25215

Дискурсивна легітимація політичного ладу в політичній філософії

Доклад

Логика и философия

Дві перспективи для прояснення смислу та функцій дискурсивної етики: 1. показує актуальність і спроможність дискурсивної етики необхідність співвідповідальності всіх нас за наслідки нашої колективної діяльності. чи можуть відмінні одна від одної раціональні моралі права і політика бути обгруновані за допомогою дискурсивної етики. Автор намагається побудувати архітектоніку відношення дискурсивної етики права і політики.

Украинкский

2013-08-13

25.5 KB

0 чел.

82. Дискурсивна легітимація політичного ладу в політичній філософії.

Дискурс – це не просто комунікативна дія, а раціональна комунікативна дія, тобто така форма комунікацій, яка спрямована на те, щоб шляхом раціональних обґрунтувань відновити згоду, яка стала проблематичною за відсутності спільних очевидностей.

Дискурс виник в кризовій ситуації; там де якісь очевидності зруйновані. У філософії 20 ст мова почалась розглядатись як основний об’єкт вчення. Дискурсивна етика – це сукупність теорій які розглядають особливий вид комунікації, а саме дискурс і якості метаінстанції щодо соціальних інститутів, моралі політики, права, економіки.

Габермас і Апель не розглядають міжособистісний дискурс. У дискурсивному підході – функціональність забезпечується через комунікацію, і це достатньо ефективна система. Дискурсивність закладає основу для легітимності: всі мають право висловлюватись і обов’язково запитати думку іншого. З цього випливає – дискурс узгоджують. Легітимація відбувається через обговорення.

Хабермас. Раціоналізація суспільства полягає у зростання інструментів розуму та у морально-практичній раціоналізації. Інтерес людей до автономного життя може усвідомлюватися апріорно, оскільки саме в структурі мови знаходиться вся наша влада. Таким чином Хабермас створює концепцію універсальної прагматики. ЇЇ мета полягає в тому, щоб виокремити умови, що уможливлюють політику. А завданням є ідентифікувати і реконструювати універсальні умови можливого порозуміння. Політика у соціальній державі будується на можливості порозуміння. Тобто йдеться про щоденний пошук компромісів.  

Апель. Дві перспективи для прояснення смислу та функцій дискурсивної етики: 1. показує актуальність і спроможність дискурсивної етики – необхідність співвідповідальності всіх нас за наслідки нашої колективної діяльності. Неможливість індивіда відповідати у сучасному суспільстві. 2. чи можуть відмінні одна від одної раціональні моралі , права і політика бути обгруновані за допомогою дискурсивної етики.

Автор намагається побудувати архітектоніку відношення дискурсивної етики, права і політики. Не вважає, що політика знаходиться поза сферою компетенції етики. Але традиційна концепція етики принципів не може безпосередньо застосовуватись в політиці. Тому що абстрагується від відповідальності за наслідки використання її в конкретній ситуації. Традиційно етику принципів для того, щоб застосовувати її в політиці треба доповнити етикою відповідальності. Центральна проблема політичної етики відповідальності полягає в питанні – як слід відповідно чинити, якщо не можна бути впевненим, або вваж, що інші готові чинити згідно з принципу вчинку (справедливо). Дискурсивна етика не може існувати без телеологічного виміру. Право міститься між мораллю і політикою – спорідненість політики і права є підставою того, що воно повинно бути виокремлено від моралі, оскілки воно є правом політичним. З іншого боку, спорідненість права з мораллю є підставою неможливості підпорядкування його політиці. Дотримання правових норм засноване не тільки на їх визнанні, але також на примусі, який повязаний санкціями державної влади.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45362. Изучение, обобщение и распространение передового педагогического опыта. Анализ опыта учителей-новаторов 39 KB
  Критерии педагогических инноваций Новизна оптимальности результативность массовость 7. Причины нереализованности педагогических новаций. 3 Изменение характера отношения учителей к самому факту освоения и применения педагогических новшеств. Внедрение достижений педагогической науки Инновационная направленность деятельности учителей включает и вторую составляющую внедрение в практическую педагогическую деятельность результатов психологопедагогических исследований.
45363. Диагностика результатов обучения школьников. Проверка и оценка работы школьников в процессе обучения 50.5 KB
  План Диагностика качества обучения определение цель принципы формула Контроль Понятие контроля Виды контроля Формы контроля Методы контроля Требования к контролю Тест как метод контроля Проверка Оценка 1. Принципы диагностирования обученности: Систематичность разнообразие постоянство форм методов средств контроля. Необходимость контроля на всех этапах обучения. Понятие контроля.
45364. Проблема целей и содержания воспитания. Культурологический подход к воспитанию и обучению 45.5 KB
  Проблема целей и содержания воспитания. Понятие воспитания Цели воспитания Культурологический подход к воспитанию и обучению Содержание воспитания 1. Понятие воспитания Воспитание это деятельность воспитателей по созданию условий для культурного становления и саморазвития личности иначе деятельность педагога по организации жизни ребёнка на уровне культуры. Цели воспитания Цель воспитания идеал к которому стремится общество и отдельный воспитатель.
45365. Проблемное обучение. Использование методов проблемного обучения в информатике 36.5 KB
  Использование методов проблемного обучения в информатике. План Технология проблемного обучения Проблемная ситуация Проблемное изложение Частичнопоисковая Исследовательская деятельность Приемы создания проблемных ситуаций Преимущества и недостатки проблемного обучения Использование методов проблемного обучения в информатике 1. Технология проблемного обучения предполагает организацию под руководством учителя самостоятельной поисковой деятельности учащихся по решению учебных проблем в ходе которых у школьников формируются новые...
45366. Познавательный интерес. Его формирование и развитие. Активизация познавательного интереса при обучении информатике 37.5 KB
  Познавательный интерес. Активизация познавательного интереса при обучении информатике. Понятие познавательного интереса Формирование познавательных интересов в обучении.
45367. Методы обучения. Их многообразие и классификация. Специфичность методов обучения информатике 62 KB
  Методы обучения. Методы по логике передачи и восприятия учебной информации индуктивные дедуктивные 3. Методы стимулирования интереса 3. Методы стимулирования и активации долга и ответственности 3.
45368. Индивидуализация и дифференциация обучения. Формы и методы индивидуализации и дифференциации 24 KB
  Модели дифференциации: Модель потоков. Продвинутые средние низкие потоки Модель гибкого состава класса. Некоторые пары вместе Модель разнородных классов. Всё время разные дети на один предмет Интерактивная модель.
45369. Воспитательная система. Многообразие воспитательных систем 60.5 KB
  Многообразие воспитательных систем План Сущность воспитательной системы. Структура воспитательной системы. Этап становления Отработка содержания деятельности и структуры системы Завершающий Обновление и совершенствование системы Разнообразие воспитательных систем 4. Сущность воспитательной системы Воспитательная система это упорядоченная совокупность компонентов взаимодействие и интеграция которых определяет наличие у школы способностей целенаправленно и эффективно содействовать развитию личности ребенка.
45370. Системы развивающего обучения 47.5 KB
  Системы развивающего обучения План Понятие и сущность развивающего обучения ЗАР ЗБР принципы структура Дидактическая система Л. Зонкова цель принципы методы формы результат Теория содержательного обучения и дидактическая система Эльконина и Давыдова цели требования к процессу обучения. Формы уроков методы результат Теория поэтапного формирования умственных действий Гальперина Талызиной цели 6 этапов Понятие и сущность развивающего обучения С 30г. В России начинается разработка дидактических систем развивающего...