людського життя – слідувати законам. Від нас залежать лише наші моральні наміри. Достойне життя – це життя за моральними законами. Проте є речі, які не підпадають під оцінку добре чи погано і не залежать від нас – це життя і смерть, багатство і бідність, здоров’я і хвороби. У цьому випадку важливо навчитися досягати стану байдужості (невозмутимости).

Епікуреїзм. Завдання представників школи – навчитися людей насолоджуватися. Насолода – це помірний стан душі, яка повна благородного спокою та споглядальної врівноваженості. Відчуття завжди істинні, а пізнання можливе. Пошук основ буття, мета якого звільнити людину від страху перед богами та забобонів. Всесвіт складається з атомів і боги тут ні до чого.

Скептицизм (Секст Емпірик) Усе в світі змінне і в нас нема істинних способів пізнання, тому потрібно утриматися від суджень та визначень (епохе).

Неоплатонізм – останній бастіон античної філософії (Плотін). Є Єдине, яке творить все зі своєї повноти. Його не можна пізнати, це Ніщо. Воно поєднує ідеї та чуттєвий світ, завдяки чому і можливе пізнання. Єдине дивиться за свої межі, що передбачає Космічний розум – світу буття, ідей, чистого смислу. Космічний розум дивиться в себе і бачить свого батька – Єдине, за межі себе – Світову душу. Завдання людини увійти у стан екстазу та побачити свої витоки – Єдине. Це можливе лише спогляданню та філософії.   

    


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40826. Псевдослучайные последовательности и процедуры их машинной генерации 239.5 KB
  Способы генерации случайных чисел Примеры статистического использования Пример 4. Структурная схема системы SD Система SD функционирует следующим образом: получается пара независимых случайных чисел интервала 0 1 определяется координата точки xi xi1 показанной на рис. Схема моделирующего алгоритма системы SP В данном моделирующем алгоритме после ввода исходных данных и реализации операторов цикла происходит обращение к генератору случайных чисел т. Отметим что во всех рассмотренных примерах не требуется запоминания всего множества...
40827. Генерация базовой последовательности. Требования к генератору случайных чисел 259 KB
  Требования к генератору случайных чисел. Проверка и улучшение качества последовательностей псевдослучайных чисел. При дискретном моделировании базовым процессом является последовательность чисел {xi} = x0 x1 xN представляющих собой реализации независимых равномерно распределенных на интервале 0 1 случайных величин {i} = 0 1 N или в статистических терминах повторную выборку из равномерно распределенной на 0 1 генеральной совокупности значений величины . Поэтому на ЭВМ вместо непрерывной совокупности равномерных...
40828. Моделирование случайных воздействий на систему 216 KB
  Моделирование случайных воздействий на систему Моделирование случайных событий. Моделирование дискретных случайных величин. Моделирование непрерывных случайных величин. Моделирование случайных векторов 4.
40829. ПЛАНИРОВАНИЕ МАШИННЫХ ЭКСПЕРИМЕНТОВ С МОДЕЛЯМИ СИСТЕМ 223.5 KB
  Частные задачи планирования машинных экспериментов уменьшение затрат машинного времени на моделирование увеличение точности и достоверности результатов моделирования проверка адекватности модели и т. План эксперимента определяет объем и порядок проведения вычислений на ЭВМ приемы накопления и статистической обработки результатов моделирования системы S. Таким образом при машинном моделировании рационально планировать и проектировать не только саму модель Мм системы S но и процесс ее использования т. При планировании эксперимента...
40830. РЕШЕНИЕ СИСТЕМ ЛИНЕЙНЫХ АЛГЕБРАИЧЕСКИХ УРАВНЕНИЙ 1 MB
  Основные понятия и определения Выделяют четыре основные задачи линейной алгебры: решение СЛАУ вычисление определителя матрицы нахождение обратной матрицы определение собственных значений и собственных векторов матрицы. Задача отыскания решения СЛАУ с n неизвестными одна из наиболее часто встречающихся в практике вычислительных задач так как большинство методов решения сложных задач основано на сведении...
40831. АППРОКСИМАЦИЯ ФУНКЦИЙ 939 KB
  Как упростить вычисление известной функции fx или же ее характеристик если fx слишком сложная Ответы на эти вопросы даются теорией аппроксимации функций основная задача которой состоит в нахождении функции y=x близкой т. Обоснование способов нахождения удачного вида функциональной зависимости и подбора параметров составляет задачу теории аппроксимации функций. В зависимости от способа подбора параметров получают различные методы аппроксимации; наибольшее распространение среди них получили интерполяция и среднеквадратичное...
40832. ВЫЧИСЛЕНИЕ ПРОИЗВОДНЫХ И ИНТЕГРАЛОВ 654 KB
  При аппроксимации операторов численного дифференцирования и интегрирования наибольшее распространение ввиду своей простоты нашли интерполяционные формулы Ньютона. Формулы численного дифференцирования Формулы для расчета производной в точке x получаются следующим образом. Такие формулы называют простейшими формулами численного дифференцирования.3 получается три важные формулы второго порядка точности: 4.
40833. МЕТОДЫ РЕШЕНИЯ НЕЛИНЕЙНЫХ УРАВНЕНИЙ 748 KB
  Точное решение удается получить в исключительных случаях и обычно для нахождения корней уравнения применяются численные методы. Первая задача решается графическим методом: на заданном отрезке [ b] вычисляется таблица значений функции с некоторым шагом h строится ее график и определяются интервалы длиной h на которых находятся корни.1 в случаях и в значение корня совпадает с точкой экстремума функции и для нахождения таких корней можно использовать методы поиска минимума функции описанные в...
40834. МЕТОДЫ НАХОЖДЕНИЯ МИНИМУМА ФУНКЦИИ ОДНОЙ ПЕРЕМЕННОЙ 869.5 KB
  Постановка задачи Задача нахождения минимума функции одной переменной minfx нередко возникает в практических приложениях. Кроме того многие методы решения задачи минимизации функции многих переменных сводятся к многократному поиску одномерного минимума. Задача ставится следующим образом: требуется найти такое значение xm из отрезка [ b] при котором достигается минимум функции ym=fxm т.