25237

Проблема міфології у філософській спадщині Лосєва

Доклад

Логика и философия

Проблема міфології у філософській спадщині Лосєва Олексій Лосєв 1893 1988 представник російської філософії її золотого віку. Головні праці: Філософія імені Музика як предмет логіки Діалектика міфу Історія античної естетики. Міфологічна проблематика займає центральне місце в філософській спадщіні Лосєва. Сам себе він називава філософом міфу оскільки всі його роботи в тій чи іншій мірі спроба відкрити світ міфу для читатача.

Украинкский

2013-08-13

41 KB

3 чел.

60.Проблема міфології у філософській спадщині Лосєва

Олексій Лосєв (1893 - 1988) – представник російської філософії її “золотого віку”. Головні праці: “Філософія імені”, “Музика як предмет логіки”, “Діалектика міфу”, “Історія античної естетики”.

Міфологічна проблематика займає центральне місце в філософській спадщіні Лосєва.  Сам себе він називава філософом міфу, оскільки всі його роботи, в тій чи іншій мірі - спроба відкрити світ міфу для читатача. Зовні міфологічної сфери не може бути зрозумілою жодна з його робіт, в кожному аналізі - від аналізу чисел до музикальних творів - Лосєв використовує розробки міфологічних першопринципів, понять, концептів, категорій.

Міф в розумінні Лосєва - тотожність ідеального і матеріального, ідеї і матерії. Зовнішній прояв міфу - символ, а якщо символ проявляється в особистості, він стає ім'ям.  

“Діалектика міфу” - ядро лосівської міфології

Головні ідеї роботи: Міф повинен бути взятий як міф, без зведення його до того, чим не є він сам.

Лосєв дає феноменологічний опис міфу через вказівку на те, чим міф не є. Піддаючи аналізу деякі положення науки і філософії, Лосєв приходить до висновку про наявність шести тез, які поступово феноменологічно деталізують поняття міфу:

1. Міф не є вигадка чи фікція, він - логічно, тобто передусім діалектично, необхідна категорія свідомості і буття взагалі.

2. Міф не є буття ідеальне, він – реальність, яка створюється і життєво відчувається. 

3. Міф не є наукова побудова, він - живе субъект-объектне взаємоспілкування, яке містить в собі свою власну, ненаукову, чисто міфічну істинність, достовірність, принципову закономірність і структуру.

4. Міф не є метафізична побудова, він – реальна дійсність (яка сприймається як чуттєва і в той же час уособлена від звичайного ходу речей).

5. Міф не є ні схема, ні аллегорія, він – це символ; і, вже будучи символом, він може містити в собі схематичні, аллегоричені і життєво-символічені шари.

6. Міф не є поетичним твором, його уособоленість є піднесення ізольованих і абстрактних речей в інтуітивно-інстинктивну і примітивно-біологічно, взаємопов’язану з людсьским суб’єктом сферу, де вони об’єднуються в одну нерозривну єдність.

Таким чином, міф є інтеллигентно данний символ життя, необхідність якого діалектично очевидна. А символічно здійснюєма інтеллигенція для Лосєва є особистість, і, таким чином, міф є особистість (не субстанційний, а тільки енергійний прояв особистості), особистісне буття чи образ буття особистості.

Міф розгортається в міфологічному часі. Лосєв приділяє діалектиці міфологічного часу особливу увагу. Час, за Лосєвим, подібний до вічності, оскільки не має початку і кінцю. Проте, якщо вічність сама по собі дана відразу, час є плиність. Час є алогічним становленням вічності, він не однорідний, різні часові простори можуть мати різні швидкості протікання часу. Міф має, таким чином, різну швидкість становлення в різних особистісних здійсненнях. І це ж призводить до виникнення і становлення різноманітних міфологічних систем.

 Міф є особистісним буттям, данним історичним чином, але не є історична  подія як така. Історія – це завжди самосвідомість, дана творчим чином і активно виражена. Така самосвідомість може отримати форму свого вираження в слові. 

Міф є в словах данна особистісна історія. 

 Лосєв синтезує в одній категорії поняття особистості, історії, слова, ця категорія - "чудо". Діалектика міфу як чуда - є чистий опис явища міфу самого по собі, який розглядається з позиції самого міфу, де чудо - співпадіння випадкової плинності емпіричної історії особистості з її ідеальним завданням.

