25269

Особливості розвитку православної філософії і богослов'я в ХІХ-ХХ століттях

Доклад

Логика и философия

Щербацький велику увагу приділяли проблемам пізнання істини суті пізнання. Концепція пізнання себе: â€œПізнай себеâ€. Пізнання це наближення до Бога шляхом пізнання себе. Теорія пізнання Сковороди безпосередньо пов'язана з його вченням про три світи і дві натури вона є двоїстою: з одного боку Г.

Украинкский

2013-08-13

34.5 KB

0 чел.

143. Особливості  розвитку  православної філософії  і  богослов'я  в  ХІХ-ХХ століттях

Православна Ф – це умовний термін для позначення різних напрямків, концепцій, шкіл, які орієнтовані на розкривання змісту православ’я.

В структурному відношенні ПФ включає в себе наступні напрямки.

  1.  Духовно-академічна Ф – основні концепти дух.-академ. Ф розробляли професори духовних академій. Хар-но: ортодоксальний напрямок, дуже близький до богослов’я. Осн. представники:
    •  СПб дух. академія: прот. Федір Сидонський «Вступ до науки Ф». Василій Карпов «Вступ до Ф». Микола Дибольський, Михайло Карінський – інтерпретація Гегеля в православному дусі. Єп. Михаїл (Грибановський) «Лекції до вступу в круг богословських наук».
    •  Московська дух. академія.

Федір Голубинський – засновник: «Умосяжне богослов’я». Віктор Кудрявцев-Платонов – творець трансцендентального монізму. Максим Тиреєв «Основи хр-ва» в 4-х тт.

  •  Київська дух. академія.

Новіцький, Гогоцький «Філософський лексікон» в 4-х тт., Поснов «Гностицизм 2-го ст. і перемога христ. Ц над ним», Юркевич, Боголюбов.

  •  Каз. ДА: архєп. Ніканор (Бровкін), Нєсмєлов «Наука про Ч», Снегірьов «Рел. ідея: психологічний нарис».
  1.  Ф церковного обновлення (довколоцерковний напрямок). Основна проблема – реформування православ’я. Хом’яков, Кіреєвський,Самарін.
  2.  Ф нової релігійної свідомості («новоправославний рух»). Протоієрей Солартинський, свящ. Аквілонов, Слободськой, Бердяєв, Мережковський, Шестов.

Православне богослов’я – це вчення про Б в його православному оформленні. У змістовому відношенні це обґрунтований, систематичний виклад основоположень і наслідків православного вчення. У формальному: це система дисциплін, в яких розкриваються окремі аспекти православного віровчення, серед них: екзегетика, історичне богослов’я, систематичне богослов’я (апологетичне богосл., догматичне, порівняльне), практичне богослов’я (літургія, гомілетика, пастирологія).

Стимул для розвитку ПБ – діяльність Біблійного товариства (1812-1826 р.). Його завдання: поширення перекладів Св. Писання без пояснень, щоб не було розбіжностей.

Розквіт ПБ – 19 ст.

Періодизація:

  •  Кінець 19 ст.: Філарет (Дроздов) «Записки на книгу Буття», Макарій (Булгаков) «Про догматичне богослов’я» в 5-ти тт., Філарет архієпископ Чернігівський.(Гумілевський) «Православне догматичне богослов’я», Сільвестр (Малєванський) «Досвід православного догматичного богослов’я з історичним викладом догматів», М. Рождественський 2 тт. християнська апологетика, Адамант Караіс «Міркування про священне світло», «Супутник священника», Константин Ікононс «Про 70 толковників».
  •  Початок 20 ст.: Ніколін, Петро Свєтлов, М. Альбов «Нарис христ. апологетики».
  •  З 30-х рр. 20 ст. – переміщується ПБ на Захід → Паризька школа (долає засилля Заходу). Багатовекторність їх пошуків:
    •  Відродження святоотцівської традиції: арх. Кіпріан (Керн), Фроловський, В. Лоський, арх. Васілій (Кривошеєв), Мейендорф, Шмеман.
    •  Софіологія – С. Булгаков
    •  Літургічне відродження, євхаристична еклезіологія: И. Афанас’єв, Кіпріан, Шмєман
    •  Осмислення російської історії, культури та духовності: Г. Фєдотов, Карташов, Зєрнов, Могульський
    •  Релігійно-філософська думка: Заньковский, Лоський, Франк, Шестов (це вже не богослов’я).

