25291

П.Копнін – засновник київської світоглядно-гносеологічної школи

Доклад

Логика и философия

Копнін засновник київської світоглядногносеологічної школи Павло Копнін 19221971. Основні праці Копніна: Боротьба матеріалізму та ідеалізму канд. Копніна був найпліднішим у його творчості. Починаючи з Копніна в Україні виникає нове культурне явище.

Украинкский

2013-08-13

29.5 KB

5 чел.

. П.Копнін – засновник київської світоглядно-гносеологічної школи

Павло Копнін (1922-1971). Основні праці Копніна: „Боротьба матеріалізму та ідеалізму” (канд. дисертація), „Форми мислення і їх роль у пізнанні” (докторська дисертація), „Про деякі питання теорії судження”, „Діалектика, логіка, наука”, „Діалектика як логіка і теорія пізнання”.

Київський період життя й діяльності П.В. Копніна був найпліднішим у його творчості. Тут він створив свою світоглядно-гносеологічну школу, де пропагував і розвивав свої ідеї. Починаючи з Копніна в Україні виникає нове культурне явище. На противагу офіційній марксистській філософії виникає потяг до філософування „людиноцентрованого” й, водночас, раціонально вишуканого. Гуманістичний раціоналізм – вистраждане кредо багатьох представників Копнінової школи (С.Кримського, М.Поповича та інших).

Розмірковуючи про природу філософського знання, Павло Копнін виокремлює таку його відмінну властивість: філософія має специфічне „емпіричне підґрунтя” – сукупний досвід духовного розвитку людини. Філософські узагальнення виникають на основі осмислення велми своєрідної „даності” – результатів пізнання, зафіксованих у теоріях та поняттях різних наук, а також усієї сфери розвитку суспільної свідомості, яка знаходить своє вираження у творах мистецтва, нормах моральності, в історії власного руху. Копнін вважав, що філософія повинна давати відповіді не на питання природознавства, а на свої власні.

Провідні ідеї загально філософських та гносеологічних розвідок Копніна, починаючи з 60-х років -  про практичну зумовленість людського світовідношення (зокрема, пізнання) та про взаємозв’язок відображувальної й творчої специфіки свідомості. У „Вступові до марксистської гносеології” розглянуто питання про практику як вияв людської універсальності, як перетворення речей і явищ природи в людський світ, про співвідношення в практиці упредметнення та відчуження, відчуження та технізації світу, про взаємозумовленість практичного і теоретичного розв’язання суперечності між суб’єктом та об’єктом світовідношення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10565. Характер древнегреческой цивилизации и особенности античной философской традиции 66.5 KB
  Характер древнегреческой цивилизации и особенности античной философской традиции Периодизация античной философии. Космоцентризм античного философского мышления и проблема первоначал философия досократиков. Концепция атомизма и материалистические тен...
10566. Статус и функции философии в средневековой европейской культуре 40.5 KB
  Статус и функции философии в средневековой европейской культуре. Соотношение разума и веры в философской традиции средних веков. Исторические этапы развития средневековой философии. Принципы средневекового философского мышления. Соотношение разума и ве
10567. Философия эпохи Возрождения и Нового времени 54.5 KB
  Философия эпохи Возрождения и Нового времени. Гуманизм философской мысли Возрождения. Социальнополитические идеи Возрождения. Философия и наука: проблема самоопределения философии в новоевропейской культуре. Социально-политические идеи Возр
10568. Философия Просвещения и немецкая классическая философия 39 KB
  Философия Просвещения и немецкая классическая философия. Философия и идеология в эпоху Просвещения. Немецкая классическая философия и ее роль в развитии мировой философской традиции. Вопрос 1. Философия и идеология в эпоху Просвещения. Во второй по
10569. Зарождение становление постклассической философии 66 KB
  Зарождение становление постклассической философии. Основные принципы классической философии. Проблемное поле неклассической философии. Критика философской классики и иррационализация философии в творчестве С. Кьеркегора и Ф. Ницше. Основные черты мар...
10570. Религиозная, экзистенциально-феноменологическая и аналитическая философия XX в 35 KB
  Религиозная экзистенциально-феноменологическая и аналитическая философия XX в. Религиозная философия: неотомизм. Философские концепции экзистенциализма. Аналитическая философия. Основные идеи феноменологии. Религиозная философия: неотомизм...
10571. Современная философия запада на рубеже XX-XXI в 42.5 KB
  Современная философия запада на рубеже XX-XXI в. Философская герменевтика. Структурализм и постструктурализм. Философия постмодернизма. Философская герменевтика. Герменевтика греч.: hermeneutike толкование как способ систематического размышле
10572. Философия Беларуси и России: формирование национального самосознания 57.5 KB
  Философия Беларуси и России: формирование национального самосознания Философия и национальное самосознание. Истоки и основные этапы развития философской мысли Беларуси. Основные направления и типологические характеристики русской философии. 1. Фи...
10573. Метафизика и диалектика. Онтология и философия природы 51.5 KB
  Метафизика и диалектика. Онтология и философия природы. Понятие метафизика. Изменение статуса метафизики в истории философии. Онтология как философское учение о бытии. Основные категориальные структуры бытия. Категория материи. Эволюция представлений о ма