25215

Дискурсивна легітимація політичного ладу в політичній філософії

Доклад

Логика и философия

Дві перспективи для прояснення смислу та функцій дискурсивної етики: 1. показує актуальність і спроможність дискурсивної етики необхідність співвідповідальності всіх нас за наслідки нашої колективної діяльності. чи можуть відмінні одна від одної раціональні моралі права і політика бути обгруновані за допомогою дискурсивної етики. Автор намагається побудувати архітектоніку відношення дискурсивної етики права і політики.

Украинкский

2013-08-13

25.5 KB

0 чел.

82. Дискурсивна легітимація політичного ладу в політичній філософії.

Дискурс – це не просто комунікативна дія, а раціональна комунікативна дія, тобто така форма комунікацій, яка спрямована на те, щоб шляхом раціональних обґрунтувань відновити згоду, яка стала проблематичною за відсутності спільних очевидностей.

Дискурс виник в кризовій ситуації; там де якісь очевидності зруйновані. У філософії 20 ст мова почалась розглядатись як основний об’єкт вчення. Дискурсивна етика – це сукупність теорій які розглядають особливий вид комунікації, а саме дискурс і якості метаінстанції щодо соціальних інститутів, моралі політики, права, економіки.

Габермас і Апель не розглядають міжособистісний дискурс. У дискурсивному підході – функціональність забезпечується через комунікацію, і це достатньо ефективна система. Дискурсивність закладає основу для легітимності: всі мають право висловлюватись і обов’язково запитати думку іншого. З цього випливає – дискурс узгоджують. Легітимація відбувається через обговорення.

Хабермас. Раціоналізація суспільства полягає у зростання інструментів розуму та у морально-практичній раціоналізації. Інтерес людей до автономного життя може усвідомлюватися апріорно, оскільки саме в структурі мови знаходиться вся наша влада. Таким чином Хабермас створює концепцію універсальної прагматики. ЇЇ мета полягає в тому, щоб виокремити умови, що уможливлюють політику. А завданням є ідентифікувати і реконструювати універсальні умови можливого порозуміння. Політика у соціальній державі будується на можливості порозуміння. Тобто йдеться про щоденний пошук компромісів.  

Апель. Дві перспективи для прояснення смислу та функцій дискурсивної етики: 1. показує актуальність і спроможність дискурсивної етики – необхідність співвідповідальності всіх нас за наслідки нашої колективної діяльності. Неможливість індивіда відповідати у сучасному суспільстві. 2. чи можуть відмінні одна від одної раціональні моралі , права і політика бути обгруновані за допомогою дискурсивної етики.

