25211

Основи метафізики звичаїв (моральності)

Доклад

Логика и философия

Основи метафізики звичаїв моральності Основи метафізики звичаїв 1785 – входить до циклу праць в яких Кант висвітлює основні положення своєї практичної філософії. Головна мета роботи – встановлення вищого принципу моральності. Шлях реалізації мети – потрійний перехід: від повсякденного моральнісного пізнання до філософського від популярної моральної філософії до метафізики моральності і від метафізики моральності до критики чистого практичного розуму. Обґрунтовання поняття метафізики моральності.

Украинкский

2013-08-13

26.5 KB

1 чел.

78.Основи метафізики звичаїв (моральності)

Основи метафізики звичаїв (1785) – входить до циклу праць, в яких Кант висвітлює основні положення своєї практичної філософії.

Головна мета роботи – встановлення вищого принципу моральності. Шлях реалізації мети – потрійний перехід: від повсякденного моральнісного пізнання до філософського, від популярної моральної філософії до метафізики моральності і від метафізики моральності до критики чистого практичного розуму.

Обґрунтовання поняття метафізики моральності. - Етика складається з двох частин: емпіричної (практична антропологія) і раціональної (мораль). Практична антропологія завжди долучає до кола свого дослідження емпіричні причини і факти, тоді як мораль звернена до апріорних принципів. Існування подібних апріорних принципів безсумнівне, адже якщо існують такі поняття як “моральний закон” і ”моральний обов’язок”, то вони стають можливими лише тоді, коли вони мають абсолютно загальний та аподиктичний характер – у іншому випадку вони втрачають свій смисл.

Кант розрізняє сенс понять “моральний закон” (має своїм джерелом лише чистий розум , а тому діє по відношенню до всіх розумних істот незалежно від зовнішніх обставин, а також місця і часу їх знаходження) і ”практичне правило” (завжди спирається на досвід, а тому має релятивний характер, посилання на емпіричні умови, які служать поштовхом до використання або невикористання цього правила).  

Саме завдяки метафізиці моральності стає можливим дослідження вищих принципів моралі, необхідність чого обумовлюється двома причинами: 1.необхідністю охарактеризувати джерело практичних принципів, які апріорно закладені в людському розумі. 2.необхідністю мати чітке і ясне усвідомлення цих принципів для того аби діяти відповідно до них: всі людські вчинки можуть бути описані у термінах моральних чи не моральних лише тоді, коли вони вчиняються свідомо і за певними принципами – вчинок має бути зробленим не лише відповідно до морального принципу, але і заради нього.

Кант приділяє велику увагу розробці поняття “добра воля”.  Намагається вирішити питання Чи може щось бути добрим без обмежень? Насправді безмежно добрим може бути лише дещо, що є добрим не по відношенню до певної цілі (чи в певні ситуації), а по відношенню до самого себе. Такою безмежно доброю інстанцією є лише воля. Але задля того щоб бути реалізованою воля має керуватися розумом, який може використовувати волю для досягнення певних цілей (тоді стають можливими не лише добрі, але і злі вчинки) або реалізовувати волю саму по собі (тоді вона буде доброю волею).

Мотиви людського вчинку: схильність (залежить від об’єкту вчинку) і обов’язок (залежить від принципу розуму). Принципи розуму: закони (об’єктивний принцип воління) і максими (суб’єктивний принцип воління). Стимулом законослухняного вчинку є примус. Формула такого примусу для волі є категоричний імператив (див. ? № 2).

 Воля, яка діє відповідно до категоричного імперативу є автономною (на відміну від гетерономної, яка діє відповідно до зовнішніх інтересів). Автономія волі – це так її специфічна властивість, завдяки якій вона може виступати законом для самої себе.

Головним об’єктом критики кантівської етики є формалізм, але слід пам’ятати, що саме формальну етику і намагався створити Кант. На його думку, етика – не низка гарних порад та благих намірів, а раціональна форма пояснення практичної діяльності людини.    


