25234

К. Леві-Строс Структурна антропологія

Доклад

Логика и философия

полягає в застосуванні структурного методу до аналізу історикоетнографічних процесів культури – як окремого людського буття так і етногенезу в цілому а також до становлення окремих форм соціального буття. полягає в тому щоб в процесі аналізу конкретної етнографічної проблематики наблизитися до осягнення проблеми становлення і формування людського суспільства і людської культури. З огляду на це вивчення життя первісних народів є ключем для розуміння загальних закономірностей культури. Енґельса оскільки момент якісного стрибка від...

Украинкский

2013-08-13

33.5 KB

84 чел.

57. К. Леві-Строс "Структурна антропологія"

К.Леві-Строс – фр. філософ та етнолог, представник структуралізму, попередник постмодернізму, засновник структурної антропології. Осн. твори: «Елементарні структури споріднення»; «Структурна антропологія» (1958); «Первісне мислення»; «Тотемізм сьогодні»; «Міфологіки» у 4-х т. Розвивав ідеї лінгвістичної школи (Ф. де Соссюр), особливістю якої був інтерес до об’єктивного дослідження неусвідомлених (як окремою людиною, так і спільнотами) структурних відносин у різних галузях соц.-кул.життя, тобто пошук і вирізнення певних формально-структурних відносин, що лишаються незмінними впродовж різноманітних перетворень («колективного несвідомого»).

«Структурна антропологія»– праця , назва якої відображає нову дисципліну, запропоновану дослідником. Структурна антропологія – це необхідний і своєчасний етап розвитку знання про людину.  У «С. а.» Леві-Строс пропонує головні положення своєї світоглядно-наукової програми: аналізує взаємовідносини між антропологією, соціологією, етнографією, історією; доводить актуальність етнології як синтезу етнографічного і культурологічно-соціального дослідження; обґрунтовує сутність та правила структурного методу дослідження, а також його переваги і актуальність. Запропонований Л.-С. «надраціоналізм» має на меті зняти «архаїчну» суперечність емпіризму і раціоналізму в історії філософії. Це можливе через звернення до особливого об’єкта дослідницького аналізу – міфічної сфери – фундаментального засобу людської свідомості встановлювати гармонію з людиною і світом.

Л.-С. у своїх дослідженнях первісних суспільств наголошував, що історичний (діахронічний) підхід є корисним, але недостатнім, оскільки полегшує опис і розуміння особливостей лише окремого історично обмеженого суспільства. Головним є синхронічний підхід, тобто спроба розкриття загальних і універсальних формально-структурних відносин суспільств, що базуються на несвідомому (колективному несвідомому), діяльність якого полягає в структуруванні, тобто наданні, «нав’язуванні» певної законоподібності всім багатоманітним проявам людського життя, і втіленні цих законоподібностей у деяких формах: ритуалах, традиціях, а найперше – в мові. Це обґрунтування пов’язане з розробкою принципів загальної теорії комунікації, відносно якої соціальні і культурні прояви (з одного боку) та мовні вияви (з іншого) є ізоструктурними. Між цими складовими перш за все встановлюється схожість, проте, визнаються також певні відмінності. Такий «проект» максимального розширення меж об’єктивного дослідження, який сам Л.-С. та його послідовники називали «надраціоналізмом», був проголошений для уникнення недоліків філософського раціоналізму та емпіризму в соціальних і гуманітарних науках. Звідси етнографічне та історичне вивчення – це лише перший крок до виявлення внутрішніх формальних структур несвідомого. З цієї точки зору так звані соціальні структури – це не емпіричні явища, а моделі, конструювання яких має узгоджуватись з логічними правилами несуперечливості, ізоморфізму процесу та результату, має бути прогностичним. Заслуга Л.-С. полягає в застосуванні структурного методу до аналізу історико-етнографічних процесів культури – як окремого людського буття, так і етногенезу в цілому, а також до становлення окремих форм соціального буття. Найзначніші філософські та етнологічні досягнення були зроблені Л-С. протягом першого, «надраціонального» періоду.

