25293

Проблема людини і світу у працях українських шестидесятників

Доклад

Логика и философия

Проблема людини і світу у працях українських шестидесятників Парадигмальні зрушення котрі було започатковано в українській філософії 60х років мали значущість не лише науковофілософську а й загальнокультурну й навіть політичну. Цінності культури розглядаються як квінтесенція духовного досвіду людини та як найважливіший регулятив її світовідношення. У центр своїх наукових пошуків Іванов поставив проблему людини. При розгляді цієї проблеми виходив з діяльних аспектів людського буття єдності онтологічних світоглядних та гносеологічних...

Украинкский

2013-08-13

32 KB

0 чел.

151. Проблема людини і світу у працях українських шестидесятників

Парадигмальні зрушення, котрі було започатковано в українській філософії 60-х років мали значущість не лише науково-філософську, а й загальнокультурну й, навіть, політичну.

Одним з представників українських шестидесятників є Олександр Яценко (1929-1985). Основна його праця: „Цілепокладання і ідеали”. Чільне місце в його філософських роздумах посідає погляд на людську сутність як безупинне становлення, самооновлення, самозаперечення. Принциповго значення надавав дослідник розкриттю спадкоємності культури та самоцінності культурної спадщини, постійно акцентуючи на тім, що жоден голос в історії людської культури не повинен бути заглушений, не має зникнути без сліду. Цінності культури розглядаються як квінтесенція духовного досвіду людини та як найважливіший регулятив її світовідношення. „Цінності добра, краси, справедливості, свободи вистраждані людством... Вони здіймаються над поточною практикою, незалежні од неї, самі активно вливають на формування її цілей, мотивів та вибір підстав діяльності”. Яценко неодноразово обстоює важливу застережну тезу європейського гуманізму про те, що ніяка найшляхетніша мета не виправдовує аморальних засобів. Якщо ж вона потребує для свого здійснення таких засобів, то аморальним є її справжній зміст, а шляхетні шати – або свідомий обман, або заблуда суб’єкта діяльності; коли йдеться про індивіда – то певний „зсув” психіки, що його психологи іменують захисним мотивом”. Отже, місце про моральність засобів заступає питання про моральні сну вивіреність самої мети.

Вадим Іванов (1933-1991) – ще один представник українських шестидесятників. У центр своїх наукових пошуків Іванов поставив проблему людини. При розгляді цієї проблеми виходив з діяльних аспектів людського буття, єдності онтологічних, світоглядних та гносеологічних його чинників, прояву сутності та існування людини в культурі. Найістотніші його праці: „Філософія і практично-духовне освоєння світу”, „Людська діяльність, пізнання, мистецтво”, „Людина і світ людини”. В.Іванов наголошував на необхідності орієнтації філософії на світоглядну проблематику, практично-духовне самоусвідомлення людини, вбачаючи в цьому саму суть філософії, де світогляд не відривається від людини, а завжди інтенціонально активно вплетений в саме смислове поле людської діяльності.

