25237

Проблема міфології у філософській спадщині Лосєва

Доклад

Логика и философия

Проблема міфології у філософській спадщині Лосєва Олексій Лосєв 1893 1988 – представник російської філософії її €œзолотого віку€. Головні праці: €œФілософія імені€ €œМузика як предмет логіки€ €œДіалектика міфу€ €œІсторія античної естетики€. Міфологічна проблематика займає центральне місце в філософській спадщіні Лосєва. Сам себе він називава філософом міфу оскільки всі його роботи в тій чи іншій мірі спроба відкрити світ міфу для читатача.

Украинкский

2013-08-13

41 KB

3 чел.

60.Проблема міфології у філософській спадщині Лосєва

Олексій Лосєв (1893 - 1988) – представник російської філософії її “золотого віку”. Головні праці: “Філософія імені”, “Музика як предмет логіки”, “Діалектика міфу”, “Історія античної естетики”.

Міфологічна проблематика займає центральне місце в філософській спадщіні Лосєва.  Сам себе він називава філософом міфу, оскільки всі його роботи, в тій чи іншій мірі - спроба відкрити світ міфу для читатача. Зовні міфологічної сфери не може бути зрозумілою жодна з його робіт, в кожному аналізі - від аналізу чисел до музикальних творів - Лосєв використовує розробки міфологічних першопринципів, понять, концептів, категорій.

Міф в розумінні Лосєва - тотожність ідеального і матеріального, ідеї і матерії. Зовнішній прояв міфу - символ, а якщо символ проявляється в особистості, він стає ім'ям.  

“Діалектика міфу” - ядро лосівської міфології

Головні ідеї роботи: Міф повинен бути взятий як міф, без зведення його до того, чим не є він сам.

Лосєв дає феноменологічний опис міфу через вказівку на те, чим міф не є. Піддаючи аналізу деякі положення науки і філософії, Лосєв приходить до висновку про наявність шести тез, які поступово феноменологічно деталізують поняття міфу:

1. Міф не є вигадка чи фікція, він - логічно, тобто передусім діалектично, необхідна категорія свідомості і буття взагалі.

2. Міф не є буття ідеальне, він – реальність, яка створюється і життєво відчувається. 

3. Міф не є наукова побудова, він - живе субъект-объектне взаємоспілкування, яке містить в собі свою власну, ненаукову, чисто міфічну істинність, достовірність, принципову закономірність і структуру.

4. Міф не є метафізична побудова, він – реальна дійсність (яка сприймається як чуттєва і в той же час уособлена від звичайного ходу речей).

5. Міф не є ні схема, ні аллегорія, він – це символ; і, вже будучи символом, він може містити в собі схематичні, аллегоричені і життєво-символічені шари.

6. Міф не є поетичним твором, його уособоленість є піднесення ізольованих і абстрактних речей в інтуітивно-інстинктивну і примітивно-біологічно, взаємопов’язану з людсьским суб’єктом сферу, де вони об’єднуються в одну нерозривну єдність.

Таким чином, міф є інтеллигентно данний символ життя, необхідність якого діалектично очевидна. А символічно здійснюєма інтеллигенція для Лосєва є особистість, і, таким чином, міф є особистість (не субстанційний, а тільки енергійний прояв особистості), особистісне буття чи образ буття особистості.

Міф розгортається в міфологічному часі. Лосєв приділяє діалектиці міфологічного часу особливу увагу. Час, за Лосєвим, подібний до вічності, оскільки не має початку і кінцю. Проте, якщо вічність сама по собі дана відразу, час є плиність. Час є алогічним становленням вічності, він не однорідний, різні часові простори можуть мати різні швидкості протікання часу. Міф має, таким чином, різну швидкість становлення в різних особистісних здійсненнях. І це ж призводить до виникнення і становлення різноманітних міфологічних систем.

 Міф є особистісним буттям, данним історичним чином, але не є історична  подія як така. Історія – це завжди самосвідомість, дана творчим чином і активно виражена. Така самосвідомість може отримати форму свого вираження в слові. 

Міф є в словах данна особистісна історія. 

 Лосєв синтезує в одній категорії поняття особистості, історії, слова, ця категорія - "чудо". Діалектика міфу як чуда - є чистий опис явища міфу самого по собі, який розглядається з позиції самого міфу, де чудо - співпадіння випадкової плинності емпіричної історії особистості з її ідеальним завданням.

