25234

К. Леві-Строс Структурна антропологія

Доклад

Логика и философия

полягає в застосуванні структурного методу до аналізу історикоетнографічних процесів культури – як окремого людського буття так і етногенезу в цілому а також до становлення окремих форм соціального буття. полягає в тому щоб в процесі аналізу конкретної етнографічної проблематики наблизитися до осягнення проблеми становлення і формування людського суспільства і людської культури. З огляду на це вивчення життя первісних народів є ключем для розуміння загальних закономірностей культури. Енґельса оскільки момент якісного стрибка від...

Украинкский

2013-08-13

33.5 KB

85 чел.

57. К. Леві-Строс "Структурна антропологія"

К.Леві-Строс – фр. філософ та етнолог, представник структуралізму, попередник постмодернізму, засновник структурної антропології. Осн. твори: «Елементарні структури споріднення»; «Структурна антропологія» (1958); «Первісне мислення»; «Тотемізм сьогодні»; «Міфологіки» у 4-х т. Розвивав ідеї лінгвістичної школи (Ф. де Соссюр), особливістю якої був інтерес до об’єктивного дослідження неусвідомлених (як окремою людиною, так і спільнотами) структурних відносин у різних галузях соц.-кул.життя, тобто пошук і вирізнення певних формально-структурних відносин, що лишаються незмінними впродовж різноманітних перетворень («колективного несвідомого»).

«Структурна антропологія»– праця , назва якої відображає нову дисципліну, запропоновану дослідником. Структурна антропологія – це необхідний і своєчасний етап розвитку знання про людину.  У «С. а.» Леві-Строс пропонує головні положення своєї світоглядно-наукової програми: аналізує взаємовідносини між антропологією, соціологією, етнографією, історією; доводить актуальність етнології як синтезу етнографічного і культурологічно-соціального дослідження; обґрунтовує сутність та правила структурного методу дослідження, а також його переваги і актуальність. Запропонований Л.-С. «надраціоналізм» має на меті зняти «архаїчну» суперечність емпіризму і раціоналізму в історії філософії. Це можливе через звернення до особливого об’єкта дослідницького аналізу – міфічної сфери – фундаментального засобу людської свідомості встановлювати гармонію з людиною і світом.

Л.-С. у своїх дослідженнях первісних суспільств наголошував, що історичний (діахронічний) підхід є корисним, але недостатнім, оскільки полегшує опис і розуміння особливостей лише окремого історично обмеженого суспільства. Головним є синхронічний підхід, тобто спроба розкриття загальних і універсальних формально-структурних відносин суспільств, що базуються на несвідомому (колективному несвідомому), діяльність якого полягає в структуруванні, тобто наданні, «нав’язуванні» певної законоподібності всім багатоманітним проявам людського життя, і втіленні цих законоподібностей у деяких формах: ритуалах, традиціях, а найперше – в мові. Це обґрунтування пов’язане з розробкою принципів загальної теорії комунікації, відносно якої соціальні і культурні прояви (з одного боку) та мовні вияви (з іншого) є ізоструктурними. Між цими складовими перш за все встановлюється схожість, проте, визнаються також певні відмінності. Такий «проект» максимального розширення меж об’єктивного дослідження, який сам Л.-С. та його послідовники називали «надраціоналізмом», був проголошений для уникнення недоліків філософського раціоналізму та емпіризму в соціальних і гуманітарних науках. Звідси етнографічне та історичне вивчення – це лише перший крок до виявлення внутрішніх формальних структур несвідомого. З цієї точки зору так звані соціальні структури – це не емпіричні явища, а моделі, конструювання яких має узгоджуватись з логічними правилами несуперечливості, ізоморфізму процесу та результату, має бути прогностичним. Заслуга Л.-С. полягає в застосуванні структурного методу до аналізу історико-етнографічних процесів культури – як окремого людського буття, так і етногенезу в цілому, а також до становлення окремих форм соціального буття. Найзначніші філософські та етнологічні досягнення були зроблені Л-С. протягом першого, «надраціонального» періоду.

Поєднання етнографічних проблем та структурного методу в Л.-С. випереджається певним філософським обґрунтуванням правомірності поширення методу структурної лінгвістики на вивчення етнографічної проблематики. Використання такого методу дозволило Л.-С. створити структурну антропологію – вчення про фундаментальні та незмінні структури, що несвідомо виникають на ментальному рівні й так само несвідомо вкорінюються в соціальне життя і навіть обумовлюють його виникнення. Структурна антропологія, в якій переплітаються проблеми етнографії та загальної соціології, вбачає своє завдання у вивченні «тотальної» людини. Мета Л.-С. полягає в тому, щоб в процесі аналізу конкретної етнографічної проблематики наблизитися до осягнення проблеми становлення і формування людського суспільства і людської культури. З огляду на це, вивчення життя первісних народів є ключем для розуміння загальних закономірностей культури.