Ідеальное завдання - це цілеузгодженість. Лосєв викремлює чотири типа цілеузгодженості: логічну, в результаті якої виникає організм; практичну чи волеву, в результаті - досконалість (наприклад - мораль); естетичну -художній твір; і міфічну чи оособистісну, в результаті якої проявляється чудо. Міфічна цілеузгодженість - мислення речі відносно її ідеально-особистісного буття, а такє мислення застосовуєється відносно будь-якої речі. Весь світ і всі його складові моменти, і все живе і неживе, однаковою мірою міф і одинаково чудо.

Остаточна діалектична формула міфу: Міф є в словах дана чудова особистісна історія. 

Діалектика міфу в вченні Лосєва є не що інше, як його вчення в його найповнішому викладенні.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65166. Сообщения о монгольском нашествии на Русь в некоторых зарубежных источниках: к вопросу о преобладании стереотипов и мифов над фактами 85.5 KB
  Данное сочинение представляет собой отчет о поездке его в качестве папского посланника к монгольскому хану в 1245-1247 гг. Эта мысль подтверждается и сообщением южнорусской Ипатьевской летописи о гибели Юрия Всеволодовича наиболее близким по содержанию к Истории Фомы Сплитского...
65167. «Вторая империя» монголов: притязания и действительность 144.5 KB
  В настоящей работе мы намерены проанализировать статус второй империи Чингизидов и выяснить насколько формальный статус соответствовал политической реальности. Полагаем что первые шаги к восстановлению империи были сделаны именно на рубеже XIII-XIV вв.
65168. К вопросу о переходе власти в государствах Чингизидов. Золотая Орда в 1358-1362 гг.: династический кризис и феномен самозванства 153 KB
  Также мы попытаемся разобраться с проблемой самозванства ряда претендентов на трон в этот период кажется единственный беспрецедентный период в истории Золотой Орды когда к власти приходили правители с сомнительным происхождением.
65169. Мамай летописный и Мамай исторический (попытка развенчания стереотипов) 214 KB
  Личность Мамая выдающегося правителя Золотой Орды Улуса Джучи второй половины XIV в. Безусловно такая задача была бы практически нерешаемой если бы в нашем распоряжении были только упомянутые нарративные источники с негативной оценкой деятельности Мамая и собственные логические умозаключения.
65170. «Закон», «обычай», «традиция» средневековых монголов в «Книге о тартарах» 81 KB
  Книга о тартарах Иоанна де Плано Карпини имеет большую ценность для исследователей права средневековых монголов поскольку в ней представлен взгляд европейского современника который к тому же побывал в Монгольской империи в эпоху преобразований.
65171. Золотоордынские ярлыки Русской Церкви как пример правоотношений светской и духовной власти на государственном и надгосударственном уровне 50 KB
  Ярлыки русской церкви представляют собой в общемто весьма распространенный тип ярлыков выдававшихся и в Монгольской империи и в ее отдельных улусах. Надо полагать что выдача ярлыков русской церкви осуществлялась всеми золотоордынскими ханами начиная с самых первых за исключением...
65172. К вопросу о судебной реформе крымского хана Мурад-Гирея (по сведениям «Семи планет» Сейида Мухаммеда Ризы) 29 KB
  Дальнейшая политика Мурад Гирея свидетельствовала о его лояльности: он постоянно являлся в Стамбул активно участвовал в войнах империи. На наш взгляд действия Мурад Гирея являлись популистской акцией попыткой укрепления собственного имиджа в глазах подданных.
65173. ОБРАЗ МАМАЯ В РУССКОМ ЛЕТОПИСАНИИ КАК СРЕДСТВО ДЕЛЕГИТИМИЗАЦИИ ВЛАСТИ ОРДЫНСКОГО ХАНА 132 KB
  В отечественной историографии правитель Золотой Орды Мамай удостоился самых отрицательных отзывов какими только характеризовались враги России. Эти характеристики могут быть отнесены к проводимой им в отношении Руси политики но некоторые источники...
65174. ОБЫЧАЙ И ЗАКОН В ПРАВЕ КОЧЕВНИКОВ ЦЕНТРАЛЬНОЙ АЗИИ (ПОСЛЕ ИМПЕРИИ ЧИНГИС-ХАНА) 78 KB
  Другие же ногайские орды казахские узбекские монгольские сибирские ханства по мнению исследователей сделали в своем развитии шаг назад и из государств трансформировались в вождества; соответственно развитая система писанного права существовавшая...