25241

Філософія “критичного раціоналізму” К.Поп пера

Доклад

Логика и философия

логічна теорія наукового методу є теорією дедуктивного методу перевірки згідно з якою гіпотезу можна перевірити тільки емпірично і тільки після того як вона була висунута. Процедура перевірки передбачає що з даної теорії за допомогою інших раніше прийнятих положень виводяться деякі одиничні положення прогнози з них вибираються ті положення які не виводяться з попередньо прийнятої теорії і шляхом порівняння їх з результатами практичних застосувань і експериментів виноситься рішення стосовно них. При цьому позитивне рішення може...

Украинкский

2013-08-13

25.5 KB

2 чел.

63.Філософія критичного раціоналізму К.Поп пера

Карл Поппер – британський філософі, логік, соціолог ХХ ст.

Головні праці: Логіка та ріст наукового знання, Відкрите суспільство та його вороги, Злиденність історицизму.

Погляди формуються під впливом логічного позитивізму, проте свої головні ідеї (концепцію критичного раціоналізму) висуває на грунті критики методологічних принципів індуктивізму.

На думку Поппера, метод науки не є індуктивним методом: неправомірним є виведення універсальних висловлювань (гіпотез) з сингулярних (часткових висловлювань), незалежно від кількості останніх, оскільки будь-який висновок, зроблений таким чином, завжди може виявитись хибним. (Скільки би прикладів білих лебедів ми не спостерігали, все це не виправдовує висновок – всі лебеді білі).

Діяльність вченого полягає в висуванні гіпотез і перевірці їх на досвіді. Тому. логічна теорія наукового методу – є теорією дедуктивного методу перевірки, згідно з якою, гіпотезу можна перевірити тільки емпірично і тільки після того, як вона була висунута.

Процедура перевірки передбачає, що з даної теорії за допомогою інших, раніше прийнятих положень, виводяться деякі одиничні положення (прогнози), з них вибираються ті положення, які не виводяться з попередньо прийнятої теорії і шляхом порівняння їх з результатами практичних застосувань і експериментів виноситься рішення стосовно них. Якщо дані положення проходять перевірку – теорія може вважатися такою, що витримала перевірку і у нас немає підстав відмовлятися від неї. Але, якщо наслідки виявилися спростованими (фальсифікованими), то спростуванню підлягає і сама теорія. При цьому, позитивне рішення може підтримувати теорію лише деякий час оскільки наступні майбутні можливі перевірки завжди можуть спростувати її.

Деяка система є науковою лише в тому випадку, якщо є можливість її досвідної перевірки. Головна особливість такої перевірки полягає в тому що встановлені факти не може довести істинність теоретичних положень, вони здатні лише спростувати теорію. Тому можливість фальсифікації (спростування), а не верифікації (емпіричного підтвердження істинності будь-якого твердження) теорії слід розглядати в якості критерію демаркації.

Суттєвим для раціонального характеру наукового знання є його безперервний ріст, і якщо наука перестає рости, вона втрачає раціональний характер. При цьому, ріст наукового знання є не накопиченням спостережень, а постійне спростування наукових теорій і їх заміна кращими і більш позитивними. Саме тому, ми маємо віддавати перевагу тій теорії, яка має більше емпіричної інформації, логічно більш строга, володіє більшою пояснювальною силою, може бути більш строго перевіреною.

Наука починається не з спостережень, а з проблем, тому наука – це прогрес від однієї проблеми до іншої.

Хоча метою науки є пошук істини, ми все одно ніколи не можемо досягти її. Тому, раціональність науки полягає не в встановленні достовірності, а виключно в критичному підході – те, що не може бути спростованим, неварте серйозної уваги. Проте, ідея істини нам необхідна як регулятивна. Тільки відносно неї ми можемо говорити, що хоча ми і здатні помилятися, ми все ж таки сподіваємося вивчитися на наших помилках і наблизитися до істини, хоча можливо ніколи і не досягти її.

Таким чином, межі науки співпадають з межами раціональної критики, яка засновується на вимозі: висувати сміливі гіпотези, піддавати їх самим жорстким перевіркам, спростовані гіпотези відкидати як хибні і висувати їм на зміну нові. Цей процес нескінчений і лише в ньому реалізується спрямованість пізнання до істини. Діяльність, яка не відповідає цим вимогам не може вважатися науковою і не є цілком раціональною.

          

        


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22464. Товар в таможенном деле. Товар как объект исследования при таможенном декларировании и контроле. Товары риска и товары прикрытия 28.32 KB
  Потребительная стоимость товаров выступает как мера их полезности и проявляется через основополагающие товароведные характеристики. Характеристика – совокупность отличительных свойств, признаков предмета или явления.
22465. Сущность и цели классификации товаров. Методы классификации 17.85 KB
  Развитие товароведения, совершенствование организации торговли, осуществление маркетинговой деятельности невозможны без объединения товаров в классы, группы и другие категории классификации
22466. Структура и система классификации и кодирования товаров в ТН ВЭД ТС 17.69 KB
  Основным классификационным признаком, на основе которого товары распределялись в Брюссельской товарной номенклатуре, был вид материала, из которого они изготовлены.
22467. Важнейшие классификаторы России 17.68 KB
  Объектом классификации и кодирования в этой системе является информация в областях статистики, финансовой и правоохранительной деятельности, банковского дела, бухгалтерского учета, стандартизации, сертификации, таможенного дела, торговли, внешнеэкономической деятельности.
22468. Разновидности методов кодирования. Штриховое кодирование товаров. Правила и примеры штрихового кодирования 37.69 KB
  Целью кодирования является систематизация объектов путем их идентификации максимально коротким способом, то есть с помощью минимального числа знаков.
22469. Сущность, цели и функции стандартизации. Значение стандартизации в международной торговле. Национальный орган по стандартизации в РФ 20.65 KB
  Стандартизация — деятельность по установлению правил и характеристик в целях их добровольного многократного использования, направленная на достижение упорядоченности в сферах производства и обращения продукции и повышение конкурентоспособности продукции, работ и услуг.
22470. Категории стандартов. Общая характеристика стандартов разных категорий. Их объекты, разработка, обозначение и утверждение. Изменения в ГСС в свете закона «О техническом регулировании 19.24 KB
  Система стандартизации Российской Федерации — это совокупность организационно-технических, правовых и экономических мер, осуществляемых под управлением федерального органа исполнительной власти по стандартизации и направленных на разработку и применение нормативных документов в области стандартизации с целью защиты потребителей и государства
22471. Глобальная экология 327.41 KB
  Беспрецедентный рост возможностей человека вооруженного достижениями НТР подняло на качественно новую ступень возможности его по преобразованию окружающей природной среды и расширило сферы его воздействия на нее, выходящие за рамки БИОСФЕРЫ.