Теорія антропогенезу Л.-С. протиставляється трудовим теоріям (наприклад, Ф. Енґельса), оскільки момент якісного «стрибка» від природи до культури він вбачає в наявності артикульованої мови, генеза якої залишається невизначеною. Те, що мові надається вирішальна роль у виникненні свідомості (а, отже, і культури), пояснюється тим, що однією з основних гіпотез структурної антропології Л.-С. є спроба презентувати процес культури як сукупність різних систем комунікації, в основі формування яких лежить неусвідомлена ментальна (розумова, психічна) діяльність людини. Мова є способом організації в межах саме колективної форми раціональності, на відміну від індивідуальних форм розумності, як, наприклад, особистого досвіду. Мова з’являється для того, щоб організувати і об’єднати зусилля багатьох індивідуальних діяльностей, регулювати їхні взаємини, створювати контекст взаєморозуміння. У мовному досвіді й ступені деталізації цього досвіду фіксується рівень залучення індивіда до колективних форм розумності. Тому мову ніхто не «вигадав», вона виникає закономірно і незалежно від волі окремих людей, всюди, де є потреба в «колективному розумі» і в прилученні до нього індивіда. Тому культура, починаючи може розглядатися як певна мова: мається на увазі особливий спосіб її впорядкування, аналогічний принципу побудови і функціонування власне природної мови. Культура як мова, за Л.-С., функціонує через систему регулятивів і правил, за допомогою яких вона створює різні «висловлювання» і «тексти» у вигляді вищезгаданих традицій, ритуалів та ін. форм нормованої поведінки. Картина світу відображає спосіб і правила діяльності мислення і смислових відношень. Така картина чи модель світу може виражатися в різних «текстах» культури – таких як писемні пам’ятки, соціальні інститути, продукти матеріальної культури та ін., але основною формою її існування вважається міф. Міф презентує уявлення людини про світобудову і власне місце у світі, але його основна функція – не моделювання реальності, а створення системи орієнтації людини у світі, тобто встановлення правил для мислення, ціннісних орієнтирів та норм поведінки і виправдання соціальних інституцій.

Заслуга- вперше «реабілітував» міф.мислення, довівши, що мислення «дикуна» не «нижче» за мислення цивілізованої людини – воно принципово інше. Це мислення функціонує за іншими законами, ніж раціональний розум сучасного європейця. Діяльність міфологічної свідомості (міфологічного мислення) первісної людини дуже продуктивна, але нею керує так звана парадоксальна пізнавальна установка, в якій логічне і паралогічне, чуттєве і раціональне взаємопов’язані інакше, ніж у високорозвинених технологічних культурах західноєвропейського зразка.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7838. Професійна діяльність педагога сучасної школи 51.5 KB
  Професійна діяльність педагога сучасної школи Педагогічна діяльність - особливий вид соціальної діяльності, спрямований на передачу від старших поколінь молодшим накопиченого людством досвіду і культури, створення умов для їх особистісного розв...
7839. Учитель як суб’єкт педагогічної діяльності. Професіограма особистості педагога 45.5 KB
  Учитель як суб’єкт педагогічної діяльності. Професіограма особистості педагога Сучасні вимоги до педагога висвітлені у законі Про загальну середню освіту: Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відпо...
7840. Форми організації навчання у вищій педагогічній школі 48 KB
  Форми організації навчання у вищій педагогічній школі Процес навчання у вищій школі реалізується у рамках багатоманітної цілісної системи організаційних форм і методів навчання. Поняття форма організації навчального процесу визначаєтьс...
7841. Раціональна організація навчальної праці студента 34.5 KB
  Раціональна організація навчальної праці студента Навчальна праця студентів - складний пізнавальний процес. Він тісно пов’язаний з інтелектуальними, емоційними та вольовими якостями особистості. Його сутність - складна система розумов...
7842. Техніка особистої розумової праці. Робота майбутнього учителя з книгою 24.14 KB
  Техніка особистої розумової праці. Робота майбутнього учителя з книгою. Найрозумніше планування часу не зможе замінити техніку розумової роботи - уміння, що формується стихійно чи цілеспрямовано, виконувати ті чи інші дії, типові для даного вид...
7843. Технология возрождения традиционного народного творчества в современных условиях 19.67 KB
  Технология возрождения традиционного народного творчества в современных условиях Интерес к возрождению национальных культур - яркая примета нашего времени. Начиная с 1989 года, по всей стране идет активный процесс создания различных общественны...
7844. Технология проведения выставок народного художественного творчества 22.35 KB
  Технология проведения выставок народного художественного творчества Выставки также занимают особое место в арсенале средств социально-культурной деятельности, так как они представляют широкие возможности демонстрации результатов народного художестве...
7845. Законодательные основы организации и руководства НХТ в Российской Федерации 17.52 KB
  Законодательные основы организации и руководства НХТ в Российской Федерации В современной России в течение последних десяти лет (с 1991 г.) принят, по сути дела, целый свод законов, охватывающих основные направления СКД и создающих правовые основы д...
7846. Кадровое обеспечение коллективов народного художественного творчества 17.83 KB
  Кадровое обеспечение коллективов народного художественного творчества Социально-культурная сфера в целом обеспечена высококвалифицированными специалистами. На протяжении десятилетий ведется подготовка педагогических и культурно-досуговых кадров. В т...