25239

Життєвий світ і система

Доклад

Логика и философия

Габермас досліджує шлях уречевлення комунікації визначаючи його як роз'єднання системи і життєвого світу. Концепція життєвого світу дістає своє емпіричне втілення за Габермасом в архаїчних суспільствах де структури нормативної інтеграції опосередковані мовленнєвою комунікацією водночас становлять системні структури. Тому архаїчне родове суспільство Габермас розглядає як втілення єдності системи й життєвого світу. Однак ця система зберігає своє відношення хоча й перетворене до життєвого світу.

Украинкский

2013-08-13

32 KB

9 чел.

62. Життєвий світ і система

Життєсвіт – поняття, оформлення якого відбувається в пізніх працях Гуссерля («Формальна і трансцендентальна логіка», «Криза європейських наук і транс феноменологія»). Виступає основою взаємоузгодженого досвіда, а також основою об'єктивних наук, є інтегральним аналогом інтенційного предмета інтерсуб'єктивності, що лежить в основі усіх опосередкованих зв'язків між людьми. У природній настанові свідомості постає як світ людського досвіду, що є світом суб'єктів, інтереси, уявлення, нахили яких спрямовані на реальність. Життєсвіт утворює широкий горизонт, у межах якого розгортаються різні інтереси та відбуваються цілепокладання. Коли ми діємо в таких горизонтах інтересів, то просто припускаємо, що живемо у світі. Для нас він існує як сукупність смислів, котрі можна перевіряти, модифікувати і навіть спростовувати. Гуссерль пропонує розглядати життєсвіт також і у феноменологічній настанові, де він відкривається як корелят інтенційної суб'єктивності, сферою значень, що конституюється трансцендентальною суб'єктивністю. На відміну від природньої настанови, де усі є зануреними у життєсвіт, феноменологічна настанова дає змогу усвідомити його даність наперед у співвідношенні з людською суб'єктивністю, що надає смисли усяким переживанням свідомості, предметам, процесам і зв'язкам життєсвіту. Універсальне значення життєсвіту, що залишається у будь-яких смислах, знаходить прояв у універсальному, відкритому горизонті, котрий пов'язаний з переживанням свідомості, відкриваючи нові можливості розгортання смислів. Методологічне значення поняття життєсвіту, за Гуссерлем, полягає у переорієнтації європейських наук, які не враховували інтерсуб'єктивних умов визначення предметів свого дослідження.

Габермас досліджує шлях уречевлення комунікації, визначаючи його як роз'єднання системи і життєвого світу. Концепція життєвого світу дістає своє емпіричне втілення, за Габермасом, в архаїчних суспільствах, де структури нормативної інтеграції, опосередковані мовленнєвою комунікацією, водночас становлять системні структури. В архаїчних суспільствах неподільними є діяльність, що зорієнтована на результат (цілераціональна), і діяльність, що зорієнтована на взаєморозуміння (комунікативна). Системні механізми в цих суспільствах невіддільні від соціально-інтегративних інституцій, заснованих на життєвому світі. Отже, механізми обміну ще слабко відділені від нормативного контексту етичних цінностей (етосу). Тому архаїчне родове суспільство Габермас розглядає як втілення єдності системи й життєвого світу. У традиційному суспільстві виробничі відносини вплетені в політичний лад, тимчасом як релігійні погляди виокремлюються в деяку соціальну систему і перебирають на себе ідеологічну функцію. Однак ця система зберігає своє відношення (хоча й перетворене) до життєвого світу. Ускладнення суспільства, у свою чергу, залежить від диференціації життєвого світу. Структурна зміна останньо-підпорядковується знову ж іманентному комунікативній націоналізації сенсу. Тому Габермас вважає за основу цього процесу раціоналізацію життєвого світу, способу життя та думки тощо.

Із структурною диференціацією життєвого світу співвідноситься функціональна спеціалізація відповідних процесів його репродукування, що віддзеркалюється у створенні систем науки, права, моралі, мистецтва. На думку Габермаса, відповідною до цього процесу є диференціація культури, суспільства і особистості, які первісно утворювали елементи життєвого світу. Тепер вони відокремлюються один від одного на основі поглиблюючої розбіжності між формою і змістом.

У площині культури здійснюється відрив серцевини традиції від конкретного змісту, з котрим вона нерозривно переплетена у міфологічному світогляді. Традиція згортається у формальні елементи (поняття, абстрактні цінності).

У площині суспільства викристалізовуються загальні принципи координації діяльності, які відриваються від особливого контексту життєдіяльності. В сучасному (капіталістичному) суспільстві функціонують абстрактні принципи правопорядку й моралі, які вже мають слабкий зв'язок із конкретними життєвими формами.

У площині системи особистості когнітивні структури, що виникають у процесі спеціалізації, дедалі більше позбавляються змісту культурного знання, з яким ці структури спочатку були пов'язані в "конкретному мисленні".

Життєвий світ Габермас розглядає раціоналізованим настільки, наскільки він створює інтеракцію, що визначається не нормативно приписаною згодою на основі наслідування традиції, а безпосередньо або опосередковано — взаєморозумінням, що досягається комунікативно.