Поєднання етнографічних проблем та структурного методу в Л.-С. випереджається певним філософським обґрунтуванням правомірності поширення методу структурної лінгвістики на вивчення етнографічної проблематики. Використання такого методу дозволило Л.-С. створити структурну антропологію – вчення про фундаментальні та незмінні структури, що несвідомо виникають на ментальному рівні й так само несвідомо вкорінюються в соціальне життя і навіть обумовлюють його виникнення. Структурна антропологія, в якій переплітаються проблеми етнографії та загальної соціології, вбачає своє завдання у вивченні «тотальної» людини. Мета Л.-С. полягає в тому, щоб в процесі аналізу конкретної етнографічної проблематики наблизитися до осягнення проблеми становлення і формування людського суспільства і людської культури. З огляду на це, вивчення життя первісних народів є ключем для розуміння загальних закономірностей культури.

Теорія антропогенезу Л.-С. протиставляється трудовим теоріям (наприклад, Ф. Енґельса), оскільки момент якісного «стрибка» від природи до культури він вбачає в наявності артикульованої мови, генеза якої залишається невизначеною. Те, що мові надається вирішальна роль у виникненні свідомості (а, отже, і культури), пояснюється тим, що однією з основних гіпотез структурної антропології Л.-С. є спроба презентувати процес культури як сукупність різних систем комунікації, в основі формування яких лежить неусвідомлена ментальна (розумова, психічна) діяльність людини. Мова є способом організації в межах саме колективної форми раціональності, на відміну від індивідуальних форм розумності, як, наприклад, особистого досвіду. Мова з’являється для того, щоб організувати і об’єднати зусилля багатьох індивідуальних діяльностей, регулювати їхні взаємини, створювати контекст взаєморозуміння. У мовному досвіді й ступені деталізації цього досвіду фіксується рівень залучення індивіда до колективних форм розумності. Тому мову ніхто не «вигадав», вона виникає закономірно і незалежно від волі окремих людей, всюди, де є потреба в «колективному розумі» і в прилученні до нього індивіда. Тому культура, починаючи може розглядатися як певна мова: мається на увазі особливий спосіб її впорядкування, аналогічний принципу побудови і функціонування власне природної мови. Культура як мова, за Л.-С., функціонує через систему регулятивів і правил, за допомогою яких вона створює різні «висловлювання» і «тексти» у вигляді вищезгаданих традицій, ритуалів та ін. форм нормованої поведінки. Картина світу відображає спосіб і правила діяльності мислення і смислових відношень. Така картина чи модель світу може виражатися в різних «текстах» культури – таких як писемні пам’ятки, соціальні інститути, продукти матеріальної культури та ін., але основною формою її існування вважається міф. Міф презентує уявлення людини про світобудову і власне місце у світі, але його основна функція – не моделювання реальності, а створення системи орієнтації людини у світі, тобто встановлення правил для мислення, ціннісних орієнтирів та норм поведінки і виправдання соціальних інституцій.