Самобутні богослови: Єп. Каліст, Тімоті Уер, Антоній (Блум) митрополит Сурський

  •  Богослов’я 2ї половини 20 ст.: М. Муд’югін,

О. Мень (6 тт. «В пошуках шляху істини і життя»: «Витоки Р», «Магізм і єдинобожжя», «У врат німоти. Духовне життя Китаю і Індії в середини 1-го тис. до н.е.», «Діоніс, Логос, Доля» та ін.; «Син людський», «Історичні шляхи хр-ва» в 2-х тт., «Словник з бібліології» в 7 ст.).

Основні хар-ки:

  •  Христоцентричне бачення історії Р (зокрема, її завершення). Христос – смисловий центр природного, соц.-істор. і духовного світів в їх відношенні автономності і разом з тим в їх взаємозв’язку. Христос – осередок всіх осьових ліній космо-істор. процесу. Хр-во – заключний акорд рел. історії людства.
    •  Хр-во – це не сума догматів і моральних заповідей, а сам ІХ! Сутність хр-ва – це боголюдство.
    •  Еволюція Р. Мень – прихильник теорії прамонотеїзму. Теїстичні уявлення – ось справжні витоки Р. Віра в магізм переважала в давні історичні часи. Зв’язок з першородним гріхом. Віра в магізм зумовлена була тим, що люди могли підкоряти природні сили, люди ставали як боги. Але, насправді, люди стали бранцями конкретного ритуалу. А це було спотворення віри в бога.
    •  Поважне ставлення до іудаїзму. Єврейський народ назавжди присвячений Богу.
    •  Розуміння Біблії. Православні ієрархи погано настроєні на такі роботи Меня. Біблія – це слово людське, звичайна літературно-історична пам’ятка. Мень велику роль у вивченні Біблії надавав філології, історії та археології. Біблійна критика – це весь комплекс наук придатний для пояснення священних текстів. Ніякої богонатхненності Біблії. Ідеї, зміст Біблії – належать Богу, але форма – людська. У Старому Заповіті оповіді історичного хар-ру переплітаються з легендами і міфами. Тому необхідно виділити істор. основу Біблії, відокремивши її від фантастичного елементу. Достовірна біблійна історія починається з Авраама.
  •  Сучасність: Іларіон (Алфенєв) «Таїнство віри», «Духовний світ Ісаака Сірина» та ін., Кураєв. Греки: І. Зізіулас «Таїнство Ц», «Буття Ц», «Особистість і буття»; Х. Яннарас – світський богослов «Особистість і ерос», «Свобода етосу».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41490. ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ПРИРОДООХРАННЫХ ЗНАНИЙ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ БОТАНИКИ 337.5 KB
  Курс ботаники располагает определенными возможностями тдля развития природоохранительных знаний на основе опорных понятии_о растительном организме особенностях его жизни о многообразии видов растений и их видовых сообществах. На уроках ботаники школьники изучают значение растений в жизни человека разнообразие влияний человеческой деятедьности на отдельные виды и целые растительные сообщества. Это способствует пониманию необходимости бережного отношения каждого человека к многообразию окружающих его растений охраны и рационального...
41491. Методика формирования природоохранных знаний в процессе изучения курса «Человек и его здоровье» 151 KB
  Трудовая деятельность человека и ее оптимизация. В курсе анатомии физиологии и гигиены человека VIII класса важно предусмотреть развитие основных понятий по охане природы закладываемых в предшествующих классах. Здесь полнее чем в других биологических предметах можно раскрыть гигиени ноский аспект взаимодействия природы и человека. Однако для понимания жизнедеятельности человека как биосоциального существа анализа только фнзикохимических условий жизни далеко не достаточно.
41492. Системы управления движением поездов 205.5 KB
