25273

Західноєвропейський „кордоцентризм” (Б.Паскаль, німецькі романтики)

Доклад

Логика и философия

Певна достовірність властива усім гносеологічним властивостям людини: відчуттям розуму серцю органу внутрішнього відчуття або чуттєвій інтуїції на відміну від інтелектуальної інтуїції Декарта. Особлива тема в його гносеології критика розуму позбавлення його абсолютної величі і визнання його відносної мізерності тобто по суті визначення сфери і меж його достовірного використання. Паскаль прихильник просвітленого абсолютизму він протиставляє імперії влади імперію розуму. Друга магістральні ідея антропології Паска...

Украинкский

2013-08-13

34.5 KB

10 чел.

117. Західноєвропейський „кордоцентризм” (Б.Паскаль, німецькі романтики)

Основні праці Б.Паскаля: „Листи до провінціалу”, „Думки” (видано після смерті), „Твори про благодать”, „Коротка історія життя Ісуса Христа” – тут він викладає свої релігійні погляди.

Б.Паскаль в гносеології виходить з античного ідеалу абсолютної істини, вічної, позачасової і нерушимої, яка в повному обсязі недосяжна людині, але якщо ми не можемо пізнати усе, це зовсім не означає, що ми не можемо пізнати нічого. Певна достовірність властива усім гносеологічним властивостям людини: відчуттям, розуму, серцю (органу „внутрішнього відчуття” або „чуттєвій інтуїції” на відміну від інтелектуальної інтуїції Декарта). Відчуття ніколи не обдурюють, розум сильний у визначеннях і доведеннях, а серце „відчуває перші принципи буття” (простір, час, рух, число і т.д.). Принципи відчуваються, теореми доводяться, те і інше з достовірністю, але різними шляхами.

Б.Паскаль: „Ми осягаємо істину не лише розумом, але і серцем”. Особлива тема в його гносеології – критика розуму, позбавлення його „абсолютної величі” і визнання його „відносної мізерності”, тобто по суті визначення сфери і меж його достовірного використання.

Паскаль створює унікальну філософську антропологію, в якій людина розглядається як „безодня протиріч”, що витікають із парадоксальної єдності в ній величі і мізерності як в плані буття, так і в плані пізнання.

Паскаль прихильник „просвітленого абсолютизму”, він протиставляє „імперії влади” – „імперію розуму”.

Друга магістральні ідея антропології Паска ля – антиномія розуму і серця, бо „у серця свої закони, яких розум не знає”. Хоча велич людини полягає в її думці, але не розумом одним вона живе. Є „мудрість розуму”, але вище за неї – „мудрість серця”, яка полягає в любові і милосерді і кінці-кінців піднімається до Бога. У вченні про Бога Паскаль сповідує не „релігію розуму”, але „релігію серця”. Серце відчуває Бога, а не розум.

Німецькі романтики: Шлегель, Гердер, Шеллінг, Якобі, Новаліс, Шлейєрмахер.

Шеллінг під суб’єктом розуміє не свідомість окремої людини, а безпосереднє споглядання розумом самого предмету, або „інтелектуальну інтуїцію”. Шеллінг розповсюдив „інтелектуальну інтуїцію” на всі ступені розмислення („рефлексії”). Він приєднався до романтичної школи, для якої інтуїція – досяжна для небагатьох обраних. Досягнувши розуміння власної спонтанності, свідомість осягає себе одночасно і як підпорядковану необхідності, і як вільну. Через вільні дії окремих людей необхідно діє і виявляється закономірний процес, в якому сполучаються в єдності дух і природа, суб’єкт і об’єкт, свобода і необхідність. Однак відкривається цей процес, за Шеллінгом, не пізнанню, а лише вірі, і гарантії історичного і моральнісного прогресу в Бозі. Шеллінг критикує будь-яку філософію, яка засновується на розумі, їй він протиставляє „філософію одкровення”, яка шукає істину за межами розуму – в релігійному досвіді.

Діяльність „Я” розпадається на теоретичну і практичну сфери. Перша починається з відчуттів, потім переходить до споглядання, уявлення, судження і на вищому рівні – розуму – досягає пункту, де теоретичне „Я” усвідомлює себе самодіяльним, тобто стає практичним „Я”, волею. Інтелектуальна інтуїція – самоспоглядання „Я”.

