25255

Моральні цінності і основні тенденції сучасної культури

Доклад

Логика и философия

Біоетичні проблеми: вторгнення в природу людини пересадка органів клонування €œсуррогатне материнство€ штучне запліднення зміна статі евтаназія виявляє неможливість узгодження моральної і медицинської позицій. Таким чином під сучасними €œгуманістичними тенденціями€ приховуються цілком протилежні процеси егоїстичне і руйнівне ставлення людини до природи – як до навколишньої так і до власної; гіпертрафія значення індивідуальної людини що нерідко приховує за собою інтереси конкретних соціальних груп.

Украинкский

2013-08-13

27 KB

0 чел.

106.Моральні цінності і основні тенденції сучасної культури

Друга половина ХХ і початок ХХІ ст. – період відходу від традиційних принципів людського життя і відсутність нових чітко визначених положень; період падіння кумирів і змішання стилів, хаотичних пошуків нового в ситуації явного нігілізму.

  Головні зміни відбулися в ціннісних орієнтаціях людей багатьох розвинених країн: ХХ ст.- століття руйнування традицій, масового відходу від споконвічних цінностей.

Головна ідея ХХ ст. – ідея цінності особистості, її прав і можливостей (на противагу суспільно-колективній орієнтації). Сама по собі позитивна, але є і негативні наслідки: моральні і психологічні потрясіння, зміна усіх видів соціокультурних зв’язків  - з трансцендентним (втрата переживання священного, секуляризація моралі), з світом речей (фетишизація матеріальних благ як самоціль, споживацтво як спосіб ставлення до світу і людей замість любові і милосердя), з іншими людьми (пригнічення інституту сім’ї, як наслідок - діти, які ростуть в неповноцінних сім’ях).

ХХ ст. – століття “сексуальної революції – необмежене задоволення індивідуальних статевих бажань. Деінтимізація людських відносин: інтимність і тілесність як товар, вид послуг, елемент реклами. Наслідок повної відсутності перешкод: зниження сили почуттів, смуток, почуття безглуздості, пошук гострих почуттів на нетривіальних шляхах (часто за рахунок страждання Іншого).

Лозунг “задоволення будь-яких бажань і фантазій” активно впроваджують на практиці сучасні ЗМІ: демонстрація великої кількості руйнівних для моралі і психіці сцен (навіть той, хто не жорстокий і не байдужий, вчиться бути жорстоким і байдужим, коли вдома після повсякденних справ з цікавістю спостерігає за чужим стражданням).

Цінність особистості має бути справедливо врівноважена з врахуванням інтересів інших особистостей. Сьогодні за маніфестом терпимості і вседозволеності приховується кроваві конфлікти на основі етнічних і релігійних відмінностей.

Важливе джерело сучасних моральних проблем: безпрецедентний розвиток науки і техніки: виготовлення величезної кількості руйнівних для людського життя засобів (ядерна зброя, хімічні, біологічні і інші засоби масового руйнування). В умовах появи нових видів транспорту і професійного технічного обладнання порушення технології, неуважність, відсутність сумління стають моральним злочином.

Поява електронних ЗМІ – величезні можливості для маніпулювання свідомістю: значна частина інформації сприяє розповсюдженню напівправди, умовчуванню, нагнітанню страхів, створення історії. Зміст моральної проблеми: посягання на свободу мислення, право мати власну точку зору, нав’язування стереотипів.

Біоетичні проблеми: вторгнення в природу людини (пересадка органів, клонування, “суррогатне материнство”, штучне запліднення, зміна статі, евтаназія) виявляє неможливість узгодження моральної і медицинської позицій.

Таким чином, під сучасними “гуманістичними тенденціями” приховуються цілком протилежні процеси (егоїстичне і руйнівне ставлення людини до природи – як до навколишньої, так і до власної; гіпертрафія значення індивідуальної людини, що нерідко приховує за собою інтереси конкретних соціальних груп). Необхідно пам’ятати, що істинний гуманізм – така теорія і практика, яка намагається нічого не руйнувати і не протиставляти людину і суспільство, різні народи і культури, а примірювати їх.       

