25297

Основні положення християнського віровчення і культу. Нікейський символ віри, його аналітичний виклад

Доклад

Логика и философия

Він для нас людей і для нашого спасіння зійшов з небес і тіло прийняв від Духа Святого і Діви Марії і став людиною. І в Духа Святого Господа Животворящого що від Отця походить що Йому с Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава належить що говорить через пророків. 8 член Символу віри про віру в Духа Святого. За традицією це ім'я пов'язано з ім'ям святого якому присвячено день коли хрестили немовля.

Украинкский

2013-08-13

33.5 KB

1 чел.

144. Основні положення християнського віровчення і культу. Нікейський символ віри, його аналітичний виклад

Основні догмати- на Соборах: Нікейський 325 р. – засуджено Аріядогмат про істинну Божественість, передвічне народження та єдиносутність ІХ з Отцем; 381 р. ІІ Собор в Константинополі – засуджено Македонія за відкидання Божественої сутності Св.Д. Догмат про рівність іпостасей; 431р. В м. Ефес –початок христологічних дискусій – засуджено Несторія2 сутності ІХМарія – Богородиця; 451 р. В м. Халкідон – засуджено монофізитів; Шостий Собор 680 р. Засудив монофелітів, 787 р. В м. Нікеї засуджено іконоборство. Основне- Трійця (єдина), безначальний Отець передвічно народжує Сина, від Отця сходить Дух Святий. Троїчність є незбагненною для розуму людини. Нікейський символ віри:

1 Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.

2. І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків. Світла од світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, не сотворенного, Єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

3. Він для нас, людей, і для нашого спасіння зійшов з небес, і тіло прийняв від Духа Святого і Діви Марії, і став людиною.

4. І розп”ятий був за нас при Понтії Пілаті, і траждав, і був похований.

5. І воскрес на третій день, за Писанням.

6. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця.

7. І знову прийде у славі судиит живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.

8. І в Духа Святого, Господа Животворящого, що від Отця походить, що Йому с Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава належить, що говорить через пророків.

9. В Єдину, Святу Соборну і Апостольську Церкву.

10. Визнаю єдине (одне) хрещення на відпущення гріхів.

11. Чекаю воскресіння мертвих.

12. І життя будучого віку.

 У 1 члені говориться про Бога як творця світу - першої іпостасі Святої Трійці.  В2 - про віру в Сина Божия єдинородного - Ісуса Христа. 3 - це догмат боговтілення, відповідно до якого Ісус Христос, залишаючись Богом, разом з тим став  людиною, народившись від діви Марії. 4 член Символу віри - про страждання і смерть Ісуса Христа. Це догмат спокути. 5 - про воскресіння Ісуса Христа.   У 6 говориться про тілесне піднесення Ісуса Христа на небо. У 7 - про друге, прийдешнє приществии Ісуса Христа на землю. 8 член Символу віри - про віру в Духа Святого. У 9 - про відношення до церкви. У 10 - про таїнство Водохрещення.  В 11 - про майбутнє загальне воскресіння мертвих.    У 12члені - про життя вічне.

Такі основні положення християнського віровчення. У їхній істинності християнин не повинний сумніватися. До культу в християнстві відносяться поклоніння іконі, хресту, мощам святих, "святій" воді. Основу православного віровчення становить Біблія (Святе Письмо), Святий переказ, що містить у собі рішення семи Вселенських соборів, і Символ Віри, затверджений на перших двох соборах 325 і 381 років.

7 таїнств: хрещення, причастя, священство, сповідь, миропомазання, шлюб, освячення.

