25219

Типологія знання. Особливості наукового пізнання

Доклад

Логика и философия

Особливості наукового пізнання. Знання – форма духовного засвоєння результатів пізнання процесу відображення дійсності що характеризується усвідомленням їх істинності. Рефлексія – відображення термін для позначення такої риси людського пізнання як дослідження самого пізнавального акту діяльності самопізнання що дає змогу розкрити специфіку духовного світу людини. пізнання наук.

Украинкский

2013-08-13

25 KB

8 чел.

86. Типологія знання. Особливості наукового пізнання.

Знання – форма духовного засвоєння  результатів пізнання, процесу відображення дійсності, що характеризується усвідомленням  їх істинності. Сумнів щодо істинності пізнавального результату виключає можливість зведення його до знання і перетворює цей результат на гадку.  Статус знання як права на істину здатна забезпечити лише практика.  Підміна критерію практики суб’єктивною впевненістю може призвести до заміни знання вірою.

Знання поділяється на буденне( пов’язане з лексикою природних мов), конкретно-наукове(визначається певними канонами експериментальної та дедуктивної достовірності), філософське(характеризується все загальністю, необхідністю та специфічними формами рефлексії). Рефлексія – (відображення) термін для позначення такої риси людського пізнання як дослідження самого пізнавального акту, діяльності самопізнання, що дає змогу розкрити специфіку духовного світу людини.

Знаково- мовною реалізацією знання виступає текст.

На відміну від донаук. пізнання наук. пізнання (Н.П.) виникає лише на певн. етапі іст. розвитку -  пов'язане з сусп. розподілом праці, з відділенням розум. праці від фіз. і перетворенням розум. праці, дух. д-сті у відносно самост.сферу. НП являє собою відносно самостійну, цілеспр. пізн. д-сть, яка скл. із взаємодії таких компонентів: 1) пізнав.д-сті спец. підготовл.груп людей, які досягли певного рівня знань, навичок, розуміння, виробили відповідні світогл.та методол. установки з приводу своєї профес.д.сті; 2) об'єктів пізнання, які можуть не збігатися безпосередньо з об'єктами виробничої діяльності, а також практики в цілому; 3) предмета пізнання, який детермінується об'єктом пізнання і проявляється в певних логічних формах; 4) особл. методів та засобів пізнання; 5) уже сформованих логічних форм пізнання та мовних засобів; 6) результатів пізнання, що виражаються головним чином у законах, теоріях, наукових гіпотезах; 7) цілей, що спрямовані на досягнення істинного та достовірного, систематиз.знання, здатного пояснити явища, передбачити їхні можливі зміни і бути застосованим практично. НП — це цілеспр. процес, який вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання. Цілі пізнання детермінуються практ. потребами сусп-ва та потребами розвитку самого НП.

У НП в діалектичній єдності чуттєво-сенситивного та раціон. головна роль належить рац.мисленню. Проте його основні форми (поняття, судження, умовиводи) не відображають повною мірою його специфіку, оскільки вони функціонують як на донаук., так і на наук. рівні пізнання. В НП формуються і набувають відносної самостійності такі форми та засоби, як ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.

Прогрес пізнання знаходить свою остаточну межу в межі пізнаваності. За цією межею починається непізнаване (часто помилково зване ірраціональним). Існування непізнаваного — це таке існування, яке не дає припинитися процесу пізнання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28842. Педология в Советской России: основные направления работы достижения 44.5 KB
  Генетический принцип означал принятие во внимание динамики и тенденции развития. Ребенка можно изучать лишь с учетом его социальной среды которая оказывает влияние не только на психику но часто и на антропоморфические параметры развития. Наука о ребенке должна быть не только теоретической но и практической Общие моменты развития педологии В россии начала распространяться в нач 20 в. Разница между этими подходами была не только во взглядах на роль наследственности и среды но и насколько биологические механизмы лежащие в основе психического...
28843. Культурно-историческая теория Л.С. Выготского 48 KB
  Филосовская основа – Марксизм: Считалось что Человек – природное существо но его природа социальна и поэтому человека его психику новообразования нужно рассматривались как продукт общественноисторического развития. Только в процессе общественной жизни человека возникли сложились и развились его новые потребности а самые природные потребности человека в процессе его исторической развития изменились. С точки зрения динамики развития он разделил детство на критические и литические периоды дав качественную характеристику кризисов....
28844. Психологическая теория деятельности. Виды деятельности 44 KB
  Психологическая теория деятельности. Виды деятельности. Именно он первым из психологов поставил вопрос о необходимости психологического изучения деятельности и человека как деятеля как субъекта деятельности ввёл в психологических обиход сам термин деятельность. Анализируя психологическое содержание поведенческого акта деятельности; действия он предпочитает рассматривать его с позиций известной бихевиористической схемы S – R.
28845. Развитие детской и дифференциальной психологии в советской России 66 KB
  привели к необходимости развития отечественной науки. Басов заложил основы нового понимания механизмов психического развития которые были развиты в концепции Выготского. Выготский впервые перешел от утверждения о важности среды для развития к выявлению конкретного механизма этого влияния среды который собственно и изменяет психику ребенка приводя к появлению специфических для человека высших психических функций ВПФ. При этом знаки будучи продуктом общественного развития несут на себе отпечаток культуры того социума в котором растет...
28846. История психологии как наука 52 KB
  История психологии как наука Предмет История психологии – это особая отрасль знания имеющая собственный предмет. Его нельзя смешивать с предметом самой психологии как науки. В истории психологии изучается не сама психическая реальность а представления о ней какими они были на разных этапах развития науки. История психологии описывает и объясняет как эти факты и законы открывались.
28847. Психологические учения античности 66 KB
  Психологические учения античности Понимание души в донаучных представлениях о переселении душ орфической и тотемной религии их влияние на античную психологию: понятия анимизма гилозоизма. Деятельность животного или человека объясняется присутствием этой души а его успокоение во сне или в смерть ее отсутствием; сон или транс временное а смерть постоянное отсутствие души. анима душа дух одухотворение окружающего мира утверждение что за всеми явлениями реальности живыми и неживыми стоят духи души. Начало понимания связи...
28848. Характеристика психологических учений средневековья 67 KB
  Главное качество души – единство ввёл принцип холизма душа и разум едины. Бог – поставляет в мировой разум идеи – душа получает идеи и передает человеку в материю – материя чувственный мир. Душа – производит все живые существа вдохнув в них жизнь. Душа человека находится в связи с Душой божественной и чувственным миром.
28849. Особенности психологических воззрений в новое время 55 KB
  встаёт проблема соотношения физического и психического опыт – становится основным методом изучения природы в том числе и человека. Задача науки – это покорение природы и усовершенствование человека. Он отверг душу как силу организующую поведение и управляющую им открыв путь к объективному изучению явлений органической природы. интуитивное знание – истинное объективное содержаться в разуме и открываются интуитивно Спиноза утверждал существование единой неделимой и вечной субстанции преодоление дуализма Декарт – Бога или Природы.
28850. Развитие эмпирической психологии в новое время 64.5 KB
  Особенности развития психологии: предмет и метод исследования Основными чертами психологии в 17 19 веке становятся: представление о живом теле в том числе о человеке как о механистической системе которая не нуждается в душе Вспомним принцип бритвы оккама который стал ведущим в психологии нового времени – ничего лишнего уточнение предмета психологии которая становилась наукой о сознании основные проблемы которые изучала психология: проблема познания содержание и функции сознания а также страстях и аффектах – как одних из...