25276

Піднесення і падіння ідеалістичної філософії (XVIII-XIX ст.)

Доклад

Логика и философия

Речі вважає він лише здаються нам незалежними від нас доки ми не усвідомили що вони є продуктами свідомої діяльності суб’єкту. Це відбувається за рахунок суб’єктивації природного світу здійснюваної за рахунок свободи як принципу активної діяльності суб’єкта. Вже в Канта поняття трансцендендентального суб’єкту не співпадає ні з індивідуальним людським суб’єктом ні з божественним розумом традиційного раціоналізму.Шеллінг 17551854 тотожність протилежностей суб’єкта і об’єкта робить вихідним пунктом свого вчення.

Украинкский

2013-08-13

35.5 KB

0 чел.

120. Піднесення і падіння ідеалістичної філософії (XVIII-XIX ст.)

Іммануїл Кант (1724-1804) – засновник німецької класичної філософії (німецький ідеалізм). На відміну від філософії XVI-XVIII ст. Кант вважає, що відчуття і розсудок мають між собою принципове розрізнення; вони уявляють собою два різних стовбури в людському пізнанні. А звідси, наукове знання можна мислити лише як синтез цих різнорідних елементів – чуттєвості і розсудку. Наша чуттєвість має свої додосвідні, апріорні форми. Простір – апріорна форма зовнішнього відчуття (зовнішнє споглядання), а час – апріорна форма відчуття внутрішнього (внутрішнє споглядання). Людина, за Кантом, живе у двох світах: у чуттєво сприймаємому, в якому вона як чуттєва істота підкоряється законам природи, і світі, що осягається розумом, де людина підкоряє себе закону розуму, тобто моральному закону. Відкинувши прагнення науки на пізнання речей самих по собі, вказавши людському розсудку його межі, Кант, за його словами, обмежує знання, щоб дати місце вірі. Саме віра в безсмертя душі, свободу і Бога, раціональне доведення існування яких Кант заперечував, складає підґрунтя, яке має освітити звернену до людини вимогу бути моральною істотою. Сфера моральної дії опинилась, таким чином, відокремленою від наукового пізнання і поставлена вище за нього.

Й.Г.Фіхте (1762-1814) критикував філософський матеріалізм за „догматизм”. Речі, вважає він, лише здаються нам незалежними від нас, доки ми не усвідомили, що вони є продуктами свідомої діяльності суб’єкту. Філософія Канта і Фіхте – це ідеалізм свободи, етично орієнтований ідеалізм. Сфера людського буття у Фіхте поширюється по суті на все природне оточення людини. Фіхте „знімає” протиріччя між кантівським „світом ноуменів” та „світом феноменів”. Це відбувається за рахунок суб’єктивації природного світу, здійснюваної за рахунок свободи як принципу активної діяльності суб’єкта. Вже в Канта поняття трансцендендентального суб’єкту не співпадає ні з індивідуальним людським суб’єктом, ні з божественним розумом традиційного раціоналізму. Не менш складним виявляється вихідне поняття вчення Фіхте – поняття „Я”. З одного боку Фіхте має на увазі „Я”, яке кожна людина відкриває в акті само рефлексії, а отже, „індивідуальне, або емпіричне, Я”. З іншого боку – це деяка абсолютна реальність, яка ніколи повністю недосяжна нашій свідомості, з якої шляхом саморозвитку-саморозкриття породжується весь універсум і яка тому є божественне, „абсолютне Я”.

В.Й.Шеллінг (1755-1854) тотожність протилежностей суб’єкта і об’єкта робить вихідним пунктом свого вчення. При цьому він застосовує принцип розвитку, який був розроблений Фіхте по відношенню до суб’єкта і його діяльності, також і до аналізу природи. Філософія природи і філософія тотожності Шеллінга – це об’єктивний ідеалізм, головне завдання якого полягало в тому, щоб показати, як єдина першооснова, яка є ні суб’єкт, ні об’єкт, породжує все багатоманіття універсуму. У Шеллінга інтелектуальна інтуїція уявляє собою єдність свідомої і несвідомої діяльності.

Г.В.Ф.Гегель (1770-1831) не приймає шеллінгове вчення про інтелектуальну інтуїцію як вищу форму філософського осягнення. В основі діалектики Гегеля лежить ідеалістичне уявлення про те, що джерело будь-якого розвитку – як природи, так і суспільства, і людського мислення – полягає в саморозвитку поняття, а отже, має логічну, духовну природу. Згідно з Гегелем, „лише в понятті істина володіє стихією свого існування”, і тому діалектика понять визначає собою діалектику речей – процесів в природі і суспільстві. Діалектика речей є, за Гегелем, лише відображена, „відчужена” форма справжньої діалектики, що властива „життю понять”, або життю Логосу, як він існує сам по собі, як би в мисленні Бога. Але самого Бога Гегель бачить як безособовий процес саморуху поняття, що з необхідністю розвиває свої визначення в діалектичному процесі – через розгортання вихідного протиріччя і його подолання.

