2527

Расчет цепей постоянного тока

Лабораторная работа

Физика

Повторение методов расчета цепей постоянного тока, ознакомление с компенсационным методом измерения электродвижущей силы (э.д.с.), измерение э.д.с. гальванического элемента.

Русский

2013-01-06

180.38 KB

10 чел.

Дата       Фамилия       Группа

 

Лабораторная работа №23

I.Название работы:

Цель работы

Повторение методов расчета цепей постоянного тока, ознакомление с компенсационным методом измерения электродвижущей силы (э.д.с.),  измерение э.д.с. гальванического элемента.

II.Краткое теоретическое обоснование:

 

Измерение э.д.с. Вольтметром

Простейшая электрическая цепь состоит из источника энергии (с э.д.с. ε и внутренним сопротивлением r) и нагрузки сопротивлением R. Принципиальная электрическая схема этой цепи представлена на рис. 1.

Клеммы 1 и 2 служат для включения в электрическую цепь источника энергии, а клеммы 3 и 4 служат для включения в электрическую цепь нагрузки. Сопротивление соединительных проводов будем считать очень малым и учитывать не будем.

Поэтому φ1 = φ 3, φ2 = φ4

Ток I в цепи определяется следующим уравнением:

I = ε / (r + R)

Напряжение UИCT источника энергии между клеммами 1 и 2, равное напряжению UH нагрузки между клеммами 3 и 4, меньше э.д.с. ε на величину Ir падения напряжения на внутреннем сопротивлении r источника. UИCT = UH = ε Ir.

Если измерять напряжение источника энергии вольтметром с сопротивлением R, то он покажет напряжение Uвольтметра = UH < ε

Вывод: Точно измерить э.д.с. ε вольтметром с сопротивлением R невозможно.   

                                         

Компенсационный метод измерения э.д.с.

При токе через источник энергии I = 0 падение напряжения Ir на внутреннем сопротивлении источника r будет равно нулю. Поэтому, при I=0

ε = UИCT

Для решения этой задачи обеспечения равенства нулю тока I подключим к клеммам 1 и 2 источника энергии вместо сопротивления R измерительный прибор, собранный по схеме рис. 2.

На рис. 2 через Rr обозначено сопротивление гальванометра с нулевой отметкой в центре шкалы. Он предназначен для определения равенства нулю тока I. По схеме рис. 2

I = (φ1 φA) / R

При I = 0 φ1 = φ а. Из той же схемы следует, что φ2 = φв Поэтому при I = 0

φ1 − φ2 = φа − φв

Так как, φ а − φ в = I1R1, а при I = 0 φ1 − φ2 = ε, то

                                 ε = I1 R1                                                         (1)

Из (1) следует, что при I = 0 э.д.с. ε компенсируется напряжением на сопротивлении R1.                                                 

Вывод: При I= 0 (определяется по гальванометру Г) измерение э.д.с. ε можно заменить определением напряжения на сопротивлении R1.

Определение напряжения на сопротивлении R1 при I = 0

Из рис. 2 при I = 0 получим схему измерительного прибора, представленную на рис. 3                              I1 = ε / (R1 + R2  + r1)                (2)

В лабораторной работе измеряется э.д.с. в гальваническом элементе, величина которой не более 1,6 В. Поэтому в качестве источника энергии схемы рис.З. используются три полуторавольтовых батарейки, подключенных последовательно к клеммам с и d. (r1 − сумма внутренних сопротивлений этих батареек, ε1 − их суммарная э.д.с).

С учетом (1) и (2) можно записать

                ε = I1 R1 = ε • (R1 /(R1 + R2 + r1))                      (3)

                                       Так как R1 >(R1 + R2 + r1), то

                                      ε = I1 R1

При ε < ε1 всегда можно подобрать значения сопротивлений R1и R2 так, что I1 R1 = ε в соответствии с уравнением (3). При выполнении этого равенства гальванометр Г покажет отсутствие тока I. Однако, э.д.с. ε1 и внутреннее сопротивление r1 в уравнении (2) нам неизвестны.

Кроме того, они со временем изменяются. Поэтому по найденным значениям R1 и R2 нельзя найти I1 R1  = ε.

