25273

Західноєвропейський „кордоцентризм” (Б.Паскаль, німецькі романтики)

Доклад

Логика и философия

Певна достовірність властива усім гносеологічним властивостям людини: відчуттям розуму серцю органу внутрішнього відчуття€ або чуттєвій інтуїції€ на відміну від інтелектуальної інтуїції Декарта. Особлива тема в його гносеології – критика розуму позбавлення його абсолютної величі€ і визнання його відносної мізерності€ тобто по суті визначення сфери і меж його достовірного використання. Паскаль прихильник просвітленого абсолютизму€ він протиставляє імперії влади€ – імперію розуму€. Друга магістральні ідея антропології Паска...

Украинкский

2013-08-13

34.5 KB

10 чел.

117. Західноєвропейський „кордоцентризм” (Б.Паскаль, німецькі романтики)

Основні праці Б.Паскаля: „Листи до провінціалу”, „Думки” (видано після смерті), „Твори про благодать”, „Коротка історія життя Ісуса Христа” – тут він викладає свої релігійні погляди.

Б.Паскаль в гносеології виходить з античного ідеалу абсолютної істини, вічної, позачасової і нерушимої, яка в повному обсязі недосяжна людині, але якщо ми не можемо пізнати усе, це зовсім не означає, що ми не можемо пізнати нічого. Певна достовірність властива усім гносеологічним властивостям людини: відчуттям, розуму, серцю (органу „внутрішнього відчуття” або „чуттєвій інтуїції” на відміну від інтелектуальної інтуїції Декарта). Відчуття ніколи не обдурюють, розум сильний у визначеннях і доведеннях, а серце „відчуває перші принципи буття” (простір, час, рух, число і т.д.). Принципи відчуваються, теореми доводяться, те і інше з достовірністю, але різними шляхами.

Б.Паскаль: „Ми осягаємо істину не лише розумом, але і серцем”. Особлива тема в його гносеології – критика розуму, позбавлення його „абсолютної величі” і визнання його „відносної мізерності”, тобто по суті визначення сфери і меж його достовірного використання.

Паскаль створює унікальну філософську антропологію, в якій людина розглядається як „безодня протиріч”, що витікають із парадоксальної єдності в ній величі і мізерності як в плані буття, так і в плані пізнання.

Паскаль прихильник „просвітленого абсолютизму”, він протиставляє „імперії влади” – „імперію розуму”.

Друга магістральні ідея антропології Паска ля – антиномія розуму і серця, бо „у серця свої закони, яких розум не знає”. Хоча велич людини полягає в її думці, але не розумом одним вона живе. Є „мудрість розуму”, але вище за неї – „мудрість серця”, яка полягає в любові і милосерді і кінці-кінців піднімається до Бога. У вченні про Бога Паскаль сповідує не „релігію розуму”, але „релігію серця”. Серце відчуває Бога, а не розум.

Німецькі романтики: Шлегель, Гердер, Шеллінг, Якобі, Новаліс, Шлейєрмахер.

Шеллінг під суб’єктом розуміє не свідомість окремої людини, а безпосереднє споглядання розумом самого предмету, або „інтелектуальну інтуїцію”. Шеллінг розповсюдив „інтелектуальну інтуїцію” на всі ступені розмислення („рефлексії”). Він приєднався до романтичної школи, для якої інтуїція – досяжна для небагатьох обраних. Досягнувши розуміння власної спонтанності, свідомість осягає себе одночасно і як підпорядковану необхідності, і як вільну. Через вільні дії окремих людей необхідно діє і виявляється закономірний процес, в якому сполучаються в єдності дух і природа, суб’єкт і об’єкт, свобода і необхідність. Однак відкривається цей процес, за Шеллінгом, не пізнанню, а лише вірі, і гарантії історичного і моральнісного прогресу в Бозі. Шеллінг критикує будь-яку філософію, яка засновується на розумі, їй він протиставляє „філософію одкровення”, яка шукає істину за межами розуму – в релігійному досвіді.

Діяльність „Я” розпадається на теоретичну і практичну сфери. Перша починається з відчуттів, потім переходить до споглядання, уявлення, судження і на вищому рівні – розуму – досягає пункту, де теоретичне „Я” усвідомлює себе самодіяльним, тобто стає практичним „Я”, волею. Інтелектуальна інтуїція – самоспоглядання „Я”.

