25266

Українське православя: його витоки та особливості історичного розвитку. Православний рух в Україні 90-х рр. XX ст.-початку XXI ст

Доклад

Логика и философия

УАПЦ 1990 незалежна УПЦ Друга половина XVI ст. Філарет веде політику щоб УПЦ отримала автокефалію травень 1992 р. в Харкові Собор єпископів Російської православної церкви на якому Філарет був усунений з кафедри предстоятеля УПЦ. – утворення Української православної церкви Київського патріархату злиття УПАЦ і тих хто підтримував Філарета від УПЦ.

Украинкский

2013-08-13

30 KB

2 чел.

140.Українське  православ'я:   його  витоки  та  особливості  історичного  розвитку. Православний рух в Україні 90-х рр. XX ст.-початку XXI ст.

УП – формально ґрунтується на  візантійській традиції (лише формально визнавало вищість Константипольського патріарха), але перебуває в єдності номінальній, не уникало впливів зах.традиції+самоуправління(велику роль зіграли ірландські проповідники,- в нас латинські номінації: священник, церква).

Особливості:

- виборність архієреїв – громадою, масою

- відносна незалежність від світської влади (до 18ст)

- політична впливовість Ц.

-  толерантність церков

Особливості богослужбової практики - Євангеліє читалось обличчям до прихожан, хрещення – обливанням, уцерковлення новонароджених на 8-ий день, освячення їжі в 1день Пасхи, культ Св. Миколая, культ мощів.

Витоки: 1 т.з.: УП –логічне продовження К-.Р. Христ-ва.

2 т.з.: христ-во Русі-України(М.С.Груша)

3 т.з.: з 12ст. можна говорити про УП(О.Саган)

4.т.з. : основоположник ап.Андрій

5 т.з. елементи УП можна вбачати в Галицькій митрополії.

80 рр 16 ст –діяльність братчиків- «Пересопницьке Єв.» -стимул для оформлення, найофіц.текст для братчиків.

1620- відновлення церк.ієрархії, 1633- «статті для заспокоєння» - легалізація Пр. в межах Речі П.  Етапи:

1633-47 – П.Могила , Могилянській період

47-57сільвестр Косів(але полонофільсьво)

60-70 – договори Січі з РП- політика дезінтеграції Укр.. + поділ Київської митрополії.

1686 – автономія Київської митрополії, носії ліквідовані Кінець УП.

1917-18 – рух за автокефалію, 1930-саморозпуск УАПЦ, 1989- Конон. Ієрарх. УАПЦ, 1990- незалежна УПЦ!

Друга половина XVI ст. – виділяється суто українське православ’я за допомогою діяльності братств. 1561 р. – Пересопнецьке Євангеліє – Острозька академія. 1620 – відновлена православна єпархія. У 1633 р. уряд Речі Посполитої визнав православ’я.

Причини та наслідки між церковного протистояння в 90-х роках на Україні:

  •  лютий 1989 р. Київ – „Комітет по відродженню автокефальної православної церкви”;
  •  червень 1990р. Київ – Всеукраїнський „собор” Християнська автокефальна православна церква
  •  патріархом Київським і всія Україна стає Мстислав
  •  червень 1990 р. – Філарет програв вибори патріарха Російської православної церкви – став Алексій ІІ
  •  жовтень 1990 р. – у комітеті по справам релігії зареєстрований „Устав про управління ХАПЦ”
  •  жовтень 1990 р. на соборі Російської православної церкви утворюється Українська православна церква – предстоятель Філарет. Філарет веде політику, щоб УПЦ отримала автокефалію
  •  травень 1992 р. в Харкові Собор єпископів Російської православної церкви, на якому Філарет був усунений з кафедри предстоятеля УПЦ. Замість нього – Володимир
  •  червень 1992 р. – утворення Української православної церкви Київського патріархату (злиття УПАЦ і тих, хто підтримував Філарета від УПЦ). Патріархом стає Мстислав, після нього Володимир, а в жовтні 1995 – Філарет
  •  після смерті Мстислава 1994 р. собор УАПЦ, новий патріарх Ярена Володимир – Дмитрій (вони відділилися від УПЦ-КП)
  •  червень 1995 р. – реєстрація статуту УАПЦ.