Підкреслюючи позитивний характер раціоналізації життєвого світу, Габермас, подібно до Вебера і Дюркгейма, розглядає його як суперечливий процес, як "діалектику раціоналізації". З одного боку, відмежування (внаслідок раціоналізації життєвого світу) комунікативної дії від нормативного контексту традиційно встановлених інституцій (згоди на підставі приписів) призводить до того, що механізми узгодження набувають можливості більшого впливу на координацію діяльності. З іншого боку, раціоналізація життєвого світу містить у собі небезпечну тенденцію вивільнення від нормативних приписів взагалі. "Раціоналізація життєвого світу уможливлює такий тип системної інтеграції, який суперечить інтегративним принципам, засадниченим взаєморозумінням, і за певних умов у свою чергу має зворотний дезін-тегруючий вплив на життєвий світ". Підвищення системної комплексності гіпертрофується у такий спосіб, що вивільнені системні імперативи руйнують життєвий світ, інструменталізуючи його. Для координації діяльності він стає зайвим. "Чим складніша суспільна система, тим провінційнішим є життєвий світ". Суспільні системи постають самостійними щодо життєвого світу. Вони згортаються в "другу природу" вільної від моральних норм соціальності, що функціонує як щось самостійне в об'єктивному світі, як уречевлені життєві взаємозв'язки. Тому цей процес Габермас описує в термінах уречевлення: "Роз'єднання системи і життєвого світу відбувається в середині сучасного життєвого світу передусім як уречевлення: суспільна система руйнує обрій життєвого світу, позбавляється передрозуміння комунікативної повсякденної практики". Якщо системна інтеграція вторгається в соціальну, підсумовує автор, то комунікативно структурований життєвий світ набуває характеру хибного консенсусу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46294. Понятия «клиент», с точки зрения практики социальной работы 10.02 KB
  Системный подход к этому понятию означает что личностная и социальная проблема трудности связанные с межличностным общение или сложная жизненная ситуация к разрешению которой стремится клиент должны быть увидены участниками процесса социальной работы объемно как результат стечения многих обстоятельств на которые оказали влияние как личностные так и социальные факторы. Уникальность социальной работы для оказания помощи людям заключается именно в том чтобы способствовать достижению изменений во взаимодействиях между людьми и...
46295. Дети как объект социальной работы 8.86 KB
  Специфика социального обслуживания детейсирот детей оставшихся без попечения родителей детейинвалидов детей с девиантным поведением. Дети оставшиеся без попечения родителей лица в возрасте до 18 лет которые остались без попечения единственного родителя или обоих родителей в связи с: лишением их родительских прав; ограничением их в родительских правах; признанием родителей безвестно отсутствующими недееспособными ограниченно дееспособными находящимися в лечебных учреждениях; объявлением их умершими; отбыванием ими наказания в...
46297. Объединения юридических лиц 15.56 KB
  Объединения Юридических Лиц некоммерческие организации созданные юридическими лицами на добровольных договорных началах и на основе их членства в форме ассоциаций и союзов в целях координации их деятельности и представления и защиты их общих в том числе имущественных интересов п. Объединения Юридических Лиц не вправе осуществлять какиелибо управленческие функции в отношении участников которые полностью сохраняют свою самостоятельность. атривает минимально необходимого числа участников Объединения Юридических Лиц отдавая решение этого...
46298. Грамматическое значение и грамматические формы. Способы выражения грамматических значений в языке 15.55 KB
  Грамматическое значение и грамматические формы. Таким образом можно сказать что каждое грамматическое явление всегда имеет две стороны: внутреннюю грамматическое значение и внешнюю грамматический способ выражения. Если лексическое значение может быть только одно то грамматических значений у слова может быть несколько и они находят в языке свое морфологическое и синтаксическое выражение. В области морфологии грамматическое значение это общие значения слов как частей речи например значение предметности у существительных а также...
46299. The adjective 15.52 KB
  Unlike nouns djectives do not possess full nomintive vlue. Clssifiction of djectives.Хаймович и Роговская With regrd to the ctegory of the degrees of comprison djectives fll under 2 lexicogrmmticl subclsses: comprbles nd noncomprbles. The nucleus of the ltter is composed of derived djectives like wooden Crimen mthemticl etc.
46300. ФОНЕМА КАК ЕДИНИЦА ЯЗЫКА. ФУНКЦИИ ФОНЕМЫ 15.5 KB
  Функции фонем Фонемы выполняют следующие функции: дистинктивная различительная функция выражается в том что фонема служит для фонетического опознавания и семантического отождествления слов и морфем. Дистинктивная функция включает в себя перцептивную опознавательную и сигнификативную смысл оразличительную функции перцептивная функция функция доведения звуков речи до восприятия: она дает возможность воспринимать и опознавать органом слуха звуки речи и их сочетания способствуя отождествлению одних и тех же слов и морфем...
46301. Методика экономического анализа 15.5 KB
  В экономическом анализе методика представляет собой совокупность аналитических способов и правил исследования экономики предприятия определенным образом подчиненных достижению цели анализа. Методика экономического анализа совокупность специфических приемов и способов исследования которые применяются при обработке экономической информации в соответствии с поставленными задачами. Она содержит следующие моменты: задачи и формулировки целей анализа; объекты анализа; системы показателей с помощью которых будет исследоваться каждый...
46302. Понятие языковой идиоматики: пословицы, поговорки, афоризмы и речевое клише 15.48 KB
  Понятие языковой идиоматики: пословицы поговорки афоризмы и речевое клише. Можно говорить о пословичном стиле существующем как бы вне времени: традиционность настолько неотъемлемая его черта что сама мысль об истоках пословицы кажется в чемто противоречивой. Пословицы изучает паремиология. Определение Даля складная короткая речь ходячая в народе но не составляющая полной пословицы вполне подходит к поговорке отмечая в то же время особый и очень распространенный вид поговорки ходячее выражение недоразвившееся до полной...