25198

Пізнання та інтерес Техніка та наука як ідеологія Теорія комунікативної дії 1981 Моральна свідоміст

Доклад

Логика и философия

Концепція комунікативноструктурованого життєвого світу Габермаса Осн. Продовжуючи традицію внутрішнього взаємозв'язку між структурами життєвого світу і структурами мови традицію що сягає ще філософії Гумбольдта Г. зауважує що для самого життєвого світу мова і культура є конститутивними .досліджує шлях уречевлення комунікації визначаючи його як роз'єднання системи і життєвого світу.

Украинкский

2013-08-06

32.5 KB

1 чел.

51. Концепція комунікативно-структурованого життєвого світу Габермаса

Осн. твори: «Пізнання та інтерес», «Техніка та наука як ідеологія», «Теорія комунікативної дії» (1981), «Моральна свідомість і комунікативна дія», «Філософський дискурс Модерну».

Найважливіша складова вчення Г. – теорія комунікативної дії, що описує альтернативні структури, які не стали інституціональними в сучасній науково-технічній цивілізації, і водночас описує «двохсходинкову» будову сучасного суспільства, що є системою і життєвим світом, в якому здійснюється безпосередня комунікація. Г. вирізняє два типи поведінки: «стратегічну» (інструментально орієнтовану) і комунікативну. Перша ставить за мету досягнення інтересу (обман – свідомий чи несвідомий), що призводить до маніпулювання або до спотворення комунікації. Обидва наслідки є негативними для суспільства (аномія, відчуження, втрата колективної ідентифікації і сенсу культури та ін.). Комунікативна ж поведінка створює впорядковане нормативне середовище, стійкі особистісні структури, здатні до розгортання і самоздійснення. Інакше кажучи, справжня суспільна інтеграція досягається в рамках комунікативної поведінки.

Ідеальні умови комунікації, за Габермасом, такі: 1.Кожний, здатний до мови та діяльності, суб'єкт може брати участь у дискурсі. 2. а)Кожний може проблематизувати будь-яке твердження; б)кожний може виступати в дискурсі з будь-яким твердженням; в)кожний може висловлювати свої погляди, бажання, потреби. 3. Ніхто з тих, хто бере участь у дискурсі, не має зазнавати (як внутрішніх, так і зовнішніх) перешкод у вигляді зумовленого відносинами панування примусу використовувати свої, встановлені в першому й другому пунктах, права.

Мовна ситуація виключає систематичне перекручення, що припускає таку структуру комунікації, яка створює однакові (симетричні) умови вибору і здійснення мовленнєво-комунікативних дій для всіх учасників і тим самим виключає будь-який примус або панування в цьому процесі. Тому поняття "ідеальної комунікативної спільноти" Габермас конкретизує поняттям "необмеженої пануванням комунікації".

Г. пише, що поняття "життєвий світ" слід запровадити як доповнення до поняття комунікативної дії". Продовжуючи традицію внутрішнього взаємозв'язку між структурами життєвого світу і структурами мови, традицію, що сягає ще філософії Гумбольдта, Г. зауважує, що "для самого життєвого світу мова і культура є конститутивними". Життєвий світ він тлумачить не як корелят "трансцендентального Его", трансцендентальної суб'єктивності, на зразок Гуссерля, а як культурно-успадкований і оформлений у мові запас взірців пояснення, що з очевидністю стверджується в повсякденній комунікативній діяльності людей. "Життєвий світ, — пише Г., — є немовби трансцендентальним місцем, в якому зустрічаються мовець і слухач".

Г.досліджує шлях уречевлення комунікації, визначаючи його як роз'єднання системи і життєвого світу. Концепція життєвого світу дістає своє емпіричне втілення, за Г., в архаїчних суспільствах, де структури нормативної інтеграції, опосередковані мовленнєвою комунікацією, водночас становлять системні структури. В архаїчних суспільствах неподільними є діяльність, що зорієнтована на результат (цілераціональна), і діяльність, що зорієнтована на взаєморозуміння (комунікативна). Системні механізми в цих суспільствах невіддільні від соціально-інтегративних інституцій, заснованих на життєвому світі. Отже, механізми обміну ще слабко відділені від нормативного контексту етичних цінностей (етосу). Тому архаїчне родове суспільство Г. розглядає як втілення єдності системи й життєвого світу. У традиційному суспільстві виробничі відносини вплетені в політичний лад, тимчасом як релігійні погляди виокремлюються в деяку соціальну систему і перебирають на себе ідеологічну функцію. Однак ця система зберігає своє відношення до життєвого світу. Ускладнення суспільства, у свою чергу, залежить від диференціації життєвого світу. Структурна зміна останньо-підпорядковується знову ж іманентному комунікативній націоналізації сенсу. Тому Г.вважає за основу цього процесу раціоналізацію життєвого світу, способу життя та думки тощо.

