25291

П.Копнін – засновник київської світоглядно-гносеологічної школи

Доклад

Логика и философия

Копнін засновник київської світоглядногносеологічної школи Павло Копнін 19221971. Основні праці Копніна: Боротьба матеріалізму та ідеалізму€ канд. Копніна був найпліднішим у його творчості. Починаючи з Копніна в Україні виникає нове культурне явище.

Украинкский

2013-08-13

29.5 KB

5 чел.

. П.Копнін – засновник київської світоглядно-гносеологічної школи

Павло Копнін (1922-1971). Основні праці Копніна: „Боротьба матеріалізму та ідеалізму” (канд. дисертація), „Форми мислення і їх роль у пізнанні” (докторська дисертація), „Про деякі питання теорії судження”, „Діалектика, логіка, наука”, „Діалектика як логіка і теорія пізнання”.

Київський період життя й діяльності П.В. Копніна був найпліднішим у його творчості. Тут він створив свою світоглядно-гносеологічну школу, де пропагував і розвивав свої ідеї. Починаючи з Копніна в Україні виникає нове культурне явище. На противагу офіційній марксистській філософії виникає потяг до філософування „людиноцентрованого” й, водночас, раціонально вишуканого. Гуманістичний раціоналізм – вистраждане кредо багатьох представників Копнінової школи (С.Кримського, М.Поповича та інших).

Розмірковуючи про природу філософського знання, Павло Копнін виокремлює таку його відмінну властивість: філософія має специфічне „емпіричне підґрунтя” – сукупний досвід духовного розвитку людини. Філософські узагальнення виникають на основі осмислення велми своєрідної „даності” – результатів пізнання, зафіксованих у теоріях та поняттях різних наук, а також усієї сфери розвитку суспільної свідомості, яка знаходить своє вираження у творах мистецтва, нормах моральності, в історії власного руху. Копнін вважав, що філософія повинна давати відповіді не на питання природознавства, а на свої власні.

Провідні ідеї загально філософських та гносеологічних розвідок Копніна, починаючи з 60-х років -  про практичну зумовленість людського світовідношення (зокрема, пізнання) та про взаємозв’язок відображувальної й творчої специфіки свідомості. У „Вступові до марксистської гносеології” розглянуто питання про практику як вияв людської універсальності, як перетворення речей і явищ природи в людський світ, про співвідношення в практиці упредметнення та відчуження, відчуження та технізації світу, про взаємозумовленість практичного і теоретичного розв’язання суперечності між суб’єктом та об’єктом світовідношення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78934. Монархия как форма правления 133 KB
  Дать общую характеристику формы правления и рассмотреть её классификацию. Разобраться с понятием монархии как формы правления. Обозначить отличительные признаки данной разновидности формы правления. Рассмотреть существование монархии в России. Рассмотреть абсолютную монархию вместе с её признаками. Проанализировать конституционную монархию с её подвидами и признаками
78936. Ряд Фурье 2.11 MB
  Ввести понятия ряда Фурье с опорой на физический контекст лекций. Рассмотреть физические задачи, приводящие к понятию ряда Фурье. Изучить свойства четной и нечетной периодической функции, а также ряд Фурье в комплексной области. Дать характеристику приложению рядов Фурье
78937. Постпозитивизм. Тезисы Поппера 23.5 KB
  Постпозитивизм Постпозитивизммножество концепций на смену позитивизму; внимание уделяется рациональным методам познания. Постпозитивизм историческая школа течение: критический рационализм наиболее авторитетная часть постпозитивизма.
78938. Социологический и культурологический подходы к исследованию науки 25 KB
  Основные функции современного соц. сциентизма: социолог не определяет цели и их проблемы исследования, это результат руководства общества; так называемые руководители общества получают от социологов данные, рекомендации и прочие «орудия» технологического плана, которые они могут применять или нет в каждом нужном направлении; для выработки своих рекомендаций социологи должны полностью отказаться от фил. взглядов на общество.
78939. Традиционалистский и техногенный типы цивилизационного развития 25.5 KB
  Понятие цивилизации впервые возникло в 18 веке во Франции для обозначения общества в котором господствует свобода равенство и братство. Традиционные цивилизации. Техногенные цивилизации. Особенности техногенной цивилизации: Ориентация на совершенствование техники производства.
78940. Соотношение науки, философии, искусства, обыденного познения 36 KB
  Соотношение науки философии искусства обыденного познения. Проблема отличия науки от других форм познавательной деятельности это проблема демаркации т. 5 Для науки характерна постоянная методологическая рефлексия. Иногда можно выделить конденсат народной науки в виде заветов примет наставлений ритуалов и пр.
78941. Стратегии порождения научных знаний 29 KB
  Иными словами элементы предпосылки ростки будущей науки формировались в недрах другой духовной системы но они еще не выделялись из них как автономное самостоятельное целое. Действительно предпосылки науки создавались в древневосточных цивилизациях Египте Вавилоне Индии Китае Древней Греции в форме эмпирических знаний о природе и обществе в виде отдельных элементов зачатков астрономии этики логики математики и др. Постепенно складываются в самостоятельные отрасли знания астрономия механика физика химия и другие...
78942. Культура античного полиса и становление первых форм теоретической науки 31.5 KB
  Так в древнеегипетской цивилизации носителями знаний были жрецы в зависимости от уровня посвящения обладавшие той или иной суммой знаний. Знания существовали в религиозномистической форме и только жрецы могли читать священные книги и как носители практических знаний имели власть над людьми. Предпосылкой возникновения научных знаний многие исследователи истории науки считают миф. Особенности греческого мышления которое было рациональным теоретическим что в данном случае равносильно созерцательному наложили отпечаток на формирование...