 



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14781. Қазақтың ұлттық аспаптары 127 KB
  Қазақтың ұлттық аспаптары. Адырна Адырна қазақ халқының өте ерте заманнан келе жатқан көп ішекті музыка аспабының бірі. Ежелгі заманда бұл аспапты аңшылар ұстаған. Садақ атып жебе тартып аң құстарды аулаған. Әуелде адырна садақ пішінді болды. Кейін бұл аспапты бұ
14782. Қазанғап күйші 63.5 KB
  Қазанғап күйші Тілепбергенұлы Қазанғап 1854-1927 қазақтың әйгілі күйшікомпозиторы. Туыпөскен жері – арал көлінің жағасы Құланды түбегінің Ақбауыр деген жері. Топырақ бұйырған жері – сол Ақбауыр маңы Айшуақ ауылының іргесі. Шыққан тегі – Ұлы жүз құрамындағы байырғ
14783. Қорқыт- қылқобыз өнерінің негізін қалаушы 81.61 KB
  Қорқыт қылқобыз өнерінің негізін қалаушы Қорқыт есімі де XIII ғасыр бойы халықтың мұңы мен зарын қуанышы мен қайғысын үміті мен арманын баяндап үні мен сарынын сақтап келген қобыз да оның әуені де киелі. Сондықтан Қорқыт десек қобызды қобыз десек Қорқытты көз а
14784. Қылқобыздың қос қыраны 62 KB
  Қылқобыздың қос қыраны Қылқобыздың шығу тарихын сонау атам заманнан белгілі бақсы балгерлерді жебеп жасқаушы түркілердің бабасы тұңғыш қобызшы Қорқыт ата есімімен байланыстырып аңыз етіп айтады. Халық арасына кең тараған аңызда былай дейді: – Қорқыт 20 жасқа тол...
14785. Манарбек Ержанов 97 KB
  Манарбек Ержанов Ержанов Манарбек 1901-1966 әнші актер композитор. Қазақстанның халық артисі. Ол Ақан сері Біржан сал және басқалары сияқты композиторлар әншілердің композиторлықәншілік мектебін лайықты тұрақты жалғастырушы болып табылады. Ол белгілі әнші жә...
14786. Музыкалық білім және музыкалық ғылымның өзекті мәселелері 38.5 KB
  Музыкалық білім және музыкалық ғылымның өзекті мәселелері Төл музыка дәстүр тереңінен тамыр тартып біліктілік пен кәсіпқойлық деңгейде шыңдалса ғана өрге шабады. Қазақтың дәстүрлі музыкасын жоғары кәсіптік деңгейде өркендету мәселесіне түбегейлі бет бұрылып ұл...
14787. Мусин Қапан Әубәкірұлы 249 KB
  Мусин Қапан Әубәкірұлы. 1921 жылы Батыс Қазақстан обылысы Жәнібек ауданының Ақоба ауылында дүниеге келген. 1970 жылдың 21 сәуірінде Алматы қаласында қайтыс болған. Қазақ композиторы. 19391941 жылдары Мәскеу консерваториясының қазақ студиясында дәріс алған. Ұлы Отан соғысыны
14788. Нұрғиса Тілендиев 56 KB
  Нұрғиса Тілендиев Тілендіұлы Нұрғиса 1925-1998 – қазақтың әйгілі күйші композиторы дирижер дәулескер домбырашы. Туып өскен жері Алматы облысының Іле ауданына қарасты Шилікемер ауылы. Топырқ бұйырған жері Жамбыл кесенесінің іргесі. Москваның П.И.Чайковский атын...
14789. Саз әлемінің сардары 55 KB
  Саз әлемінің сардары А.Жұбановтың қазақ мәдениетіне қосқан үлесі ұшантеңіз. 1933 жылдың ақпанынан басталған еңбек жолы қазақ өнері мен мәдениетінің қалыптасуы дамуы және өркендеуі жолында алтын әріптермен жазылған жемісті беттеріне айналды. Бұл кезең жаңадан қаулап ...