25185

Основні засади ФІ Гегеля та Канта

Доклад

Логика и философия

Історія людства в своїй цілісності стає об'єктом теоретичної реконструкції та аналізу в творчості Канта а своє логічне завершення ці пошуки знаходять в філософії історії Геґеля. Найхарактернішою ознакою німецької класичної філософії є визнання субстанційності історії. Продовжуючи просвітницьку традицію Кант та Геґель постулювали як засадничу основу історичного процесу розум раціональне впорядкування історії. ФІ на відміну від емпіричних описових досліджень історії має представити всесвітню історію як систему€...

Украинкский

2013-08-12

34.5 KB

0 чел.

40. Основні засади ФІ Гегеля та Канта

У нім. класичній філософії відбувається системне теоретичне оформлення ФІ як  особливої галузі філософії.    Історія    людства    в    своїй цілісності   стає   об'єктом   теоретичної реконструкції та аналізу в творчості Канта , а своє логічне завершення  ці  пошуки знаходять в філософії історії Геґеля. Найхарактернішою ознакою німецької класичної філософії є визнання субстанційності історії. Продовжуючи просвітницьку традицію, Кант та Геґель постулювали як засадничу основу історичного процесу розум, раціональне впорядкування історії. Геґель стверджував, що «єдиною думкою, котру привносить із собою філософія, є та проста думка розуму, що розум панує в світі, отже всесвітньо-історичний процес здійснюється розумно» . Розум та свобода є вихідними характеристиками історичного розвитку а свобода, похідна від Абсолюту, є базис історичного буття всього людства.

Створюючи логічну теорію динаміки історичного буття, Геґель спирався на вчення Ляйбніца про висхідний прогрес, що перетворює неусвідомлюваний вміст розуму на свідомість і систематичну єдність, а також на теорію Канта про те, що підвалиною науки є самопізнання розуму. Особливо важливе значення мала спадщина моральної філософії Канта.

За Кантом, історія — це царина волі і, на відміну від світу природи, діє за законами, в яких природа та воля пов'язані між собою. А філософія «є система пізнання розумом», що може містити не тільки суто апріорні, а й емпіричні принципи. Тому іст-ний процес Кант побачив не тільки як еволюцію інтелекту, що логічно й безупинно прогресує, а також як процес чинної волі, що протиставляє розум натиску чуттєвості та себелюбства. Історичний процес випливав із внутрішніх законів розуму; він означав зростання ціннісного світу культури, що реалізує покладене в суті розуму прагнення до свободи в царстві морального, «розуму, що визнає та заохочує себе самого».

1) ФІ Канта. ФІ, на  відміну  від емпіричних, описових досліджень історії, має представити  всесвітню історію „як  систему”, яка  має свій  початок  і  кінцеву  мету. Ґрунтується на тому, що  в  історії, яка на перший погляд  постає  як  безладна  сукупність людських вчинків, діють певні  закони, які  свідчать, що  в  основі  історії лежить деякий  „план природи”, або  „провидіння”, й  наявний поступ. Припускає, що початком історії є „гріхопадіння”, до якого  призводить  „споконвічне зло”,  а разом  з ним – поява  морального начала. Усвідомлення  морального  закону  виникає як  наслідок його порушення,  як  провина та потреба  її спокутував. Людина  сама  творить  історію, вона  є винятково  справою її рук. Рушійні  сили  історії – зло, праця  та поділ праці,  „антагонізм” людей  в  суспільстві,  який  є недоброзичливим спілкуванням людей, який стає причиною законодоцільного порядку. Роль  антагонізму  в  суспільному  поступі  надзвичайно важлива – без нього всі  чудові природні задатки  людства  залишилися  б нерозвиненими”. Завершує ФІ Канта  і  всю його  прикладну  етику  взагалі, вчення  „про вічний мир”, який  є необхідним  складником кантівського соціально-історичного  ідеалу.  

Геґелю кантівські уявлення про динаміку іст-го розвитку уявлялися попередньою стадією, розумовою логікою, що намацує витворену розумом дійсність лише з погляду методу. Так, центральна ідея Канта, що лише витворена самим розумом дійсність може бути збагнена розумом, видається Геґелю не доведеною до кінця. Своєю діалектичною логікою, що дозволяє протилежності між сутністю та явищем, матерією та формою, антиноміями та єдністю розуму, він починає створення логічної теорії історичної динаміки. Якщо в центрі уваги Канта перебувала ідея раціоналізованого пізнання та впорядкування іст-го процесу крізь призму константності моральних конституцій, що власне й складає мету історії для Канта та Фіхте, то для Геґеля сутнісною ознакою історії є прогрес духу, сходження від нижчих щаблів до вищих в усвідомленні та розкритті свободи.

Школа Геґеля та його послідовників у німецькій філософії історії з самого початку прагнула до побудови картини універсального історичного процесу. Саме Геґель створив першу велику теорію історичної динаміки.

