25205

Постсруктуралізм як самокритика структуралізму

Доклад

Логика и философия

– критика авторасуб’єкта і літературного твору в якості його продукту. Якщо для структуралізму структура – це самодостатнє ціле яке не потребує ні адресата ні комунікативної ситуації ні автора автор – лише простий виконавець структурних приписів то з позиції П. проголошує війну на два фронти – і проти структури і проти автора які пригнічують будьяку різноманітність і різнобарв’я дійсності. протиставив принцип багатозначного прочитання твору; а структуралістському розчиненню автора в мові його роз’єднанню на множину дискурсивних...

Украинкский

2013-08-13

28 KB

1 чел.

102.Постсруктуралізм як самокритика структуралізму

Народжується в межах структуралізму (70-і р.ХХ ст). Головні представники – Дельоз, Деріда, Фуко, Крістєва.

Спільна риса  структуралізму і П. – критика автора-субєкта і літературного твору в якості його продукту. Але критика ведеться з різних позицій і переслідує різні цілі. Якщо для структуралізму структура – це самодостатнє ціле, яке не потребує ні адресата, ні комунікативної ситуації, ні автора (автор – лише простий виконавець структурних приписів), то з позиції П. структура – це втілений логоцентризм, а автор – тиран, який здійснює за допомогою твору терор монологічної істини.

П. проголошує війну на два фронти – і проти структури, і проти автора, які пригнічують будь-яку різноманітність і різнобарв’я дійсності. Децентралізація структури покликана звільнити такі ззовніструктурні елементи тексту як надлишки, поля, відхилення, виключення, шизофренію – будь-які елементи, які підривають структурну стійкість (П. практикує маргіналізм як свідому настанову ставлення до світу). П. розмикає структуру в множину контекстів.   

Якщо в межах С. обєктивний статус наук забезпечувався структурою, то з позиції П. – знання взагалі не може претендувати на обєктивність.  

П. виводить С. проблематику з лінгвістичної плошіни у сферу реальності - бажання, чуттєвості, тілесності.  

С. заміняє буття твору позасвідомою структурою, П. твір – багатовимірний текст. Принципу однозначного структурного пояснення П. протиставив принцип багатозначного прочитання твору; а структуралістському розчиненню автора в мові, його розєднанню на  множину дискурсивних інстанцій.

С., зосередившись на інваріантних структурах, залишив поза увагою історичний зріз. П. критика статики на користь динаміки, але динаміки як безцільного становлення без початку і кінця.  

Мета П:

1.Звільнитися від влади абсолюту (центру, що накладає свої правила)

2.Представлення світу виключно як феноменального (констатація відсутності глибини чи висоти, лише одна поверхня)

3.Обґрунтування радикальної відмінності як джерела безцільного калейдоскопічного руху множини культурних інстанцій.  

П. – аналітичний інструментарій постмодерної науки, який застосовується у всіх дисциплінах у галузі гуманітарних наук: від літературної теорії до культурних студій, від фемінізму до політології.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26138. Элиминирование как элемент методики анализа 17.39 KB
  Для осущия этой задачи используется прием элиминирования кот. Элиминирование представляет собой логический прием при помощи кот. Цепные подстановки При нем опряется дополнительная условная величина кот. При нем наименование показателей по кот.