Применение нормального элемента

 

Разработаны и широко применяются электрохимические устройства, называемые нормальными элементами. Их э.д.с. εнэ не изменяется со временем и известна. В лабораторной установке используется нормальный элемент с э.д.с. εнэ= 1,012 В.

ВНИМАНИЕ! Нормальные элементы могут включаться только кратковременно, при этом ток, проходящий через них, не должен быть большим. Иначе они станут неработоспособными.

Подключим к клеммам 3 и 4 измерительного прибора схемы рис.2 нормальный элемент вместо гальванического элемента с э.д.с. ε и изменяя сопротивления R1 и R1, добьемся нулевого показания гальванометра Г. Обозначим полученные значения сопротивлений R1 и R2 через R1 НЭ и R2 HЭ. Тогда в соответствии с (3)

εНЭ = ε (R1 НЭ / (R1 НЭ + R2 НЭ + r1 ))

За время измерения ε1 и r1 не изменяются. Примем

         R1 + R2 = R1 НЭ + R2 НЭ.                                (5)

При выполнении условия (5) ток I1 (см. рис. 3) не изменяется при обоих измерениях, т.е. при I = 0.

Разделим уравнение (3) на уравнение (4)

ε / εНЭ = ε1 • (R1 / (R1 + R2 + r1)): ε1 • (R1 НЭ / (R1 НЭ + R2 НЭ + r1 ))

Тогда с учетом (5) получим расчетную формулу для определения э.д.с. ε

ε / εНЭ = R1 / R1 НЭ

ВЫВОД. Значения R1 и R1 НЭ получены экспериментально, э.д.с. εНЭ известна.

Поэтому, по уравнению (6) рассчитывается неизвестная э.д.с ε с высокой точностью.                                             

 

III.Рабочие формулы и единицы измерения.

ε / εНЭ = R1 / R1 НЭ

IV.Схема установки.

 V.Измерительные приборы и принадлежности.

Лабораторная установка содержит:

ГЭ − гальванический элемент, э.д.с. ε которого необходимо измерить.

НЭ − нормальный элемент с э.д.с. εНЭ = 1,102 В.

П − переключатель, включающий в схему гальванический элемент или нормальный элемент.

К1 − тумблер, включающий батарею Б.

К2 − кнопка, включающая измеряемый элемент.

Г − гальванометр с нулевой отметкой в центре шкалы.

М1 − магазин сопротивлений, напряжение на котором компенсирует э.д.с. ε или εНЭ

М2 − магазин сопротивлений, обеспечивающий постоянство тока через магазин М1 при обоих εНЭ

Б − батарея гальванических элементов.

VI.Результаты измерения.

