25296

Українська філософська думка за умов постнекласичної науки та постмодерної культури

Доклад

Логика и философия

Українська філософська думка за умов постнекласичної науки та постмодерної культури Екологічна парадигма радикально змінює спрямованість сучасного філософськосвітоглядного розмислу. Микола Тарасенко 19391995 присвятив все життя вивченню взаємозвязку природи культури та технології. Вивчення взаємовідношення людини й природи приводить дослідника до роздумів щодо культури яка втілюючись у певних типах особистостей та типах суспільної діяльності задає рівень людяності цього взаємовідношення. В дослідженні Природа технологія культура:...

Украинкский

2013-08-13

33.5 KB

1 чел.

154. Українська філософська думка за умов постнекласичної науки та постмодерної культури

Екологічна парадигма радикально змінює спрямованість сучасного філософсько-світоглядного розмислу. Вона надає йому відчутної й вельми своєрідної – культурної – персональності.

Питання про взаємозв’язок людини й природи посідає чільне місце у філософському доробку тих вчених, котрих об’єднує „Київська світоглядно-антропологічна школа”. У контексті діяльного ставлення людини досвіту та розмаїття типів світогляду розглядав природу засновник даної школи Володимир Шинкарук.

Микола Тарасенко (1939-1995) присвятив все життя вивченню взаємозв’язку природи, культури та технології. Вивчення взаємовідношення людини й природи приводить дослідника до роздумів щодо культури, яка, втілюючись у певних типах особистостей та типах суспільної діяльності, задає рівень людяності цього взаємовідношення. В дослідженні „Природа, технологія, культура: філософсько-світоглядний аналіз” Тарасенко зосереджує увагу на єдності гуманістичного та екологічного змісту практики й культури в контексті людського світовідношення; на особливостях відчуження праці, природи, культури; на взаємозв’язку культури та духовно-практичного освоєння світу; на світоглядній спрямованості культури й нагальних завданнях екологічного виховання. Він обґрунтовує новий підхід до аналізу соціально-культурних засад технології, який полягає у виявленні інтерсуб’єктивного змісту технології через специфіку суспільної форми практики та суб’єкт-об’єктних відносин.

М.Тарасенко у розділі до колективної книги „Світоглядна культура особистості”, яка була видана в Чорнобильській рік, обґрунтовує філософічне витлумачення феномену екологічної культури. Остання „фіксує те, що суспільний світ... реалізує відповідно до екологічних особливостей природи. Водночас вона виявляє, як і в яких формах „природне” функціонує в суспільнім світі відповідно до своїх природних властивостей”. Екологічна культура вкрай важлива для структури людського світовідношення, позаяк вона „немовби вимірює у цім процесові ступінь відповідності людських потреб об’єктивним можливостям природного оточення”. Він критикує погляд на природу крізь „решето” – „пересівання” природних явищ за принципом корисності й безпосередньої промислово-технічної ефективності. Адже з погляду екологічного балансу природи, зокрема, процес біоценозу й планетарного кругообігу – абсолютно всі природні явища мають однакову цінність.

Ігор Бичко (народ. 1931) – філософ-екзістенціаліст. „На філософському роздоріжжі”, „Пізнання й свобода” – тут ставиться під питання будь-яка спроба людини виправдати власну бездіяльність посиланням на пені об’єктивні ситуації, бо вона є лише образом мого активного вибору себе. В „Лабіринтах свободи” Бичко розуміє „лабіринт” як спосіб, в який свобода „буттює” на кожному новому етапові самоздійснення людини. Вияв моєї свободи викликає вияв свободи іншого. Сучасні розмисли про свободу тяжіють не до протиставлення її соціальної структурованості, організованості, а до осягнення свободи як принципу людської самореалізації.

Здійснений вітчизняною філософією, починаючи з шістдесятих років новітньої доби, рух до спінозівсько-гегелівського бачення свободи до особистісного розуміння людського світовідношення, далі від ідеї „свободної причинності” в гуманістиці Канта й „засудженості людини до свободи” в Сартра – до постмодерністської відмови від цілеінструментальної версії свободи (Фуко) та неантропоцентристської етики відповідальності, котра визнає власне моральне право та сомоцільність природи (Йонас) – весь цей рух засвідчує тяжіння нашої антропологічної рефлексії самовизначатися не всупереч, а посеред „філософії живого”. Така спрямованість сучасних вітчизняних уявлень про людину, світ, буття є вельми перспективною і співзвучною нашій національній ментальності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

60116. Виховний захід: «Моя Батьківщина – Україна» 59 KB
  Мова кожного народу неповторна і своя це рядки з вірша. Українська мова Давня й молода. Рідна мова як її не знати Як же не любити нам її. Рідна мова в рідній школі Що бринить нам чарівніш Що нам ближче і миліш І дорожче в час недолі Рідна мова...
60117. Позакласний захід з народознавства «Обжинки» 33 KB
  Учні: Ой обжинки господарю обжинки Позбирали колосочки із нивки Ой весело господарю весело Що ми тобі віночок несемо А ще буде веселіш Коли буде цей вінок на голові Коли буде коровай на столі Діти виконують пісню з рухами...
60118. Здоров’я – це скарб. Усний журнал 85 KB
  Мета: вчити здорового способу життя свідома ставитися до свого здоровя; розвивати бажання вести активний спосіб життя берегти зміцнювати здоровя; виховувати хороші звички бажання перетворити набуті знання у внутрішню потребу.
60119. Виховний захід: З усмішкою про наше шкільне життя 47 KB
  Я книжки закинув та й не вчився Телевізор цілий день дивився Ось стою зітхаю нічого не знаю Двійку заробив 1 учень Оце лихо Іване А що ж у тебе вчителька таке спитала 2 учень Таблицю множення скільки буде...
60120. Внеклассная работа. «Выпускной бал в 4 классе» 68 KB
  Цель: подвести итоги обучения за 4 года в начальной школе мотивировать учащихся на дальнейшее успешное обучение. Рады мама с бабушкой папа мой доволен И самой мне нравится в нашей милой школе.
60124. От теории – к практике «Визуальная поэзия – современная интеллектуальная игра» 986.5 KB
  В настоящее время интерес исследователей к современной поэзии неуклонно возрастает. К концу ХХ века интеллектуальная игра с поэзией приобрела современное звучание и не утратила своего значения: создание и чтение графической поэзии развивает воображение и ассоциативное мышление.