25291

П.Копнін – засновник київської світоглядно-гносеологічної школи

Доклад

Логика и философия

Копнін засновник київської світоглядногносеологічної школи Павло Копнін 19221971. Основні праці Копніна: Боротьба матеріалізму та ідеалізму канд. Копніна був найпліднішим у його творчості. Починаючи з Копніна в Україні виникає нове культурне явище.

Украинкский

2013-08-13

29.5 KB

5 чел.

. П.Копнін – засновник київської світоглядно-гносеологічної школи

Павло Копнін (1922-1971). Основні праці Копніна: „Боротьба матеріалізму та ідеалізму” (канд. дисертація), „Форми мислення і їх роль у пізнанні” (докторська дисертація), „Про деякі питання теорії судження”, „Діалектика, логіка, наука”, „Діалектика як логіка і теорія пізнання”.

Київський період життя й діяльності П.В. Копніна був найпліднішим у його творчості. Тут він створив свою світоглядно-гносеологічну школу, де пропагував і розвивав свої ідеї. Починаючи з Копніна в Україні виникає нове культурне явище. На противагу офіційній марксистській філософії виникає потяг до філософування „людиноцентрованого” й, водночас, раціонально вишуканого. Гуманістичний раціоналізм – вистраждане кредо багатьох представників Копнінової школи (С.Кримського, М.Поповича та інших).

Розмірковуючи про природу філософського знання, Павло Копнін виокремлює таку його відмінну властивість: філософія має специфічне „емпіричне підґрунтя” – сукупний досвід духовного розвитку людини. Філософські узагальнення виникають на основі осмислення велми своєрідної „даності” – результатів пізнання, зафіксованих у теоріях та поняттях різних наук, а також усієї сфери розвитку суспільної свідомості, яка знаходить своє вираження у творах мистецтва, нормах моральності, в історії власного руху. Копнін вважав, що філософія повинна давати відповіді не на питання природознавства, а на свої власні.

Провідні ідеї загально філософських та гносеологічних розвідок Копніна, починаючи з 60-х років -  про практичну зумовленість людського світовідношення (зокрема, пізнання) та про взаємозв’язок відображувальної й творчої специфіки свідомості. У „Вступові до марксистської гносеології” розглянуто питання про практику як вияв людської універсальності, як перетворення речей і явищ природи в людський світ, про співвідношення в практиці упредметнення та відчуження, відчуження та технізації світу, про взаємозумовленість практичного і теоретичного розв’язання суперечності між суб’єктом та об’єктом світовідношення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84256. Репродукция вирусов. Развитие вирулентного и умеренного фагов. Понятие о лизогенной культуре 78.28 KB
  На этой стадии происходит прикрепление вируса к поверхности клетки. Внутрь клетки проникает лишь нуклеиновая кислота. Инъецированная нуклеиновая кислота фага прежде всего вызывает полную перестройку метаболизма зараженной клетки. Выход фагов из клетки.
84258. Способы питания микроорганизмов 33.22 KB
  Пищей обычно называют вещества которые попав в живой организм служат либо источником энергии необходимой для процессов жизнедеятельности либо материалом для построения составных частей клетки. Голофитный способ живые существа используют питательные вещества всасывая их в виде относительно небольших молекул из водного раствора. Чтобы проникнуть в клетку питательные вещества должны находиться в растворенном состоянии и иметь соответствующий размер молекул. Однако это не означает что микроорганизмы не используют высокомолекулярные...
84259. Химический состав микробной клетки 33.69 KB
  Связанная вода входит в состав коллоидов клетки и с трудом высвобождается из них. С потерей связанной воды нарушаются клеточные структуры и наступает гибель клетки. При удалении свободной воды гибели клетки не происходит.
84260. Механизмы поступления питательных веществ в клетку 32.25 KB
  ЦПМ регулирует не только поступление веществ в клетку но и выход из нее воды разнообразных продуктов обмена и ионов что обеспечивает нормальную жизнедеятельность клетки. Существует несколько механизмов транспорта питательных веществ в клетку: простая диффузия облегченная диффузия и активный транспорт. Транспорт веществ через цитоплазматическую мембрану схематично изображен на рис.
84261. Пищевые потребности и типы питания микроорганизмов 42 KB
  В зависимости от источника углерода микроорганизмы делятся на: автотрофы сами себя питающие которые используют углерод из неорганических соединений углекислого газа и карбонатов; гетеротрофы питаются за счет других используют углерод из органических соединений. В зависимости от источника энергии различают: фототрофы микроорганизмы которые в качестве источника энергии используют энергию солнечного света; хемотрофы энергетическим материалом для этих микроорганизмов являются разнообразные органические и неорганические вещества....
84262. Понятие о конструктивном и энергетическом обмене 38.76 KB
  Из веществ среды перенесенных в клетку собираются строительные блоки из которых формируются биополимеры клетки и синтезируются белки жиры углеводы нуклеиновые кислоты и другие клеточные компоненты. Обмен веществ можно рассматривать как сумму двух явлений: катаболизма энергетического обмена представляющего собой ферментативное расщепление крупных органических молекул с выделением свободной энергии которая запасается в виде макроэргических связей в молекулах АТФ; анаболизма конструктивного обмена представляющего собой синтез...
84263. Энергетический метаболизм, его сущность. Макроэргические соединения. Типы фосфорилирования 35.11 KB
  Энергия образуемая при энергетическом обмене трансформируется в энергию макроэргических связей молекул АТФ. Процесс образования АТФ называется фосфорилированием. Механизм образования АТФ у разных групп микроорганизмов неодинаков. Фотофосфорилирование образование АТФ при поглощении квантов света молекулами хлорофилла.
84264. Энергетический метаболизм хемоорганогетеротрофов, использующих процессы брожения 35.13 KB
  Образование молекул АТФ при брожении происходит путем субстратного фосфорилирования. Основными стадиями гликолиза являются присоединение фосфатных групп от молекулы АТФ и превращение во фруктозо16дифосфат. При этом образуется свободная энергия достаточная для образования 4 молекул АТФ.