25294

Проблема методології та логіки наукового пізнання в Україні 60-80-х років

Доклад

Логика и философия

Проблема методології та логіки наукового пізнання в Україні 6080х років Головною орієнтацією наукового пізнання в цей період було звернення до матеріалізму в природознавстві.Копнін – засновник світоглядногносеологічної школи – орієнтував свою філософію на розкриття світоглядних методологічних і гносеологічних аспектів розвитку наукового пізнання проблеми діалектичної логіки розвиток діалектики як теорії пізнання діалектичного матеріалізму з’ясування взаємозв’язку філософії з іншими науками обґрунтування творчої активності суб’єкта...

Украинкский

2013-08-13

32.5 KB

0 чел.

152. Проблема методології та логіки наукового пізнання в Україні 60-80-х років

Головною орієнтацією наукового пізнання в цей період було звернення до матеріалізму в природознавстві.

П.Копнін – засновник світоглядно-гносеологічної школи – орієнтував свою філософію на розкриття світоглядних, методологічних і гносеологічних аспектів розвитку наукового пізнання, проблеми діалектичної логіки, розвиток діалектики як теорії пізнання діалектичного матеріалізму, з’ясування взаємозв’язку філософії з іншими науками, обґрунтування творчої активності суб’єкта пізнання. Його праці з цієї проблематики: „Діалектика як логіка і теорія пізнання”, „Форми мислення і їх роль в пізнанні” і т.д.

М.Парнюк сконцентрував увагу на аналізі гносеологічних, методологічних та соціальних проблем розвитку науки, законів і категорій матеріалістичної діалектики. З 1974 р. підготував та опублікував такі фундаментальні дослідження як „Гносеологічні і соціальні проблеми розвитку хімії”, „Формування світогляду нової людини”, „Соціальні, гносеологічні і методологічні проблеми технічних наук”, „Соціальні, гносеологічні і методологічні проблеми геологічних наук”. У центрі наукових інтересів Парнюка була проблема детермінації. Виходячи з визнання того, що предмети і явища детермінуються не тільки причинами, а й умовами, він вичленував і побудував систему категорій детермінізму, розкрив їх взаємозв’язок, послідовність переходу однієї категорії в іншу, послідовно проводячи принципи координації та субординації категорій в їх змістовному аспекті як ланок пізнання.

Надія Депенчук – докт. дисертація „Теоритизація біології і проблеми співвідношення методів дослідження живого”. Коло наукових інтересів: філософські проблеми походження і сутності життя, біології, генетики, екології, фізики, методології наукового пізнання, етики. Вона орієнтувалася на досягнення світової науки і суспільної практики, творче використання методології діалектичного матеріалізму. Ще в 60-ті роки вона виступила з новаторськими дослідженнями симетрії та асиметрії як специфічних характеристик організації та функціонування живих систем, системності і структурності живого, проблеми цілісності біологічного знання та ідеї доповняльності як одного з методологічних принципів пізнання не тільки фізичних, а й біологічних об’єктів. З’ясування специфічності включення біології в науково-природничу картину світу, співвідношення аналітичних і синтетичних тенденцій в сучасному природознавстві, емпіричних і теоретичних методів у біології стали передумовою виходу Депенчук на дослідження комплексних проблем у сучасному природознавстві, форм їх реалізації, а відповідно на межові проблеми в їх світоглядних, гносеологічних та методологічних аспектів. Становлення інтегративного синтезу вона пов’язувала з широким впровадженням еколого-еволюційного підходу. З урахуванням методологічної значущості цього принципу осмислювався в подальшому взаємозв’язок точних наук і біології, етико-моральних аспектів екології, місця технології в системі „наука-виробництво” та ін., необхідність поглибленого та адекватного філософського переосмислення біології людини. Постановка ключових питань методології природничо-наукового пізнання, вирішення питань втілювалися в таких працях: „Матеріалістична діалектика і концепція доданості” (1975), „Взаємодія методів природничих наук в пізнанні життя” (1976), „Діалектичний матеріалізм і природничонаукова картина світу” (1976), „Методологічні питання теоретичного природознавства” (1978), „Теоретичне і емпіричне в сучасному науковому пізнанні” (1985).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28111. Определить основные абстракции подсистемы, описание которой наведено в задании. Сделайте синтез информационной системы в виде диаграммы классов по принципу ВСЕ 3.45 MB
  Обеспечить доступ к глобальной сети сетей LAN2 и LAN3 по портм 20 21 80 119 если граничный маршрутизатор разрешает доступ в интернет только маршрутизатору с IP=10.29 запретить доступ сетей LAN2 и LAN3 к ресурсам сети LAN1 порты 139 445.
28112. электрообеспечение учет работ по заявкам жителей плановые ремонтные работы. 2.79 MB
  data Array1 db 1234 Array2 db 1 dup OFFh Array3 dw 1000h 2000h 3000h 4000h 5000h Array4 dw 5 dup0 Array5 dd 12345 Array6 db €œABCDEFG€ 0 mov axArray3 mov ax ptr Array2 mov bl byte ptr Array3 mov cx word ptr Array1 mov dx byte ptr Array5 mov dx dword ptr Array4 mov cx dword ptr Array2 mov si offset Array5 4.
28114. Визначить основні абстракції підсистеми, опис якої наведено у завданні. Виконайте синтез інформаційної системи у вигляді діаграми класів за принципом ВСЕ 3.57 MB
  У порту є кілька доків які можуть приймати кораблі різного класу. Ведеться облік кораблів які входять чи виходять з порту дата вид корабля тоннаж пункт призначення судновласник час знаходження в порту перевезений вантаж. Вхід і вихід з порту відбувається з дозволу начальника порту.