2) ФІ Гегеля. Гегель говорить про єдність об-го  та  суб-го  в  історії. Історія – завжди єдність   історичної рефлексії  й  того, що мало місце  у формі  історичних подій. Говорить про три  види  розгляду  історії – першопочаткову (перетворення  зовнішніх явищ  у   внутрішнє уявлення – Геродот, Фукідід), рефлексивну (завжди  височіє над конкретною епохою не тільки з точки зору  часу, але  й з  висоти духу) і  філософська історія. Специфіка  і  мета  філософської  історії полягає   в тому, щоб   представити  всесвітньоісторичний процес  як  породження  розуму,  як  процес  явлення  духу  в  часі. Предмет  ФІ – це світовий  дух та процес  його  розвитку, розглянутий  через призму  внутрішньої історії  окремих народів. Усвідомлення  цього розвитку  відбувається  за  рахунок  виявлення  логічної  основи емпіричної  історії та  намагання  побачити (продемонструвати) необхідний  зв’язок  між, на перший погляд,  випадковими подіями. Вихідним положенням  ФІ є теза про світовий  розум  як творця  історії. У  результаті  вся  історія  постає  як продукт діяльності  духу, чи інакше  кажучи, „розумна  історія”. Розумність  в  історії проявляє себе подвійно: а) у  формі   історичної закономірності; б) у формі  доцільності чи телеологічності історії. Проте  історія  в  цілому  має  єдину  субстанційну  основу,  яка носить інтелігібельний характер,  а  тому  її можна пізнати завдяки розуму. Вся  історія  постає  як  розвиток  і вдосконалення  духу,  в  результаті  чого   кожен наступний  історичний етап визначається Гегелем  як  більш досконалий. Критерієм цього виступає свобода, оскільки вона є діяльністю людини, яка  відповідає імпліцитно закладеній  в  історію розумності.

Отже, ознаки розумності — це передумова історичності, а отже й свободи. Свобода полягає в тому, щоб знати й мати на увазі такі загальні субстанційні предмети, як право та закон, і утворювати відповідну їм дійсність — державу. І лише філософська історія, на думку філософа, здатна відбити рух світового духу крізь історичний простір до набуття статусу всезагальності; вона уособлює собою мисленнєвий перегляд історії. Започаткував_одну з двох головних концептуальних парадигм ФІ знання — класичну (лінеарну) концепцію історичного процесу. Його система формується в контексті вихідних принципів філософського мислення — єдності логічного та історичного, тотожності буття та мислення, вчення про суперечності як джерело руху тощо. Насамперед Геґель робить спробу раціоналізувати динаміку істо ричного процесу та наявного буття взагалі, спробу логізувати історію

Історія, а надалі й світ узагалі, з'являється як породження духу, що в розкладанні на протилежності здійснює та відновлює власну єдність. Геґель бачить сутність світового духу в тому, щоб ніколи не за спокоюватися; сутність духу — це принцип руху, що розходиться й збирається, що падає долі й підноситься до вершин розуму. Для розуміння смислу історії істотним стає закон руху: в ньому споконвічно й конкретно поєднуються в кожній точці індивідуальне та загальне, і водночас одиничне випливає з руху й повертається в рух. Принципом періодизації історії виступає становлення народів і держав. Центральним історичним інститутом при цьому є держава.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

60425. Палити чи не палити? 1.5 MB
  Отже тема нашої виховної години Палити чи не палити. Дати відповідь на ці запитання ми з вами зможемо після того як переглянемо сторінки усного журналу Палити чи не палити.
60426. Жири. Склад, будова, властивості, біологічне значення і практичне застосування жирів 2.18 MB
  Тематичні питання: Який склад жирів Яка будова жирів Що являють собою жири як хімічні речовини Які хімічні властивості жирів Які властивості насичених І ненасичених жирів...
60427. Урок цікавої математики. Розв’язування логічних задач 91.5 KB
  Мета уроку: формувати в учнів навички розвязування логічних задач; розвивати логічне мислення, культуру математичного мовлення та мислення; виховувати стійкий інтерес до предмета...
60428. Звички і здоров’я 76.5 KB
  Мета: Розкрити чинники які впливають на формування корисних і шкідливих звичок сприяти усвідомленню необхідності формувати корисні звички і позбутися шкідливих. Саме про звички ми сьогодні і поговоримо.
60429. Будова і функції шлунка. Травлення в шлунку 147.5 KB
  Цілі: вивчити будову та особливості травлення у шлунку; розвивати логічне мислення учнів, установлюючи взаємозв’язки будови і функцій шлунка; здійснювати валеологічне виховання школярів.
60431. Рыночный механизм формирования цен 1.82 MB
  Цена является сложной экономической категорией, так как в ней пересекаются многие основные проблемы развития общества и экономики в целом. Различают две основные теории цены. По мнению сторонников первой из них, цена показывает стоимость товаров.
60432. Умовність, узагальнення. Стилізація. «Зима і весна. Стрітення» 265.5 KB
  Основні поняття: стилізація зображення. Актуалізація опорних знань і вмінь Прийом Мозковий штурм Учитель пропонує учням пригадати відомості про декор орнамент та прийоми створення декоративного зображення.