Шлейєрмахер. Основні праці: „Розмови про релігію”, „Монологи”. Інтуїція нескінченності – точка опори для будь-якої діяльності свідомості, з неї народжуються і живуть наука і практична діяльність людини. Відчуття протилежне пізнанню і діяльності, оскільки ні знання, ні дії самі по собі не складають цільного життя, але лише взаємодоповнюють один одного. Вони укорінені у внутрішньому житті, яке дане людині у відчутті. Відчуття є процесом розкриття душі, виявлення її внутрішнього зв’язку із всесвітом, і в якості такого – „высшее ведение”.

Якобі виступив з критикою раціоналізму і обґрунтуванням „філософії відчуття і віри”. Його філософія уявляє собою спробу метафізично розмежувати і протиставити безпосереднє знання, яке він ототожнює з вірою, і опосередковане знання. Для Якобі єдиним істинним пізнанням є чуттєвий досвід. Діяльність розсудку не виходить за межі чуттєвого досвіду. Россудок, що має справу з суб’єктивними поняттями, не здатен довести буття речей. Реальність оточуючого світу може бути гарантована лише вірою, яка лежить в основі чуттєвого досвіду. Релігійне відчуття складає підґрунтя філософії, його неможливо зрозуміти з позицій раціоналізму.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14226. Старинная сонатная форма 14.23 KB
  Лекция десятая девятой не было. Тема: старинная сонатная форма. Определение. Классификация. Старинной сонатной называется форма с установившимся сонатным тональным планом по принципу: тоника не тоника в экспозиционной части не тоника тоника в развивающезаверш...
14227. Концертная форма эпохи барокко 28.5 KB
  Лекция одиннадцатая. Тема: концертная форма эпохи барокко. Занимает центральное место в эпохе. Концертная форма встречается в крайних частях. Барокко эпоха концертирующего стиля т.е. идея чередования тутти и соло. Эта идея встречается и в других формах. Статья: Х
14228. Бах. Бранденбургский концерт №4 24 KB
  Лекция двенадцатая. Тема: Бах. Бранденбургский концерт №4. Первая часть. Скрипка и две флейты оркестр традиционный струнный с чембало. Ядро 6 тактов. Первый каденционный участок в начале 23 такта. 57 такт проведение в Соль мажоре. 83 такт завершение темы соло ...
14229. Бах. Бранденбургский концерт № 3 23 KB
  Лекция пятнадцатая. Тема: Бах. Бранденбургский концерт № 3. Третья часть Двухчастная форма TD первая часть DT вторая часть Ядро двутактовое и развертывание Ядро в G 17 такт ядро в e 20 такт ядро в h 37 такт ядро в С потом в G As и h II ХТ...
14230. Александр Сергеевич Даргомыжский (1813-1869) 15.1 KB
  Александр Сергеевич Даргомыжский 1813-1869 Его творчество новый этап в развитии музыки. Продолжатель дела Глинки; новатор; открыватель новых путей неохваченных Глинкой. Был критическим реалистом и главной темой были представители низших сословий и их жизнь. В 1835 год...
14231. Музыкальная ритмика 21.05 KB
  Музыкальная ритмика представлена в качестве приема работы по формированию и коррекции произносительной стороны речи слабослышащих детей. Цели которые определяют основные направления в занятиях по музыкальной ритмике заключаются в том чтобы: соединить работу
14232. Музыкальное искусство средневековья 23.73 KB
  Музыкальное искусство средневековья. Урсу Полина ДВЭ2 Средневековье большая эпоха человеческой истории время господства феодального строя. Периодизация культуры: Раннее Средневековье V X вв. Зрелое Средневековье XI XIV вв. В 395 г. Римская империя расп
14233. Музыкальный и литературный ряд на уроках изобразительного искусства 17.87 KB
  Конспект занятия по Методике преподавания изобразительного искусства в школе. Тема: Музыкальный и литературный ряд на уроках изобразительного искусства. Задачи: Знакомство с основными целями и задачами использования музыкального и литературного ряда на уроках ...
14234. Музыкальный импрессионизм и творчество Дебюсси 15.43 KB
  Музыкальный импрессионизм и творчество Дебюсси 1 Дебюсси вывел франц. музыку в лидеры Париж музыкальный центр. 2 Дебюсси основоположник антиромантизма отсутствие тем исповедальности борьбы одинокого героя отсутствие автобиографичности 3 Дебюсси первы...