25190

Р.Рорті про походження ы засади теорії пізнання (Філософія і дзеркало природи)

Доклад

Логика и философия

Оба эти допущения по Рорти вовсе не являются неизбежными для философии; при этом первое из них берет своё начало ещё в античности прежде всего в платонизме а второе представляет собой специфический продукт философии Нового времени начиная с Декарта. Соответственно отказ от этого допущения позволяет Рорти деконструировать образ Зеркала Природы а это в свою очередь ведет к опровержению исходного взгляда на философию как на гарант добывания человеком объективной истины о себе и мире. Эпистемология теория познания с точки...

Украинкский

2013-08-12

37.5 KB

0 чел.

45. Р.Рорті про походження ы засади теорії пізнання (Філософія і дзеркало природи)

Исходная посылка Р.Рорти заключается в том, что тезис об «объективной истине» как цели и квинтэссенции философского знания необходимо связан с представлением о человеческом уме как «Зеркале Природы», а оно, в свою очередь - с представлением о неких внутренних «ментальных сущностях», к которым мы имеем непосредственный и «привилегированный» доступ, в противоположность «опосредованному» чувствами доступу к феноменам внешнего мира. Оба эти допущения, по Рорти, вовсе не являются неизбежными для философии; при этом первое из них берет своё начало ещё в античности (прежде всего в платонизме), а второе представляет собой специфический продукт философии Нового времени, начиная с Декарта. Соответственно, отказ от этого допущения позволяет Рорти «деконструировать образ Зеркала Природы», а это, в свою очередь, ведет к опровержению исходного взгляда на философию как на гарант «добывания» человеком «объективной истины» о себе и мире. «Эпистемология», «теория познания» с точки зрения Рорти представляется просто формой существования одной-единственной «парадигмы в понимании природы», возникшей в Европе в XVII столетии; ныне же «образ XVII века изжил себя», а «традиция, которая его инспирировала, потеряла свою жизненность». Проблемы, подобные «проблеме познания», говорит Рорти, «должны рассасываться, а не разрешаться» - в частности, за счет осознания предлагаемого Рорти взгляда на природу эпистемологической достоверности, который по сути является лишь изложением в современных терминах упоминавшейся выше и истинно скептической позиции Д.Юма. В изложении Рорти эта позиция заключается в том, что «мы можем получить эпистемологическую соизмеримость только там, где мы уже согласились относительно практики исследования (или, более обще, дискурса)» - и «не потому, что мы открыли нечто о «природе человеческого познания», но просто потому, что когда практика продолжается довольно долгое время, конвенции, которые делают её возможной относительно легко изолировать».

Мечта аналитических философов о научности, считает Рорти, построена на вере в возможность обоснования знания. Можно сказать, что она составляет стержень, сердцевину идеологии фундаментализма, по другому идеологии верификационизма или оправдательности. Провал верификационистской стратегии неопозитивистов не был частной неудачей одной из частных теорий. Он свидетельствовал о невозможности обоснования знания вообще, о том, что платоновско-декартовско-кантовская традиция руководствовалась мифом - верила в Истину.

Диагноз Рорти четок: аналитическая философия нуждается в “терапии”. Лечить нужно, прежде всего, от гносеологизма - наследственной болезни европейской философии. Рорти предлагает произвести переоценку статусов: перестать считать претендующую на научность философию приоритетной по сравнению с той, которая на это не претендует. В более сильном смысле “терапия” означает не просто уравнивание статусов “научной” и “литературной” философии и не только изменение философской идеологии, но и вообще отказ приписывать понятиям “философское знание”, “научное знание” какой-либо смысл объективности. Рорти не предлагает отсекать от философии какие-то виды деятельности. Менять что-то в философском здании не нужно, можно оставить все как есть. Единственное, что требуется, - разрушить представление, что у этого здания есть фундамент. Что существуют какие-то “данные”, удостоверяющие философское знание, критерии различения истинного и ложного.

Переориентация с познания истины на разговор и коммуникацию могли бы создать основу для изменения образа философии и утверждения в жизни новой философской идеологии, построенной не на “объективности”, а на “иронии” и “солидарности”. Цель деконструктивистского проекта сформулирована Рорти следующим образом: “...Подорвать доверие читателя к сознанию” как к чему-то, о чем следует иметь “философское” мнение, к “знанию”, о чем надлежит иметь опирающуюся на “фундаменты” “теорию”, и к философии, какой она представляется после Канта”.