Л.Фейєрбах (1804-1872) вважає ідеалізм раціоналізованою релігією, а філософія і релігія, на його думку, по самій своїй суті протилежні одна одній. Релігія і близька до неї ідеалістична філософія виникають, на думку Фейєрбаха, з відчуження людської сутності, приписуванням Богу тих атрибутів, які в дійсності належать самій людині. Для подолання релігійних заблуджень необхідно зрозуміти, що людина – не творіння Бога, а частина – і більш досконала – вічної природи. Матеріалізм Фейєрбаха характеризується як антропологічний. В центрі уваги Фейєрбаха – людина як психофізична єдність, єдність душі і тіла. Згідно з Фейєрбахом, тіло в його цілісності і складає сутність людського „Я”; духовний початок в людині не може бути відділеним від тілесного, дух і тіло – два боки тієї реальності, яку називають організмом. Людська природа, таким чином, трактується переважно біологічно, а окремий індивід – не історично-духовне утворення, як у Гегеля, а ланка в розвитку людського роду. Вчення Фейєрбаха відіграло важливу роль у формуванні філософських поглядів К.Маркса і Ф.Енгельса.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34398. Предмет курса, его место в системе экономических наук 27 KB
  Пип – наука изучающая экие теории и законы применительно к конкретным условиям производства их специфические проявления в важнейших процессах прва закономерностях темпов и пропорциях с тем чтобы в результате этого изучения с учетом достижений НТП передового опыта обосновать объемы темпы и пропорции общественного производства в целях наиболее эффективного развития экономики. Задача курса состоит в рассмотрении комплекса теоретических методологических организационных вопросов пип экономики на современном этапе. Теория пип является...
34399. Исторический аспект развития прогнозирования и планирования 26 KB
  Экономическая мысль совершая поиск путей становления системы планирования испытывала колебания вступала в противоборство допуская ошибки и избавляясь от них под влиянием реальных явлений хозяйственной жизни. Рассмотрим становление и совершенствование прогнозирования и планирования в бывшем СССР и развитых зарубежных странах. Первый долгосрочный план который представляет интерес с точки зрения общей методологии планирования это план ГОЭЛРО государственный план электрификации России разработанный в 1920 г.
34400. Развитие и особенности ПИП в зарубежных странах (США, Япония, Франция и др.) 45.5 KB
  Для США характерно стратегическое планирование суть которого состоит в выборе главных приоритетов развития национальной экономики ведущую роль в реализации которых играет государство. Основным источником займов на цели разработки и освоения новой технологии является Японский банк развития. Направления стратегического развития разрабатываются в виде целевых государственных программ и сопровождаются комплексом различных финансовых льгот и преференций стимулирующих их реализацию. Она представляет собой модель будущего развития экономики...
34401. Научные основы методологии прогнозирования и планирования 30.5 KB
  Вторая является основой планирования и прогнозирования в странах с рыночной экономикой. Методология прогнозирования и планирования развития экономики определяет основные принципы подходы и методы проведения прогнозных и плановых расчетов раскрывает и характеризует логику формирования прогнозов планов и их осуществления. Принципы это основополагающие правила прогнозирования и планирования т.
34402. Система показателей планов-прогнозов 30.5 KB
  Нормативы показатели в относительном выражении. Лимиты ресурсные показатели представляющие предельно допустимую величину затрат ресурса для достижения установленных конечных результатов. Основными блоками показателей прогнозирования и планирования экономических и социальных процессов являются: показатели производства трудовых ресурсов основных и оборотных фондов капитальных вложений природных ресурсов научнотехнического прогресса финансов и денежного обращения социального развития и уровня жизни населения внешнеэкономических...
34403. Система прогнозов и планов. Методологические основы их сопряжения 32 KB
  Для формирования стратегии и тактики развития экономики разрабатывается система прогнозов включающая прогнозы временного аспекта и по уровням управления а также частные и комплексные прогнозы экономического и социального развития страны и регионов. По масштабу прогнозирования выделяют: макроэкономические прогнозы межотраслевые и межрегиональные прогнозы развития народнохозяйственных комплексов отраслевые и региональные прогнозы прогнозы звеньев экономики: предприятий объединений отдельных производств и продуктов. Во временном аспекте...
34404. Объекты макроэкономического ПиП 26.5 KB
  Система прогнозных расчетов включает прогнозы макроэкономических показателей: валового национального продукта прогнозы показателей эффективности характеризующих качество экономического роста материалоемкости фондоотдачи производительности труда прогнозы структуры экономики. На макроуровне необходимо также осуществлять прогнозные расчеты экономического потенциала занятости спроса на продукцию разрабатывать прогнозы инвестиций экспорта и импорта платежного баланса цен валютного курса инфляции прогнозы государственных операций при...
34405. Прогнозирование и планирование на микроуровне. Методология разработки бизнес-планов 50 KB
  В связи с этим повышается роль прогнозов требуются расширение системы и совершенствование методов прогнозирования с целью повышения точности прогнозных расчетов и реальности проекта. Прогнозирование будущего развития предприятия самый значительный и сложный этап подготовки бизнесплана поскольку на основе результатов прогнозных расчетов определяются рамки проекта и требуемые ресурсы. Причем при реализации проекта в случае отклонения реальных данных от заложенных в проекте или изменения условий можно быстро уточнить расчеты вводя новую...
34406. Система методов ПиП 26 KB
  интуитивные Применяются если 1 объект прогнозия не поддается матем. описанию 2невозможно учесть все факторы объект очень сложный или очень простой 3 в экстремальной ситуации когда требуется быстрое решение 4 отсутствует статистичая выборка К интуитивным методам относятся: мды экспертных оценок используются для получения прогнозных оценок относительно развития производства НТП эффективности использования ресурсов мд исторических аналогий и прогнозия по образцуна основе развития изучаемого процесса в...