Ідеальное завдання - це цілеузгодженість. Лосєв викремлює чотири типа цілеузгодженості: логічну, в результаті якої виникає організм; практичну чи волеву, в результаті - досконалість (наприклад - мораль); естетичну -художній твір; і міфічну чи оособистісну, в результаті якої проявляється чудо. Міфічна цілеузгодженість - мислення речі відносно її ідеально-особистісного буття, а такє мислення застосовуєється відносно будь-якої речі. Весь світ і всі його складові моменти, і все живе і неживе, однаковою мірою міф і одинаково чудо.

Остаточна діалектична формула міфу: Міф є в словах дана чудова особистісна історія. 

Діалектика міфу в вченні Лосєва є не що інше, як його вчення в його найповнішому викладенні.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29635. Стратифицированный отбор единиц наблюдения в социологическом исследовании 27 KB
  Способы построения выборки делятся на 2 крупных класса: Случайные вероятностные – это такие способы отбора когда каждый элемент генеральной совокупности имеет известную чаще всего равную вероятность быть выбранным. Неслучайные – все остальные способы отбора. Для реализации случайного отбора необходимо иметь основу выборки списки элементов генеральной совокупности.
29636. Многоступенчатый способ формирования выборочной совокупности 25 KB
  Этапы построения выборки. 1один алгоритм выборки зависит от сложности объекта об общих теоретических построения выборки. В случае если полная основа выборки недоступна т.е случайный отбор невозможен значимыевыбор задачи исследования с точки зрения критерия для построения и стратифицированной или квотной выборки чаще всего выступают со.
29637. Опросные методы в социологическом исследовании. Назначение, классификация видов 25 KB
  Опросы можно классифицировать по разным основаниям: По форме контакта. Спрашиваются и отвечающего опросы делятся на: интервью и анкетирования Интервью непосредственный контакт. По характеру респондентов опросы делятся на:1Массовые респондентом выступают представители объекта исследования. б выборочные 4 по процедуре опросы бывают: групповые и индивидуальные.
29638. Опрос как процесс, фазы опроса. Способы создания мотивации к участию в опросе 30 KB
  Метод опроса применяется когда необходимо получить информацию о явлениях и процессах которые недоступны прямому наблюдению и недостаточно полно отражены в анализируемых документах. Достоинства метода опроса. С помощью метода опроса мы можем за относительно короткий период опросить большое число респондентов и достаточно быстро получить большие объемы информации.
29639. Анкета как документ анкетного опроса. Классификация вопросов анкеты 31 KB
  Классификация вопросов анкеты. Анкета – инструмент опроса структурно организованный набор вопросов выраженных на языке респондента каждый из которых логически связан с центральной проблемой исследования. В ней предполагается жестко фиксированный порядок содержание и форма вопросов ясное указание способов ответа. Вопрос анкеты – это письменное обращение к респонденту с целью выявления информации относящейся к предметному содержанию исследования.
29640. Язык и композиция вопросов анкеты 36.5 KB
  Виды вопросов по форме: Закрытый вопрос – вопрос с фиксированными и изначально заданными вариантами ответов. Открытый вопрос – вопрос ответ на который дается в свободной форме отсутствуют изначально заданные варианты ответов. Открытый вопрос используется: для проверки знаний для исследования новых тем и индивидуального многообразия для выявления аргументов по некоторым вопросам.
29641. Интервью в социологическом исследовании. Классификация видов интервью 28 KB
  Классификация видов интервью. Интервью – проводимая по определенному плану беседа целенаправленное общение предполагающая прямой контакт интервьюера с опрашиваемым. Интервьюер лицо ведущее непосредственное общение с респондентом при помощи вопросника с целью сбора информации обеспечивающее правильное и надежное использование инструмента исследования.
29642. Эффект интервьюера в классическом социологическом исследовании 24 KB
  Эффект интервьюера в классическом социологическом исследовании. Задача интервьюера – максимально снизить эффект интервьюера собственным поведением внешним видом и т. Эффект интервьюера: понятие и основные формы. В современной социологии эффект интервьюера обычно определяется как тенденция полученных в исследовании ответов варьировать в зависимости от закрепленных за респондентами интервьюеров .
29643. Экспертный опрос в социологическом исследовании. Виды экспертного опроса 40 KB
  Помимо разделения опросных методов на анкетирование и интервьюирование существует еще одна важная классификация опросов массовые и экспертные опросы. По характеру деятельности экспертов экспертные опросы делятся на две группы: индивидуальные методы предполагают индивидуальную работу исследователей с каждым из привлеченных экспертов групповые методы экспертизы групповые методы предполагают коллективную работу экспертов они требуют согласования мнений всех экспертов и разработку общего экспертного вывода на основе консенсуса. Если...