25184

Філософські школи античності

Доклад

Логика и философия

Філософські школи античності Немає філософії взагалі існують її конкретні історичні прояви. Усю 1200 річну історію античної філософії можна розбити на 3 етапи: класика або еллінська філософія еліністична філософія та філософія доби Римської імперії. Рання класика або натурфілософія – початковий період філософії. До філософії можна прийти лише знаючи математику.

Украинкский

2013-08-12

30.5 KB

13 чел.

39. Філософські школи античності

Немає філософії взагалі, існують її конкретні історичні прояви. Яскравим прикладом цьому є антична культура. Як феномен теоретичної діяльності антична філософія починається з 6 ст. до н.е. в Стародавній Греції і завершується у 6 ст. за часів Римської імперії.

Усю 1200 річну історію античної філософії можна розбити на 3 етапи: класика (або еллінська філософія), еліністична філософія та філософія доби Римської імперії.

Рання класика або натурфілософія – початковий період філософії. Об’єкт дослідження – Космос. Головні предмети дослідження – суще божество, фюсіс (буття, що саморозгортається у світ, втілюючись у світ речей, істот і явищ). Філософські пошуки відбуваються свідомо, проте ще дуже відчутні рудименти міфосвідомості. Головні школи цього періоду: Мілецька та Піфагорійський орден.

Мілецька школа (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен). Головне питання – що є все? З чого все починається і в що перетворюється? Пошук першопринципу (архе). Фалес – це вода, Анаксимандр – це апейрон (невизначеність), Анаксимен – це повітря. Також цікавилися фізикою та астрономією.

Піфагорійський орден. Архе – це число. Космос – це певний ритм. До філософії можна прийти лише знаючи математику. Філософія числа, музики, кольору.

Середня класика. Перехід до дискурсивного мислення. Предмет філософії – людина та її свідомість. Представники: софісти та Сократ.

Софісти (Протагор, Горгій). Дослідження людської свідомості, можливостей розуму. Людина - міра всіх речей. Але це не свавілля релятивізму - її завдання осмислити все. Вперше поставили питання, що сутність може виявляти себе по-різному і не в повній мірі, тому будь-яку точку зору можна довести або спростувати.

Сократ. Пошук істини. Істина – це осмислена сутність, якої ми досягаємо зусиллями думки, коли підводимося до загального. Серед сократівських послідовників – мегарики, кініки, кіренаїки і Платон.

Мегарська школа (Евклід, Діодор). Подвоїли і розірвали світ на трансцендентний та чуттєвий, ідеальний та світ речей. Ідеї – нерухомі і ніяк не пов’язані з чуттєвим світом. Таке роз’єднання призвело до заперечення можливості пізнання.

Кіренська школа (засновник Арістіп). Заглиблення у чуттєву емпірику. Визнання загального в одиничному. Практична філософія – звернення до індивідуального життя. Ціль життя – задоволення. Проте ти – хазяїн задоволень, а не їх раб.  Філософія має навчити людину знаходити задоволення у будь-якій ситуації.

Кініки (засновник Антисфен). Людина має триматись у межах абстрактного і всезагального, а будь-яка одиничність – несуттєва. Мінімізація потреб життя, звільнення від усього, що може завадити піднятися до всезагального.

Висока класика. Платон. Передумовою світу – є ідея. Вона формує наше життя, створює речі. Ідеї реальні. Їх можна осягнути тут і зараз, все залежить від повороту думки. Буття – вічне і незмінне. Воно недоступне чуттєвому сприйняттю і відкривається лише розумовому пізнанню. Метод маєвтики.

Пізня класика. Арістотель – учень Платона. Проблема сущого (див. пит. № 27). Предмет 1-ї філософії (див. пит. № 24). Вчення про космічний розум (нус). Він самодостатній. Це чиста актуальність, чиста енергія, що передається світу, це бог. Вчення про 4 причини – ідеальна, матеріальна, дієва та цільова.

Еліністично-римська філософія. Стоїцизм (Епіктет, Сенека, Марк Аврелій). Етичний характер філософії. Ідея покірності (покорного рок ведет, а строптивого тащит). Щастя у досягненні своєї цілі. А ціль людського життя – слідувати законам. Від нас залежать лише наші моральні наміри. Достойне життя – це життя за моральними законами. Проте є речі, які не підпадають під оцінку добре чи погано і не залежать від нас – це життя і смерть, багатство і бідність, здоров’я і хвороби. У цьому випадку важливо навчитися досягати стану байдужості (невозмутимости).

