25244

Сучасна лінгвістична філософія

Доклад

Логика и философия

Ніцше: оманливість мови та критика незмінності і однаковості подвійного субєкта. Платон Кратил: Проблема називання обєктів позначає початок витоків людської мови. Задля опису функціонування мови Сосюр розрізнив поняття мови загальної системи правил і мовлення конкретного застосування мови. Хомський: пристосовує картезіанську метафізику до структури мови.

Украинкский

2013-08-13

33 KB

12 чел.

66.Сучасна лінгвістична філософія

Лінгвістична філософія – це вивчення структурних відносин у світі між субєктами і обєктами та їхнього звязку з людською поведінкою, утворенням значень і комунікацією.

Нині в західній думці співіснують дві лінії лінгвістичного розуміння.

1.Картезіанська – лінгвістика подвійного суб’єкта: ”я мислю, отже я існую” – її стислий вигляд, який підкреслює її залежність від суб’єкта мовлення і суб’єкта твердження

2.Ніцше: оманливість мови та критика незмінності і однаковості подвійного субєкта.

Найдавніші дискусії про мову можна віднайти у давніх греків. Платон (Кратил): Проблема називання обєктів позначає початок витоків людської мови. Аристотель (Поетика) – концепція метафоричного найменування.

19 ст – поворотний пункт для формалізації лінгвістики та її розвитку. Ф.де Соссюр: спроба заснування науки про мову – структуралізм, що виокремив мову як обєкт вивчення. Мета – поставити мову поза часом і історією, досліджуючи її як сукупність слів-елементів, кожне з яких віддзеркалює відмінність від інших слів-елементів. Задля опису функціонування мови Сосюр розрізнив поняття мови (загальної системи правил) і мовлення (конкретного застосування мови). Визначив довільність відношення знаку (всього обєкту), означуваного (поняття) і означника (звукового образу).

Формальна лінгвістика – мова як складна абстрактна система, яка володіє власною історією, що відрізняється від реальних контекстів.

Кін.ХХ ст. Хомський: пристосовує картезіанську метафізику до структури мови.

Діти народжуються з трьома універсальними структурами граматики. Мета – визначити якими є ці фундаментальні внутрішні правила (речення-ядра) і як саме мовці генерують нескінчену кількість зрозумілих фраз із цих речень-ядер.

Постмодернізм: досліджує темпоральність та розмежування між суб’єктом і об’єктом у мові.

Бенвеніст: критика сосюрівської лігнгвітики – не існує жодного універсального концепту “я” (інваріантної мовної системи), що уподібнює усіх мовців. Субєктивність – творіння дискурсивного середовища, не відокремленого від неї. Фуко: позиція субєтка визначається ситуацією.

Вітгенштайн: проти розуміння мови як чогось підпорядкованого строгим правилам. Подібність у зрозумінні того, що каже мовець, є наслідком процесу інтерпретації слів та фраз, опертої на те, що є спільним у діапазоні їхнього досвіду.

Дельоз і Гватарі: мова завжди перебуває в процесі артикуляції, тому лінгвістика залежить від прагматики. Відносини між словами і діями зводяться до одного класу наказових слів, мова – сукупність усіх наказових слів або мовних актів, що відбуваються в мові в даний момент часу. Заперечення положення згідно з яким, відносини між словами і діями є внутрішніми, імманентними і опертими на ідентичність і пердачу інформації. Лінгвістичні відносини закорінені в надлишковості (значуща інформація і суб’єктивне повідомлення). Сучасні форми комунікації (новини, реклама тощо) походять від надлишкового прагнення сказати людині, що вона повинна думати, спостерігати, слухати, купувати та чого сподіватися від життя. У надлишовій мовній системі не існує індивідуалізованого висловлювання чи навіть суб’єкта висловлювання. На його місці – колективний асамбляж висловлювання, коли слова, дії, емоції непрямо передаються через багато голосів та символів, розміщених у суспільному середовищі. Включення прагматики і асамбляжів висловлювання у вивчення мови приводять до надлінійності – кореневої моделі мови, яка охоплює бажані і небжані зв’язки між семіотичними ланцюгами, силовими структурами, мистецтвами, соціальнимим конфліктами, що встановлюються нескінченно. Така лінгвістична модель не має ані рідної мови, ані ідеалізованих мовців або слухачів, ані однорідних мовних спільнот.
На їх місці – безліч діалектів і жаргонів. Мова фрагментується навколо релігій, апіталу, поколінь, географії. Мета постмодерністської лінгвістики – поновлення зв’язків мови з формами повсякденності – мовленням та комунікацією.

Постмодерністський поворот у лінгвістичному аналізі: на зміну поняттям стабільного, впорядкованого руху мови, відбувається повернення до усного мовлення, увага до візуальності і звуку. Мова знову поєднується з ідеологією, а лінгвістика стає більш фрагментарною. Сучасні лінгвісти намагаються возз’єднати мову з дискурсом, суб’єкт з об’єктом, слова з ідеями, а висловлювання з контекстами та діями.          

 

   

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65096. Клад из с. Новая Казанка Уральской области 159 KB
  Монетный состав клада, несмотря на его скромные размеры, довольно необычен и представляет научный интерес даже в таком составе. Монетные дворы, представленные в комплексе — Сарай ал-Махруса, Мохша, Сарай, Хорезм, Сарай ал-Джадид...
65097. «Железные псы» Батуидов (Шибан и его потомки в войнах XIII в.) 617 KB
  Согласно Рашид ад Дину и более поздним зависимым от него источникам Шибан 5 был пятым сыном Джучи Рашид ад Дин 1960 С. Старше Шибана по Рашид адДину были Орда Бату Берке и Беркечар. Несмотря на то что Рашид адДин в генеалогии Джучидов позиционирует Шибана пятым сыном...
65098. Буддизм в культуре Золотой Орды 288 KB
  Среди довольно обильных данных письменных источников, характеризующих конфессиональную ситуацию в Золотой Орде, сведения о буддизме единичны. По этой причине нередко даже специальные исследования религии и верований...
65099. МАВЗОЛЕИ ЗОЛОТОЙ ОРДЫ: ГЕОГРАФИЧЕСКИЙ ОБЗОР И ОПЫТ ТИПОЛОГИЗАЦИИ 141 KB
  Бартольд нередко монгольские ханы после принятия ислама уничтожали тайну окружавшую могилы их языческих предшественников и строили над этими могилами мавзолеи мусульманского типа 5 приводя в пример самого Тимура который возвёл мавзолей над могилой своего отца-язычника.
65100. МУСУЛЬМАНСКИЙ ПОГРЕБАЛЬНЫЙ ОБРЯД В ЗОЛОТОЙ ОРДЕ 4.83 MB
  Основу источниковой базы для нашей работы составили сведения содержащиеся в научных отчётах об археологических исследованиях на территории Поволжья Юга России в Татарстане в республике Башкортостан и на территории Казахстана хранящиеся в архиве Института археологии...
65102. Погребальные памятники центральных областей Улуса Джучи (к вопросу об исламизации населения Золотой Орды) 169.5 KB
  Привлечение такого источника как погребальные памятники для изучения проблемы исламизации населения Золотой Орды с точки зрения археологии позволило бы не только рассмотреть этот процесс с политической стороны хорошо освещённой в письменных источниках но и детально изучить...