25184

Філософські школи античності

Доклад

Логика и философия

Філософські школи античності Немає філософії взагалі існують її конкретні історичні прояви. Усю 1200 річну історію античної філософії можна розбити на 3 етапи: класика або еллінська філософія еліністична філософія та філософія доби Римської імперії. Рання класика або натурфілософія початковий період філософії. До філософії можна прийти лише знаючи математику.

Украинкский

2013-08-12

30.5 KB

16 чел.

39. Філософські школи античності

Немає філософії взагалі, існують її конкретні історичні прояви. Яскравим прикладом цьому є антична культура. Як феномен теоретичної діяльності антична філософія починається з 6 ст. до н.е. в Стародавній Греції і завершується у 6 ст. за часів Римської імперії.

Усю 1200 річну історію античної філософії можна розбити на 3 етапи: класика (або еллінська філософія), еліністична філософія та філософія доби Римської імперії.

Рання класика або натурфілософія – початковий період філософії. Об’єкт дослідження – Космос. Головні предмети дослідження – суще божество, фюсіс (буття, що саморозгортається у світ, втілюючись у світ речей, істот і явищ). Філософські пошуки відбуваються свідомо, проте ще дуже відчутні рудименти міфосвідомості. Головні школи цього періоду: Мілецька та Піфагорійський орден.

Мілецька школа (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен). Головне питання – що є все? З чого все починається і в що перетворюється? Пошук першопринципу (архе). Фалес – це вода, Анаксимандр – це апейрон (невизначеність), Анаксимен – це повітря. Також цікавилися фізикою та астрономією.

Піфагорійський орден. Архе – це число. Космос – це певний ритм. До філософії можна прийти лише знаючи математику. Філософія числа, музики, кольору.

Середня класика. Перехід до дискурсивного мислення. Предмет філософії – людина та її свідомість. Представники: софісти та Сократ.

Софісти (Протагор, Горгій). Дослідження людської свідомості, можливостей розуму. Людина - міра всіх речей. Але це не свавілля релятивізму - її завдання осмислити все. Вперше поставили питання, що сутність може виявляти себе по-різному і не в повній мірі, тому будь-яку точку зору можна довести або спростувати.

Сократ. Пошук істини. Істина – це осмислена сутність, якої ми досягаємо зусиллями думки, коли підводимося до загального. Серед сократівських послідовників – мегарики, кініки, кіренаїки і Платон.

Мегарська школа (Евклід, Діодор). Подвоїли і розірвали світ на трансцендентний та чуттєвий, ідеальний та світ речей. Ідеї – нерухомі і ніяк не пов’язані з чуттєвим світом. Таке роз’єднання призвело до заперечення можливості пізнання.

Кіренська школа (засновник Арістіп). Заглиблення у чуттєву емпірику. Визнання загального в одиничному. Практична філософія – звернення до індивідуального життя. Ціль життя – задоволення. Проте ти – хазяїн задоволень, а не їх раб.  Філософія має навчити людину знаходити задоволення у будь-якій ситуації.

Кініки (засновник Антисфен). Людина має триматись у межах абстрактного і всезагального, а будь-яка одиничність – несуттєва. Мінімізація потреб життя, звільнення від усього, що може завадити піднятися до всезагального.

Висока класика. Платон. Передумовою світу – є ідея. Вона формує наше життя, створює речі. Ідеї реальні. Їх можна осягнути тут і зараз, все залежить від повороту думки. Буття – вічне і незмінне. Воно недоступне чуттєвому сприйняттю і відкривається лише розумовому пізнанню. Метод маєвтики.

Пізня класика. Арістотель – учень Платона. Проблема сущого (див. пит. № 27). Предмет 1-ї філософії (див. пит. № 24). Вчення про космічний розум (нус). Він самодостатній. Це чиста актуальність, чиста енергія, що передається світу, це бог. Вчення про 4 причини – ідеальна, матеріальна, дієва та цільова.

Еліністично-римська філософія. Стоїцизм (Епіктет, Сенека, Марк Аврелій). Етичний характер філософії. Ідея покірності (покорного рок ведет, а строптивого тащит). Щастя у досягненні своєї цілі. А ціль людського життя – слідувати законам. Від нас залежать лише наші моральні наміри. Достойне життя – це життя за моральними законами. Проте є речі, які не підпадають під оцінку добре чи погано і не залежать від нас – це життя і смерть, багатство і бідність, здоров’я і хвороби. У цьому випадку важливо навчитися досягати стану байдужості (невозмутимости).