Рорти предупреждает, что осознание того что у здания нет естественных фундаментов, что философия представляет собой “языковую игру”, - не повод для нигилистических выводов и отчаяния; философия может быть вполне жизнеспособной и процветающей областью культуры, если без гносеологических претензий будет работать просто как “жанр литературы” или “литературной критики”, т.е. не скованного жесткими академическими канонами, пользующегося метафорическим поэтическим языком повествования. В этом случае вместо логики и гносеологии будет “заинтересованный разговор”, а вместо теоретического согласия по поводу того, что считать истинным, - “солидарность” несоизмеримых и не редуцируемых верований.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25293. Проблема людини і світу у працях українських шестидесятників 32 KB
  Проблема людини і світу у працях українських шестидесятників Парадигмальні зрушення котрі було започатковано в українській філософії 60х років мали значущість не лише науковофілософську а й загальнокультурну й навіть політичну. Цінності культури розглядаються як квінтесенція духовного досвіду людини та як найважливіший регулятив її світовідношення. У центр своїх наукових пошуків Іванов поставив проблему людини. При розгляді цієї проблеми виходив з діяльних аспектів людського буття єдності онтологічних світоглядних та гносеологічних...
25294. Проблема методології та логіки наукового пізнання в Україні 60-80-х років 32.5 KB
  Проблема методології та логіки наукового пізнання в Україні 6080х років Головною орієнтацією наукового пізнання в цей період було звернення до матеріалізму в природознавстві.Копнін – засновник світоглядногносеологічної школи – орієнтував свою філософію на розкриття світоглядних методологічних і гносеологічних аспектів розвитку наукового пізнання проблеми діалектичної логіки розвиток діалектики як теорії пізнання діалектичного матеріалізму з’ясування взаємозв’язку філософії з іншими науками обґрунтування творчої активності суб’єкта...
25295. Діалектичний матеріалізм – міф чи реальність 33 KB
  діалектичний матеріалізм – міф чи реальність. Діалектичний матеріалізм позначає філософію в офіційній доктрині комуністичних партій але також у деяких її критиків напр. Анрі Лефевр €œДіалектичний матеріалізм€ 1940. Подальше застосування терміна належить Леніну €œМатеріалізм та емпіріокритицизм€ 1908.
25296. Українська філософська думка за умов постнекласичної науки та постмодерної культури 33.5 KB
  Українська філософська думка за умов постнекласичної науки та постмодерної культури Екологічна парадигма радикально змінює спрямованість сучасного філософськосвітоглядного розмислу. Микола Тарасенко 19391995 присвятив все життя вивченню взаємозв’язку природи культури та технології. Вивчення взаємовідношення людини й природи приводить дослідника до роздумів щодо культури яка втілюючись у певних типах особистостей та типах суспільної діяльності задає рівень людяності цього взаємовідношення. В дослідженні Природа технологія культура:...
25297. Основні положення християнського віровчення і культу. Нікейський символ віри, його аналітичний виклад 33.5 KB
  Він для нас людей і для нашого спасіння зійшов з небес і тіло прийняв від Духа Святого і Діви Марії і став людиною. І в Духа Святого Господа Животворящого що від Отця походить що Йому с Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава належить що говорить через пророків. 8 член Символу віри про віру в Духа Святого. За традицією це ім'я пов'язано з ім'ям святого якому присвячено день коли хрестили немовля.
25298. Філософські дискусії 20-30-х років та їх переломлення в Україні 32 KB
  Філософські дискусії 2030х років та їх переломлення в Україні У 2030х роках починає формуватися марксистськоленінський€ світогляд. У зв’язку з цим починається боротьба за утвердження марксистськоленінського природознавства€ яке розпочавшись з дискусії 30х років завершилося не тільки встановленням повного контролю політичноідеологічної системи над природознавством але й розгромом цілого ряду наукових напрямів фізичним знищенням їх представників. З перших днів утвердження радянської влади на Україні культура освіта наука...
25299. Філософський доробок С.Семковського 93 KB
  Тут він заснував першу в Україні кафедру марксизму і марксознавства яка потім перетворилася на Український інститут марксизму в якому до 1931 р. інституті марксизмуленінізму був створений філсоціолог. марксизму У 1918 р. кафедру марксизму і марксознавства яка потім перетв.
25300. В.Юринець та його філософський спадок 28.5 KB
  Юринець та його філософський спадок Юринець Володимир Олександрович 18911937.
25301. Слуховой анализатор 48.5 KB
  Средняя сосудистая оболочка в передней части глаза образует ресничное тело и радужную оболочку обуславливающую цвет глаз. Внутренняя сетчатая оболочка сетчатка или ретина содержит фоторецепторы глаза палочки и колбочки и служит для преобразования световой энергии в нервное возбуждение. Светопреломляющие среды глаза преломляя световые лучи обеспечивают четкое изображение на сетчатке. Основными преломляющими средами глаза человека являются роговица и хрусталик.