25255

Моральні цінності і основні тенденції сучасної культури

Доклад

Логика и философия

Біоетичні проблеми: вторгнення в природу людини пересадка органів клонування суррогатне материнство штучне запліднення зміна статі евтаназія виявляє неможливість узгодження моральної і медицинської позицій. Таким чином під сучасними гуманістичними тенденціями приховуються цілком протилежні процеси егоїстичне і руйнівне ставлення людини до природи як до навколишньої так і до власної; гіпертрафія значення індивідуальної людини що нерідко приховує за собою інтереси конкретних соціальних груп.

Украинкский

2013-08-13

27 KB

0 чел.

106.Моральні цінності і основні тенденції сучасної культури

Друга половина ХХ і початок ХХІ ст. – період відходу від традиційних принципів людського життя і відсутність нових чітко визначених положень; період падіння кумирів і змішання стилів, хаотичних пошуків нового в ситуації явного нігілізму.

  Головні зміни відбулися в ціннісних орієнтаціях людей багатьох розвинених країн: ХХ ст.- століття руйнування традицій, масового відходу від споконвічних цінностей.

Головна ідея ХХ ст. – ідея цінності особистості, її прав і можливостей (на противагу суспільно-колективній орієнтації). Сама по собі позитивна, але є і негативні наслідки: моральні і психологічні потрясіння, зміна усіх видів соціокультурних зв’язків  - з трансцендентним (втрата переживання священного, секуляризація моралі), з світом речей (фетишизація матеріальних благ як самоціль, споживацтво як спосіб ставлення до світу і людей замість любові і милосердя), з іншими людьми (пригнічення інституту сім’ї, як наслідок - діти, які ростуть в неповноцінних сім’ях).

ХХ ст. – століття “сексуальної революції – необмежене задоволення індивідуальних статевих бажань. Деінтимізація людських відносин: інтимність і тілесність як товар, вид послуг, елемент реклами. Наслідок повної відсутності перешкод: зниження сили почуттів, смуток, почуття безглуздості, пошук гострих почуттів на нетривіальних шляхах (часто за рахунок страждання Іншого).

Лозунг “задоволення будь-яких бажань і фантазій” активно впроваджують на практиці сучасні ЗМІ: демонстрація великої кількості руйнівних для моралі і психіці сцен (навіть той, хто не жорстокий і не байдужий, вчиться бути жорстоким і байдужим, коли вдома після повсякденних справ з цікавістю спостерігає за чужим стражданням).

Цінність особистості має бути справедливо врівноважена з врахуванням інтересів інших особистостей. Сьогодні за маніфестом терпимості і вседозволеності приховується кроваві конфлікти на основі етнічних і релігійних відмінностей.

Важливе джерело сучасних моральних проблем: безпрецедентний розвиток науки і техніки: виготовлення величезної кількості руйнівних для людського життя засобів (ядерна зброя, хімічні, біологічні і інші засоби масового руйнування). В умовах появи нових видів транспорту і професійного технічного обладнання порушення технології, неуважність, відсутність сумління стають моральним злочином.

Поява електронних ЗМІ – величезні можливості для маніпулювання свідомістю: значна частина інформації сприяє розповсюдженню напівправди, умовчуванню, нагнітанню страхів, створення історії. Зміст моральної проблеми: посягання на свободу мислення, право мати власну точку зору, нав’язування стереотипів.

Біоетичні проблеми: вторгнення в природу людини (пересадка органів, клонування, “суррогатне материнство”, штучне запліднення, зміна статі, евтаназія) виявляє неможливість узгодження моральної і медицинської позицій.

Таким чином, під сучасними “гуманістичними тенденціями” приховуються цілком протилежні процеси (егоїстичне і руйнівне ставлення людини до природи – як до навколишньої, так і до власної; гіпертрафія значення індивідуальної людини, що нерідко приховує за собою інтереси конкретних соціальних груп). Необхідно пам’ятати, що істинний гуманізм – така теорія і практика, яка намагається нічого не руйнувати і не протиставляти людину і суспільство, різні народи і культури, а примірювати їх.       

 



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75388. Морфологическая категория лица 43.32 KB
  Значения и употребления форм 1го лица единственного и множественного числа С грамматической точки зрения наиболее устойчива и наименее многозначна форма 1го лица единственного числа как форма субъекта речи. Кроме того форма 1го лица единственного числа иногда служит для обозначения обобщенного субъекта и в этом случае индивидуальноличное значение ее ослабевает. Гораздо более сложны и разнообразны возможности непрямого переносного употребления 1го лица множественного числа. Так на формах глагола отражается экспрессивное...
75389. Морфологическая безличность 23.56 KB
  Морфологически безличный глагол имеет ограниченную парадигму: только форму 3 лица ед. и форму ср. Если у глагола есть форма мн. Речь идет только о наборе форм а не о семантике.
75390. Типы спряжения русского глагола 17.76 KB
  Все глаголы разделяются на два спряжения: первое и второе. К первому спряжению относятся глаголы имеющие следующие флексии: 1 л. Ко второму спряжению относятся глаголы имеющие следующие флексии: 1 л. глаголы...
75391. Категория морфологического залога в РЯ 23.5 KB
  Категория морфологического залога в РЯ Залог в широком смысле сфера информации об объекте действия. Залог может быть как чисто синтаксическим так и семантическим. Залог синтаксическая категория. залог диатеза расположение субъекта и объекта позиция субъекта в высказывании.
75392. Модальность и наклонение 13.94 KB
  выражается поразному. только то что выражается спрягаемыми глагольными формами в позиции сказуемого. выражается парадигматически и аналитически. Изъявительное выражается системой времён при участии вида через видовременную систему; Повелительное см.
75394. Формообразование русского глагола 55.5 KB
  Наклонения: формы прошедшего времени изменяются по родам в ед. Причастия изменяются как прилагательные по падежам родам и числам формы на ся страдательный залог без ся действительный. и прошедшего времени Формы повелительного наклонения не изменяется.
75395. Междометие как особая часть речи 52 KB
  Но междометия никогда не бывают связками 2. К междометиям относятся и звукоподражания напр: кхекхе уауа хахаха хихи; крякря. Все междометия входят в эмоциональную сферу языка где они употребляются вне связи с другими словами однако как выразительные языковые средства междометия нередко употребляются за пределами собственно эмоц.сферу этикета По способу образования Первообразные междометия образованы от эмоциональных выкриков восклицаний а также возгласов сопровождающих рефлекторных реакции человека.
75396. Предмет и задачи морфологии. Основные единицы изучения и описания 22.48 KB
  Учение о форме раздел лингвистики основным объектом которого являются слова естественных языков и их значимые части морфемы. К морфологии имеет отношение все то что выражается внутри слова будь то содержательные или формальные аспекты его устройства. Слово как лексическая единица или единица словаря это формально выраженная система всех его лексических значений. в центре внимания морфологии стоят грамматические характеристики слова.