25215

Дискурсивна легітимація політичного ладу в політичній філософії

Доклад

Логика и философия

Дві перспективи для прояснення смислу та функцій дискурсивної етики: 1. показує актуальність і спроможність дискурсивної етики – необхідність співвідповідальності всіх нас за наслідки нашої колективної діяльності. чи можуть відмінні одна від одної раціональні моралі права і політика бути обгруновані за допомогою дискурсивної етики. Автор намагається побудувати архітектоніку відношення дискурсивної етики права і політики.

Украинкский

2013-08-13

25.5 KB

0 чел.

82. Дискурсивна легітимація політичного ладу в політичній філософії.

Дискурс – це не просто комунікативна дія, а раціональна комунікативна дія, тобто така форма комунікацій, яка спрямована на те, щоб шляхом раціональних обґрунтувань відновити згоду, яка стала проблематичною за відсутності спільних очевидностей.

Дискурс виник в кризовій ситуації; там де якісь очевидності зруйновані. У філософії 20 ст мова почалась розглядатись як основний об’єкт вчення. Дискурсивна етика – це сукупність теорій які розглядають особливий вид комунікації, а саме дискурс і якості метаінстанції щодо соціальних інститутів, моралі політики, права, економіки.

Габермас і Апель не розглядають міжособистісний дискурс. У дискурсивному підході – функціональність забезпечується через комунікацію, і це достатньо ефективна система. Дискурсивність закладає основу для легітимності: всі мають право висловлюватись і обов’язково запитати думку іншого. З цього випливає – дискурс узгоджують. Легітимація відбувається через обговорення.

Хабермас. Раціоналізація суспільства полягає у зростання інструментів розуму та у морально-практичній раціоналізації. Інтерес людей до автономного життя може усвідомлюватися апріорно, оскільки саме в структурі мови знаходиться вся наша влада. Таким чином Хабермас створює концепцію універсальної прагматики. ЇЇ мета полягає в тому, щоб виокремити умови, що уможливлюють політику. А завданням є ідентифікувати і реконструювати універсальні умови можливого порозуміння. Політика у соціальній державі будується на можливості порозуміння. Тобто йдеться про щоденний пошук компромісів.  

Апель. Дві перспективи для прояснення смислу та функцій дискурсивної етики: 1. показує актуальність і спроможність дискурсивної етики – необхідність співвідповідальності всіх нас за наслідки нашої колективної діяльності. Неможливість індивіда відповідати у сучасному суспільстві. 2. чи можуть відмінні одна від одної раціональні моралі , права і політика бути обгруновані за допомогою дискурсивної етики.

