25241

Філософія “критичного раціоналізму” К.Поп пера

Доклад

Логика и философия

логічна теорія наукового методу є теорією дедуктивного методу перевірки згідно з якою гіпотезу можна перевірити тільки емпірично і тільки після того як вона була висунута. Процедура перевірки передбачає що з даної теорії за допомогою інших раніше прийнятих положень виводяться деякі одиничні положення прогнози з них вибираються ті положення які не виводяться з попередньо прийнятої теорії і шляхом порівняння їх з результатами практичних застосувань і експериментів виноситься рішення стосовно них. При цьому позитивне рішення може...

Украинкский

2013-08-13

25.5 KB

2 чел.

63.Філософія критичного раціоналізму К.Поп пера

Карл Поппер – британський філософі, логік, соціолог ХХ ст.

Головні праці: Логіка та ріст наукового знання, Відкрите суспільство та його вороги, Злиденність історицизму.

Погляди формуються під впливом логічного позитивізму, проте свої головні ідеї (концепцію критичного раціоналізму) висуває на грунті критики методологічних принципів індуктивізму.

На думку Поппера, метод науки не є індуктивним методом: неправомірним є виведення універсальних висловлювань (гіпотез) з сингулярних (часткових висловлювань), незалежно від кількості останніх, оскільки будь-який висновок, зроблений таким чином, завжди може виявитись хибним. (Скільки би прикладів білих лебедів ми не спостерігали, все це не виправдовує висновок – всі лебеді білі).

Діяльність вченого полягає в висуванні гіпотез і перевірці їх на досвіді. Тому. логічна теорія наукового методу – є теорією дедуктивного методу перевірки, згідно з якою, гіпотезу можна перевірити тільки емпірично і тільки після того, як вона була висунута.

Процедура перевірки передбачає, що з даної теорії за допомогою інших, раніше прийнятих положень, виводяться деякі одиничні положення (прогнози), з них вибираються ті положення, які не виводяться з попередньо прийнятої теорії і шляхом порівняння їх з результатами практичних застосувань і експериментів виноситься рішення стосовно них. Якщо дані положення проходять перевірку – теорія може вважатися такою, що витримала перевірку і у нас немає підстав відмовлятися від неї. Але, якщо наслідки виявилися спростованими (фальсифікованими), то спростуванню підлягає і сама теорія. При цьому, позитивне рішення може підтримувати теорію лише деякий час оскільки наступні майбутні можливі перевірки завжди можуть спростувати її.

Деяка система є науковою лише в тому випадку, якщо є можливість її досвідної перевірки. Головна особливість такої перевірки полягає в тому що встановлені факти не може довести істинність теоретичних положень, вони здатні лише спростувати теорію. Тому можливість фальсифікації (спростування), а не верифікації (емпіричного підтвердження істинності будь-якого твердження) теорії слід розглядати в якості критерію демаркації.

Суттєвим для раціонального характеру наукового знання є його безперервний ріст, і якщо наука перестає рости, вона втрачає раціональний характер. При цьому, ріст наукового знання є не накопиченням спостережень, а постійне спростування наукових теорій і їх заміна кращими і більш позитивними. Саме тому, ми маємо віддавати перевагу тій теорії, яка має більше емпіричної інформації, логічно більш строга, володіє більшою пояснювальною силою, може бути більш строго перевіреною.

Наука починається не з спостережень, а з проблем, тому наука – це прогрес від однієї проблеми до іншої.

Хоча метою науки є пошук істини, ми все одно ніколи не можемо досягти її. Тому, раціональність науки полягає не в встановленні достовірності, а виключно в критичному підході – те, що не може бути спростованим, неварте серйозної уваги. Проте, ідея істини нам необхідна як регулятивна. Тільки відносно неї ми можемо говорити, що хоча ми і здатні помилятися, ми все ж таки сподіваємося вивчитися на наших помилках і наблизитися до істини, хоча можливо ніколи і не досягти її.