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28812. Эпоха «развитого социализма» 1965-1985. Почему все попытки модернизации социализма были неудачны 15.78 KB
  Почему все попытки модернизации социализма были неудачны 14 октября 1964 г. Брежнева не был эпохой застоя как утверждала перестроечная историография как не стал и не мог стать периодом официально провозглашенного развитого социализма. Эпоха развитого социализма – закономерный и неизбежный этап кризисного развития советской тоталитарной системы.
28813. СССР в 1985-1991. Каковы основные причины и цели политики «перестройки» 14.88 KB
  Развал СССР. Перестройка общее название совокупности политических и экономических перемен проводившихся в СССР в 1986 1991 годах. В ходе перестройки особенно со второй половины 1989 года после I Съезда народных депутатов СССР резко обострилось политическое противостояние сил выступающих за социалистический путь развития и партий движений связывающих будущее страны с организацией жизни на принципах капитализма а также по вопросам будущего облика Советского Союза взаимоотношений союзных и республиканских органов государственной...
28814. Распад СССР. Становление суверенной России 16.01 KB
  Представители русского населения в Верховном Совете СССР создали фракцию Союз отстаивая права русского населения в союзных республиках которое непременно пострадало бы и пострадало в случае распада СССР.Начавшееся потепление в отношениях с Западом шло лишь за счет уступок со стороны СССР в 1989 г. СССР терял статус великой державы.
28815. Дайте сравнительный анализ программам политических партий в России в начале 20в. 15.01 KB
  Умеренноконсервативноекрыл о возглавляла партия октябристов Союз 17 октября. названа в честь Манифеста 17 октября. Программные цели: дальнейшее развитие политических свобод дарованных Манифестом 17 октября идеал ограниченная конституционная монархия.
28816. Февральская революция и падение монархии. В чем сущность новой власти, возникшей в России после Февраля 15.2 KB
  В сложившейся обстановке правительство и сам царь проявили неспособность к быстрым и решительным действиям. Правительство было тесно связано с буржуазными общественными организациями возникшими в годы войны Всероссийский земский союз Городской союз Центральный военнопромышленный комитет. В своей Декларации Временное правительство объявило амнистию политическим заключённым гражданские свободы замену полиции народной милицией реформу местного самоуправления.
28817. Какие альтернативы открывались перед страной после Февральской революции? Почему они не были реализованы? В чем причины победы большевиков в октябре 1917г. 18.82 KB
  решающий перевес был на стороне Советов большевиков. Корнилов смог установить свою власть в стране; однородносоциалистическую если бы была выполнена резолюция II Съезда Советов о создании правительства из представителей всех социалистических партий; большевистсколеворадикальную с приходом к власти большевиков началась реализация этой модели общественного развития России. Нерешительные попытки Керенского избавиться от наиболее ненадёжных частей Петроградского гарнизона приводят только к тому что они дрейфуют влево и переходят на...
28818. Как происходило становление советской политической и социально-экономической системы? Деятельность большевистской партии и советского правительства в 1917-1920гг. 20.72 KB
  Власть и командные высоты в экономике крупная и средняя промышленность внешняя торговля финансовая системы транспорт оставались в руках большевиков которые не отказывались от конечной цели социализма шли к ней не прямым политики военного коммунизма а обходным путем с помощью товарноденежных отношений. Реальная политическая власть принадлежала Президиуму ВЦИК и Совету народных комиссаров СНК который присвоил себе не только исполнительную но и законодательную власть. Особое внимание уделялось формированию аппарата...
28819. Объясните название и сущность политики военного коммунизма 14.24 KB
  Решение о прекращении военного коммунизма было принято 21 марта 1921 года на X съезде РКПб и введен НЭП. Политика военного коммунизма включала комплекс мероприятий затронувших экономическую и социальнополитическую сферу. Основой военного коммунизма были чрезвычайные меры в снабжении городов и армии продовольствием свертывание товарноденежных отношений национализации всей промышленности включая мелкую продразверстка снабжение населения продовольственными и промышленными товарами по карточкам всеобщая трудовая повинность и...
28820. Каковы причины, особенности и последствия гражданской войны в России 15.36 KB
  В ходе Гражданской войны от голода болезней террора и в боях погибло по различным данным от 8 до 13 млн человек в том числе около 1 млн бойцов Красной Армии. Эмигрировало из страны до 2 млн человек. По одним данным в 1921 году в России насчитывалось 45 млн беспризорников по другим в 1922 году было 7 млн беспризорников.