25276

Піднесення і падіння ідеалістичної філософії (XVIII-XIX ст.)

Доклад

Логика и философия

Речі вважає він лише здаються нам незалежними від нас доки ми не усвідомили що вони є продуктами свідомої діяльності субєкту. Це відбувається за рахунок субєктивації природного світу здійснюваної за рахунок свободи як принципу активної діяльності субєкта. Вже в Канта поняття трансцендендентального субєкту не співпадає ні з індивідуальним людським субєктом ні з божественним розумом традиційного раціоналізму.Шеллінг 17551854 тотожність протилежностей субєкта і обєкта робить вихідним пунктом свого вчення.

Украинкский

2013-08-13

35.5 KB

0 чел.

120. Піднесення і падіння ідеалістичної філософії (XVIII-XIX ст.)

Іммануїл Кант (1724-1804) – засновник німецької класичної філософії (німецький ідеалізм). На відміну від філософії XVI-XVIII ст. Кант вважає, що відчуття і розсудок мають між собою принципове розрізнення; вони уявляють собою два різних стовбури в людському пізнанні. А звідси, наукове знання можна мислити лише як синтез цих різнорідних елементів – чуттєвості і розсудку. Наша чуттєвість має свої додосвідні, апріорні форми. Простір – апріорна форма зовнішнього відчуття (зовнішнє споглядання), а час – апріорна форма відчуття внутрішнього (внутрішнє споглядання). Людина, за Кантом, живе у двох світах: у чуттєво сприймаємому, в якому вона як чуттєва істота підкоряється законам природи, і світі, що осягається розумом, де людина підкоряє себе закону розуму, тобто моральному закону. Відкинувши прагнення науки на пізнання речей самих по собі, вказавши людському розсудку його межі, Кант, за його словами, обмежує знання, щоб дати місце вірі. Саме віра в безсмертя душі, свободу і Бога, раціональне доведення існування яких Кант заперечував, складає підґрунтя, яке має освітити звернену до людини вимогу бути моральною істотою. Сфера моральної дії опинилась, таким чином, відокремленою від наукового пізнання і поставлена вище за нього.

Й.Г.Фіхте (1762-1814) критикував філософський матеріалізм за „догматизм”. Речі, вважає він, лише здаються нам незалежними від нас, доки ми не усвідомили, що вони є продуктами свідомої діяльності суб’єкту. Філософія Канта і Фіхте – це ідеалізм свободи, етично орієнтований ідеалізм. Сфера людського буття у Фіхте поширюється по суті на все природне оточення людини. Фіхте „знімає” протиріччя між кантівським „світом ноуменів” та „світом феноменів”. Це відбувається за рахунок суб’єктивації природного світу, здійснюваної за рахунок свободи як принципу активної діяльності суб’єкта. Вже в Канта поняття трансцендендентального суб’єкту не співпадає ні з індивідуальним людським суб’єктом, ні з божественним розумом традиційного раціоналізму. Не менш складним виявляється вихідне поняття вчення Фіхте – поняття „Я”. З одного боку Фіхте має на увазі „Я”, яке кожна людина відкриває в акті само рефлексії, а отже, „індивідуальне, або емпіричне, Я”. З іншого боку – це деяка абсолютна реальність, яка ніколи повністю недосяжна нашій свідомості, з якої шляхом саморозвитку-саморозкриття породжується весь універсум і яка тому є божественне, „абсолютне Я”.

В.Й.Шеллінг (1755-1854) тотожність протилежностей суб’єкта і об’єкта робить вихідним пунктом свого вчення. При цьому він застосовує принцип розвитку, який був розроблений Фіхте по відношенню до суб’єкта і його діяльності, також і до аналізу природи. Філософія природи і філософія тотожності Шеллінга – це об’єктивний ідеалізм, головне завдання якого полягало в тому, щоб показати, як єдина першооснова, яка є ні суб’єкт, ні об’єкт, породжує все багатоманіття універсуму. У Шеллінга інтелектуальна інтуїція уявляє собою єдність свідомої і несвідомої діяльності.

Г.В.Ф.Гегель (1770-1831) не приймає шеллінгове вчення про інтелектуальну інтуїцію як вищу форму філософського осягнення. В основі діалектики Гегеля лежить ідеалістичне уявлення про те, що джерело будь-якого розвитку – як природи, так і суспільства, і людського мислення – полягає в саморозвитку поняття, а отже, має логічну, духовну природу. Згідно з Гегелем, „лише в понятті істина володіє стихією свого існування”, і тому діалектика понять визначає собою діалектику речей – процесів в природі і суспільстві. Діалектика речей є, за Гегелем, лише відображена, „відчужена” форма справжньої діалектики, що властива „життю понять”, або життю Логосу, як він існує сам по собі, як би в мисленні Бога. Але самого Бога Гегель бачить як безособовий процес саморуху поняття, що з необхідністю розвиває свої визначення в діалектичному процесі – через розгортання вихідного протиріччя і його подолання.

