25206

Жак Дерріда: людина і світ як текст

Доклад

Логика и философия

Жак Дерріда: людина і світ як текст Дерріда ключова фігура постструктуралізму і деконструктивізму. Класична філософія вичерпала себе метод її подолання деконструкція яка націлена на знищення метафізичних смислів що містяться в тексті. Мета звільнення від метафізики присутності задля можливості розуміти текст як феномен який сам себе породжує.Відкриття того що говорить текст 2.

Украинкский

2013-08-13

28.5 KB

4 чел.

103.Жак Дерріда: людина і світ як текст

Дерріда – ключова фігура постструктуралізму і деконструктивізму..

Теоретичні витоки: Ніцше, Фройд, Гайдегер, але критика їх концепцій як недостатніх для остаточної реконструкції метафізики.

Вихідне положення вчення: заперечення уявлень, згідно з яким існує безпосередній контакт “я” з самим собою або з іншими “я” чи об’єктами зовнішньої реальності ззовні царства знаків. Критика наявності – різновиду мислення як бачення, а буття як присутності перед мислячим поглядом.

Головний напрямок критики – трансцендентальний субєкт Гусерля – іманентна даність буття свідомості.

Класична філософія вичерпала себе, метод її подолання – деконструкція, яка націлена на знищення метафізичних смислів, що містяться в тексті. Мета – звільнення від метафізики присутності, задля можливості розуміти текст як феномен, який сам себе породжує.

Етапи Деконсрукції:

1.Відкриття того, що говорить  текст

2.Прийняття множинності смислів, закладених в текст і неповязаних з автором, розуміння того, що текст розповідає власну історію.

3.Осмислення того, що текст виступає в протиріччя з самим собою.

4.Примирення з тим фактом, що взагалі неможливо створити деконструйований текст, вільний від будь-якої метафізики.

Текст – це будь-що.

Він не володіє єдиною структурою.

Його значення визначається контекстами і нескінченно змінюється

Текст може бути прочитаним через інші тексти (завдяки явним і неявним цитатам і посиланням)

Неможливо знаходитись поза текстом

Текст – це простір репресій який охоплює весь світ, включаючи саму людину

Обґрунтовуючи ідею мовної детермінації усіх явищ і процесів світу Дерріда констатує факт перетворення світу (включаючи історію, культуру, людину) на глобальний текст (гіпертекст) в якому відсутні початок, кінець, структура, натомість відкривається можливість вільної гри смислами і значеннями.

Головні ідеї: Історія філософії - генеологія підозри до письма. Приниження ролі письма вказує на забуту первісну площину в історії західної філософії, яка зумовила її логоцентричне спрямування – постулювання логосу (істини, розуму, закону) як кінцевої мети мовлення. Ідея граматології – науки, яка прагне вийти за межі фоноцентризму (віддання переваги мовленню), пропонуючи нове розуміння письма як усякого досвіду, який обходиться без свого початку. Письмо виникає раніше мовлення.

Якщо для 19 ст. – головна проблема – свідомість, то для 20 ст. – це мова. Між людиною і істиною існує ряд ступенів смислу, кожен з яких доносить до неї лише слід попереднього. Світ постає перед людиною лише як становлення (неповнота кожного сліду). Наявне розчиняється в нескінченній кількості слідів, тому воно не може бути центрованим чи ієрархізованим.