25285

Релігієзнавство як самостійна дисципліна гуманітарного знання встановлюється у другій половині ХІХ століття

Доклад

Логика и философия

Лише значні доробки в інших сферах знання щодо питання релігії сприяли постановці суто релігієзнавчих проблем. В контексті Просвітництва акумулювалася концепція яка стає відомою під назвою концепція природної релігії€ обмеженої лише розумом. Досвіди раціонального осмислення релігії які зявилися у появі філософії релігії. Перші автори які торкалися проблеми релігії і їх дослідження зявляються в ХХІ ст.

Украинкский

2013-08-13

38.5 KB

17 чел.

129. Релігієзнавство як самостійна дисципліна гуманітарного знання встановлюється у другій половині ХІХ століття.

Причини появи релігієзнавства:

  1.  Процес диференціації наукового знання, який охопив собою духовний клімат тодішнього суспільства здійснювався не без впливу позитивізм.
  2.  З цим процесом пов’язана необхідність систематизації і упорядкування накопиченого знання про релігію. Лише значні доробки в інших сферах знання щодо питання релігії сприяли постановці суто релігієзнавчих проблем. Тому наука про релігію постала в останній період духовного розвитку людства. Фрік Г.- релігієзнавство як дітище Просвітництва. В контексті Просвітництва акумулювалася концепція яка стає відомою під назвою „ концепція природної релігії” ( обмеженої лише розумом). Говорити про упорядкування історичних знань про релігію в той час, не доцільно.

Основними першоджерелами на підставі яких здійснювалося упорядкування і систематизація знань про релігію були такі:

  1.  Свідчення місіонерів і мандрівників про релігійні вірування і культи здебільшого не європейських народів. Чому не європейських? Бо в християнських країнах Заходу і мусульманських країнах Сходу в суспільстві побутувала думка про самодостатність і виняткову авторитетність Священних книг для вивчення релігій. Для чого вивчати християнство, якщо його істини вже містяться в Біблії. Це гальмувало розвиток знань про релігію.
  2.  Праці дослідників з міфологічної проблематики. Особливо тих які вивчали грецькі, єгипетські, ассірійські міфи.
  3.  Італійський філософ Ж. Батист Віко у праці „Принципи нової науки” вводить принцип історизму. З цього часу релігія почала розглядатися як один з елементів життя суспільства який потребує вивчення.
  4.  Мовознавчі дослідження орієнтовані на вивчення східних мов і східних релігій як наслідок. Відкриття санскриту відіграло надзвичайна важливу роль у розвитку знань про релігію.
  5.  Досвіди раціонального осмислення релігії які з’явилися у появі філософії релігії.
  6.  Археологічні відкриття.(Леяр, Річ, Робінсон)
  7.  Відкриття в області етнографії, антропології і фольклору.

Перші автори які торкалися проблеми релігії і їх дослідження з’являються в Х-ХІ ст. в середовищі мутекалімів (знавці схоластичних богословських шкіл). Вчений енциклопедист Альберуні „Індія”, Ам Шахестані. Ці дослідження написані з позиції стороннього спостерігача, що обумовило не упереджений аналіз існуючих тоді вірувань і уявлень.

Стимулом для оформлення релігієзнавства як окремої дисципліни було поширення методу вивчення релігії. Він отримав назву компаративіський (порівняльний). Дослідники які користувалися цим методом вивчення релігії вдавалися до співставлення релігій згідно з різноманітними критеріями. Наприклад, такі критерії як спільні віроповчальні принципи окремих релігій, ритуальні елементи, мовні еквіваленти назв божеств. Німецький філолог Макс Мюллер виявив на підставі лінгвістичних досліджень, що найменування богів у більшості народів було пов’язане з позначенням неба, сонця, зірок. Він обґрунтував тезу, що верховне божество мало однакову назву в різних релігійних віруваннях народів. Приклад: санскритське – Дяус, те саме, що грецьке - Зевс (Зеус), римське - Йові, германське – Тіу – всі ці назви означають одне – Отець, що знаходиться на небі. З іменем Мюллера пов’язують появу порівняльного релігієзнавства. Йому належить розкриття сутності порівняльного підходу у вивченні релігії. В чому суть компаративістики? – щоб зрозуміти ту чи іншу релігію, треба виявити її найдавнішу форму і порівняти з іншими. Звідси кредо інших дослідників: „той хто знає лише одну релігію не знає жодної”.