Епікуреїзм. Завдання представників школи – навчитися людей насолоджуватися. Насолода – це помірний стан душі, яка повна благородного спокою та споглядальної врівноваженості. Відчуття завжди істинні, а пізнання можливе. Пошук основ буття, мета якого звільнити людину від страху перед богами та забобонів. Всесвіт складається з атомів і боги тут ні до чого.

Скептицизм (Секст Емпірик) Усе в світі змінне і в нас нема істинних способів пізнання, тому потрібно утриматися від суджень та визначень (епохе).

Неоплатонізм – останній бастіон античної філософії (Плотін). Є Єдине, яке творить все зі своєї повноти. Його не можна пізнати, це Ніщо. Воно поєднує ідеї та чуттєвий світ, завдяки чому і можливе пізнання. Єдине дивиться за свої межі, що передбачає Космічний розум – світу буття, ідей, чистого смислу. Космічний розум дивиться в себе і бачить свого батька – Єдине, за межі себе – Світову душу. Завдання людини увійти у стан екстазу та побачити свої витоки – Єдине. Це можливе лише спогляданню та філософії.   

    


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7236. Элементы теории корреляции 57 KB
  Лекция 4. Элементы теории корреляции. Во многих задачах требуется установить и оценить зависимость изучаемой случайной величины Y от случайной величины X. Статистической называют зависимость, при которой изменение одной из величин влечет изменение р...
7237. Статистическое планирование эксперимента 41 KB
  Лекция 5. Статистическое планирование эксперимента Чтобы провести экспериментальные исследования наиболее эффективно необходим научный подход к его планированию. Инициатором применения статистических методов в планировании экспериментов является Рон...
7238. Интервальное оценивание параметров нормально распределенной случайной величины. Доверительные интервалы для математического ожидания 450.5 KB
  ТЕМА: Интервальное оценивание параметров нормально распределенной случайной величины. Доверительные интервалы для математического ожидания. Доверительный интервал для дисперсии. Доверительный интервал для параметров пуассоновского распределения. Дов...
7239. Точечные оценки математического ожидания. Точечные оценки дисперсии. Точечная оценка вероятности события 537 KB
  ТЕМА: Точечные оценки математического ожидания. Точечные оценки дисперсии. Точечная оценка вероятности события. Точечная оценка параметров равномерного распределения. п.1. Точечные оценки математического ожидания. Предположим, что функция распределе...
7240. Структурные схемы статических интегральных микросхем запоминающих устройств 183.5 KB
  Структурные схемы статических интегральных микросхем запоминающих устройств Основной запоминающий элемент статической памяти Структурная схема ИС Структурная схема ИС с одноразрядной организацией Структурная схема ИС со слова...
7241. Типографское и издательское дело в Тверской губернии 134.5 KB
  Типографское и издательское дело в Тверской губернии Актуальность темы исследования. Становление типографского и издательского дела в российской провинции началось в последней четверти XVIII в., и было связано с преобразовател...
7242. Статья. К вопросу о видах надзора 51.5 KB
  К вопросу о видах надзора В настоящей статье остановимся на соотношении прокурорского с другими видами надзора, проблеме, имеющей не только научное, но и большое практическое значение. В связи с этим заметим, что некоторые ученые полагают, что в сов...
7243. Числовые характеристики выборки. Оценка функции распределения. Точечные оценки параметров распределения 398.5 KB
  ТЕМА: Числовые характеристики выборки. Оценка функции распределения. Точечные оценки параметров распределения. К основным характеристикам признака в выборке относятся первые четыре момента распределения, а также мода, медиана и коэффициент вариации....
7244. Основные задачи статистики: выборки, гистограммы, полигоны частот 2.47 MB
  ТЕМА: Основные задачи статистики: выборки, гистограммы, полигоны частот. п.1 Генеральная совокупность. Выборка. Вариационный ряд. Теоретический материал. Математическая статистика в основном занимается изучением случайных величин и случайных со...