25276

Піднесення і падіння ідеалістичної філософії (XVIII-XIX ст.)

Доклад

Логика и философия

Речі вважає він лише здаються нам незалежними від нас доки ми не усвідомили що вони є продуктами свідомої діяльності субєкту. Це відбувається за рахунок субєктивації природного світу здійснюваної за рахунок свободи як принципу активної діяльності субєкта. Вже в Канта поняття трансцендендентального субєкту не співпадає ні з індивідуальним людським субєктом ні з божественним розумом традиційного раціоналізму.Шеллінг 17551854 тотожність протилежностей субєкта і обєкта робить вихідним пунктом свого вчення.

Украинкский

2013-08-13

35.5 KB

0 чел.

120. Піднесення і падіння ідеалістичної філософії (XVIII-XIX ст.)

Іммануїл Кант (1724-1804) – засновник німецької класичної філософії (німецький ідеалізм). На відміну від філософії XVI-XVIII ст. Кант вважає, що відчуття і розсудок мають між собою принципове розрізнення; вони уявляють собою два різних стовбури в людському пізнанні. А звідси, наукове знання можна мислити лише як синтез цих різнорідних елементів – чуттєвості і розсудку. Наша чуттєвість має свої додосвідні, апріорні форми. Простір – апріорна форма зовнішнього відчуття (зовнішнє споглядання), а час – апріорна форма відчуття внутрішнього (внутрішнє споглядання). Людина, за Кантом, живе у двох світах: у чуттєво сприймаємому, в якому вона як чуттєва істота підкоряється законам природи, і світі, що осягається розумом, де людина підкоряє себе закону розуму, тобто моральному закону. Відкинувши прагнення науки на пізнання речей самих по собі, вказавши людському розсудку його межі, Кант, за його словами, обмежує знання, щоб дати місце вірі. Саме віра в безсмертя душі, свободу і Бога, раціональне доведення існування яких Кант заперечував, складає підґрунтя, яке має освітити звернену до людини вимогу бути моральною істотою. Сфера моральної дії опинилась, таким чином, відокремленою від наукового пізнання і поставлена вище за нього.

Й.Г.Фіхте (1762-1814) критикував філософський матеріалізм за „догматизм”. Речі, вважає він, лише здаються нам незалежними від нас, доки ми не усвідомили, що вони є продуктами свідомої діяльності суб’єкту. Філософія Канта і Фіхте – це ідеалізм свободи, етично орієнтований ідеалізм. Сфера людського буття у Фіхте поширюється по суті на все природне оточення людини. Фіхте „знімає” протиріччя між кантівським „світом ноуменів” та „світом феноменів”. Це відбувається за рахунок суб’єктивації природного світу, здійснюваної за рахунок свободи як принципу активної діяльності суб’єкта. Вже в Канта поняття трансцендендентального суб’єкту не співпадає ні з індивідуальним людським суб’єктом, ні з божественним розумом традиційного раціоналізму. Не менш складним виявляється вихідне поняття вчення Фіхте – поняття „Я”. З одного боку Фіхте має на увазі „Я”, яке кожна людина відкриває в акті само рефлексії, а отже, „індивідуальне, або емпіричне, Я”. З іншого боку – це деяка абсолютна реальність, яка ніколи повністю недосяжна нашій свідомості, з якої шляхом саморозвитку-саморозкриття породжується весь універсум і яка тому є божественне, „абсолютне Я”.

В.Й.Шеллінг (1755-1854) тотожність протилежностей суб’єкта і об’єкта робить вихідним пунктом свого вчення. При цьому він застосовує принцип розвитку, який був розроблений Фіхте по відношенню до суб’єкта і його діяльності, також і до аналізу природи. Філософія природи і філософія тотожності Шеллінга – це об’єктивний ідеалізм, головне завдання якого полягало в тому, щоб показати, як єдина першооснова, яка є ні суб’єкт, ні об’єкт, породжує все багатоманіття універсуму. У Шеллінга інтелектуальна інтуїція уявляє собою єдність свідомої і несвідомої діяльності.

