25250

Філософія неокантіанства: основні течії

Доклад

Логика и философия

Основна його мета – розвиток і перетворення трансцендентальної філософії Канта. Розпочався близько 1860х років ініціаторами були представники академічних кіл зокрема: Герман Гольмгольц фізіолог та фізик Куно Фішер історик філософії Отто Літман професор філософії та ін. Зокрема Віндельюандт ґрунтуючись на філософії Канта зазначає що критична філософія – це наука про необхідні та загально значимі визначення цінностей. Вона запитує: чи існує наука якій із загальною значимістю притаманна цінність істини Чи існує мораль якій із...

Украинкский

2013-08-13

28 KB

8 чел.

71. Філософія неокантіанства: основні течії

Неокантіанство, або неокритицизм, виникає і формується у другій половині ХІХ ст. Основна його мета – розвиток і перетворення трансцендентальної філософії Канта. Розпочався близько 1860-х років, ініціаторами були представники академічних кіл, зокрема: Герман Гольмгольц (фізіолог та фізик), Куно Фішер (історик філософії), Отто Літман (професор філософії) та ін.

Періодом розквіту неокантіанства є  90-ті рр. ХІХ – 20-ті рр. ХХ ст. Період занепаду розпочинається з 30-х р. Виділяють 5 напрямків неокантіанства, проте ідеї Канта були асимільовані багатьма філософськими течіями.

Фізіологічний напрямок – Гельмольц, Ланге. Психологічний – Корнеліус, Нельсон. Реалістичний – Ріль, Кюльпе. Та головними напрямками є Трансцедентально-логічний (Марбурзька школа) – Коген, Наторп, Кассірер та ін. Та Трансцедентально-психологічний (Баденська школа) – Віндельбандт, Ріккерт.

Марбурзька школа. Робота марбуржців полягала в тому, щоб з самого початку чітко вияснити буквальний смисл принципів Канта і зрозуміти їх із власних ним установлених основних ідей і лише потім звертатися до спроб їх подальшого розвитку. Основними проблемами вважається – логіко-гносеологічна та методологічна. Проте, аналізуючи філософію Кассірера можна говорити і про культурологічну та антропологічну проблематику.

Одне з найвідоміших творів Кассірера – «Філософія символічних форм», в якій він розглядає мову, міф, релігію, мистецтво та науку. Згідно Кассіреру, культура є продукт діяльності людського духу. Проте вона не є якимось довільним накопиченням різноманітних індивідуальних фактів. Культурі притаманна строга логічна структура – цілісність культури, або єдність культурних форм. Існують різноманітні культурні форми – мови, релігії, міфи, мистецтва, наукові теорії, які є разом з тим і формами пізнання. Кожна з них має свою визначену логічну структуру. Одна форма не редукується до іншої. Наприклад, міф не редукується до науки. Тому Кассірер вводить поняття символу. Символ є спільним чинником для всіх культурних форм. У символі всі культурні форми «схоплені» у їх єдності, яка тим не менше, дозволяє їм зберігати свою своєрідність.

Людська свідомість здатна перетворювати зміст відчуття та сприйняття у символічний зміст. Всім символічним формам притаманний динамічний характер, бо кожна з них конструює нові форми.

Зрозуміти культуру означає зрозуміти сутність людини. Сутність людини як цілісність єдино осягається в понятті символу. Людина – це тварина, що використовує символи. Таке визначення, згідно Кассіреру, схоплює сутність людини, фіксуючи як спільне, так і специфічно-людське – діяльний бік. Творення символів, а отже, творення культури - є специфічно-людська, символізуючи діяльність, яка виокремлює людину з тваринного світу і робить її власне людиною.

Баденська школа. Головні проблеми розгляду представників школи – проблема історії, культури, цінностей. Зокрема, Віндельюандт, ґрунтуючись на філософії Канта, зазначає, що «критична» філософія – це наука про необхідні та загально значимі визначення цінностей. Вона запитує: чи існує наука, якій із загальною значимістю притаманна цінність істини? Чи існує мораль, якій із загальною значимістю притаманна цінність блага? Чи існує мистецтво, якій притаманна цінність краси?

Таким чином, критичне відношення філософії до своїх об’єктів дослідження полягає у тому, що вона піддає випробуванню фактичний матеріал мислення, волевиявлення та почуттєвості лише з точки зору необхідного та загального значення. Іншими словами, філософія є наукою про загальнообов’язкові цінності.

Всі речення можна розділити на судження та оцінки. Судження виражають зв’язок 2-х уявлень свідомості, а оцінки – відношення оцінюючої свідомості до свого предмету. Якщо спеціальні науки встановлюють теоретичні судження, то предмет філософії складають оцінки.