Автор намагається побудувати архітектоніку відношення дискурсивної етики, права і політики. Не вважає, що політика знаходиться поза сферою компетенції етики. Але традиційна концепція етики принципів не може безпосередньо застосовуватись в політиці. Тому що абстрагується від відповідальності за наслідки використання її в конкретній ситуації. Традиційно етику принципів для того, щоб застосовувати її в політиці треба доповнити етикою відповідальності. Центральна проблема політичної етики відповідальності полягає в питанні – як слід відповідно чинити, якщо не можна бути впевненим, або вваж, що інші готові чинити згідно з принципу вчинку (справедливо). Дискурсивна етика не може існувати без телеологічного виміру. Право міститься між мораллю і політикою – спорідненість політики і права є підставою того, що воно повинно бути виокремлено від моралі, оскілки воно є правом політичним. З іншого боку, спорідненість права з мораллю є підставою неможливості підпорядкування його політиці. Дотримання правових норм засноване не тільки на їх визнанні, але також на примусі, який повязаний санкціями державної влади.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81703. Свідомість як філософська категорія культурний і суспільний феномен 27.73 KB
  Для розрізнення свідомості та психіки мислення й розуму їх варто розрізняти. Але окрім цього варто не забувати що центром свідомості є людське Я. Предметним середовищем реалізації свідомості є світ.
81704. Свідомість як форма психічної діяльності:ідеальне і психічне 25.83 KB
  Свідомість -це найвища, притаманна людям якість, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, уявній побудові дій і передбаченні їх результатів, регулюванні і самоконтролі поведінки, яка має зовнішні форми відображення творчого перетворювального характеру та повязана з мовою.
81705. Структура свідомості: її компонентний та рівневий вияви 25.51 KB
  Можна виділити такі рівні свідомості та їх елементи. Базовим і найбільш давнім рівнем свідомості є чуттєвоафективний пласт до якого належать: відчуття відображення в мозкові окремих властивостей предметів та явищ обєктивного світу що безпосередньо діють на наші органи чуттів; сприйняття образ предмета в цілому який не зводиться до суми властивостей та сторін; уявлення конкретні образи таких предметів чи явищ які в певний момент не викликають у нас відчуттів але які раніше діяли на органи чуттів різного роду афекти тобто...
81706. Проблема людини в філософії: екзистенційна та субстанійна концепції 28.3 KB
  Вона є теоретичним усвідомленням драматизму першої половини XX століття трагізму людини котра потрапила на межу життя і смерті буття і небуття в результаті реальної загрози її існуванню як людини як виду. Моделлю людини як такого для екзистенціалістів стала страждаюча зневірена людина яка знаходиться в прикордонній ситуації ситуації на межі життя та смерті. Ірраціональність буття абсурдність самого існування людини сумніви у можливості раціонального пізнання світу це все складові філософії екзистенціалізму.
81707. Проблема походження людини та суспільства 26.28 KB
  Релігійна гіпотеза походження людини базується на біблійних переказах про створення Богом світу і людини гріхопадіння Адама і Єви Всесвітній потоп про те що заповідав Бог людям та регламентацію життєдіяльності людини яка викладена в заповідях. Космічна гіпотеза походження людини базується на припущенні що життя принесено на Землю з Космосу у тому числі в його цивілізованих проявах. Еволюційна гіпотеза походження життя...
81708. Поэма Н. В. Гоголя «Мертвые души» как «малый род эпопеи». Гоголь о замысле поэмы 46.75 KB
  Гоголь о замысле поэмы. Гоголь задумал монументальное произведение в трех томах великую национальную поэму стремясь показать не только современную Россию Русь с одного боку но пытался заглянуть в ее завтрашний день раскрыть положительные начала русской жизни указать родине путь к спасению. Гоголь стал изображать людей обыкновенных а не приятные только исключения из общих правил . Гоголь раскрывает ту социальную основу которая сформировала характеры героев поэмы: дворянский паразитизм расцветший на почве...
81709. Двенадцать А. А. Блока – поэма о революции. Чтение наизусть и разбор отрывка из поэмы 31.47 KB
  Но вместе с тем блоковское понимание революции было ограниченным: поэт слышал в ней по преимуществу одну музыку музыку разрушения старого мира и именно ее громовое звучание он передал в Двенадцати Разумное же организующее созидательное начало пролетарской революции оставалось Блоку как и прежде; в значительной мере неясным. Восприятие Октябрьской революции как мирового пожара явственно сказалось в Двенадцати определив как сильные так и слабые стороны поэмы. Прогнивший старый мир с буржуями барынями попами и витиями осужден...
81710. Испытание любовью как средство характеристики героя в произведениях отечественной классики 19 веке 33.02 KB
  Способность человека любить – это для Т. критерий его состоятельности, и своих героев писатель непременно проводит через это испытание. Любовь в мироощущении Т. всегда отмечена знаком трагедии. Он говорит о чувстве либо отвергнутом, либо неосуществленном, либо оборванном на первой высокой ноте. Любовь трагична, ибо она по сути своей есть стремление к идеалу, идеал же недостижим.
81711. Футуризм как литературное направление. Анализ одного стихотворения поэта-футуриста 38.85 KB
  В творчестве Хлебникова Бурлюка зазвучали отголоски славянофильства свойственного русскому декадентству начала века. Хлебникова посвоему раннего Маяковского. Хлебникова В. Основные положения футуристической программы выразились в творчестве Велимира Хлебникова Виктора Владимировича Хлебникова 1885 1922 ведущего участника группы кубофутуристов или будетлян как назвал их поэт.