25211

Основи метафізики звичаїв (моральності)

Доклад

Логика и философия

Основи метафізики звичаїв моральності Основи метафізики звичаїв 1785 входить до циклу праць в яких Кант висвітлює основні положення своєї практичної філософії. Головна мета роботи встановлення вищого принципу моральності. Шлях реалізації мети потрійний перехід: від повсякденного моральнісного пізнання до філософського від популярної моральної філософії до метафізики моральності і від метафізики моральності до критики чистого практичного розуму. Обґрунтовання поняття метафізики моральності.

Украинкский

2013-08-13

26.5 KB

1 чел.

78.Основи метафізики звичаїв (моральності)

Основи метафізики звичаїв (1785) – входить до циклу праць, в яких Кант висвітлює основні положення своєї практичної філософії.

Головна мета роботи – встановлення вищого принципу моральності. Шлях реалізації мети – потрійний перехід: від повсякденного моральнісного пізнання до філософського, від популярної моральної філософії до метафізики моральності і від метафізики моральності до критики чистого практичного розуму.

Обґрунтовання поняття метафізики моральності. - Етика складається з двох частин: емпіричної (практична антропологія) і раціональної (мораль). Практична антропологія завжди долучає до кола свого дослідження емпіричні причини і факти, тоді як мораль звернена до апріорних принципів. Існування подібних апріорних принципів безсумнівне, адже якщо існують такі поняття як “моральний закон” і ”моральний обов’язок”, то вони стають можливими лише тоді, коли вони мають абсолютно загальний та аподиктичний характер – у іншому випадку вони втрачають свій смисл.

Кант розрізняє сенс понять “моральний закон” (має своїм джерелом лише чистий розум , а тому діє по відношенню до всіх розумних істот незалежно від зовнішніх обставин, а також місця і часу їх знаходження) і ”практичне правило” (завжди спирається на досвід, а тому має релятивний характер, посилання на емпіричні умови, які служать поштовхом до використання або невикористання цього правила).  

Саме завдяки метафізиці моральності стає можливим дослідження вищих принципів моралі, необхідність чого обумовлюється двома причинами: 1.необхідністю охарактеризувати джерело практичних принципів, які апріорно закладені в людському розумі. 2.необхідністю мати чітке і ясне усвідомлення цих принципів для того аби діяти відповідно до них: всі людські вчинки можуть бути описані у термінах моральних чи не моральних лише тоді, коли вони вчиняються свідомо і за певними принципами – вчинок має бути зробленим не лише відповідно до морального принципу, але і заради нього.

Кант приділяє велику увагу розробці поняття “добра воля”.  Намагається вирішити питання Чи може щось бути добрим без обмежень? Насправді безмежно добрим може бути лише дещо, що є добрим не по відношенню до певної цілі (чи в певні ситуації), а по відношенню до самого себе. Такою безмежно доброю інстанцією є лише воля. Але задля того щоб бути реалізованою воля має керуватися розумом, який може використовувати волю для досягнення певних цілей (тоді стають можливими не лише добрі, але і злі вчинки) або реалізовувати волю саму по собі (тоді вона буде доброю волею).

Мотиви людського вчинку: схильність (залежить від об’єкту вчинку) і обов’язок (залежить від принципу розуму). Принципи розуму: закони (об’єктивний принцип воління) і максими (суб’єктивний принцип воління). Стимулом законослухняного вчинку є примус. Формула такого примусу для волі є категоричний імператив (див. ? № 2).

 Воля, яка діє відповідно до категоричного імперативу є автономною (на відміну від гетерономної, яка діє відповідно до зовнішніх інтересів). Автономія волі – це так її специфічна властивість, завдяки якій вона може виступати законом для самої себе.

Головним об’єктом критики кантівської етики є формалізм, але слід пам’ятати, що саме формальну етику і намагався створити Кант. На його думку, етика – не низка гарних порад та благих намірів, а раціональна форма пояснення практичної діяльності людини.    