Із структурною диференціацією життєвого світу співвідноситься функціональна спеціалізація відповідних процесів його репродукування, що віддзеркалюється у створенні систем науки, права, моралі, мистецтва. На думку Г., відповідною до цього процесу є диференціація культури, суспільства і особистості, які первісно утворювали елементи життєвого світу. Тепер вони відокремлюються один від одного на основі поглиблюючої розбіжності між формою і змістом.

У площині культури здійснюється відрив серцевини традиції від конкретного змісту, з котрим вона нерозривно переплетена у міфологічному світогляді. Традиція згортається у формальні елементи (поняття, абстрактні цінності).

У площині суспільства викристалізовуються загальні принципи координації діяльності, які відриваються від особливого контексту життєдіяльності. В сучасному (капіталістичному) суспільстві функціонують абстрактні принципи правопорядку й моралі, які вже мають слабкий зв'язок із конкретними життєвими формами.

У площині системи особистості когнітивні структури, що виникають у процесі спеціалізації, дедалі більше позбавляються змісту культурного знання, з яким ці структури спочатку були пов'язані в "конкретному мисленні".

Життєвий світ Г. розглядає раціоналізованим настільки, наскільки він створює інтеракцію, що визначається не нормативно приписаною згодою на основі наслідування традиції, а безпосередньо або опосередковано — взаєморозумінням, що досягається комунікативно.

„Теорія комунікативної дії”. Життєвий світ – первинна основа взаєморозуміння. Три структурні складові: культура, особистість та мова.   Комунікативна діяльність слугує передаванню і подальшому розвиткові знання, що належить до культури.

Компоненти життєвого світ (культурні взірці, легітимні лади і структура особистості) можна тлумачити як усталення процесів взаєморозуміння, координації діяльності і усуспільнення (здійснюється засобами комунікативної дії). Суспільство – символічно структурований життєвий світ. Компоненти життєвого світу – культура, суспільство і структура особистості – утворюють складні смислові зв’язки. Ці компоненти життєвого світу не можуть визначатись як системи, що становлять один щодо одного навколишні світи. Завдяки спільному медіуму мови спілкування, вони перехрещуються один з одним (рівнозначні).

Життєвий світ структурується культурними традиціями не більше і не менше, ніж особистостями.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10638. Понятие религии. Религиозные ценности и свобода совести 83 KB
  Понятие религии. Религиозные ценности и свобода совести На вопрос Что такое религия различные люди в зависимости от того атеисты они или верующие дадут различный ответ. Научное определение религии ее природы сущности стремится уйти от пристрастности той или ино...
10639. Любовь (привязанность, дружба, эрос, милосердие) как нравственная и религиозная ценность 47.5 KB
  Любовь привязанность дружба эрос милосердие как нравственная и религиозная ценность Для того кто любит любовь является наивысшей ценностью определяющей всю жизненную стратегию. Огромной ролью любви в жизни человека можно объяснить то почему она довольно рано с...
10640. Цифровые элементы в информационно-управляющих системах 393 KB
  Цифровые элементы в информационноуправляющих системах Рассмотрев систему управления можно отметить следующее: объект управления характеризуется изменением энергетических и материальных потоков и соответственно изменением параметров или координат во вре
10641. Последовательностные схемы или дискретные автоматы с памятью 279 KB
  Последовательностные схемы или дискретные автоматы с памятью Сигнал на выходе автомата с памятью в дальнейшем – автомата в каждый момент времени определяется не только комбинацией входных сигналов в данный момент времени но и состоянием самого автомата в этот мом
10642. Дефекты, ошибки и риски в жизненном цикле программных средств 554 KB
  Дефекты ошибки и риски в жизненном цикле программных средств 1. Общие особенности дефектов ошибок и рисков в сложных программных средствах 2. Причины и свойства дефектов ошибок и модификаций в сложных программных средствах 3. Риски в жизненном цикле сложных пр...
10643. Технология программирования. Основные понятия и подходы 585.5 KB
  Технология программирования. Основные понятия и подходы Технология программирования и основные этапы ее развития Жизненный цикл и этапы разработки программного обеспечения ВВЕДЕНИЕ Программирование сравнительно молодая и быстро развивающаяся...
10644. Приемы обеспечения технологичности программных продуктов 295 KB
  Приемы обеспечения технологичности программных продуктов Понятие технологичности программного обеспечения. Модули и их свойства. Нисходящая и восходящая разработка программного обеспечения. ВВЕДЕНИЕ В условиях индуст...
10645. Обеспечения технологичности программных продуктов 617 KB
  Тема: Обеспечения технологичности программных продуктов 1.Структурное и неструктурное программирование. Средства описания структурных алгоритмов. Стиль оформления программы. 2. Эффективность и технологичность. 3. Программирование