25254

Культура як об’єкт і предмет філософського осмислення

Доклад

Логика и философия

В той же час формується і протилежний підхід до питання про вплив культури на людське життя. Виділяють наступні підходи до вивчення історії людської культури: Формаційний Маркс Енгельс: Історія розглядається як зміна супільноекономічних формацій рухомою силою якої вважається класова боротьба. Кожній формації властивий власний тип культури який еволюціонує в своєму розвитку від формації до формації. Процес розвиток культури наділяється прогресивним характером який підпорядковується єдиній логіці історичного процесу утвердження...

Украинкский

2013-08-13

29.5 KB

2 чел.

Культура як об’єкт і предмет філософського осмислення

Пон.К. походит від латинського слова cultura - обробка, виховання, освіта, вдосконалення, розвиток.

В Давньому Римі (де вперше з’являється це слово) під К. розумілось, в першу чергу, цілеспрямований вплив людини на природу – окультурення, обробка землі. Будучи результатом людської діяльності, К. протиставлялась природі як об’єктивній реальності. Одночасно, слово К. використовувалось і для визначення процесу виховання самої людини.

В період Середніх віків слово К. асоціюється з особистою досконалістю.

З початком Нового часу (18 ст.) західноєвропейські дослідники активно використовують термін К. при аналізі суспільного розвитку. Франц. просвітники Вольтер, Тюрбо, Кондорсе розглядали культурність того чи іншого народу як рівень його зрілості, тобто розумності політичної системи суспільства, норм моралі, релігії, науки і мистецтва. Культурні народи протиставлялися нерозумним – варварським. Головна мета К. вбачалася в тому, щоб зробити людей більш щасливими. В той же час, формується і протилежний підхід до питання про вплив культури на людське життя. Ж.-Ж.Русо вважав К. ефективним засобом пригнічення, підкорення і моральної деградації особистості.

В філософський вжиток (пізніше науковий і повсякденний) термін К. ввів нім. просвітник Аделунга (1782 р). Гердер (в роботі “Ідеї до філософії і історії людства”) першим запропонував використовувати термін К. в множині, підкреслюючи тим самим унікальність різноманітних національних К.

Сьогодні існує приблизно 500 визначень К.

Розрізняють “широке” (К – усі загальновизнані, закріплені суспільством форми життя – звичаї, норми, інститути) і “вузьке” (К – духовна творчість – мистецтво, моральність, інтелектуальна діяльність) розуміння даного терміну. Класичним вважається визначення Тейлора: К. – комплекс, який включає знання, вірування, мистецтво, мораль, закони, звичаї, а також здатності і навики, засвоєні людиною як членом суспільства. К – це лише те, що сприяє розвитку людини. Все те, що спрямоване на знищення створених людиною позитивних цінностей –антикультура.

Виділяють наступні підходи до вивчення історії людської культури:

Формаційний (Маркс, Енгельс): Історія розглядається як зміна супільно-економічних формацій, рухомою силою якої вважається класова боротьба. Кожній формації властивий власний тип культури, який еволюціонує в своєму розвитку від формації до формації. Процес розвиток культури наділяється прогресивним характером, який підпорядковується єдиній логіці історичного процесу – утвердження комуністичного суспільства.

Цивілізаційний (Ясперс, Тойнбі): Історія – зміна цивілізацій, кожній з яких характерними є стадії народження, розквіту, занепаду. Розвиток культури людства позбавлений загальної закономірності, кожна культура підпорядкована внутрішнім законам розвитку цивілізації здобутком якої вона є.

Пасіонарний (Гумільов): Історія – зміна етносів. Поява нового етносу спричинюється пасіонарним поштовхом – надлишкова енергія живої речовини, яка спрямована зворотньо до інстинкту і визначає здатність до наднапруги. Пасіонарність розглядається як джерело розвитку культури у етносу та таланту у особистості. Ця енергія космічного походження, яка спрямована на певний географічний простір Землі і проявляється в різні моменти історії. Це дозволяє пояснити причини швидкої появи і розквіту етносу на певному географічному просторі в певний історичний час.

Технократичний (Тоффлер, Гєлбрейт): Піднесення і падіння людської К. пояснюються технічними революціями, відповідно до яких суспільство проходить етапи доідустріального, індустріального і постоіндустріального етапів розвитку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37460. Особенности философского мышления. Предпосылки, основания и цели познания как предмет философского осмысления 191.5 KB
  Особенности философского мышления. Особенностью и определяющим признаком философского мышления является рефлексивность т. способность к самоотражению способность мыслить о мышлении когда в процессе мышления или рассуждения о чем бы то ни было человек одновременно осознает и анализирует основания и схемы своего рассуждения степень точности в построении выводов нормы истинности которым должны соответствовать эти выводы. пример образец мышления которые формируют правила и способы решения самых различных задач формируют...
37461. Конституционное право России – ведущая отрасль Российского права 281.5 KB
  Конституционное право – это ведущая отрасль национального права, представляющая систему правовых норм, закрепляющих основы конституционного строя, регулирующих отношения между государством и человеком, устройство государства, организацию государственной власти.
37462. Концепции современного естествознания 1.07 MB
  Социокультурный статус науки. Естествознание в системе науки и культуры. Именно через общенаучную картину мира осуществляется взаимопроникновение идей развиваемых в гуманитарных науках в естествознание и наоборот естественнонаучные идеи и принципы приобретая характер общенаучных методологических регулятивов начинают внедряться в гуманитарные науки.Выявление основных парадигм естествознания анализ их смены в динамике культуры эволюционных и революционных преобразований науки.
37463. Экологическое право. Концепции экологического права 667.5 KB
  Эта концепция была подвергнута резкой критике во всем мире. Призывы к торможению экономического развития человечества оценивались как утопичные и реакционные.
37464. Антропология права 2.94 MB
  Ковлер Антропология права Учебник для вузов Издательство НОРМА Издательская группа НОРМА ИНФРА М Москва 2002 УДК 340. руководитель Центра сравнительного правоведения Института государства и права РАН и главный редактор журнала Государство и право в настоящее время судья Европейского Суда по правам человека избранный от Российской Федерации. Специалист в области теории и истории права сравнительного правоведения.