25198

Пізнання та інтерес Техніка та наука як ідеологія Теорія комунікативної дії 1981 Моральна свідоміст

Доклад

Логика и философия

Концепція комунікативноструктурованого життєвого світу Габермаса Осн. Продовжуючи традицію внутрішнього взаємозв'язку між структурами життєвого світу і структурами мови традицію що сягає ще філософії Гумбольдта Г. зауважує що для самого життєвого світу мова і культура є конститутивними .досліджує шлях уречевлення комунікації визначаючи його як роз'єднання системи і життєвого світу.

Украинкский

2013-08-06

32.5 KB

1 чел.

51. Концепція комунікативно-структурованого життєвого світу Габермаса

Осн. твори: «Пізнання та інтерес», «Техніка та наука як ідеологія», «Теорія комунікативної дії» (1981), «Моральна свідомість і комунікативна дія», «Філософський дискурс Модерну».

Найважливіша складова вчення Г. – теорія комунікативної дії, що описує альтернативні структури, які не стали інституціональними в сучасній науково-технічній цивілізації, і водночас описує «двохсходинкову» будову сучасного суспільства, що є системою і життєвим світом, в якому здійснюється безпосередня комунікація. Г. вирізняє два типи поведінки: «стратегічну» (інструментально орієнтовану) і комунікативну. Перша ставить за мету досягнення інтересу (обман – свідомий чи несвідомий), що призводить до маніпулювання або до спотворення комунікації. Обидва наслідки є негативними для суспільства (аномія, відчуження, втрата колективної ідентифікації і сенсу культури та ін.). Комунікативна ж поведінка створює впорядковане нормативне середовище, стійкі особистісні структури, здатні до розгортання і самоздійснення. Інакше кажучи, справжня суспільна інтеграція досягається в рамках комунікативної поведінки.

Ідеальні умови комунікації, за Габермасом, такі: 1.Кожний, здатний до мови та діяльності, суб'єкт може брати участь у дискурсі. 2. а)Кожний може проблематизувати будь-яке твердження; б)кожний може виступати в дискурсі з будь-яким твердженням; в)кожний може висловлювати свої погляди, бажання, потреби. 3. Ніхто з тих, хто бере участь у дискурсі, не має зазнавати (як внутрішніх, так і зовнішніх) перешкод у вигляді зумовленого відносинами панування примусу використовувати свої, встановлені в першому й другому пунктах, права.

Мовна ситуація виключає систематичне перекручення, що припускає таку структуру комунікації, яка створює однакові (симетричні) умови вибору і здійснення мовленнєво-комунікативних дій для всіх учасників і тим самим виключає будь-який примус або панування в цьому процесі. Тому поняття "ідеальної комунікативної спільноти" Габермас конкретизує поняттям "необмеженої пануванням комунікації".

Г. пише, що поняття "життєвий світ" слід запровадити як доповнення до поняття комунікативної дії". Продовжуючи традицію внутрішнього взаємозв'язку між структурами життєвого світу і структурами мови, традицію, що сягає ще філософії Гумбольдта, Г. зауважує, що "для самого життєвого світу мова і культура є конститутивними". Життєвий світ він тлумачить не як корелят "трансцендентального Его", трансцендентальної суб'єктивності, на зразок Гуссерля, а як культурно-успадкований і оформлений у мові запас взірців пояснення, що з очевидністю стверджується в повсякденній комунікативній діяльності людей. "Життєвий світ, — пише Г., — є немовби трансцендентальним місцем, в якому зустрічаються мовець і слухач".

Г.досліджує шлях уречевлення комунікації, визначаючи його як роз'єднання системи і життєвого світу. Концепція життєвого світу дістає своє емпіричне втілення, за Г., в архаїчних суспільствах, де структури нормативної інтеграції, опосередковані мовленнєвою комунікацією, водночас становлять системні структури. В архаїчних суспільствах неподільними є діяльність, що зорієнтована на результат (цілераціональна), і діяльність, що зорієнтована на взаєморозуміння (комунікативна). Системні механізми в цих суспільствах невіддільні від соціально-інтегративних інституцій, заснованих на життєвому світі. Отже, механізми обміну ще слабко відділені від нормативного контексту етичних цінностей (етосу). Тому архаїчне родове суспільство Г. розглядає як втілення єдності системи й життєвого світу. У традиційному суспільстві виробничі відносини вплетені в політичний лад, тимчасом як релігійні погляди виокремлюються в деяку соціальну систему і перебирають на себе ідеологічну функцію. Однак ця система зберігає своє відношення до життєвого світу. Ускладнення суспільства, у свою чергу, залежить від диференціації життєвого світу. Структурна зміна останньо-підпорядковується знову ж іманентному комунікативній націоналізації сенсу. Тому Г.вважає за основу цього процесу раціоналізацію життєвого світу, способу життя та думки тощо.

Із структурною диференціацією життєвого світу співвідноситься функціональна спеціалізація відповідних процесів його репродукування, що віддзеркалюється у створенні систем науки, права, моралі, мистецтва. На думку Г., відповідною до цього процесу є диференціація культури, суспільства і особистості, які первісно утворювали елементи життєвого світу. Тепер вони відокремлюються один від одного на основі поглиблюючої розбіжності між формою і змістом.

