25204

І.Кант Пролегомени до всякої майбутньої метафізики

Доклад

Логика и философия

Сутність метафізики: розум займається виключно самим собою і знайомство з обєктами які набуваються безпосередньо від роздумів над своїми власними поняттями не потребуючи для цього досвіду взагалі; таке пізнання не виводиться з досвіду. Кожний окремий досвід є тільки частина всієї сфери досвіду але саме абсолютне ціле всього досвіду не є досвід і тим не менш складає проблему для розуму. Поняття ж розуму мають повноту тобто збираючу єдність усього можливого досвіду і стають трансцендентними. Таким чином як розсудок потребує для досвіду...

Украинкский

2013-08-13

29.5 KB

12 чел.

101. І.Кант „Пролегомени до всякої майбутньої метафізики”

Загальне питання, яке ставить І.Кант: чи можлива взагалі метафізика? Як розум її досягає?

Відповідає Кант на це запитання скептичним запереченням проти тих чи інших стверджень будь-якої метафізики, виходячи з проблематичного розуміння такої науки.

Розширення пізнання повинно бути найбільшою ціллю в метафізиці.

„Пролегомени” – повинні бути попередньою вправою: вони скоріше повинні вказувати що потрібно робити, щоб здійснити, якщо можливо, деяку науку, ніж викладати саме дану науку. Вони тому повинні ґрунтуватись на щось достовірно відоме, з чого можна з впевненістю виходити і дістатись до невідомих ще джерел, відкриття яких не тільки відкриє те, що ми знали, але й покаже нам сферу багатьох пізнань, які виходять з цих джерел. Метод дослідження в пролегоменах, особливо в тих, які повинні слугувати підготовкою до майбутньої метафізики, буде аналітичним. Чиста математика: чисте природознавство мали потребу в дослідженні метафізики. Метафізика крім понять про природу, які знаходять своє застосування в досвіді, має ще справу з чистими поняттями розуму, які ніколи не даються в нашому можливому досвіді. Метафізика потребує нашої дедукції для самої себе.

Сутність метафізики: розум займається виключно самим собою і знайомство з об’єктами, які набуваються безпосередньо від роздумів над своїми власними поняттями, не потребуючи для цього досвіду взагалі; таке пізнання не виводиться з досвіду. Розум ніколи не задовольнить себе, якщо не вирішить цього запитання.

Кожний окремий досвід є тільки частина всієї сфери досвіду, але саме абсолютне ціле всього досвіду не є досвід, і тим не менш складає проблему для розуму. Поняття ж розуму мають повноту, тобто збираючу єдність усього можливого досвіду і стають трансцендентними. Таким чином, як розсудок потребує для досвіду категорії, так розум містить в собі основу для ідей. Ідеї лежать в природі розуму, як категорії – в природі розсудку.

Джерелом знання є досвід. Аналітичні судження – не виробляють нове знання, а лише розрізняють; синтетичні судження – виробляють нове знання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80983. Методика використання мультимедійних засобів навчання на уроках історії 34.47 KB
  Перш за все потрібно сказати що використання мультимедійних засобів навчання на уроках є актуальною проблемою Тому що не всі вчителі вміють використовувати технічні засоби за допомогою яких проводиться мульт. Урок. А для того щоб користуватися такими уроками їх потрібно розробити.
80984. Структура та методичне забезпечення підручника «Історія України» (9 клас) 31.48 KB
  Теорія та суспільні виклики в першій половині ХІХстТема№2Українські землі в складі Російської та Австрійської імперії наприкінці 18пер.третині 19стТема№3Соціальноекономічне життя народу та український національний рух у першій половині ХІХстТема№4культурне життя в Українських землях нап.половині 19ст;Тема№5модернізація укр.ХІХстТема№6Національна ідея в др.
80985. Значення історичних ігор на уроці історії 34.36 KB
  Здебільшого використовуються для перевірки знань учнів але також можуть бути використані у процесі актуалізації опорних знань. Основна цінність пропонованих навчальних ігор полягає в тому що вони суттєво сприяють зростанню інтересу учнів до вивчення історії. практика використання навчальних ігор з історії довела корисність та високу ефективність використання вищеназваних завдань і велику зацікавленість учнів у цих завданнях.
80987. Основні підходи до класифікації уроків історії 34.33 KB
  У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; уроки формування і вдосконалення умінь та навичок; уроки закріплення та застосування знань умінь та навичок; уроки узагальнення та систематизації знань; уроки контролю і корекції знань вмінь та навичок; комбіновані уроки. Уроки вивчення нового навчального матеріалу. Уроки формування і вдосконалення вмінь та навичок. Уроки закріплення та застосування знань умінь та навичок передбачають наявність в учнів певної кількості попередньо засвоєних знань умінь та...
80989. Використання текстових джерел у процесі навчання 35.4 KB
  У процесі вивчення шкільного курсу історії використовуються текстові джерела. Це Історичні джерела що опрацьовуються на уроках історії. можна поділити джерела у три великі групи: речові історичні джерела або археологічні памятки; писемні історичні джерела або історичні документи; візуальні історичні джерела. Речові історичні джерела або археологічні памятки матеріальні рештки діяльності людини чи змінене людською працею із слідами діяльності людини природне середовище.
80990. Навчально-виховні завдання вивчення історії в сучасних умовах розвитку середньої освіти 35.57 KB
  Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. Без знання минулого неможливо точне поняття про сучасне За останні роки сформувався новий образ учителя історії. На наш погляд сучасному вчителю історії мають бути притаманні такі риси: Державницька свідомість.