Л.Фейєрбах (1804-1872) вважає ідеалізм раціоналізованою релігією, а філософія і релігія, на його думку, по самій своїй суті протилежні одна одній. Релігія і близька до неї ідеалістична філософія виникають, на думку Фейєрбаха, з відчуження людської сутності, приписуванням Богу тих атрибутів, які в дійсності належать самій людині. Для подолання релігійних заблуджень необхідно зрозуміти, що людина – не творіння Бога, а частина – і більш досконала – вічної природи. Матеріалізм Фейєрбаха характеризується як антропологічний. В центрі уваги Фейєрбаха – людина як психофізична єдність, єдність душі і тіла. Згідно з Фейєрбахом, тіло в його цілісності і складає сутність людського „Я”; духовний початок в людині не може бути відділеним від тілесного, дух і тіло – два боки тієї реальності, яку називають організмом. Людська природа, таким чином, трактується переважно біологічно, а окремий індивід – не історично-духовне утворення, як у Гегеля, а ланка в розвитку людського роду. Вчення Фейєрбаха відіграло важливу роль у формуванні філософських поглядів К.Маркса і Ф.Енгельса.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12974. ИЗОЛИРУЮЩИЕ РЕГЕНЕРАТИВНЫЕ РЕСПИРАТОРЫ КАК ЭЛЕМЕНТ ТЕХНИЧЕСКОГО ОСНАЩЕНИЯ ВГСЧ 1.06 MB
  ИЗОЛИРУЮЩИЕ РЕГЕНЕРАТИВНЫЕ РЕСПИРАТОРЫ КАК ЭЛЕМЕНТ ТЕХНИЧЕСКОГО ОСНАЩЕНИЯ ВГСЧ СОДЕРЖАНИЕ: Техническое оснащение ВГСЧ. Изолирующие регенеративные респираторы. респиратор р12: устройство и принцип действия...
12975. Правила оказания первой (доврачебной) помощи при несчастных случаях и заболеваниях. 1.13 MB
  Правила оказания первой доврачебной помощи при несчастных случаях и заболеваниях. Оглавление Оглавление 1. Организация первой помощи при травмах и заболеваниях 2. Оказание первой помощи при остановке дыхания и сердечной деятельности 3. Раны и кровотечения време
12976. ПРОМЫШЛЕННАЯ ПЫЛЬ И СРЕДСТВА ПЫЛЕУЛАВЛИВАНИЯ 180.5 KB
  ПРОМЫШЛЕННАЯ ПЫЛЬ И СРЕДСТВА ПЫЛЕУЛАВЛИВАНИЯ Характеристика промышленной пыли Производственная пыль является наиболее распространенным вредным фактором производственной среды. Многочисленные технологические процессы и операции в промышленности на транспорте...
12977. ПРОМЫШЛЕННЫЕ СРЕДСТВА ЗАЩИТЫ ОРГАНОВ ДЫХАНИЯ 380.5 KB
  ПРОМЫШЛЕННЫЕ СРЕДСТВА ЗАЩИТЫ ОРГАНОВ ДЫХАНИЯ ВВЕДЕНИЕ В нашей стране в системе профилактических мероприятий направленных на обеспечение безопасных условий труда и снижение профессиональных отравлений и заболеваний в металлургической химической промышленн...
12978. Математичний аналіз. Відповіді до екзамену 4.31 MB
  Математичний аналіз Числова послідовність та її границя. Означення. Послідовність це будьяка функція fn визначена на множині N натуральних чисел. Означення. Послідовність називають обмеженою якщо існують такі числа т і М що для всіх п викону
12979. Математичне моделювання та диференціальні рівняння 300.5 KB
  Лекція 1 Математичне моделювання та диференціальні рівняння. 1.1. Поняття математичного моделювання. Поняття математичного моделювання трактується різними авторами по своєму. Ми будемо його повязувати з нашою спеціалізацією прикладна математика. Під ма
12980. Теорія систем та математичне моделювання лабораторні роботи 252.63 KB
  Теорія систем та математичне моделювання лабораторні роботи. Лабораторна робота №1. ТЕМА: Моделі що описуються диференціальними рівняннями. Диференціальні моделі руху механічних систем модель популяцій модель протікання захворюванн...
12981. Математичний аналіз. Відповіді 976 KB
  Математичний аналіз Числова послідовність та її границя. Границя й неперервність функції в розумінні Коші та Гейне. Властивості неперервних функцій на відрізку. Диференційованість функції. Критерії диференційованості. Локальний екстремум. Нео
12982. Системы искусственного интеллекта. Функциональная структура использования СИИ 24.24 KB
  Системы искусственного интеллекта. Основные понятия и определения Область применения Краткий исторический обзор развития работ в области ИИ Функциональная структура использования СИИ...