Автор намагається побудувати архітектоніку відношення дискурсивної етики, права і політики. Не вважає, що політика знаходиться поза сферою компетенції етики. Але традиційна концепція етики принципів не може безпосередньо застосовуватись в політиці. Тому що абстрагується від відповідальності за наслідки використання її в конкретній ситуації. Традиційно етику принципів для того, щоб застосовувати її в політиці треба доповнити етикою відповідальності. Центральна проблема політичної етики відповідальності полягає в питанні – як слід відповідно чинити, якщо не можна бути впевненим, або вваж, що інші готові чинити згідно з принципу вчинку (справедливо). Дискурсивна етика не може існувати без телеологічного виміру. Право міститься між мораллю і політикою – спорідненість політики і права є підставою того, що воно повинно бути виокремлено від моралі, оскілки воно є правом політичним. З іншого боку, спорідненість права з мораллю є підставою неможливості підпорядкування його політиці. Дотримання правових норм засноване не тільки на їх визнанні, але також на примусі, який повязаний санкціями державної влади.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30225. Электроснабжение цеха каустизации и регенерации извести филиала ООО «Илимтехносервис» 2.04 MB
  Описание технологического процесса каустизации щелока Зеленый щелок из растворителя плава котельного цеха № 2 ТЭС с температурой не менее 85 ОС массовой концентрацией общей щелочи 112122 г дм3 в единицах Na2O сульфидностью не менее 28 подается в однокамерный осветлитель зеленого щелока № 5 № 6 поз. Осветленный зеленый щелок из осветлителя сливается в бак хранения зеленого щелока поз. 306140 откуда центробежными насосами поз. S72; S73 S74; S75 подается на гасители классификаторы поз.
30226. Технология приготовления и правила подачи салатов из варёных овощей 136 KB
  Классификация мяса Мясо классифицируют по виду убойных животных по полу возрасту по термическому состоянию упитанности и сортам . По качеству его делят на высший 1 2 3й сорта. В зависимости от сорта цвет пшена светлоили яркожелтый консистенция от мучнистой до стекловидной. Ядрицу обыкновенную и быстроразвариваюшуюся делят по качеству на 1 2 3й сорта.
30227. Информатизация общества: социальные условия, предпосылки и последствия 46 KB
  Социальные условия информатизации это реальная обстановка в которой происходит процесс информатизации. Социальные последствия информатизации реальные и прогнозируемые изменения в обществе происходящие под влиянием информатизации. Рассмотрение в этом смысле условий и предпосылок информатизации это анализ реального и необходимого состояния всех сфер жизни общества с точки зрения их готовности воспринять и развивать информатизацию; “социальное†в узком смысле слова.
30228. Формирование информационной среды общества 33 KB
  Формирование информационной среды общества Современное общество не может существовать в условиях сенсорного голода для его развития и саморганизации совершенно необходимо всеобъемлющее информационное поле. Например 1012 это требующий кардинальных решений порог уровня безработицы в обществе 14 это коэффициент характеризующий катастрофическое соотношение доходов 10 самых богатых и 10 самых бедных членов общества. Наиболее важным понятием которое необходимо определить при изучении информационной среды общества является понятие...
30229. Информационный образ жизни: общество и личность в условиях информатизации 37.5 KB
  Проблемы адаптации людей с ограниченными физическими возможностями в современной информационной среде. Например: во многих странах мира для слепых и слабовидящих людей широко применяются специальные синтезаторы позволяющие осуществлять голосовой ввод информации; практически полностью потерявшие подвижность могут осуществляють работу на компьютере ввод информации движением глаз при помощи специальных шлемов. В России создана специальная программа по компьютерной технике адаптированной для лиц имеющих различные физические отклонения...
30230. Постиндустриальное, информационное общество: социальная структура и специфика трудовой деятельности 22 KB
  Однако следует отметить что проблема “атомизации†общества обсуждается сегодня учеными все шире [1]. Поскольку получение информации о происходящем в стране и в мире уже не требует прямого общения между людьми человек может все больше и больше изолироваться от общества подвергаться иллюзии независимости от него. Американские исследователи отмечают что “конвергенция меняющихся общественных и личных ценностей с новой техникой и энергоэкономическими нуждами делает становление мозаичного общества по существу неизбежнымâ€[2]. Проблема...
30231. Социальная информатика: предмет и задачи курса 29 KB
  Одним из критериев перехода общества к постиндустриальной и далее к информационной стадии развития может служить процент населения занятого в сфере услуг: если в обществе более 50 населения занято в сфере услуг наступила постиндустриальная фаза его развития; если в обществе более 50 населения занято в сфере информационных услуг общество стало информационным. Концепция постиндустриального общества как общесоциологическая теория развития достаточно глубоко разработана западными исследователями: Д. Понятие...
30232. Семантические основы социальной информатики 56 KB
  Нередко в этих теоретических построениях термин информация наполнен разным смыслом а следовательно сами теории высвечивают лишь часть граней некоторой системы знаний которую можно назвать общей теорией информации или информологией наукой о процессах и задачах передачи распределения обработки и преобразования информации. Формализация знаний: методы и приемы. При поиске наиболее удобных рациональных средств и форм информационного обмена человек чаще всего сталкивается с проблемой компактного и...
30233. Социальные коммуникации: история, современность, перспективы 22.5 KB
  Когда информационная среда рассматривается с точки зрения хранимой и циркулирующей в ней информации она как правило выступает как объект техники служащей определенным человеческим целям которые выступают по отношению к этой технике внешними условиями функционирования. Опираясь на количественные меры математической теории информации Робертсон ранжирует цивилизации по количеству производимой ими информации следующим образом : Уровень 0 информационная емкость мозга отдельного человека 107 бит; Уровень 1 устное общение внутри...