R1, Ом

R2, Ом

R1 + R2 , Ом

8

1

9

R1 НЭ, Ом

R2 НЭ, Ом

R1 НЭ + R2 НЭ , Ом

8

1

9

VII. Черновые записи и вычисления.

ε = 1,102 • (1 / 1) = 1,102

8 + 1 = 8 + 1

9 = 9

VIII. Основные выводы.

Мы повторили метод расчета цепей постоянного тока, ознакомились с компенсационным методом измерения электродвижущей силы (э.д.с.),  измерили э.д.с. гальванического элемента.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22980. Клавіатура і індикація 5.36 MB
  ОЗП індикації являє собою область операційної пам’яті в якій стільки комірок скільки знаків може бути розміщено на екрані. Побудова знаків Знаки на екрані дисплею будуються за мозаїчним принципом. Знакоформувач Знакоформувач являє собою ПЗП в якому закладена інформація про структуру утворюваних ним знаків. Таким чином ці три ІМС можуть створювати 96 різних знаків символів.
22981. Робота зі співпроцесором 3.19 MB
  Обгрунтування необхідності співпроцесора Хоча мікропроцесор К1810ВМ86 оперує з 16розрядними числами відносна точність його обчислень не дуже висока. Такий допоміжний процесор має назву співпроцесора. Включення співпроцесора Для спільної роботи зі співпроцесором мікропроцесор МП86 слід включити у максимальний режим = 0.
22982. Тенденції у розвитку мікропроцесорної техніки 1011.5 KB
  Другий шлях полягає навпаки у роздрібненні секціонуванні мікропроцесора на окремі функціональні блоки і модулі кожний з яких виконує свої операції: операційний блок блок мікрокомандного керування блок пам’яті мікрокоманд та інше. Його система команд майже цілком співпадає з системою команд МП80 і відрізняється від неї лише декількома додатковими командами про які мова йтиме далі. У апаратному відношенні МП85 містить всі ті ж блоки що і МП80 але має крім того: блок керування перериваннями котрий розширює можливість звернення до...
22983. Система команд та методи адресації в мікропроцесорі КР1810ВМ86 1.05 MB
  Серед цього списку можна виявити що деякі команди не змінили ані форми ані змісту наприклад HLT NOP STC IN OUT JMPCALL тощо. Деякі команди зберегли свій зміст але мають дещо іншу мнемоніку: для МП80 INR DCR ANA ORA XRA JZ JNZ JC JNC для МП86 INC DEC AND OR XOR JE JNE JB JNB З’явилися принципово нові команди пoв’язані з новими можливостями МП86: MUL множення; DIV ділення; NEG утворення доповняльного коду; NOTінверсія; TEST операція І без фіксації результату тільки заради...
22984. Мультипроцесорні системи 4.79 MB
  Дійсно звернення до пам’яті або до зовнішніх пристроїв та захоплення системної шини дозволяється одночасно лише одному з процесорів тоді як останні повинні в цей час переробляти раніш одержані дані або знаходитись в режимі очікування. Такий часовий розподіл загальних ресурсів системи має назву арбітражу системної шини і виконується групою пристроїв спеціальних ІМС так званих арбітрів шини. Арбітр шини дозволяє захоплення системної шини лише одному з процесорів що виставили запит тому котрий посідає найвищого пріоритету і...
22985. Мікропроцесори 80386 і 80486 4.79 MB
  Це дозволяє йому здійснювати обмін з пам’яттю зі швидкістю до 32 Мбайт сек і виконувати до 5 мільйонів операцій у секунду MIPS. Отже під час виконання одної команди відбувається декодування другої а третя видобувається з пам’яті. Усі можливості МП386 мультипрограмність віртуальна пам’ять захист пріоритети зповна відкриваються лише в захищеному режимі. У порівнянні з МП286 у МП386 існують істотні відміни в організації віртуальної пам’яті.
22986. Поняття про RISC-процесори. Процесори п’ятого та шостого поколінь 6.22 MB
  Процесори п’ятого та шостого поколінь Поняття про RISCпроцесори Якісний стрибок у розвитку мікропроцесорних систем відбувся з появою мікропроцесора 8086. Такі процесори і комп’ютери дістали назву RISC процесорів та RISC комп’ютерів на відміну від процесорів та комп’ютерів зі складною системою команд Complex Instruction Set Computer CISC комп’ютер. Перший €œсправжній€ RISC комп’ютер було створено наприкінці 70х років в університеті Берклі.
22987. Діагностика несправностей у мікропроцесорних системах 739 KB
  Тут можна навести таку наочну аналогію: візьміть на сторінці друкованого тексту вертикальний рядок літер що розташовані одна над одною і спробуйте встановити зміст тексту. Тому третя трудність полягає у тому щоб будьякимсь чином представити інформацію що міститься у вихідному тестсигналі у компактній та зрозумілій формі по якій можна було б судити про справність або несправність пристрою що перевіряється. Тестпрограма повинна бути періодичною щоб можна було проконтролювати відтворюваність її результатів від кількох актів тестування....
22988. Декотріі принципи роботи сучасних мікропроцесорів та ЕОМ 1.54 MB
  Вони показують яка команда виконується до якої комірки пам’яті або зовнішнього пристрою звертається процесор і містять іншу важливу і вичерпну інформацію. Після того як у програмі дається сигнал €œвивільнити мікросхему€ вміст усіх регістрів переписується в область пам’яті що має назву сегмента стану задачі TSS Taske State Segment. При роботі у мультипрограмному режимі можуть виникати певні труднощі з використанням оперативної пам’яті котра стає тепер вже загальною для кількох задач. Можливі непередбачені ситуації коли одна програма...