25234

К. Леві-Строс Структурна антропологія

Доклад

Логика и философия

полягає в застосуванні структурного методу до аналізу історикоетнографічних процесів культури – як окремого людського буття так і етногенезу в цілому а також до становлення окремих форм соціального буття. полягає в тому щоб в процесі аналізу конкретної етнографічної проблематики наблизитися до осягнення проблеми становлення і формування людського суспільства і людської культури. З огляду на це вивчення життя первісних народів є ключем для розуміння загальних закономірностей культури. Енґельса оскільки момент якісного стрибка від...

Украинкский

2013-08-13

33.5 KB

84 чел.

57. К. Леві-Строс "Структурна антропологія"

К.Леві-Строс – фр. філософ та етнолог, представник структуралізму, попередник постмодернізму, засновник структурної антропології. Осн. твори: «Елементарні структури споріднення»; «Структурна антропологія» (1958); «Первісне мислення»; «Тотемізм сьогодні»; «Міфологіки» у 4-х т. Розвивав ідеї лінгвістичної школи (Ф. де Соссюр), особливістю якої був інтерес до об’єктивного дослідження неусвідомлених (як окремою людиною, так і спільнотами) структурних відносин у різних галузях соц.-кул.життя, тобто пошук і вирізнення певних формально-структурних відносин, що лишаються незмінними впродовж різноманітних перетворень («колективного несвідомого»).

«Структурна антропологія»– праця , назва якої відображає нову дисципліну, запропоновану дослідником. Структурна антропологія – це необхідний і своєчасний етап розвитку знання про людину.  У «С. а.» Леві-Строс пропонує головні положення своєї світоглядно-наукової програми: аналізує взаємовідносини між антропологією, соціологією, етнографією, історією; доводить актуальність етнології як синтезу етнографічного і культурологічно-соціального дослідження; обґрунтовує сутність та правила структурного методу дослідження, а також його переваги і актуальність. Запропонований Л.-С. «надраціоналізм» має на меті зняти «архаїчну» суперечність емпіризму і раціоналізму в історії філософії. Це можливе через звернення до особливого об’єкта дослідницького аналізу – міфічної сфери – фундаментального засобу людської свідомості встановлювати гармонію з людиною і світом.

Л.-С. у своїх дослідженнях первісних суспільств наголошував, що історичний (діахронічний) підхід є корисним, але недостатнім, оскільки полегшує опис і розуміння особливостей лише окремого історично обмеженого суспільства. Головним є синхронічний підхід, тобто спроба розкриття загальних і універсальних формально-структурних відносин суспільств, що базуються на несвідомому (колективному несвідомому), діяльність якого полягає в структуруванні, тобто наданні, «нав’язуванні» певної законоподібності всім багатоманітним проявам людського життя, і втіленні цих законоподібностей у деяких формах: ритуалах, традиціях, а найперше – в мові. Це обґрунтування пов’язане з розробкою принципів загальної теорії комунікації, відносно якої соціальні і культурні прояви (з одного боку) та мовні вияви (з іншого) є ізоструктурними. Між цими складовими перш за все встановлюється схожість, проте, визнаються також певні відмінності. Такий «проект» максимального розширення меж об’єктивного дослідження, який сам Л.-С. та його послідовники називали «надраціоналізмом», був проголошений для уникнення недоліків філософського раціоналізму та емпіризму в соціальних і гуманітарних науках. Звідси етнографічне та історичне вивчення – це лише перший крок до виявлення внутрішніх формальних структур несвідомого. З цієї точки зору так звані соціальні структури – це не емпіричні явища, а моделі, конструювання яких має узгоджуватись з логічними правилами несуперечливості, ізоморфізму процесу та результату, має бути прогностичним. Заслуга Л.-С. полягає в застосуванні структурного методу до аналізу історико-етнографічних процесів культури – як окремого людського буття, так і етногенезу в цілому, а також до становлення окремих форм соціального буття. Найзначніші філософські та етнологічні досягнення були зроблені Л-С. протягом першого, «надраціонального» періоду.

