25281

Позитивізм ХІХ-ХХ ст. у Західній Європі та Російській імперії

Доклад

Логика и философия

Існує три історичні стадії позитивізму: перший€ класичний позитивізм другий€ позитивізм емпіріокритицизм і третій€ позитивізм неопозитивізм. Засновником позитивізму був О.Спенсер ще один представник першого позитивізму. Представниками ІІго позитивізму є Е.

Украинкский

2013-08-13

34 KB

1 чел.

125. Позитивізм ХІХ-ХХ ст. у Західній Європі та Російській імперії

Позитивізм (від франц. позитивний) – визнає єдиним джерелом істинного, дійсного знання конкретні (емпіричні) науки. Досягнення „позитивного” (практично орієнтованого знання), перш за все знання про природу, відповідним чином організовані і оформлені, вважаються справжньою наукою, яка покликана замінити теологію і попередню філософію („метафізику”).

В історії філософії терміном позитивізм позначали особливу філософську течію, яка сформувала в 1830 р. і зберегла вплив до нашого часу. Існує три історичні стадії позитивізму: „перший” (класичний) позитивізм, „другий” позитивізм (емпіріокритицизм) і „третій” позитивізм (неопозитивізм).

Засновником позитивізму був О.Конт, він впровадив у філософський вжиток цей термін. Вихідний тезис філософії Конта – вимога, щоб наука обмежилась описанням зовнішнього вигляду явищ. Спираючись на цей тезис, Конт стверджував, що метафізика, тобто вчення про сутність явищ має бути відкинута. Історія пізнання природи була розділена Контом на три стадії; кожна з цих стадій відповідала епевному типу світогляду: теологічному, метафізичному і позитивному. На першій стадії – теологічній, людський розум намагався пояснити явища впливом надприродних сил, бога. Метафізичний світогляд є видозміною теологічного, основу всіх явищ в цьому випадку бачать в абстрактних метафізичних сутностях. На зміну теологічному та метафізичному світоглядам приходить „позитивний метод”, який вимагає відмови від абсолютного знання.

Г.Спенсер ще один представник першого позитивізму. Будь-яке наукове поняття, за Спенсером, суперечливе і тому неосяжне. Наука базується лише на обмеженому досвіді індивіда, тобто на хибній основі. Визнання „непізнаваного” лежить в основі і релігії; тому Спенсер робить висновок про близькість науки і релігії. Спенсер дотримується концепції еволюції (теорії розвитку). Сутністю еволюції є інтеграція і дезінтеграція речовини. Еволюцію Спенсер розуміє чисто механічно і недіалектично. Кінцевим результатом еволюції є рівновага (інтеграція = дезінтеграція). Спенсер вводить поняття розпаду, бо процес розпаду виявляється у всій природі. Прогрес є єдність інтеграції і дезінтеграції, які приводять до рівноваги, але рівновага не є абсолютною.

Представниками ІІ-го позитивізму є Е.Мах та Авенаріус. Мах – один із засновників емпіріокритицизму. Визнавши речі комплексами відчуттів, Мах, тим самим протиставив своє вчення філософії матеріалізму. Виходячи з філософії Юма, Мах заперечував поняття причинності, необхідності, субстанції, як такі, що не дані у досвіді. В емпіріокритицизмі світ виступає як сукупність відчуттів, тому до нього не можна застосувати звичайні категорії. Емпіріокритицизм – це чистий досвід, який тлумачиться як остання нейтральна реальність. Поняття Мах розглядає як символи, що позначають комплекси відчуттів, а науку – як сукупність гіпотез, що потребують заміщення безпосередніми спогляданнями.

Позитивізм в Росії. Як і в Західній Європі, історія позитивізму в Росії в ХІХ-поч. ХХ ст. поділяється на два історичні періоди – першого позитивізму, і другого позитивізму (емпіріокритицизму). Одним з перших популяризаторів позитивізму став В.Майков. В 60-70-ті р. ХІХ ст. з’являються статті, присвячені позитивізму (Лавров, Писарев, Михайлівський, Лесевич та ін.). Перша дисертація в дусі позитивізму була захищена М.Троїцьким. Разом з тим починається кампанія критики позитивізму в цілому і з окремих боків. В 80-90-х р. ХІХ ст. вплив позитивізму слабішає, а критика його посилюється.