Епікуреїзм. Завдання представників школи – навчитися людей насолоджуватися. Насолода – це помірний стан душі, яка повна благородного спокою та споглядальної врівноваженості. Відчуття завжди істинні, а пізнання можливе. Пошук основ буття, мета якого звільнити людину від страху перед богами та забобонів. Всесвіт складається з атомів і боги тут ні до чого.

Скептицизм (Секст Емпірик) Усе в світі змінне і в нас нема істинних способів пізнання, тому потрібно утриматися від суджень та визначень (епохе).

Неоплатонізм – останній бастіон античної філософії (Плотін). Є Єдине, яке творить все зі своєї повноти. Його не можна пізнати, це Ніщо. Воно поєднує ідеї та чуттєвий світ, завдяки чому і можливе пізнання. Єдине дивиться за свої межі, що передбачає Космічний розум – світу буття, ідей, чистого смислу. Космічний розум дивиться в себе і бачить свого батька – Єдине, за межі себе – Світову душу. Завдання людини увійти у стан екстазу та побачити свої витоки – Єдине. Це можливе лише спогляданню та філософії.   

    


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55316. Формування мовно-літературної грамотності учнів 228 KB
  Основні завдання: Зміцнення статусу української мови як державної; Створення достатньої організаційної кадрової науковометодичної матеріальнотехнічної бази для забезпечення оптимальної ефективності процесу вивчення української мови та літератури з метою...
55317. Перші князі Київської держави 27 KB
  Назвіть імена київських князів про яких ви вивчали у молодших класах Учні згадують імена перших київських князів учитель записує їх на дошці в порядку їх правління. Перші князі були вільні духом благородні мужні кращі люди часів Київської Русі.
55318. ПІРАМІДОЛОГІЯ 4.75 MB
  Поспілкувавшись з учнями що вони знають про піраміди чи вивчали в школі на уроках історії щось цікаве хто знає про існування сучасних пірамід де вони зустрічаються нам в оточуючому нас світі легко і ненавязливо викладач підводить учнів до плану дій і розподіл ролей.
55319. ПРОФОРИЕНТАЦИЯ В РАБОТЕ КЛАССНОГО РУКОВОДИТЕЛЯ 72.5 KB
  Цель моей работы: помочь учащимся ориентироваться в огромном мире профессий; оказывать консультационную помощь в выборе любимого дела; показать неразрывную связь между желаемой профессией и необходимым образованием...
55320. Дружба – найбільший скарб 225 KB
  Напишіть на ньому побажання та добрі слова своїм друзям. Тема: Якщо ви ввічливі Мета: навчити дітей ввічливо спілкуватися з ровесниками та дорослими; розширити і закріпити вміння вживати слова ввічливості; домагатися доброзичливої атмосфери в класі; виховувати в учнів ввічливість чемність доброзичливість; формувати манери культурної поведінки поглибити знання учнів про етикет і його важливість у житті людини. Але чи то уклін чи слова вітання чи лагідна усмішка спільним в них є те що привітання означає: Ти мені приємна...
55321. Олімпійський вогник 47 KB
  Мета проекту Ознайомити учнів із історією виникнення Олімпійського руху. Послідовність виконання проекту Етапи Завдання Діяльність учнів Діяльність педагога...
55322. Різдвяні зустрічі 62 KB
  Стало білим все село двічі Біла стежка біла річка Біла хата і смерічка двічі Біла хата білі коні Тільки носики червоні Діти зупиняються стають дугою.
55323. Подорож картою України 74.5 KB
  Додатково вони будуть розробляти буклети з фотографіями, малюнками, творчими роботами, нададуть матеріали для друкування в шкільну газету «Очима учня». В результаті проекту учні дадуть відповіді на питання, висунуті та удосконалені впродовж розробки теми проекту.
55324. На Україну линуть журавлі 55 KB
  Формувати уявлення про специфіку літератури української діаспори потребу до самостійного читання художньої літератури. Виховувати любов до української літератури.