25292

Основні напрямки філософських пошуків В.Шинкарука

Доклад

Логика и философия

Радіщева дисертація Людина та світ людини Соціальноісторичні та світоглядові аспекти філософських категорій. В своїй дисертації Шинкарук висловлює такі думки: людина є внутрішня та зовнішня де перше визначає друге; зовнішня натура як ієрогліф внутрішньої; вирішальна значущість внутрішнього світу людини який уможливлює поставлення себе над усіма випадками; принцип самопізнання як наріжний для людини; обмеженість опосередкованості розуму та переваги безпосереднього спілкування з духовним світом. Відповідно...

Украинкский

2013-08-13

33 KB

3 чел.

150. Основні напрямки філософських пошуків В.Шинкарука

Володимир Шинкарук (1928-2001). Коло філософських інтересів Шинкарука – гегельянство та екзистенціалізм, „логіцизм”, „етатизм” та „філософія свободи”. Основні роботи: „Логіка, діалектика і теорія пізнання Гегеля”, „Матеріалізм А.Н. Радіщева” (дисертація), „Людина та світ людини”, „Соціально-історичні та світоглядові аспекти філософських категорій”.

Досліджуючи різні етапи новоєвропейської філософії, В.Шинкарук відслідковував генезу уявлень про творчу активність, що вже в Канта пов’язано з трансцендентальною єдністю самосвідомості. Велику зацікавленість проявив він у дослідженні гегелівського вчення. Спалах зацікавленістю гегелівською спадщиною серед повоєнного покоління українських інтелектуалів не був випадковим з огляду на настійну потребу кожного філософа збагнути логіку феноменологічних закрутків та манівців людської долі – особистостей, генерацій, народу, нації, людства.

В своїй дисертації Шинкарук висловлює такі думки: людина є „внутрішня” та „зовнішня”, де перше визначає друге; зовнішня натура як „ієрогліф” внутрішньої; вирішальна значущість внутрішнього світу людини, який уможливлює „поставлення себе над усіма випадками”; принцип самопізнання як наріжний для людини; обмеженість опосередкованості розуму та переваги „безпосереднього спілкування” з духовним світом.

На кінець 50-х років ХХ ст.. випав спалах полеміки у вітчизняній філософії поміж „онтологістами” та „гноселогістами”. Їх протистояння оберталося взаємовідособленістю вчення про буття та вчення про пізнання. Пафос історико-філософських досліджень Шинкарука, присвячених співвідношенню діалектики, логіки й теорії пізнання, - у прагненні подолати відособленість гносеології від онтології через обґрунтування думки, що філософія аналізує буття в органічному зв’язку з розв’язанням свого „основного питання” (про відношення мислення до буття), а відтак це питання стає свого роду призмою для аналізу буття.

Програма світоглядно-антропологічної переорієнтації В.Шинкаруком у 1967-1968 роках. Вона започаткувала багаторічне вивчення українськими філософами суті світогляду як способу людського самовизначення в структурі буття, етапів історичної генези світоглядної свідомості, її категорійної структури, зв’язок останньої з іншими формами категоризації. Відповідно, задавався новий ракурс осмислення категорійних форм світосприймання – не тільки як засобів відображення, пізнання, а як форм самосвідомості й цілепокладання, що виникають і розвиваються в плині розмаїтого освоєння світу людиною, є етапами виокремлення людини з природи.

Розкриваючи суть практично-духовного освоєння світу людиною, Володимир Шинкарук обґрунтовує погляд на нього як „продовження”, доповнення, а нерідко й компенсацію матеріально-предметного освоєння, акцентує значущість для людської життєдіяльності „подвоєння світу” в самосвідомості на суще та належне. Досліджуючи цю особливість світоглядної свідомості під кутом зору єдності сутнісних сил людини – розуму, почуттів і волі, - він простежує ідеально-реальний характер предмета духовних почуттів, якісну своєрідність світоглядної ідеї як ідеалу (себто ідеї, що стала предметом людських почуттів), а у зв’язку з останнім – генезу світоглядних уявлень про майбутнє та способів прилучення до нього. У сфері філософського осмислення опиняються: світоглядові форми сприймання майбутнього (мрія, віра, надія); особливості практично духовного узагальнення і ідеалізації дійсності; спорідненість світоглядного ідеалу з таким духовним почуттям як любов; гносеологічний, соціокультурний та соціопсихічний зміст категорії віри, співвідношення віри, святості та інших духовних регуляторів людської життєдіяльності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25481. Эффективность социальной работы- понятие, критерии и показатели 22.57 KB
  Эффективность социальной работы понятие критерии и показатели Существует два определения понятия эффективность социальной работы ЭСР:1 ЭСР это соотношение между достигнутыми результатами эффектами и затратами связанными с обеспечением результатов. На практике приходится считаться с так называемыми предельными результатами когда их количественные и качественные характеристик возрастают изза лимитации целого ряда факторов в данном учреждении социальной защиты; 2 ЭСР это фактически достигнутые и необходимые результаты...
25482. Отечественная журналистика в конце 50-х годов 11.92 KB
  в стране насчитывалось около 4 тыс. Широкое распространение транзисторных приемников позволило вовлечь 85 территории страны в зону возможного приема всесоюзных программ радио. большое распространение в стране получило телевидение. Телевидение стало одним из главных способов информирования населения о важнейших событиях в стране и за рубежом.
25485. Соц. гарантии, соц. защита и с.Р.: пробл соотношения и взаимодействия 19.34 KB
  Также устанавливаются государственные пенсии пособия и иные гарантии социальной защиты. Следовательно все что делают в социальной сфере федеральные министерства ведомства и службы федеральные и региональные администрации федеральные региональные и муниципальные организации учреждения и предприятия социальной сферы школы больницы службы занятости пенсионные и другие службы это работа по исполнению социальных гарантий государства. Система социальной защиты населения как особый социальный институт находится в процессе своего...
25486. Основные функции органов социальной защиты 11.62 KB
  Выход новых изданий рассчитанных на удовлетворение интересов различной аудитории способствовал становлению информационного рынка учитывающего многообразие источников информации и ее распространение вразличного типа периодических изданиях. В нее вошла периодика предназначенная широкому кругу читателей и различающаяся по тематике и адресности: общественнополитические издания издания универсального содержания молодежные издания и издания для детей женские издания рекламноинформационные. Кроме того в структуре периодики утвердились: ...
25487. Правозащитное («диссидентское») движение 12.26 KB
  Кустарным способом самиздат распространялись листовки с критикой советских порядков. В конце 1980х гонения на самиздат практически прекращаются машинописная и рукописная формы самиздата уходят в прошлое а основным инструментом размножения становится АЦПУ и матричный принтер. Тогда же в самиздат приходит коммерция: распечатанные на принтере Штирлиц П. В середине 1990х в связи с массовым распространением персональных компьютеров и неразвитостью глобальных сетей были единичные попытки распространения самиздата на дискетах в виде...
25488. Органы социальной защиты населения субъектов РФ 15.21 KB
  Среди новых технологий нашедших практическое применение в социальной работе можно выделить включение в социальнопрофилактическую воспитательную работу с пожилыми клиентами специализированных программ сдерживания темпов биологического старения. Органы социальной защиты населения субъектов РФ активизировали работу по организации реабилитационных центров и отделений для инвалидов молодого возраста. Перед органами социальной защиты населения поставлена задача обеспечения условий для социальной интеграции молодых умственно отсталых инвалидов в...