З тих пір спостерігається конфлікт між УПЦ МП (дефакто автономія, деюра-=МП),УПЦ КП (незалежній держ –незал.Ц, київоцентризм), УАПЦ (серединна позиція: проти особи Філарета+курс на розбудову автокефалії з рук Константинополя),УГКЦ(половинчаста позиція: курс на єдину в У церкву в поєднанні з РКЦ, перебувають в діалозі з УПЦКП)

Особливості еволюції конфлікту: 1. Розгортання з поч..90- по жовтень 1995(причини: пряме втручання держвлади-кравчук; амбіційна політика Філарета,каталізатор-ХаркСобор, де був усунений Філарет,18.07.95-«Чорний вівторок»/похорон В.Романюка/, захоплення храмів)

2.Акт.фаза поглиблення. 10.1995 -04.2000. Вперше всі представники зібралисяю

3.Латентна фаза  04.2000-02.2005.

4.З 02.05. – влада форсує Єд.ПомісЦеркви шляхом механіст.об»єднання. Конфлікт існує посьогодні


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78849. Научное, ненаучное, псевдонаучное знание 30.5 KB
  Научное ненаучное псевдонаучное знание. Научное знание система знаний о законах природы общества мышления. Научное знание составляет основу научной картины мира и отражает законы его развития. Научное знание: является результатом постижения действительности и когнитивной основой человеческой деятельности; социально обусловлено; и обладает различной степенью достоверности.
78850. Метатеоретический уровень научного знания 26.5 KB
  мета за после это теория о теории: объектом научного анализа для метатеории выступает сама теория. Метатеоретический подход не просто реорганизует научное знание является не только способом научного анализа теории но производит в ней сдвиги содержательного порядка порождает новое знание. Рефлексия является своеобразным способом развития самого содержания знания одним из важных путей разработки теории Дело в том что плодотворен сам по себе выход за пределы теории отстраненный взгляд на нее. На основе метатеории в процессе...
78852. Философские основания науки 27 KB
  Философские основания науки Предисловие: Философское основание науки представляет особой один из элементов философии науки направление в философии изучающее научную деятельность ее особенности и характеристики; ее цель – устанавливать правильность научных суждений и теорий и объяснять место и роль науки в современной культуре наряду с теоретическим и эмпирическим знанием. Философские основания науки. Философские основания науки. Функции функция философского обоснования: Любая новая идея для того чтобы стать либо частью картины мира...
78853. Структура эмпирического знания. Проблема факта 28.5 KB
  Проблема факта Эмпирические факты образуют базис на который опираются научные теории. Факты фиксируются в языке науки в высказываниях типа: более половины опрошенных в городе недовольны экологией городской среды и т. Вернадский: эмпирические факты хлеб науки. Проблема факта: Эмпирические факты содержат не только информацию об изучаемых явлениях но и как правило включают ошибки наблюдателя и т.
78854. Структура теоретического знания 29 KB
  Теоретический уровень научного познания как и эмпирический имеет ряд подуровней среди которых можно выделить следующие по степени общности: а аксиомы теоретические законы; б частные теоретические законы описывающие структуру свойства и поведение идеализированных объектов; в частные единичные высказывания утверждающие нечто о конкретных во времени и пространстве состояниях свойствах и отношениях некоторых идеализированных объектов 2 вида научных законов: 1Универсальные и частные законы. Универсальными принято называть законы...
78855. Функции научной теории 14.81 KB
  Функции научной теории. Объяснение и предсказание окружающих нас вещей и явлений представляет собой важнейшую функцию науки в целом и научной теории в частности. Основные функций теории можно отнести следующие. Методологическая функция на базе теории формулируются многообразные методы способы и приемы исследовательской деятельности.
78856. Методы научного познания и их классификация 41.5 KB
  Методы научного познания и их классификация Метод систематизированная совокупность шагов действий кые необходимо предпринять чтобы решить определенную задачу или достичь определенной цели. Методы эмпирического познания Методы теоретического познания. Моделирование от лат – образец мира – метод при ком исследуемый объект оригинал замещается другим модель специально созданным для его изучения. Рефлексия – основной метод метатеоретического познания в науке познание обращенное ученым на самого себя.
78857. Ценности и их роль в познании 35.5 KB
  Ценности и их роль в познании Философское учение о ценстях и их природе называется аксиологией. Эпоха Возрождения выдвигает на первый план ценсти гуманизма. В Новое время развитие науки и новых общественных отношений во многом определяют и основной подход к рассмотрению предметов и явлений как ценстей. Кант впервые употребляет понятие ценсти в специальном узком смысле.