Таким чином, межі науки співпадають з межами раціональної критики, яка засновується на вимозі: висувати сміливі гіпотези, піддавати їх самим жорстким перевіркам, спростовані гіпотези відкидати як хибні і висувати їм на зміну нові. Цей процес нескінчений і лише в ньому реалізується спрямованість пізнання до істини. Діяльність, яка не відповідає цим вимогам не може вважатися науковою і не є цілком раціональною.

          

        


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

54991. Подготовка конспекта урока как форма квалификационного испытания 216 KB
  При проведении предлагается инструкция содержащая цель работы тему урока по которой должен быть составлен конспект критерии оценки. Время предоставляемое на написание конспекта урока составляет 3 часа. Конспект урока должен быть связан с освоением новой темы нового учебного материала.
54992. Потребление и сбережение. Факторы, определяющие уровень и динамику потребления, и сбережения 18.45 KB
  Изменение величины потребления вследствие изменений в доходе называется предельной склонностью к потреблению, т. е. это отношение любого изменения в потреблении к тому изменению в величине дохода, которое привело к изменениям потребления.
54993. Подготовка учителя к уроку истории. Тематическое и поурочное планирование. Определение целей урока 68.5 KB
  Годовой план – расположение учебного материала по четвертям. Чтобы составить годовой план, учитель должен изучить учебную программу, учесть число недель в каждой четверти и число учеников в каждом классе. При составлении годового плана учитель должен предусмотреть определенный резерв времени
54994. Дифференцированный подход к обучению на уроках русского языка как средство активизации познавательной деятельности учащихся 82.5 KB
  Цели урока: познакомить учащихся с признаками сложноподчинённых предложений с придаточными причины и цели научить находить в тексте и самостоятельно конструировать сложноподчинённые предложения с придаточными причины и цели отрабатывая пунктуационные навыки. Знать: признаки сложноподчинённых предложений с придаточными причины и цели. Уметь: находить в тексте правильно расставлять знаки препинания и самостоятельно конструировать сложноподчинённые предложения с придаточными причины...
54995. Подорож до весняного лісу 43.5 KB
  Під спокійну музику заходять діти у кімнати. Вихователь: Діти нам час вирушати на прогулянку до лісу діти йдуть по канату один за одним звучить аудіо запис співу птахів. Діти що за звуки ви почули Спів пташок Чому радіють пташки Тому що наступила весна Діти підходять до дерева на якому сидять граки а також шпак біля шпаківні. Шпак Діти а хто знає вірш про шпака Дитина : Прилетіли шпаки дорогі співаки Прилетіли весну зустрічати У шпаківнях нових...
54996. Подорож нашою країною 45.5 KB
  Програмовий зміст: формувати уявлення дітей про нашу державу, місто, право людей на вибір місця проживання. Закріпити та поглибити знання дітей про Україну; розширити знання про народні символи, річки, гори, моря, українську мову, професії (гончар, швачка, вишивальниця), український посуд та національний одяг.
54997. Казкова подорож (з використанням казок В. Сухомлинського) 43 KB
  Матеріал: малюнок із зображенням весняних квітів метелик аркуші з завданням з зображенням метеликів і бджілосінні листочки сніжинка склянки з водою та соломинки по кількості дітей сніжки корзина амулети серветки. Відповіді дітей слідкувати щоб діти відповідали повним реченням вірно вимовляли...
54998. Подорож до зимового лісу 37 KB
  Програмовий зміст: продовжувати ознайомлення малят з особливостями зимової пори року; розширити знання про зміни в природі, пов’язані з приходом зими. Розширити та узагальнити знання дітей про диких тварин, вміння виділяти й характеризувати особливості зовнішнього вигляду, способу їх життя.
54999. Рушаймо в подорож цікаву, рушаймо й пізнаваймо світ... Франція 41 KB
  На відміну від традиційного підходу до вивчення іноземних мов в межах окремої країни, сучасний вчитель має враховувати відношення України з іншими країнами світу та її спрямованість в європейську співдружність.