  ДЦ способствует повышению безопасности движения позволяет обеспечить максимальное использование пропускной способности участков дает возможность четко организовать движение поездов по графику. Создаются системы слежения за движением поездов с контролем и отображением их номеров. При этом решаются и другие задачи: регистрация графика исполненного движения автоматическая установка поездных маршрутов оповещение пассажиров о подходе поездов контроль выполнения графика движения на более высоких уровнях управления автоматическое задание...
41493. ТЕХНОЛОГИЯ И НОРМИРОВАНИЕ МАНЕВРОВОЙ РАБОТЫ 293 KB
  Маневрами называются все передвижения подвижного состава групп или отдельных вагонов а также одиночных локомотивов по станционным путям для выполнения различных видов обработки поездов и вагонов обеспечиние погрузки выгрузки и др. Рациональная организация маневров во многом определяет успешную работу станций уровень их перерабатывающей способности и выполнение основного качественного показателя затраты времени на обработку вагонов. Маневры классифицируются по следующим признакам: 1 по характеру; 2 по назначению; 3 по способу...
41494. Технология работы промежуточных станций 180 KB
  Опорные промежуточные станции их эффективность. Для четкой организации работы на промежуточных станциях составляются технологические карты операций которые включают: нормы времени на приготовление поездных маршрутов и станционные интервалы; графики работы со сборными поездами и нормы времени на операции со сборнораздаточными вагонами; нормы времени на маневровые передвижения в пределах станции с пути на путь с разным количеством вагонов и одного локомотива; нормы простоя вагонов под грузовыми операциями и графики обработки вагонов на...
41495. ТЕХНОЛОГИЯ РАБОТЫ СОРТИРОВОЧНОЙ ГОРКИ 215.5 KB
  Перерабатывающая способность горки и пути её повышения. Технология совмещения роспуска составов и формирования поездов с горки. Сортировочная горка состоит из трех основных элементов: надвижной части вершины горки и спускной части.
41496. ТЕХНОЛОГИЯ РАБОТЫ СОРТИРОВОЧНЫХ СТАНЦИЙ. ХАРАКТЕРИСТИКА СОРТИРОВОЧНЫХ СТАНЦИЙ 123.5 KB
  Оперативное управление работой станции 1. Назначение размещение и техническая оснащенность Сортировочные станции предназначаются для массовой переработки вагонов расформирования и формирования поездов причем в первую очередь сквозных т. Кроме того сортировочные станции могут пропускать транзитные поезда с которыми выполняются следующие операции: смена локомотивных бригад; смена локомотивов; технический и коммерческий осмотр составов; ремонт и экипировка локомотивов вагонов; снабжение водой поездов с живностью экипировка...
41497. ТЕХНОЛОГИЯ РАБОТЫ УЧАСТКОВОЙ СТАНЦИИ 248.5 KB
  Основная работа участковых станций заключается в обработке транзитных поездов кроме того на этих станциях выполняются еще следующие основные операции: смена локомотивов и локомотивных бригад; расформированиеформирование составов участковых и сборных поездов иногда сквозных; маневры по отцепке и прицепке групп вагонов к транзитным поездам с частичной переработкой грузовые и пассажирские операции. Число сортировочных путей определяется числом назначений сортировки суточным количеством перерабатываемых вагонов технологическим процессом...
41498. ОПЕРАТИВНОЕ ПЛАНИРОВАНИЕ, УПРАВЛЕНИЕ И РУКОВОДСТВО РАБОТОЙ СТАНЦИИ 232 KB
  Оперативное планирование работы станции. Автоматизация текущего планирования работы станции АСТП. Оперативное руководство работой станции 1. План работы смены вступающий на дежурного во второй половине суток, оставляют с учетом итогов работы первой смены и обеспечения выполнения всего суточного плана.