Заслуга- вперше «реабілітував» міф.мислення, довівши, що мислення «дикуна» не «нижче» за мислення цивілізованої людини – воно принципово інше. Це мислення функціонує за іншими законами, ніж раціональний розум сучасного європейця. Діяльність міфологічної свідомості (міфологічного мислення) первісної людини дуже продуктивна, але нею керує так звана парадоксальна пізнавальна установка, в якій логічне і паралогічне, чуттєве і раціональне взаємопов’язані інакше, ніж у високорозвинених технологічних культурах західноєвропейського зразка.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83801. Формы вины при совершении налогового правонарушения. Обстоятельства, исключающие, смягчающие и отягчающие вину. Налоговые санкции 40.83 KB
  Виновным в совершении налогового правонарушения признается лицо совершившее противоправное деяние умышленно или по неосторожности. Вина организации в совершении налогового правонарушения определяется в зависимости от вины ее должностных лиц либо ее представителей действия бездействие которых обусловили совершение данного налогового правонарушения. К ним относятся: 1 отсутствие события налогового правонарушения; 2 отсутствие вины лица в совершении правонарушения; 3 совершение деяния физическим лицом не достигшим шестнадцатилетнего...
83802. Виды налоговых правонарушений и ответственность за их совершение. Характеристика налоговых правонарушений 42.44 KB
  Нарушение срока постановки на учет в налоговом органе установленного НК РФ срока подачи заявления о постановке на учет в налоговом органе при отсутствии признаков налогового правонарушения влечет взыскание штрафа в размере 5 тыс. Ведение деятельности организацией или индивидуальным предпринимателем без постановки на учет в налоговом органе влечет взыскание штрафа в размере 10 от доходов полученных в течение указанного времени в результате такой деятельности но не менее 20 тыс. Нарушение срока представления сведений об открытии и закрытии...
83803. Характеристика иных видов нарушения законодательства о налогах и сборах. Соотношение налоговых правонарушений с административными проступками и преступлениями 41.46 KB
  Ответственность за налоговые правонарушения предусмотрена не только налоговым законодательством но и в Кодексе РФ об административных нарушениях в Таможенном и Уголовном кодексах РФ. Данный кодекс ввел ответственность организаций должностных лиц и граждан за правонарушения в сферах производства и оборота алкогольной продукции наличноденежного обращения государственной регистрации юридических лиц и индивидуальных предпринимателей за неприменение контрольнокассовой техники; а также дополнительно к Налоговому кодексу ответственности...
83804. Виды нарушений банком обязанностей, предусмотренных законодательством о налогах и сборах, и ответственность за их совершение 40.85 KB
  Открытие банком счета организации индивидуальному предпринимателю нотариусу занимающемуся частной практикой или адвокату учредившему адвокатский кабинет счета инвестиционного товарищества без предъявления этим лицом свидетельства уведомления о постановке на учет в налоговом органе а равно открытие счета при наличии решения налогового органа о приостановлении операций по счетам этого лица влекут взыскание штрафа в размере 20 тысяч рублей. Нарушение срока исполнения поручения о перечислении налога сбора авансового платежа пеней...
83805. Защита прав налогоплательщиков. Право на обжалование. Порядок обжалования 39.88 KB
  Статья 137 НК РФ предоставляет каждому налогоплательщику или налоговому агенту право обжаловать акты налоговых органов ненормативного характера действия или бездействие их должностных лиц если по мнению налогоплательщика или налогового агента такие акты действия или бездействие нарушают их права. Вместе с тем административный порядок не отрицает возможности обращения в последствии за защитой в суд либо предоставляется альтернативный порядок защиты прав субъектов налоговых правоотношений. Вместе с тем НК РФ устанавливает два условия...
83806. Рассмотрение жалобы и принятие решения по ней. Последствия подачи жалобы 39.84 KB
  Вышестоящий орган или вышестоящее должностное лицо в месячный срок со дня получения жалобы обязаны ее рассмотреть и принять одно из сле6дующих решений: – оставить жалобу без удовлетворения; – отменить акт налогового органа и назначить дополнительную проверку; – отменить решение и прекратить производство по делу о налоговом правонарушении; изменить решение или вынести новое решение по суще6ству обстоятельств дела. Законодательством РФ предусмотрены следующие способы судебной защиты прав налогоплательщиков: – признание неконституционным...
83807. Административный порядок защиты нарушенных прав налогоплательщиков 40.72 KB
  Вместе с тем административный порядок не отрицает возможности обращения в последствии за защитой в суд либо предоставляется альтернативный порядок защиты прав субъектов налоговых правоотношений. Вместе с тем НК РФ устанавливает два условия соблюдение которых необходимо для защиты нарушенных прав налогоплательщиков или налоговых агентов: – ненормативные акты налоговых органов а также действия бездействие должностных органов этих органов должны по мнению налогоплательщика или налогового агента нарушать их права; – нормативные правовые...
83808. Судебный порядок защиты нарушенных прав налогоплательщиков 39.8 KB
  Законодательством РФ предусмотрены следующие способы судебной защиты прав налогоплательщиков: – признание неконституционным законодательного акта полностью или в части Конституционным Судом РФ; – признание арбитражными судами или судами общей юрисдикции недействительным нормативного либо ненормативного акта налогового органа иного государственного органа или органа местного самоуправления противоречащего закону и нарушающего право и законные интересы налогоплательщика; – отмена арбитражными судами или судами общей юрисдикции не...
83809. Современные тенденции совершенствования налоговой системы Российской Федерации 39.76 KB
  Основные направления налоговой политики принимаются ежегодно Основные направления бюджетной политики на 2015 год и на плановый период 2016 и 2017 годов принимаются и рассматриваются одновременно с проектом закона о федеральном бюджете на текущий период 3 года и утверждаются на заседании правительства РФ. Политики: Поддержка инвестиций Развитие человеческого капитала Повышение предпринимательской активности.