Систематичну форму порівняльному розгляду релігій і їх розгляду в історичній перспективі надали: голландський пастор реформаторської церкви Тіле ( його праці „Основні принципи науки про релігію”, „Релігія зороастризму”; вивчав авестійську, ассирійську, єгипетську мови) і Шантепі де ла Соссе. Мюллер, Тіле, Соссе деякими дослідниками визнаються засновниками релігієзнавства як автономної дисципліни наукового знання. Через їхні ідеї з’являються дослідження історичного характеру, де з’ясовуються походження, еволюція конкретних форм релігії, захоплення аналітичними розвідками релігії.

1877 рік у Лейденському університеті і 1978 рік в Амстердамському – були відкриті перші  кафедри історії і філософії релігії. Ці кафедри очолили Тіле і Соссе.

В процесі становлення релігієзнавства не обійшлося без бюрократичного апарату. В 1897 році у Стокгольмі відбувся І Всесвітній конгрес релігієзнавців. Там затверджений статус релігієзнавства як самостійної дисципліни гуманітарного знання. 4.Структурний поділ релігієзнавства. Загальна характеристика дисциплінарних утворень релігієзнавства.

Зміст релігієзнавства доповнює його структурованість. Згідно загальноприйнятої точки зору до релігієзнавства, на правах дисциплін, входять 5:

1.Філософія релігії.

2.Психологія релігії.

3.Соціологія релігії.

4.Історія релігії.

5.Феноменологія релігії.

Альтернативна точка зору, яку поділяють представники голландської і скандинавської релігієзнавчих шкіл вважаючи, що до релігієзнавства відносять 4 дисципліни:

1.Психологія релігії.

2.Соціологія релігії.

3.Історія релігії.

4.Феноменологія релігії.

Філософія не входить у цей перелік, бо релігієзнавство безпристрасна, об’єктивна наука має бути позбавлена філософських спекуляцій.

Філософія релігії дає інтерпретацію релігійним феноменам. Її сфера інтелектуальний вимір релігії чи ідеаційний компонент релігії ( з’ясовує зміст релігійних фактів, процесів, явищ). Як засіб використовує аналітику, а не опис чи дослідження. Релігійні феномени розглядаються у світлі раціональної осмисленості. Концептуальне осмислення вперше філософія релігії отримала у Бенедикта Спінози „Богословсько-політичний трактат”(1670) і „Етика ”(1677). Сучасні релігійні філософи: Плантінга, Суінберн, Хік, Малькольм.

Феноменологія релігії на перший погляд є тотожною з філософією релігії, бо вони займаються змістом релігійних феноменів. Феноменологія релігії вивчає окремо взяті релігійні феномени поза історичними, психологічними, соціологічними зв’язками. Завдання феноменолога виявити внутрішню структуру релігійного явища, розкрити її внутрішню логіку. Внутрішня структура розкривається не аналітично, а вбачанням через принцип епохе і феноменологічну редукцію, чи в концепції компаративістики враховуючи її двозначність.

Предметом вивчення  феноменології є явлення сакральності (час, ритм, подія, числа, сакральні зони, вісь світу, кордон, межа, пуп світу, колір, світло, кратофанія(блискавка, грім), сакральності, рослини.)

Відмінність феноменології релігії від філософії релігії в тому, що філософія релігії об’єктом вивчення визнає змістовно наповненні релігійні явища, а феноменологія намагається розкрити внутрішню логіку, структуру релігійних явищ поза їх історичними, психологічними, соціальними зв’язками і наповненостями.

Історія релігії вивчає появу і розвиток окремих релігій в часі, їх взаємодію в процесі еволюції з економічними, соціальними, політичними реаліями і зв’язками. Історик вивчаючи релігію, намагається описати якомога більше релігій, намагається дослідити становлення релігії як у її внутрішніх зв’язках, так і у загальному соціокультурному контексті.

Предмет вивчення – види, форми релігії (Отто – різні прояви священного в історії людства). Головне для історика опис і знаходження форм релігії, причому зміст феноменів сприймається як даність, або даються попередні визначення тих чи інших феноменів.

Представники: К.Тіле, С. Рейнак, Соссе, Е. Ренан, фон Гарнак, Дж. Дюмезіль, Є. Голубінський, Голубєв, Токарев, Крівєльов, Ні кольський.

Соціологія релігії вивчає феномени релігії і їх структури на предмет особливостей їх функціонування у суспільстві. Дослідує соціальні реаліїреігії, тобто взаємодії релігії і суспільства, зокрема взаємовідносини політики і релігії.