Шлейєрмахер. Основні праці: „Розмови про релігію”, „Монологи”. Інтуїція нескінченності – точка опори для будь-якої діяльності свідомості, з неї народжуються і живуть наука і практична діяльність людини. Відчуття протилежне пізнанню і діяльності, оскільки ні знання, ні дії самі по собі не складають цільного життя, але лише взаємодоповнюють один одного. Вони укорінені у внутрішньому житті, яке дане людині у відчутті. Відчуття є процесом розкриття душі, виявлення її внутрішнього зв’язку із всесвітом, і в якості такого – „высшее ведение”.

Якобі виступив з критикою раціоналізму і обґрунтуванням „філософії відчуття і віри”. Його філософія уявляє собою спробу метафізично розмежувати і протиставити безпосереднє знання, яке він ототожнює з вірою, і опосередковане знання. Для Якобі єдиним істинним пізнанням є чуттєвий досвід. Діяльність розсудку не виходить за межі чуттєвого досвіду. Россудок, що має справу з суб’єктивними поняттями, не здатен довести буття речей. Реальність оточуючого світу може бути гарантована лише вірою, яка лежить в основі чуттєвого досвіду. Релігійне відчуття складає підґрунтя філософії, його неможливо зрозуміти з позицій раціоналізму.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34872. Поняття і види безробіття 23 KB
  Безробіття - це відсутність можливості для працівників, здатних і бажаючих трудитися, мати робоче місце, що дає право на одержання прибутку.
34873. Класифікація населення україни.Рівень безробіття 24.5 KB
  Рівень безробіття 1. Рівень безробіття безробіття робоча сила. У звязку з тим що добровільне безробіття є і Д нормальним явищем то повна зайнятість припускає що економіка ніколи не V функціонує при 100 зайнятості робочої сили. Повна зайнятість це зайнятість яка складає менше 100 наявної робочої сили що припускає фрикційну та структурну форми безробіття.
34874. Сутність і показники інфляції 23 KB
  сутність і показники інфляції Інфляція це підвищення загального рівня цін. Дефляція зворотне явище тобто зниження загального рівня цін. В економічній літературі дискусійним є питання про те чи всяке підвищення цін є інфляційним. Більшість економістів вважають що будьяке підвищення цін означає інфляцію.
34875. Види інфляції 23.5 KB
  По причині виникнення :1) Інфляція попиту –виникає в результаті перевищення спроса попиту над пропозицією 2)Інфляція іздержок -виникає в результаті збільшення іздержок виробництва і зменшення пропозиції в результаті збільшення заробітної плати і збільшенням уін на ресурси (крива пропозиції буде відхилятися вліво).
34876. Сутність і функції грошей 24.5 KB
  Сутність і функції грошей Гроші це загальний еквівалент що виконує основні функції: міра ітості засіб обігу і засіб заощадження. Гроші як загальний еквівалент виникли ще в VII 111 і до нашої ери і виступали у вигляді товару що виражає вартість всіх і ч товарів що дозволяло легко порівнювати товари між собою. Цю функцію гроші виконують безпосередньо і виступають у якості посередника в товарному обігу. У 1690 року в Північній Америці з'явилися замінники золота у вигляді паперових грошей коли гроші вільно...
34877. Види і засоби, що замінюють гроші 23.5 KB
  Вексель – письмове зобов’язання боржника сплатити визначену суму грошей у визначений термін. Звичайний вексель має такі реквізити: 1 найменування; 2 визначену суму платежів; 3 зазначення терміну платежу; 4 найменування того кому має бути здійснено платіж; 5 місце дату складання векселю і підпис того хто його видав. Вексель може розпочати самостійний рух якщо він передається від одного власника держателя до іншого шляхом особливого передатного напису – індосаменту. Вексель можна передати банку отримавши із певною знижкою борг...
34878. Поняття кредит . Види кредиту 20.5 KB
  Позички торговим і промисловим підприємствам. Позички під застану нерухомості. Споживчі позички приватним особам що повертаються вроздріб. Позички під цінні папери даються для придбання акцій та інших цінних паперів.
34879. Функції центрального банку 21 KB
  функції центрального банку Центральний банк головний банк що регулює грошовий обії країни і визначає основи кредитної політики держави. Особливість функціонування центрального банку Сучасні центральні банки характеризуються двоїстістю положення: з однієї сторони їхня діяльність повинна бути погоджена з економічною політикою держави з іншого боку вони повинні мати самостійність у проведенні фінансовокредитної політики держави.