Існує 3 види загальних оцінок – істинне-хибне, добре-зле, прекрасне-потворне. Тому існує 3 власне філософські науки: логіка, етика, естетика. Цінності не мають реального існування, вони апріорні, трасцедентні; цінності – це не те, що є, а те, що значить.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14808. ҚИЫН БАЛАЛАРМЕН ЖҰМЫС 45.5 KB
  ҚИЫН БАЛАЛАРМЕН ЖҰМЫС. Бекибаева Сәнгүл Ғосманқызы қазақ тілі мен әдебиеті пәнінің мұғалімі №35жалпы орта білім беру мектебі 1 . Тәрбие отбасынан басталады Қиын балалардың отбасындағы беріктігі және өнегелі отбасында өнегелі ұрпақ тәрбиеленетіні сөзсіз....
14809. Қиял туралы жалпы ұғым 92 KB
  Қиял туралы жалпы ұғым Қиял дегеніміз сыртқы дүние заттары мен қүбылыстарының субъективтік образдарын қайтадан жаңартып өндеп бейнелеуде көрінетін тек адамға ғана тән психикалық процесс: ...барлық жан қуаттарын рухани күштерді тек қиял ғана өзіндік сақталатынс...
14810. ҚЫЗ БАЛА - ҰЛТТЫҢ ҰЯТЫ, ХАЛЫҚТЫҢ ШЫРАЙЫ 54.5 KB
  ҚЫЗ БАЛА ҰЛТТЫҢ ҰЯТЫ ХАЛЫҚТЫҢ ШЫРАЙЫ Л.Т.Байкеева В.Б.Зеткулова М.Б.Мыңбаева Тараз мемлекеттік педагогикалық институты Тараз қ. Қазақ халқы бала тәрбиесіне өте көп көңіл бөлген. Баланың ана құрсағында пайда болуына оның өмірге келуіне оның алғашқы қадамына ...
14811. Оқу мен жазу арқылы сын тұрғысынан ойлауды дамыту – педагогикалық технология 78.5 KB
  Оқу мен жазу арқылы сын тұрғысынан ойлауды дамыту – педагогикалық технология Сын тұрғысынан ойлауды дамыту бағдарламасы – әлемнің түкпіртүкпірінен жиылған білім берушілердің бірлескен еңбегі. Тәжірибені жүйеге келтірген Джинни Л.Стил Курт...
14812. Оқу процесінің мəн-мағынасы 83 KB
  Оқу процесінің мəнмағынасы Жоспары 1. Оқу процесінің мəні жəне дидактика жөнінде түсінік 2. Оқу дидактикалық процесс 3. Оқу процесінің қызметтері 4. Оқудың əдіснамадидактикалық жүйелері 5. Таным теориясы жəне оқу 1. Оқу процесінің мəні жəне дидактика жөнінде...
14813. Оқу формалары 98.5 KB
  Оқу формалары Жоспары 1. Оқу формасы түсінігі 2. Оқу формаларының қалыптасуы мен жетіліп баруы 3. Оқу процесін ұйымдастыру формалары 4. Оқу түрлері 1. Оқу формасы түсінігі Оқушылардың білім мазмұнын игеру ісəрекеттері əрқилы формада жүзеге асып барады. Ла...
14814. Оқушылардың танымдық қызығушылығының теориясы 71 KB
  Оқушылардың танымдық қызығушылығының теориясы. Бiлiм беру жүйесi қоғамның әлеуметтiк – экономикалық дамуында жетекшi роль атқарады сондай – ақ оны әрi қарай айқындай түседi. Ал бiлiмнiң қалыптасып дамуының жалпы шарттары философияның негiзгi мәселесi – рухтың материяға ...
14815. Ойлау және оқыту үрдісінде оның дамытудың жолдары 61.5 KB
  Ойлау және оқыту үрдісінде оның дамытудың жолдары. Ойлау процесі объект пен субъектінің өзара әрекеті ретінде жүзеге асады.Ойлауды психологиялық тұрғыдан зерттеу дегенімізоның ішкі танымдық құпия мәнін және жемісті болуының себебін ашып көрсету яғни ойла
14816. ҚҰРАСТЫРУШЫДАН 167 KB
  ҚҰРАСТЫРУШЫДАН Адамның жеке басының алғашқы қалыптасуы отбасынан басталады. Оның ер жетіп өсуі бойындағы алғашқы адамгершілік белгілер отбасында қалыптасады сондықтан да туған үйдің жылуы – оның көкірегінде көп жылдар бойы сақталып мәңгі есінде жүреді. Ақын сөзі