У площині культури здійснюється відрив серцевини традиції від конкретного змісту, з котрим вона нерозривно переплетена у міфологічному світогляді. Традиція згортається у формальні елементи (поняття, абстрактні цінності).

У площині суспільства викристалізовуються загальні принципи координації діяльності, які відриваються від особливого контексту життєдіяльності. В сучасному (капіталістичному) суспільстві функціонують абстрактні принципи правопорядку й моралі, які вже мають слабкий зв'язок із конкретними життєвими формами.

У площині системи особистості когнітивні структури, що виникають у процесі спеціалізації, дедалі більше позбавляються змісту культурного знання, з яким ці структури спочатку були пов'язані в "конкретному мисленні".

Життєвий світ Г. розглядає раціоналізованим настільки, наскільки він створює інтеракцію, що визначається не нормативно приписаною згодою на основі наслідування традиції, а безпосередньо або опосередковано — взаєморозумінням, що досягається комунікативно.

„Теорія комунікативної дії”. Життєвий світ – первинна основа взаєморозуміння. Три структурні складові: культура, особистість та мова.   Комунікативна діяльність слугує передаванню і подальшому розвиткові знання, що належить до культури.

Компоненти життєвого світ (культурні взірці, легітимні лади і структура особистості) можна тлумачити як усталення процесів взаєморозуміння, координації діяльності і усуспільнення (здійснюється засобами комунікативної дії). Суспільство – символічно структурований життєвий світ. Компоненти життєвого світу – культура, суспільство і структура особистості – утворюють складні смислові зв’язки. Ці компоненти життєвого світу не можуть визначатись як системи, що становлять один щодо одного навколишні світи. Завдяки спільному медіуму мови спілкування, вони перехрещуються один з одним (рівнозначні).

Життєвий світ структурується культурними традиціями не більше і не менше, ніж особистостями.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

49273. Разработка электронной измерительной системы для контрольного приспособления для проверки расположения осей отверстий у корпусов с базированием на кулачковую оправку 1.82 MB
  На рисунке представлено контрольное приспособление кулачковой оправкой для измерения расположение осей отверстий корпуса стойки металокордовых машин. На этой оправке осуществляется также комплексное базирование корпусов.
49274. Аудит процесса управление несоответствующей продукцией ОАО «Северсталь-метиз» 1.62 MB
  Основными видами производственной и коммерческой деятельности Орловского сталепрокатного завода является выпуск и реализация метизной продукции, а именно проволоки низко и высокоуглеродистой; стальных сеток; электродов; стальных канатов; калиброванной стали
49276. Открытые горные работы. Курс лекций 1.09 MB
  В зависимости от назначения различают капитальные разрезные и специальные открытые горные выработки траншеи. Капитальные траншеи служат для вскрытия месторождений или отдельных его участков с целью создания грузотранспортной связи рабочих горизонтов карьера с поверхностью. Разрезные траншеи проходят на каждом рабочем горизонте с целью создания первоначального фронта горных работ. Специальные траншеи служат для ограждения карьера от атмосферных вод дренажа месторождения водоотлива и хозяйственного обслуживания рабочих уступов.
49277. Методические основы проектирования карьеров 845 KB
  Выбор площади для строительства промышленного предприятия жилых домов и объектов культурнобытового назначения Кроме того ТЭО строительства карьера должно содержать следующее: характеристику карьера и анализ техникоэкономических показателей его работы; роль рассматриваемого карьера в обеспечении потребностей народного хозяйства в добываемом полезном ископаемом; горногеологическую характеристику месторождения и карьерного поля границы и запасы степень разведанности наличие попутных полезных ископаемых качества полезного...
49278. Расчет пленочных интегральных микросхем 599.65 KB
  Размер зерен менее 40 мкм. Если ограничить толщину пленки величиной 01 мкм а максимальную и минимальную площади соответственно 2Ю2 и 02 мм2 то для обеспечения диапазона емкостей 10 106 Ф требуются диэлектрические постоянные примерно равные 05 50. ТЕХНИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ Рассчитать группу тонкопленочных резисторов при следующих исходных данных: bтехн=125 мкм lтехн=125 мкм Рассчитать конденсатор при следующих исходных данных: ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА ДЛЯ РАСЧЕТА РЕЗИСТОРОВ По формуле определяем значение оптимального сопротивления и...
49279. Технология изготовления бескорпусной интегральной микросборки 707.69 KB
  Характеристики тонкопленочных проводников и контактных площадок Материал подслоя нихром Х20Н80 Толщина подслоя мкм 001003 Материал слоя мкм Медь МВ Толщина слоя мкм 0608 Удельное поверхностное сопротивление S Ом 002004 Рекомендуемый способ контактирования внешних выводов Сварка импульсным косвенным нагревом Материал для защиты элементов выбирается по электрической прочности. Пассивные элементы к точности которых предъявляются жесткие требования располагаются на расстоянии 500 мкм при масочном методе и 200 мкм при...