Специфіка соціологічного дослідження релігії. Тут релігія винятково соціальний феномен. Соціолог у дослідженні релігії опирається на соціальні факти, які повинен прослідкувати, описати і дати оцінку. Фактами для соціології релігії є релігійність, функції релігії, типологія віруючих , церква, рел. організації, процеси секуляризації і сакралізації.

Представники: Е. Дюркгейм, М. Вебер, Парсонс, Г. Зіммель, Р. Мер тон, Кокс, Г. Меншенг.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84986. Безопасность на водоемах 29.17 KB
  Безопасность на водоемах Цель урока. Дать знания учащимся о состоянии водоемов в нашем городе и правила безопасного поведения на водоемах в разное время года. Сформировать убеждение в необходимости знать и соблюдать правила личной безопасности на водоемах. Общие правила безопасности при купании в водоемах.
84987. Криминогенные ситуации и личная безопасность 27.87 KB
  Сформировать убеждение в необходимости соблюдать правила личной безопасности при общении с незнакомыми людьми выработать умение в безопасном поведении в характерных криминогенных ситуациях. Правила личной безопасности в криминогенных ситуациях. Необходимо выработать у учащихся умение отказываться от нежелательного общения для обеспечения личной безопасности. Разобрать основные правила по обеспечению личной безопасности в различных ситуациях возникающих в повседневной жизни.
84988. Обеспечение личной безопасности дома 30.08 KB
  Изучаемые вопросы Общие правила безопасного поведения школьника если он остался дома один. Обсудить с учащимися рекомендации по соблюдению правил безопасного поведения дома если они в доме одни. Не открывайте дверь никому даже если эти люди представились работниками коммунальных услуг милиции или почты. Если вас просят принести попить или позвонить от вас объясните через дверь как дойти до ближайшего магазина и телефонаавтомата.
84989. Обеспечение личной безопасности на улице 30.24 KB
  Обеспечение личной безопасности на улице Цель урока. Познакомить учащихся с общими правилами безопасного поведения в случаях возникновения криминогенных ситуаций на улице. Сформировать убеждение в необходимости совершенствовать свои знания и умения в вопросах безопасного поведения на улице с учетом складывающейся криминогенной обстановки. Изучаемые вопросы Общие рекомендации по безопасному поведению на улице.
84990. О культуре здоровья и безопасности школьника 28.04 KB
  Сформировать у учащихся общее понятие о здоровье и здоровом образе жизни. Обозначить основные составляющие здорового образа жизни; выработать убеждения в том что режим дня является определяющей составляющей здорового образа жизни. Общие понятия о здоровом образе жизни и его составляющих. Режим дня как определяющая составляющая здорового образа жизни.
84991. Двигательная активность и закаливание организма - необходимые 29.51 KB
  Двигательная активность и закаливание организма необходимые условия укрепления здоровья Цель урока. Сформировать убеждение в необходимости систематических занятий физической культурой и закаливанием организма умения дозировать физические нагрузки с учетом индивидуальных особенностей максимально использовать погодные условия в различное время года для занятий на свежем воздухе. Роль закаливания организма в укреплении здоровья. Довести до учащихся что закаливание это повышение устойчивости организма к неблагоприятному воздействию...
84992. Рациональное питание. Гигиена питания 28 KB
  Гигиена питания Цель урока. Познакомить учащихся с понятием рациональное питание основными питательными веществами и их значением в рационе питания человека. Разобрать общепринятые правила питания сформировать убеждение в необходимости соблюдать правила рационального питания в повседневной жизни. Некоторые общепринятые правила рационального питания.
84993. Вредные привычки и их влияние на здоровье человека 29.07 KB
  Вредные привычки и их влияние на здоровье человека Цель урока. Влияние алкоголя на здоровье человека. Эволюция обеспечила организм человека неисчерпаемыми резервами прочности и надежности которые обусловлены избыточностью элементов всех его систем их взаимодополняемостью взаимодействием способностью к адаптации и компенсации. Природа создала человека для долгой и счастливой жизни.
84994. Здоровый образ жизни и профилактика вредных привычек 27.76 KB
  Сформировать убеждение в том что привычка курить и употреблять алкоголь зачастую начинается с первой пробы выработать у них твердую привычку говорить Нет любому кто предложит закурить или попробовать спиртное. Разобрать с учащимися ситуационные задачи: Если вам в кругу сверстников предложат закурить как вы поступите Если у вас в доме гости и вас пригласили к столу и предложили выпить спиртного как вы поступите В заключение предложить четыре правила Нет для профилактики курения и употребления спиртных напитков. Постоянно...