25188

М.Шелер. Положення людини в космосі

Доклад

Логика и философия

Положення людини в космосі М. Причини: відсутність єдиної ідеї людини спеціальні науки психологія соціологія біологія і ін. зосереджуючись на окремих проявах людської життєдіяльності скоріше приховують сутність людини ніж розкривають. Двозначність поняття людини: 1.

Украинкский

2013-08-12

30.5 KB

52 чел.

43. М.Шелер. Положення людини в космосі

М.Шелер – один з засновників філософської антропології.

Мета: створення науки про людину.

Причини: відсутність єдиної ідеї людини, спеціальні науки (психологія, соціологія, біологія і ін.), зосереджуючись на окремих проявах людської життєдіяльності, скоріше приховують сутність людини, ніж розкривають. Ще ніколи в історії людина не була настільки проблематичною для себе як в наш час.  

Двозначність поняття людини: 

1.Тваринна ознака: вказує на особливі морфологічні ознаки, якими володіє людина як представник роду ссавців.    

2. Сутнісна ознака людини: сукупність характеристик, протилежних поняттю живого взагалі, які забезпечують людину особливим положенням в ряді інших живих істот.

Будова біопсихічного світу:

1.Позасвідомий чуттєвий потяг (найнижча сходинка психічного характерна для рослин). Ознаки: відсутність свідомості і відчуттів, безоб’єктне задоволення і страждання.   

2.Інстинкт (поведінка живої істоти): цілеспрямованість поведінки; реакція лише на типові ситуації для виду; запрограмованість дій.

3.Звичайно-асоціативна пам’ять: осмисленість поведінки не вроджена, а залежна від кількості попереднього досвіду; звільнення індивіду від прив’язаності до виду.

4.Органічно-скований практичний інтелект (розумна поведінка): здатність до вибору; осмисленість поведінки незалежно від кількості спроб; кінцевий результат – завжди дія.

Сутність людини і те, що можна назвати її особливим положенням перевищує інтелект і здатність до вибору, і не може бути досягнута навіть, якщо припустити, що інтелект і вибіркова здатність зросли до нескінченості. Та нова ознака, яка робить людину людиною – не є лише новою сутнісною сходинкою психічних ступенів. Новий принцип лежить ззовні того, що можна назвати життям, він протилежний всьому життю взагалі. 

Сутність людини – дух.

Головні ознаки духовної істоти – екзистенційна незалежність від органічного, свобода від життєвих потягів, здатність до опредемечування зовіншнього і внутрішнього світу – самосвідомість (тварина не знає предметів, вона лише вживається в навколишній світ), відкритість світові.

Лише людина може піднятися над собою і зробити своїм предметом все, в тому числі і саму себе! Людина завжди праге прорвати межі свого тут і тепер буття.

Людина – істота, яка перевищує саму себе і світ!

Особливості людського пізнання:

1.Володіння категоріями речі і субстанції

2.Здатність до цілісного уявлення, образу світу.

3.Здатність до апріорного знання

Дух – єдине буття, яке не може стати предметом, він є чиста актуальність, здатність сказати Ні! (виразити супртив життєвому пориву). Дух - це аскеза.

Дух перевищує протилежність фізичного і психічного життя людини, але тільки життя здатне привести до дії дух. Дух користується енергією бажань, він є тим, що забезпечує спрямованість людських дій.   


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33995. АБСЦЕСС АППЕНДИКУЛЯРНЫЙ 25 KB
  Частота 1419 случаев аппендикулярного инфильтрата. Этиология и патогенез Исход аппендикулярного инфильтрата при неблагоприятном течении Аппендикулярный инфильтрат ограничивается большим сальником и прилегающими петлями кишечника При благоприятном течении аппендикулярный инфильтрат рассасывается в сроки от 2 до 4 нед При неблагоприятном стечении обстоятельств позднее поступление в стационар устойчивость микрофлоры к антибиотикам и т. происходит абсцедирование инфильтрата. При наличии признаков острого аппендицита в течение 23...
33996. Этапы становления и характерные черты русской философии 29 KB
  формировалась под влиянием общемировой фил. Однако специф Р фил во многом складывалась под влиянием социально культурных процессов происходивших на Руси. фил мысли.
33997. Философский смысл проблемы бытия. Виды бытия 28 KB
  Бытие филос. 1Бытие вещей и процессов. В свою очередь также может быть представлено в двух формах: абытие вещей и состояний природы кот. Бытие второй природы цивилизации.
33998. ИДЕАЛИЗМ 26.5 KB
  Марксизмленинизм все разновидности идеализма подразделяет на две группы: объективный идеализм принимающий за основу действительности личностный или безличный всеобщий дух некое сверхиндивидуальное сознание и субъективный идеализм сводящий знания о мире к содержанию индивидуального сознания. Однако различие между субъективным и объективным идеализмом не абсолютно Многие объективноидеалистические системы содержат элементы субъективного идеализма; с другой стороны субъективные идеалисты пытаясь уйти от солипсизма нередко переходят...
33999. Понятие движения. Свойства движения. Движение и развитие, их соотношение 23 KB
  Описание механизма саморазвития: качество количество скачок мера. Качество выражается в свойствах. Качество такие свойства предмета которые выражают его специфику и неповторимость в отличии от других предметов. Количество характеризует качество с точки зрения интенсивности выражается числом.
34000. Понятие знания. Знание и информация 25.5 KB
  Знание и информация. Однако далеко не всякое содержание опыта есть знание а только то которое можно передать посредством языка. Знание это положительная или отрицательная ценность. Не всякое знание есть благо и польза для человека и общества.
34001. Проблема познания в философии, Чувственное и рациональное познание 28 KB
  Для познания объектов необход функционирование органов чувств нервной системы мозга благодаря чему возникает ощущ восприятие мат объектов. Ощущения простейший и исходный элемент чувств познания. РАЦИОНАЛЬНАЯ ЛОГИЧЕСКАЯ СТУПЕНЬ ПОЗНАНИЯ.
34002. Проблема истины. Критерий истины 36.5 KB
  Критерий истины. Объективное и субъективное знание = Ю такие же истины. истины разные формы объетивной истины.
34003. Специфика философского знания. Структура философского знания 24 KB
  Философия существует в виде знания которое необходимо специфицировать например на основе сопоставления с научным знанием. Их соотношение можно изобразить графически: Под физическим знанием в широком смысле понимается знание которое может быть проверено опытным путем. Философское знание по большей части есть умозрительное знание в котором субъективнооценочный момент выражен неизмеримо сильнее чем в научном знании. Философия же есть только знание.