Поєднання етнографічних проблем та структурного методу в Л.-С. випереджається певним філософським обґрунтуванням правомірності поширення методу структурної лінгвістики на вивчення етнографічної проблематики. Використання такого методу дозволило Л.-С. створити структурну антропологію – вчення про фундаментальні та незмінні структури, що несвідомо виникають на ментальному рівні й так само несвідомо вкорінюються в соціальне життя і навіть обумовлюють його виникнення. Структурна антропологія, в якій переплітаються проблеми етнографії та загальної соціології, вбачає своє завдання у вивченні «тотальної» людини. Мета Л.-С. полягає в тому, щоб в процесі аналізу конкретної етнографічної проблематики наблизитися до осягнення проблеми становлення і формування людського суспільства і людської культури. З огляду на це, вивчення життя первісних народів є ключем для розуміння загальних закономірностей культури.

Теорія антропогенезу Л.-С. протиставляється трудовим теоріям (наприклад, Ф. Енґельса), оскільки момент якісного «стрибка» від природи до культури він вбачає в наявності артикульованої мови, генеза якої залишається невизначеною. Те, що мові надається вирішальна роль у виникненні свідомості (а, отже, і культури), пояснюється тим, що однією з основних гіпотез структурної антропології Л.-С. є спроба презентувати процес культури як сукупність різних систем комунікації, в основі формування яких лежить неусвідомлена ментальна (розумова, психічна) діяльність людини. Мова є способом організації в межах саме колективної форми раціональності, на відміну від індивідуальних форм розумності, як, наприклад, особистого досвіду. Мова з’являється для того, щоб організувати і об’єднати зусилля багатьох індивідуальних діяльностей, регулювати їхні взаємини, створювати контекст взаєморозуміння. У мовному досвіді й ступені деталізації цього досвіду фіксується рівень залучення індивіда до колективних форм розумності. Тому мову ніхто не «вигадав», вона виникає закономірно і незалежно від волі окремих людей, всюди, де є потреба в «колективному розумі» і в прилученні до нього індивіда. Тому культура, починаючи може розглядатися як певна мова: мається на увазі особливий спосіб її впорядкування, аналогічний принципу побудови і функціонування власне природної мови. Культура як мова, за Л.-С., функціонує через систему регулятивів і правил, за допомогою яких вона створює різні «висловлювання» і «тексти» у вигляді вищезгаданих традицій, ритуалів та ін. форм нормованої поведінки. Картина світу відображає спосіб і правила діяльності мислення і смислових відношень. Така картина чи модель світу може виражатися в різних «текстах» культури – таких як писемні пам’ятки, соціальні інститути, продукти матеріальної культури та ін., але основною формою її існування вважається міф. Міф презентує уявлення людини про світобудову і власне місце у світі, але його основна функція – не моделювання реальності, а створення системи орієнтації людини у світі, тобто встановлення правил для мислення, ціннісних орієнтирів та норм поведінки і виправдання соціальних інституцій.

