25196

Пізнання як особлива форма освоєння світу

Доклад

Логика и философия

Пізнання як особлива форма освоєння світу Якщо дуже просто то пізнання це процес взаємодії субєкта та обєкта що своїм результатом має знання. Існують різні способи пізнання а отже й різні види знання. Поряд із різноманітністю видів знань існує величезна кількість поглядів на саму природу пізнання. Говорять про абстрактне і конкретне пізнання повне і неповне наукове і філософське тощо.

Украинкский

2013-08-12

25 KB

1 чел.

50. Пізнання як особлива форма освоєння світу

Якщо дуже просто, то пізнання – це процес взаємодії суб’єкта та об’єкта, що своїм результатом має знання. Існують різні способи пізнання, а отже й різні види знання. Є речі, що можна пізнати лише за допомогою науки, інші – за допомогою мистецтва, філософії, життєвої практики тощо.

Знання потрібно відрізняти від інформації. Якщо інформація – це будь-яке осмислене висловлювання, опис фактичного, нові відомості про об’єкт, то знання – це висловлювання, що містять в собі доведення, це достовірна інформація. Знання буває філософським, науковим (природознавче та гуманітарне), практичним (наприклад, знання місцевості, вміння грати на музичному інструменті), моральним, мистецьким тощо.

Поряд із різноманітністю видів знань, існує величезна кількість поглядів на саму природу пізнання. Говорять про абстрактне і конкретне пізнання, повне і неповне, наукове і філософське тощо. Щодо останніх, то наукове пізнання намагається віднайти істини середнього ступеню. Філософія ж шукає основи, першопочатки, порядок, сутнісні зв’язки світу. Філософія намагається дослідити природу знання, його походження, межі і обґрунтування, відрізнити знання від незнання. Філософія на відміну від науки не визнає авторитетів, тому кожен філософ щоразу проходить весь шлях спочатку. Доказом чого, мабуть, є існування різних концепцій пізнання. Частина філософів стверджує залежність пізнання від зовнішніх незалежних речей (реальності, матерії,об’єкта), інші ж вважають пізнання самостійною реальністю.

В науковому пізнання визначають 2 рівні пізнання – емпіричний та теоретичний. Емпіричний рівень характеризується пізнанням одиничних речей, окремих фрагментів дійсності. На теоретичному рівні відбувається логічна реконструкція дійсності за допомогою абстрагування та ідеалізації, будуються теорії, розкриваються причини і формулюються закони, що виражають істотні, необхідні зв’язки.

Розглядаючи проблему пізнання варто також звернутися до проблеми віри. Зокрема в Середньовіччі умовою пізнання визнавалася віра. Зокрема Августин наголошує, що для того, щоб осягнути божественну істину потрібно читати Святе Письмо, а для того, щоб читати, потрібно вірити. Хоча проблему віри можна розглянути і в більш широкому, не лише релігійному, значенні.

Важливою умовою пізнання також є мова. Вона репрезентує реальність, є знаряддям тлумачення та навчання. Ми живемо в мові, пізнаємо в мові і наші судження є репрезентацією наших знань.

Важливою характеристикою пізнання є інтенційнсть. (див. питання № 85)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24825. «Косцы» («Страдная пора») 1887 762 KB
  После каждого взмаха косы крестьян на землю падают высокие золотого цвета колосья ржи еще мы видим на картине голубые цветы васильков белые лепестки ромашек и одиноко чернеющий репейник. Женщины изображенные на картине занимаются тем что собирают скошенную рожь и вяжут из нее снопы. Но он все также проникнут тем светлым и вечным величием которое отражено на картине Мясоедова.
24826. МЯСОЕДОВ, ГРИГОРИЙ ГРИГОРЬЕВИЧ (1834–1911) 114 KB
  Мясоедов написал много пейзажей и преимущественно крымских многие из них характерны и колоритны. Мясоедов занимался также и гравированием крепкой водкой офортом. Кроме того Мясоедов писал и религиозную живопись см. Умер Мясоедов в Полтаве 17 30 декабря 1911.