25211

Основи метафізики звичаїв (моральності)

Доклад

Логика и философия

Основи метафізики звичаїв моральності Основи метафізики звичаїв 1785 – входить до циклу праць в яких Кант висвітлює основні положення своєї практичної філософії. Головна мета роботи – встановлення вищого принципу моральності. Шлях реалізації мети – потрійний перехід: від повсякденного моральнісного пізнання до філософського від популярної моральної філософії до метафізики моральності і від метафізики моральності до критики чистого практичного розуму. Обґрунтовання поняття метафізики моральності.

Украинкский

2013-08-13

26.5 KB

1 чел.

78.Основи метафізики звичаїв (моральності)

Основи метафізики звичаїв (1785) – входить до циклу праць, в яких Кант висвітлює основні положення своєї практичної філософії.

Головна мета роботи – встановлення вищого принципу моральності. Шлях реалізації мети – потрійний перехід: від повсякденного моральнісного пізнання до філософського, від популярної моральної філософії до метафізики моральності і від метафізики моральності до критики чистого практичного розуму.

Обґрунтовання поняття метафізики моральності. - Етика складається з двох частин: емпіричної (практична антропологія) і раціональної (мораль). Практична антропологія завжди долучає до кола свого дослідження емпіричні причини і факти, тоді як мораль звернена до апріорних принципів. Існування подібних апріорних принципів безсумнівне, адже якщо існують такі поняття як “моральний закон” і ”моральний обов’язок”, то вони стають можливими лише тоді, коли вони мають абсолютно загальний та аподиктичний характер – у іншому випадку вони втрачають свій смисл.

Кант розрізняє сенс понять “моральний закон” (має своїм джерелом лише чистий розум , а тому діє по відношенню до всіх розумних істот незалежно від зовнішніх обставин, а також місця і часу їх знаходження) і ”практичне правило” (завжди спирається на досвід, а тому має релятивний характер, посилання на емпіричні умови, які служать поштовхом до використання або невикористання цього правила).  

Саме завдяки метафізиці моральності стає можливим дослідження вищих принципів моралі, необхідність чого обумовлюється двома причинами: 1.необхідністю охарактеризувати джерело практичних принципів, які апріорно закладені в людському розумі. 2.необхідністю мати чітке і ясне усвідомлення цих принципів для того аби діяти відповідно до них: всі людські вчинки можуть бути описані у термінах моральних чи не моральних лише тоді, коли вони вчиняються свідомо і за певними принципами – вчинок має бути зробленим не лише відповідно до морального принципу, але і заради нього.

Кант приділяє велику увагу розробці поняття “добра воля”.  Намагається вирішити питання Чи може щось бути добрим без обмежень? Насправді безмежно добрим може бути лише дещо, що є добрим не по відношенню до певної цілі (чи в певні ситуації), а по відношенню до самого себе. Такою безмежно доброю інстанцією є лише воля. Але задля того щоб бути реалізованою воля має керуватися розумом, який може використовувати волю для досягнення певних цілей (тоді стають можливими не лише добрі, але і злі вчинки) або реалізовувати волю саму по собі (тоді вона буде доброю волею).

Мотиви людського вчинку: схильність (залежить від об’єкту вчинку) і обов’язок (залежить від принципу розуму). Принципи розуму: закони (об’єктивний принцип воління) і максими (суб’єктивний принцип воління). Стимулом законослухняного вчинку є примус. Формула такого примусу для волі є категоричний імператив (див. ? № 2).

 Воля, яка діє відповідно до категоричного імперативу є автономною (на відміну від гетерономної, яка діє відповідно до зовнішніх інтересів). Автономія волі – це так її специфічна властивість, завдяки якій вона може виступати законом для самої себе.

Головним об’єктом критики кантівської етики є формалізм, але слід пам’ятати, що саме формальну етику і намагався створити Кант. На його думку, етика – не низка гарних порад та благих намірів, а раціональна форма пояснення практичної діяльності людини.    


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

47003. Причины первой мировой войны 43.5 KB
  Покровский Стремившийся доказать что царская Россия есть главная виновница войны Покровский в то же время признавал что в основе международных противоречий вызвавших империалистическую войну лежал англогерманский конфликт за которым по значению следовал германофранцузский. Гуч в книге Накануне войны вышедшей в 1938 г. предпринял попытку доказать что возникновение войны в 1914 г.
47006. ТЕОРИЯ ПОДОБИЯ В ПРИМЕНЕНИИ К ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОМУ УРАВНЕНИЮ ТЕПЛОПРОВОДНОСТИ 43.9 KB
  Считаем также что начальная температура тела одинакова и не зависит от координат т.4 где α – коэффициент теплоотдачи от тела к омывающей среде Tw температура стенки тела . С другой стороны плотность теплового потока у стенки тела равна: ∂T ∂ϑ qw = −λ = −λ 4.5 ∂n ∂n w w где λ коэффициент теплопроводности тела ∂T производная температуры в теле по нормали к поверхности.
47009. СКРЫТЫЕ (УСЛОВНЫЕ) БАЗЫ 44.26 KB
  Применение условных скрытых баз при проектировании тем более удобно что позволяет исключить из расчетов неизбежные погрешности реальных поверхностей снижающие точность базирования. При базировании деталей собираемых узлов и обрабатываемых заготовок в подавляющем большинстве случаев используются материальные поверхности явные базы по ГОСТ 21495 76 однако и в этом случае для повышения точности базирования иногда применяются условные скрытые базы материализуемые различными устройствами отвесы коллиматоры центрирующие...
47010. Эластичность спроса и предложения. Финансовая устойчивость страховых компаний и ее составляющие 45.47 KB
  Эластичность - степень реакции одной экономической величины на изменение другой. Эластичность показывает, на сколько процентов изменяется одна переменная экономическая величина при изменении другой...
47011. Морфологическая категория лица и числа глагола 44.5 KB
  Формы лица выражают отнесенность действия к говорящему формы 1 лица к собеседнику формы 2 лица или к лицу которое не является ни говорящим ни собеседником а также к неодушевленному предмету формы 3 лица. Формы 1 и 2 л. В качестве производителя действия равно выступает как лицо формы 1 2 3 л. так и предмет формы 3 л.