25292

Основні напрямки філософських пошуків В.Шинкарука

Доклад

Логика и философия

Радіщева дисертація Людина та світ людини Соціальноісторичні та світоглядові аспекти філософських категорій. В своїй дисертації Шинкарук висловлює такі думки: людина є внутрішня та зовнішня де перше визначає друге; зовнішня натура як ієрогліф внутрішньої; вирішальна значущість внутрішнього світу людини який уможливлює поставлення себе над усіма випадками; принцип самопізнання як наріжний для людини; обмеженість опосередкованості розуму та переваги безпосереднього спілкування з духовним світом. Відповідно...

Украинкский

2013-08-13

33 KB

3 чел.

150. Основні напрямки філософських пошуків В.Шинкарука

Володимир Шинкарук (1928-2001). Коло філософських інтересів Шинкарука – гегельянство та екзистенціалізм, „логіцизм”, „етатизм” та „філософія свободи”. Основні роботи: „Логіка, діалектика і теорія пізнання Гегеля”, „Матеріалізм А.Н. Радіщева” (дисертація), „Людина та світ людини”, „Соціально-історичні та світоглядові аспекти філософських категорій”.

Досліджуючи різні етапи новоєвропейської філософії, В.Шинкарук відслідковував генезу уявлень про творчу активність, що вже в Канта пов’язано з трансцендентальною єдністю самосвідомості. Велику зацікавленість проявив він у дослідженні гегелівського вчення. Спалах зацікавленістю гегелівською спадщиною серед повоєнного покоління українських інтелектуалів не був випадковим з огляду на настійну потребу кожного філософа збагнути логіку феноменологічних закрутків та манівців людської долі – особистостей, генерацій, народу, нації, людства.

В своїй дисертації Шинкарук висловлює такі думки: людина є „внутрішня” та „зовнішня”, де перше визначає друге; зовнішня натура як „ієрогліф” внутрішньої; вирішальна значущість внутрішнього світу людини, який уможливлює „поставлення себе над усіма випадками”; принцип самопізнання як наріжний для людини; обмеженість опосередкованості розуму та переваги „безпосереднього спілкування” з духовним світом.

На кінець 50-х років ХХ ст.. випав спалах полеміки у вітчизняній філософії поміж „онтологістами” та „гноселогістами”. Їх протистояння оберталося взаємовідособленістю вчення про буття та вчення про пізнання. Пафос історико-філософських досліджень Шинкарука, присвячених співвідношенню діалектики, логіки й теорії пізнання, - у прагненні подолати відособленість гносеології від онтології через обґрунтування думки, що філософія аналізує буття в органічному зв’язку з розв’язанням свого „основного питання” (про відношення мислення до буття), а відтак це питання стає свого роду призмою для аналізу буття.

Програма світоглядно-антропологічної переорієнтації В.Шинкаруком у 1967-1968 роках. Вона започаткувала багаторічне вивчення українськими філософами суті світогляду як способу людського самовизначення в структурі буття, етапів історичної генези світоглядної свідомості, її категорійної структури, зв’язок останньої з іншими формами категоризації. Відповідно, задавався новий ракурс осмислення категорійних форм світосприймання – не тільки як засобів відображення, пізнання, а як форм самосвідомості й цілепокладання, що виникають і розвиваються в плині розмаїтого освоєння світу людиною, є етапами виокремлення людини з природи.

Розкриваючи суть практично-духовного освоєння світу людиною, Володимир Шинкарук обґрунтовує погляд на нього як „продовження”, доповнення, а нерідко й компенсацію матеріально-предметного освоєння, акцентує значущість для людської життєдіяльності „подвоєння світу” в самосвідомості на суще та належне. Досліджуючи цю особливість світоглядної свідомості під кутом зору єдності сутнісних сил людини – розуму, почуттів і волі, - він простежує ідеально-реальний характер предмета духовних почуттів, якісну своєрідність світоглядної ідеї як ідеалу (себто ідеї, що стала предметом людських почуттів), а у зв’язку з останнім – генезу світоглядних уявлень про майбутнє та способів прилучення до нього. У сфері філософського осмислення опиняються: світоглядові форми сприймання майбутнього (мрія, віра, надія); особливості практично духовного узагальнення і ідеалізації дійсності; спорідненість світоглядного ідеалу з таким духовним почуттям як любов; гносеологічний, соціокультурний та соціопсихічний зміст категорії віри, співвідношення віри, святості та інших духовних регуляторів людської життєдіяльності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

60597. Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника професійно-технічного навчального закладу 284 KB
  Повинен уміти: виконувати операції з базами даних на компютерному устаткуванні введення опрацювання накопичення систематизація та виведення інформації відповідно до затверджених процедур та інструкцій з використанням периферійного обладнання систем передавання приймання даних; готувати до роботи устаткування: магнітні диски стрічки картки папір; працювати в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагуванням; оперувати з файлами записувати текст на дискету або переносити на папір за допомогою друкувальних пристроїв;...