На межі ХІХ-ХХ ст.. в історії позитивізму в Росії наступає новий етап. Впив позитивізму знов зростає. Залишилися і прихильники першого позитивізму – К.Тімірязєв. Сильним стає вплив Маха і Авенаріуса. Їх ідеями захоплювалися А.Богданов, А.Луначарський, В.Базаров. М.Караїнський вбачав у позитивізмі відому позитивну роль у філософському процесі. Позитивізм сприймався і критикувався по-різному в різних напрямках російської філософської і природничонаукової думки.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25475. Современные записки 11.08 KB
  И как теперь видно именно литературный отдел Современных записок создал им известность если не сказать славу обеспечил жизнеспособность всему изданию когда в 1940 году после немецкого вторжения во Францию продолжать его выпуск стало невозможно в НьюЙорке с января 1942 года стал выходить Новый Журнал основанный романистом Марком Алдановым и поэтом Михаилом Цетлиным где был сохранён круг авторов Современных записок. Семьдесят номеров Современных записок журнал задумывался как ежемесячник но по многим причинам связанным...
25476. Принципы профессиональной социальной работы. Значение принципов для практик социальной работы 11.37 KB
  принципы профессиональной социальной работы. Значение принципов для практик социальной работы Принцип универсальности исключение дискриминации при оказании социальной помощи по расовым национальным религиозным политическим и иным признакам Принцип охраны социальных прав оказание помощи клиенту не может быть обусловлено требованием к нему отказаться от своих социальных прав или от части из них Принцип социального реагирования осознание необходимости принимать меры по выявленным социальным проблемам действовать в соответствии с...
25477. Российское телеграфное агентство (РОСТА) — центральный информационный орган советского государства (РСФСР, с 1924 СССР) в 1918—1925 годах. 11.67 KB
  Новое агентство было названо Российским Телеграфным агентством при Всероссийском Центральном Исполнительном Комитете сокращенно РОСТА. Техническую базу РОСТА составили структуры Петроградского телеграфного агентства и частных информационных агентств. СНК всем средствам массовой информации вменялось в обязанность перепечатывать полученные по каналам РОСТА декреты Советского правительства и последние новости.
25478. ГАЗЕТА ИЗВЕСТИЯ ПЕТРОГРАДСКОГО СОВЕТА РАБОЧИХ, КРЕСТЬЯНСКИХ И КРАСНОАРМЕЙСКИХ ДЕПУТАТОВ (1917-1921) 10.78 KB
  Москвы и Московской области 16 апреля 1921 г. Переписка с Обкомом ВКПб ОГПУ прокурором Ленинградской области о работе газеты; о письмах крестьян с критикой коллективизации сельского хозяйства принудительного труда крестьян на лесозаготовках состоянии сельского хозяйства в деревнях Ленинградской области и другим вопросам. ЛЕНИНСКИЙ ПУТЬ ОРГАН ВОЗНЕСЕНСКОГО РАЙКОМА ВКПб И ВОЗНЕСЕНСКОГО ИСПОЛКОМА РАЙОННОГО СОВЕТА ДЕПУТАТОВ ТРУДЯЩИХСЯ ЛЕНИНГРАДСКОЙ ОБЛАСТИ 19381941 Приказы по редакции и типографии газеты.
25479. Методы соц.работы 13.88 KB
  работы давала Хотемова на лекциях в ПЛ № 34 – способы совокупность приемов и операций в соц. по направлениям и формам соц.работы: ● организационные; ● соц.
25481. Эффективность социальной работы- понятие, критерии и показатели 22.57 KB
  Эффективность социальной работы понятие критерии и показатели Существует два определения понятия эффективность социальной работы ЭСР:1 ЭСР это соотношение между достигнутыми результатами эффектами и затратами связанными с обеспечением результатов. На практике приходится считаться с так называемыми предельными результатами когда их количественные и качественные характеристик возрастают изза лимитации целого ряда факторов в данном учреждении социальной защиты; 2 ЭСР это фактически достигнутые и необходимые результаты...
25482. Отечественная журналистика в конце 50-х годов 11.92 KB
  в стране насчитывалось около 4 тыс. Широкое распространение транзисторных приемников позволило вовлечь 85 территории страны в зону возможного приема всесоюзных программ радио. большое распространение в стране получило телевидение. Телевидение стало одним из главных способов информирования населения о важнейших событиях в стране и за рубежом.