25274

Моністична філософська парадигма Нового часу (матеріалізм-ідеалізм)

Доклад

Логика и философия

Ідеалізм Нового часу Лейбніц Берклі. Берклі визнає існування якісно різнорідних сфер буття: абсолютного духу або творця природи кінцевих духів що створені абсолютним духом і чуттєвих даних ідей що вкладені абсолютним духом в кінцеві духи або души і комбінації яких складають фізичні обєкти зовнішнього світу. Берклі дотримується позицій субєктивного ідеалізму. Ідеї за Берклі пасивні вони засвоюються душею яка активна і володіє здатностями сприймати ідеї розум і викликати їх до впливу на них воля.

Украинкский

2013-08-13

33.5 KB

0 чел.

. Моністична філософська парадигма Нового часу (матеріалізм-ідеалізм)

Монізм – визнання єдності світу, схожість усіх об’єктів, які в нього входять, їх взаємозв’язок, саморозвиток цілого, яке вони утворюють.

Матеріалізм Нового часу – Ф.Бекон, Гоббс.

Термін „матеріалісти” ввів Лейбніц для позначення своїх супротивників. Матеріалістична традиція бере свій початок від Ф.Бекона („філософія науки”). Його основні роботи: „Опыты”, „Новий Органон”. Майбутнє людства Бекон пов’язував з успіхами наук в пізнанні природи і її законів. Все знання Бекон ділить на три області, які відповідають трьом духовним здатностям людини: пам’яті, фантазії і розсудку. Пам’яті відповідає історія, фантазії – поезія, розсудку – філософія, яка ототожнюється з наукою взагалі. Філософія спирається тільки на розум і зрештою, є чисто практичною – він вірив, що можливо засобами наукових винаходів та відкриттів оволодіти силами природи. Наука має бути раціональною переробкою фактів досвіду. Бекон виробив власне матеріалістичне розуміння природи, поклавши в основу погляд на матерію як на сукупність частин, а на природу – як на сукупність тіл, що наділені багатоманітними якостями. Невіддільною властивістю матерії є рух, який у Бекона не обмежується механічним переміщенням.

Т.Гоббс систематизував матеріалізм Ф.Бекона. Основні праці: „Основи філософії” – „Про тіло”, „Про людину; „Левіафан”. Світ, за Гоббсом, - сукупність тіл, які підкоряються законам механічного руху. До рухів і зусиль Гоббс зводить також духовне життя людини. Тварини і людина – складні механізми, які цілком визначаються впливами ззовні. Звідси Гоббс виводить: 1)заперечення існування душ як особливих субстанцій, 2) визнання матеріальних тіл в якості єдиної субстанції, 3) твердження, що віра в Бога – лише плід уяви. Гоббс заперечував об’єктивний характер багатоманіття природи, вважаючи його властивістю людських сприйняттів, в основу яких покладено механічне розрізнення речей. Буття складають перш за все одиничні, конкретні тіла, що осягаються відчуттями в повсякденному досвіді. Мислення, за Гоббсом, - мовленнєва діяльність людини. Якщо чуттєві сприйняття, що утворюють перший щабель досвіду – найпростіше знання, то мовленнєве спілкування – другий щабель, який філософ називає наукою.

Ідеалізм Нового часу – Лейбніц, Берклі.

Лейбніц. Основні його роботи: „Нові опити про людське розуміння”, „Монадологія”, „Теодіцея”. Лейбніц дотримувався позицій об’єктивного ідеалізму, він розумів світ як продукт випромінювання Божества, яке розуміється як первинна єдність. Згідно з Лейбніцем, матерія не може бути субстанцією, оскільки вона протяжна, а отже подільна, субстанція ж не може бути абсолютно простою. Монади уявляють собою неподільні, духовні субстанції, з яких складається весь всесвіт. Число монад нескінченне, кожна з них наділена сприйняттям і прагненням, що забезпечує рухомість, активність і діяльний характер субстанції. Монади, на думку Лейбніца, фізично не взаємодіють одна з одною, але разом з тим утворюють єдиний світ, що розвивається і рухається, і який регулюється передвстановленою гармонією, що залежить від вищої монади – Бога, абсолюта.

Дж. Берклі визнає існування якісно різнорідних сфер буття: абсолютного духу, або творця природи, кінцевих „духів”, що створені абсолютним духом і чуттєвих даних („ідей”), що вкладені абсолютним духом в кінцеві духи, або души, і комбінації яких складають фізичні об’єкти зовнішнього світу. Берклі дотримується позицій суб’єктивного ідеалізму. Він прийшов до висновку, що існування речей полягає у їх сприймає мості. Ідеї, за Берклі, пасивні, вони засвоюються душею, яка активна і володіє здатностями сприймати ідеї (розум) і викликати їх до впливу на них (воля). Берклі визнає множинність духовних субстанцій, а також існування „нескінченного духу”, Бога. Ідеї потенційно існують в божественному розумі, але актуальне існування вони отримують в людському розумі.