Г.В.Ф.Гегель (1770-1831) не приймає шеллінгове вчення про інтелектуальну інтуїцію як вищу форму філософського осягнення. В основі діалектики Гегеля лежить ідеалістичне уявлення про те, що джерело будь-якого розвитку – як природи, так і суспільства, і людського мислення – полягає в саморозвитку поняття, а отже, має логічну, духовну природу. Згідно з Гегелем, „лише в понятті істина володіє стихією свого існування”, і тому діалектика понять визначає собою діалектику речей – процесів в природі і суспільстві. Діалектика речей є, за Гегелем, лише відображена, „відчужена” форма справжньої діалектики, що властива „життю понять”, або життю Логосу, як він існує сам по собі, як би в мисленні Бога. Але самого Бога Гегель бачить як безособовий процес саморуху поняття, що з необхідністю розвиває свої визначення в діалектичному процесі – через розгортання вихідного протиріччя і його подолання.

Л.Фейєрбах (1804-1872) вважає ідеалізм раціоналізованою релігією, а філософія і релігія, на його думку, по самій своїй суті протилежні одна одній. Релігія і близька до неї ідеалістична філософія виникають, на думку Фейєрбаха, з відчуження людської сутності, приписуванням Богу тих атрибутів, які в дійсності належать самій людині. Для подолання релігійних заблуджень необхідно зрозуміти, що людина – не творіння Бога, а частина – і більш досконала – вічної природи. Матеріалізм Фейєрбаха характеризується як антропологічний. В центрі уваги Фейєрбаха – людина як психофізична єдність, єдність душі і тіла. Згідно з Фейєрбахом, тіло в його цілісності і складає сутність людського „Я”; духовний початок в людині не може бути відділеним від тілесного, дух і тіло – два боки тієї реальності, яку називають організмом. Людська природа, таким чином, трактується переважно біологічно, а окремий індивід – не історично-духовне утворення, як у Гегеля, а ланка в розвитку людського роду. Вчення Фейєрбаха відіграло важливу роль у формуванні філософських поглядів К.Маркса і Ф.Енгельса.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83968. БАСНЯ КАК ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЖАНР 30.8 KB
  Цели урока: обобщить и закрепить знания учащихся о басне как о литературном жанре, учить выразительному чтению и исполнению басни, развивать и обогащать словарный запас учащихся, обучать элементам анализа текста художественного произведения.
83969. Площадь. Формула площади прямоугольника 27.72 KB
  Планируемые результаты: учащиеся научатся находить площадь прямоугольника и квадрата по формулам: S = b S = 2; рассуждать и делать выводы; слушать собеседника и вести диалог; работать в паре и группе; излагать и аргументировать свою точку зрения; оценивать себя и товарищей.
83970. Ты и твои друзья 47 KB
  Цели урока: Деятельностная цель: формирование способности учащихся к новому способу действия а именно: умение принимать гостей правильно вести себя в гостях за столом. Планируемые результаты урока: 1 предметные: выявить представления детей о том что такое дружба друг...
83971. Animals. Животные 51 KB
  My Dog Come to me, my dear Tom. Would you like to have a bone? It is tasty, it is sweet. Will you come to me and eat? It is tasty, it is fine. Will you come to me and try? My dear pussy cat My dear, dear pussy cat Doesn’t like to catch a rat. He likes to catch a little bird.
83972. Правила переноса слов 34.21 KB
  Планируемые результаты: предметные: уметь переносить слова с одной строки на другую по алгоритму; личностные: уметь проявлять учебно-познавательный интерес к новому учебному материалу; понимать причины успеха в учебной деятельности. Определите количество слогов в словах-отгадках...
83973. Экологические проблемы Кировского района г. Перми 23.7 KB
  Математические – научит применять знания по математике на практике и действовать в нестандартных ситуациях. Экологические – видение и понимание экологических проблем и нахождение путей решения этих проблем, обсудить проблемы охраны окружающей среды и возможные последствия её загрязнения для природы и общества.
83974. Нуклеиновые кислоты 79 KB
  Задачи: Образовательные: Раскрыть особенности строения нуклеиновых кислот: ДНК и РНК; Определить черты сходства и различия ДНК и РНК. Личностная значимость материала: по ДНК можно определять родственные отношения людей растений животных.
83975. Путь самурая: дизайн интерьера в японском стиле 134.5 KB
  Цель урока: знакомство с особенностями интерьера в японском стиле. Задачи: выделить принципы создания интерьера в традиционном японском стиле; познакомить c терминами; показать различия с другими восточными культурами; развивать общий кругозор, интерес к предмету изучения...
83976. Земский собор 1613 года и восстановление самодержавия 137.01 KB
  Задачи: Образовательные: закрепить знания о последствиях Смуты; продолжить учить самостоятельной работе с историческими источниками: сравнивать и анализировать информацию делать умозаключения и выводы; учить использованию фактов и статического материала с их помощью обобщать материал...