Формування світогляду, на думку В.Іванова, - це процес, що охоплює всю діяльність людини, в ході якої виробляється орієнтація людини в світі, усвідомлюється її місце в ньому, відношення людини до світу й до інших людей, де світ і є людський світ, основа людського буття й життєдіяльності людини. Дотримуючись розуміння філософії як в думці схопленої епохи, базою якої виступає вся культура людства, Іванов негативно ставився до поділу її на діалектичний та історичний матеріалізм, притаманний марксистсько-ленінській традиції. Він справедливо зауважував, що такий поділ веде до нехтування ряду світоглядних категорій, самої теорії людини, філософським розумінням життя, оскільки характеристика життя тут не піднімається вище від розуміння його як обміну білкових тіл, а сама сила, частина суспільства. Іванов був твердо переконаний у тому, що філософія мусить бути націленою на людину, а її основою має бути сама людська сутність.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30566. Функциональные ряды. Основные понятия и определения. Равномерная сходимость функциональных рядов. Признак Вейерштрасса. Свойства равномерно сходящихся рядов 31.56 KB
  Функциональная последовательность равномерная сходимость и свойства Определение: – равномерно сходящийся к fx на X если выполняется неравенство Замечание: если последовательность функции равномерно сходится к функции то она и просто сходится к ней. О равномерной сходимости функции: для того чтобы равномерно сходилась на X к fx необходимо и достаточно чтобы выполнялось неравенство Равномерно сходящиеся функциональные ряды Определение: – равномерно сходящийся на X если последовательность его частичных сумм равномерно...
30567. Основная тригонометрическая система функций. Ряды Фурье по ортогональным системам функций. Тригонометрические ряды Фурье. Признаки сходимости тригонометрических рядов Фурье. Тригонометрические ряды Фурье для четных и нечетных функций 142.57 KB
  Тригонометрический ряд 1 называется рядом Фурье для функции на отрезке а коэффициенты вычисляемые по формулам 2 3 4 называются коэффициентами Фурье. кусочномонотонна тогда ряд Фурье функции определяемый формулами 1 2 3 4 сходится почти всюду кроме точек разрыва к fx. Для четной функции Для нечетной функции Выступление Пусть функция определена на ℝ. Наименьшее из таких чисел Т называют периодом функции.
30568. Свойства функции распределения 51.52 KB
  Свойства функции распределения : Свойство 1: 0 ≤ Fx ≤ 1. Свойство2: Fx2 ≥ Fx1 если x2 x1. Свойство3: 1Fx = 0 при x ≤ ; 2 Fx = 1 при x ≥ b. Свойство4: Fx0 = Fx0 0.
30569. Сходимости почти наверное и по вероятности 352.78 KB
  Если то для любого Обобщенное неравенство Чебышёва Если то для любого Неравенство Чебышёва Если существует то для любого ЗБЧ ЗБЧ Чебышёва если имеет место сходимость ЗБЧ Маркова если т. Если существует то для любого Определение ЗБЧ. Говорят что последовательность случайных величин с конечными первыми моментами удовлетворяет закону больших чисел ЗБЧ если Законами больших чисел принято называть утверждения о том при каких условиях последовательность случайных величин удовлетворяет закону больших чисел. ЗБЧ Чебышёва.
30570. Характеристическая функция случайной величины: определение и свойства. Характеристическая функция нормального распределения 47.71 KB
  Характеристическая функция случайной величины: определение и свойства. Характеристическая функция нормального распределения. ХФ нормального распределения: Выступление Характеристическая функция случайной величины один из способов задания распределения. Характеристические функции могут быть удобнее в тех случаях когда например плотность или функция распределения имеют очень сложный вид.
30571. Теорема непрерывности. Центральная предельная теорема. Интегральная теорема Муавра-Лапласа 49.24 KB
  Центральная предельная теорема. Интегральная теорема МуавраЛапласа. Обратно если в каждой точке непрерывности функции является функцией распределения то в каждой точке t при этом есть характеристическая функция для функции распределения Интегральная теорема Муавра – Лапласа: Если вероятность p события в каждом испытании постоянна и отлична как от нуля так и от единицы то вероятность того что событие появится в n испытаниях от до раз приближенно равна определенному интегралу: где .
30573. Основные типы статистических гипотез. Общая логическая схема статистического критерия 37.33 KB
  Процедура обоснованного сопоставления высказанной гипотезы с имеющимися в нашем распоряжении выборочными данными х1 х2. Результат подобного сопоставления может быть либо отрицательным данные наблюдения противоречат высказанной гипотезе а потому от этой гипотезы следует отказаться либо неотрицательным данные наблюдения не противоречат высказанной гипотезе а потому ее можно принять в качестве одного из естественных и допустимых решений. При этом неотрицательный результат статистической проверки гипотезы не означает что высказанное...
30574. Линейные пространства. Определение, примеры, простейшие свойства. Единственность нейтрального, единственность противоположного элемента. Линейная зависимость. Координаты векторов и их связь при переходе к другому базису 46.5 KB
  Для каждого вектора существует единственный противоположный вектор. Нулевой вектор 0 равен произведению произвольного вектора х на число 0. Действительно пусть существует два таких вектора – 01 и 02. Для каждого вектора существует единственный противоположный вектор.