Основні роботи Берклі: „Досвід нової теорії зору”, „Трактат про початки людського знання”, „Три розмови між Гіласом і Філонусом”.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83540. Внутрішні морські води та їх правовий режим 36.63 KB
  Внутрішні морські води це води розташовані в сторону берега від вихідної базисної лінії територіального моря. До складу внутрішніх морських вод входять: води заток бухт лиманів історичні затоки води морських портів а також води розташовані в сторону берега від вихідних ліній прийнятих для обчисленні ширини територіального моря. Води затоки відносяться до внутрішніх морських вод якщо її берега належать одній державі ширина природного входу до затоки не перевищує 24 морських миль Якщо відстань між пунктами природного входу до...
83541. Режим морських портів 36.21 KB
  Прибережна держава самостійно вирішує питання про характер порту зокрема його закритість або відкритість для міжнародного судноплавства. Прибережна держава не повинна проте відмовляти у дозволі на вхід до закритого порту судну яке знаходиться в небезпеці у випадку аварії або штормової погоди судну що зазнає лихо. З метою забезпечення власної безпеки прибережна держава може. Прибережна держава зазвичай не втручається у відносини між капітаном екіпажем та пасажирами.
83542. Правовий режим архіпелажних вод 38.18 KB
  Суверенна влада прибережної держави обмежена правом безперешкодного проходу та правом архіпелажного проходу морськими коридорами що надається іноземним морським та повітряним суднам в архіпелажних водах ст. Архіпелажний прохід морськими коридорами означає що усі судна і літальні апарати користуються правом архіпелажного проходу такими морськими коридорами і прольоту по таким повітряним коридорам з ціллю безперервного і швидкого транзиту через архіпелажні води з однієї частини відкритого моря або виключної економічної зони до іншої частини...
83543. Поняття і межі територіального моря. Право мирного проходу. Правовий режим територіальних вод 37.22 KB
  Правовий режим територіальних вод Територіальне море це пояс морських вод шириною до 12 морських миль що розташований між берегом чи безпосередньо за внутрішніми морськими водами або архіпелажними водами держави та відкритим морем або водами спеціальних зон. Територіальне море як й внутрішні морські води є частиною території прибережної держави. На підставі цього права торгівельні судна можуть проходити через територіальне море іноземної держави без спеціального дозволу лише за умови дотримання права прибережної держави. Прохід...
83544. Поняття та правовий режим прилеглої зони 36.05 KB
  Сстановлює що прилегла зона не може пролягати далі ніж на 12 морських миль від вихідної лінії від якої відміряється ширина територіального моря проте Конвенція з морського права 1982 р. містить положення що прилегла зона не може пролягати за межі 24 морських миль від цієї лінії Розвитком інституту прилеглої зони стала практика встановлення прибережними державами за межами свого територіального морязон виключного рибальства. Ширина морських зон виключного рибальства в практиці держав різниться.
83545. Виключна економічна зона та її правовий режим 33.18 KB
  Ширина виключної економічної зони не повинна перевищувати 200 морських миль що відраховуються від вихідних ліній від яких відмірюється ширина територіального моря. Прибережна держава в межах виключної економічної зони має суверенні права на розвідку розробку і збереження природних ресурсів як живих так і неживих що знаходяться у її водах на морському дні або його надрах. Прибережна держава в межах своєї виключної економічної зони користується не тільки економічними повноваженнями але й юрисдикцією щодо створення і використання штучних...
83546. Континентальний шельф і його правовий режим. Межі континентального шельфу. Делімітація континентального шельфу 36.65 KB
  Межі континентального шельфу. Делімітація континентального шельфу Відповідно до Конвенції ООН з морського права 1982 р. Підводна околиця материка включає продовження континентального масиву прибережної держави що знаходиться під водоюі складається з поверхні і надр шельфу схилу і підйому. внутрішнім кордоном континентального шельфу є зовнішня межа територіального моря лінії на відстані 12 морських миль від вихідної лінії.
83547. Відкрите море І його правовий режим. Свободи відкритого моря 37.48 KB
  Свободи відкритого моря За зовнішньою межею територіального моря знаходяться простори морів і океанів які не входять до складу територіальних вод будьякої держави і утворюють відкрите море. відкрите море визначено як усі частини моря які не входять ані до територіального моря ані до внутрішніх вод будьякої держави. встановила що положення Частини VII Відкрите море застосовуються до всіх частин моряякі не входять ані до виключної економічної зони ані до територіальною моря або внутрішніх вод будьякої держави ані до архіпелажних...
83548. Правовий статус Міжнародного району морського дна. Використання ресурсів Міжнародного району морського дна. Міжнародний орган з морського дна 35.92 KB
  Використання ресурсів Міжнародного району морського дна. Міжнародний орган з морського дна Морське дно за межами континентального шельфу і економічної зони є територією з міжнародним режимом і утворює міжнародний район морського дна далі Район. 1 Конвенції ООН з морського права 1982 р.