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28910. Внешняя политика в годы перестройки 24.5 KB
  ; XXVII съезд КПСС анализировал перспективы мирового развития исходя из концепции противоречивого но взаимосвязанного по сути дела целостного мира. Было признано что жизнеспособность мирового сообщества в многовариантности развития в его многоликости: национальной духовной социальной политической географической культурной. А поэтому каждая страна должна быть свободна в выборе пути к прогрессу; 5 необходимость отказа от осуществления собственного развития за счет других стран и народов а также учета баланса их интересов поиска...
28911. Человечество в конце XX-начале XXI веков 24 KB
  мир всё в большей степени взаимозависимый столкнулся с угрозой которая может быть предотвращена только общими усилиями. Всё больше и больше кажется что мир должен либо исчезнуть либо выжить как единое целое. Глобальная угроза которую сулит разрушение окружающей среды и истощение материальных и энергетических ресурсов была не первым материальноэнергетическим кризисом с которым столкнулся мир. мир снова застрял в историческом узком месте выбраться из которого можно при помощи новых технологий включая исследования в области...
28912. Становление новой российской государственности 45.5 KB
  Проведенные изменения пришли в противоречие с положениями Конституции РСФСР 1977 года. Ельцин в обращении к гражданам России объявил о введении в стране президентского правления вплоть до принятия новой Конституции. На основании решений референдума Президент приступил к разработке новой Конституции. Верховный Совет данный указ президента признал не соответствующим Конституции и в свою очередь принял решение о смещении президента как нарушившего Конституцию.
28913. Радикальная социально-экономическая модернизация 43.5 KB
  Конкурентный рынок мог утвердиться только на базе частной собственности поэтому необходимо было приватизировать передать в частную собственность значительную часть предприятий ограничить роль государства как хозяйствующего субъекта. Следующим этапом реформ стала приватизация государственных предприятий. Согласно ей было проведено акционирование государственных предприятий 51 акций распределялись между работниками предприятий а остальные поступали в открытую продажу: каждому россиянину выдавался приватизационный чек ваучер стоимостью...
28914. Основные направления внешней политики России в новой геополитической ситуации (1991–2002 гг.) 43.5 KB
  Провозглашалась невозможность решения международных проблем силовыми методами. Универсальным способом решения международных вопросов объявлялся баланс интересов приоритет общечеловеческих ценностей над классовыми. Конструктивное решение международных проблем возможно только путем мирных переговоров путем учета законных национальных интересов всех стран мира. В этих условиях неимоверно возрастает роль ООН в решении международных проблем.
28915. Февральская революция 1917 г. и свержение самодержавия 38.5 KB
  Специфика исторического процесса в России спрессовала во времени и пространстве фундаментальные проблемы общественного преобразования разных эпох. Особую остроту и зрелость революционной ситуации в России к началу 1917 г. Заявив что судьбу политического строя в России должно решать Учредительное собрание. Самодержавие в России окончательно пало.
28916. Россия от февраля до октября 1917 г. Альтернативы развития страны 43.5 KB
  В ходе февральской революции в России сложилось двоевластие: временное правительство орган диктатуры буржуазии и помещиков; советы рабочих солдатских депутатов орган власти трудящихся. Возникает вторая альтернатива: установление жесткой диктаторской власти опирающейся на военщину. В конце августаначале сентября Петроградский и Московский Советы приняли резолюцию о взятии всей полноты власти. В ответ была предпринята попытка усиления центральной власти.
28917. Гражданская война в России (1918-1920 гг.) 42.5 KB
  Гражданская война в России 19181920 гг. Союз защиты Родины и свободы под руководством эсера Савинкова Союз освобождения России объединивший кадетов меньшевиков эсеров. На юге России и Северном Кавказе генералы Алексеев и Корнилов начали формировать Добровольческую армию ставшую основой белого движения. Страны Антанты подписали соглашение о непризнании Брестского мира и будущем разделе России на сферы влияния.
28918. Формирование однопартийного политического режима (1917-1940 гг.) 39.5 KB
  Это привело к подчинению государственных структур партии. Этот процесс шел параллельно с тенденцией превращения диктатуры пролетариата в диктатуру партии. В условиях однопартийной системы Советы превратились в придаток партии. Советы же оказываются лишь рычагом в руках партии для управления государством.