25228

Шеллінг “Філософія мистецтва”: поняття мистецтва

Доклад

Логика и философия

Шеллінг €œФілософія мистецтва€: поняття мистецтва €œФілософія мистецтва€ уособлює цілий етап в розвитку естетичної думку від Канта до Гегеля Основний вплив: Кант Шиллєр Фіхте. він конструює ідеальну модель світу мистецтва. Шеллінг намагається визначити місце мистецтва в універсумі і тим самим з’ясувати його внутрішню необхідність і метафізичний смисл. Краса проявляється там де особливе реальне в такій мірі відповідає своєму поняттю що воно поняття як нескінчене вступає в кінцеве в усій своїй особливості так що реальне...

Украинкский

2013-08-13

34.5 KB

5 чел.

96.Шеллінг “Філософія мистецтва”: поняття мистецтва

Філософія мистецтва уособлює цілий етап в розвитку естетичної думку від Канта до Гегеля

Основний вплив: Кант, Шиллєр, Фіхте.

В своїх естетичних  дослідженнях Шеллінг керується методом“конструювання”: За допомогою декількох  категорій  (ідеальне  і  реальне, суб’єктивне і об'єктивне, нескінчене і скінчене, свобода і  необхідність і ін.) він конструює ідеальну модель світу мистецтва. Шеллінг намагається визначити місце мистецтва в універсумі і  тим  самим з’ясувати його внутрішню необхідність і  метафізичний  смисл.  Мистецтво  - це завершення світового духу,  в  ньому  знаходять  поєднання  в  формі

кінцевого суб’єктивне і об’єктивне, дух і природа,  внутрішнє  і  зовнішнє, свідоме  і  позасвідоме,  необхідність  і  свобода. Мистецтво – це споглядання абсолюту.

Подібно до природи, мистецтво - є  дещо  цілісне.  Усі  види,  роди  і жанри його внутрішньо  пов’язані, складать  єдине ціле,  оскільки  вони  з  різних  сторін  і   своїми   засобами   відтворюють

абсолютне. Подібний зв’язок він встановлює  між  мистецтвом,  філософією  і  моралью, виходячи з кантівської тріади ідей: краси,  істини  і  добра.  Якщо  істина пов'язана з необхдністью, а добро з  свободою,  то  краса  постає  як синтез свободи і необхідності. Між  істиною,  добром і красою не може бути того відношення,  яке  існує  між  метою  і засобами.

 Краса є досконале взаємопроникнення ідеального і реального. Краса проявляється  там,  де  особливе (реальне) в такій мірі відповідає своєму  поняттю,  що  воно (поняття) як нескінчене, вступає в кінцеве в усій своїй особливості, так, що реальне дійсно стає подібним і рівним першообразу (коли ідея повністю вичерпується змістом твору мистецтва).

 Для  Шеллінга сфера  мистецтва обмежується відтворенням прекрасного, оскільки і  універсум

виступає у нього в вигляді абсолютного  твору  мистецтва,  який створюєтсья  в вічній красі. Важливо відмітити, що філософ прирівнює поняття  прекрасного  і піднесенного. Справжнє конструювання мистецтва є представлення його форм в  якості форм речей таких, якими  вони є  самі по  собі  чи  які  вони  в  абсолютному. Універсум побудован Богом як вічна краса і як  абсолютний  твір мистецтва; всі речі самі по собі  є безумовно прекрасними і істинними. Творчий  процес подібний природньому і є  несвідомим,  ірраціональним,  некеруємим

Краса  це - втілення абсолютного  в конкретно-чуттєвій формі, але безпосередній  контакт  між

абсолютом і речами неможливий. Проміжною інстанцією є ідеї,  розпадаючись  на  які абсолютне стає  доступним  чуттєвому   спогляданню. Ідеї - матеріал і всезагальна матерія  усіх  мистецтв.

В системі мистецтв Шеллінг виокремлює реальний і ідеальний ряди. Реальний   ряд   представлений   музикою, архітектурою,  живописом і пластикою,  ідеальний  -  литературою.

       Естетика  Шеллінга  розкриває  проблеми частково актуальні і для сучасного мистецтвознавства – теорія трагічного, концепція роману, синтез мистецтв.