Заслуга- вперше «реабілітував» міф.мислення, довівши, що мислення «дикуна» не «нижче» за мислення цивілізованої людини – воно принципово інше. Це мислення функціонує за іншими законами, ніж раціональний розум сучасного європейця. Діяльність міфологічної свідомості (міфологічного мислення) первісної людини дуже продуктивна, але нею керує так звана парадоксальна пізнавальна установка, в якій логічне і паралогічне, чуттєве і раціональне взаємопов’язані інакше, ніж у високорозвинених технологічних культурах західноєвропейського зразка.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29623. Социометрический опрос в социологическом исследовании. Назначение, опыт использования 23 KB
  Производственные критерии – это критерии позволяющие выяснить межличностные взаимоотношения на уровне структуры производственной учебной деятельности Например: Кого бы Вы выбрали напарником Непроизводственные критерии – это критерии являющиеся показателями межличностных отношений в коллективе С кем Вы хотели бы пойти в поход. Прогностические критерии – это критерии позволяющие выяснить структуру ожидания отношений членов коллектива согласно представлениям респондентов. Респонденту предлагается ответить на вопрос кто из членов...
29624. Процедура проведения социометрического опроса 27 KB
  Теперь исходя из практики исследований оптимальным принято считать численный состав малой группы в 1020 человек. При социометрическом опросе каждому опрашиваемому вручается социометрическая анкета социометрическая карточка и список членов социометрируемой группы. Для удобства работы и простоты последующей обработки фамилии членов группы шифруются или кодируются номером в списке группы. Проранжируйте пожалуйста членов Вашей группы по степени симпатии к ним сначала назовите самого близкого для Вас товарища потом менее близкого и т.
29625. Обработка данных социометрического опроса: социометрическая матрица 31.5 KB
  Персональные социометрические индексы – это отражение индивидуальных социальнопсихологических свойств личности проявляющихся в отношении к членам группы. Социометрический статус – персональный социометрический индекс отражающий отношение членов группы к каждому её представителю выбор отвержение опускание. Персональный социометрический статус вычисляется по формуле: Ci = где Ci социометрический статус R и R положительные и отрицательные выборы полученные i членом группы. N – число членов группы Индекс эмоциональной...
29626. Обработка данных социометрического опроса: социограммы 26.5 KB
  Графическое изображение связей внутри коллектива устанавливаемых на основании выбора называется социограммой. Его выделение важно при изучении функциональных связей рабочего коллектива или эмоциональнопсихологических связей симпатий внутри коллектива. Связь между двумя элементами – Диада структура очень часто наблюдаемая в небольших коллективах например в форме совместной деятельности а также как дружеские и доверительные связи между двумя людьми. В круговых социограммах все члены коллектива располагаются по окружности внутри...
29627. Метод тестов в социологическом исследовании. Назначение, опыт использования 23.5 KB
  Родоночальник Кендал Тесты :1 гомогенные отдельные св ва личности система заданий в которых чел должен выбрать конкретный вариант поведения 2 гетерогенные – оценивают совокупность личностных свв в соответствии с теорией. Изменения в тесты не рекомендуется делать. Проективная методика и тесты это совть методик основ. На результатов интерпретации Могут делиться на ряд групп: А Ассоциативные тесты анализ ситуации Методика незаконченных предложений Методика симантический дифференциал Б интерпретационные тесты – тест ТАД истолкование...
29628. Обработка данных социологического исследования: метод группировки 24.5 KB
  Простая группировка это классификация или упорядочение данных по одному признаку. Перекрестная группировка это связывание данных предвари тельно упорядоченных по двум признакам свойствам показате лям с целью: а обнаружить какието взаимозависимости; б осуществить взаимоконтроль показателей сформировать новый составной показатель определить направление связей влияния одного явления на другое. Анализ эмпирических данных согласно теоретической типологии предпо лагает вопервых определение частот распределения по каждому типу;...
29629. Подготовка отчета по результатам исследования. Требования к отчету 33.5 KB
  Административнофинансовое: по отчету определяются объем сроки содержание уровень качество выполненных работ затраты эффективность используемых средств Типы отчетов: По типу исследования По отношению к объему выполненных работ По автору По функциональному назначению Отчет о результатах фундаментального исследования Отчет о результатах прикладного исследования Итоговый Этапный промежуточный Отчет по направлению разделу Отчет по выполненному виду работ Монографический коллективный Итоговый полный Краткий резюме По целевому...
29630. Выборочный метод в социологическом исследовании. Основные понятия выборочного метода 27 KB
  Одной из задач которые стоят перед социологом при проведении исследования является сбор необходимых эмпирических данных об объекте исследования. Множество элементов составляющих объект исследования называют генеральной совокупностью ГС. Основная идея выборочного метода заключается в том чтобы закономерности полученные при изучении относительно небольшой группы людей ВС распространить на весь объект исследования ГС. Выборочный метод позволяет не только сократить временные и материальные затраты на...
29631. Объем выборки, факторы, влияющие на объем выборочной совокупности 21 KB
  Существует способы математического определения для объёма выборки. Опытным путём установлено что объём выборки колеблется от 3961000 1200 человек. Чем более дробный мы предполагаем сделать анализ тем при прочих равных условиях мы должны брать большой объём выборки.