Хрещення — одне з найголовніших таїнств, що символізує прийняття людини в лоно християнської церкви. При хрещенні католики обливають дитину, в Православній же церкві немовля тричі занурюють у купіль зі святою водою. Через таїнство хрещення, вчать богослови, людині прощається первородний гріх. З обрядом хрещення пов'язане й іменування, адже з цим обрядом новонароджений отримує своє власне ім'я. За традицією це ім'я пов'язано з ім'ям святого, якому присвячено день, коли хрестили немовля.                                       

Причастя — з'їдання хліба та вина, які сприймаються як тіло та кров Христа. Причащаючись, вчить Церква, вірний приймає подячну жертву і «прилучається до Божественного єства». Католики для причастя використовують просфори з прісного тіста, православні — з квасного. Крім того, в Православній церкві цей обряд супроводжується рядом інших таїнств, Православне духовенство наполягає на тому, щоб кожен вірний причащався не менш як один раз на рік. Вважається, що тільки на основі таїнства причастя людина може зберігати нерозривний зв'язок з Ісусом Христом.

Миропомазання — передавання хрещеному «благодаті Святого Духа» змащуванням його ароматичною речовиною — миром. У католицизмі єпископ миропомазує здійснюється 7—12-літню дитину; у православ'ї це робиться разом із хрещенням. Перед миропомазанням священик читає молитву про дарування людині Духа Святого. При цьому він повторює слова «Печать Святого Духа».

Сповідь — вірні каються перед священиком у власних гріхах. Вважається, що сповідування гріхів духовно очищає людину, знімає з неї тягар гріхів та утримує від подальшого їх скоєння. Тому важливою частиною таїнства покаяння є ритуал «відпущення гріхів», що його може здійснити лише священик певного рангу.

Шлюб — його ритуал склався лише у XVI ст. Це таїнство освячує шлюбний союз «іменем Божим», передає нареченим «благодать одностайності» в народженні та вихованні дітей. З погляду православного віровчення, сім'я — «домашня церква». В цій церкві народжується християнин, через хрещення він прилучається до Вселенської церкви, отримує християнське виховання і вмирає як християнин.

Священство — цьому таїнству Православна церква приписує особливий смисл. Воно здійснюється при посвяченні людини у духовний сан, тобто в той чи інший ступінь священства. У Православній церкві існує три ступені священнослужителів: перша нижча — диякон (диякон, протодиякон, архідиякон, ієродиякон, у чернецтві); друга середня — пресвітер (священик-ієрей, протоієрей, у чернецтві — ієромонах, ігумен, архімандрит), третя вища — єпископ (вікарний єпископ, правлячий єпископ, архієпископ, митрополит, екзарх). Кожен зі ступенів священства має свої відмітні особливості в облаченні, за кожним із них закріплені певні права й обов'язки. Таїнство священства здійснюється на основі спеціального обряду хіротонії — висвячення, в процесі якого вищестоячий служитель культу накладає руки на голову того, кого посвячують. Вважається, що в момент покладання рук єпископа на голову посвячуваного в пресвітери або диякони останньому передається Божа благодать, що робить його посередником між Богом і людьми. Пресвітер отримує від єпископа владу здійснювати всі таїнства, окрім священства, і всі богослужіння й обряди.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12990. Системы понимания естественного языка 50.03 KB
  Лекция 10: Системы понимания естественного языка Введение Предпосылки возникновения систем понимания естественного языка Понимание в диалоге Примеры системы обработки естественного языка Методы озвучивания речи Наиболее распространенные системы синт...
12991. Системы машинного зрения 30.22 KB
  Лекция 11: Системы машинного зрения Введение Основные принципы или целостность восприятия Распознавание символов Шаблонные системы Структурные системы Признаковые системы Структурнопятенный эталон Уроки машинного чтения от Cognitive Technologies Распо
12992. Тенденции развития систем искусственного интеллекта 41.29 KB
  Лекция 12: Тенденции развития систем искусственного интеллекта Введение Состояние и тенденции развития искусственного интеллекта Успехи систем искусственного интеллекта и их причины Экспертные системы реального времени основное направление искусственног...
12993. Авіаційні геоінформаційні комплекси 357 KB
  РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА навчальної дисципліни Авіаційні геоінформаційні комплекси ВСТУП Метою навчальної дисципліни є вивчення теоретичних основ методів та засобів побудови авіаційних геоінформаційних комплексів. Головною задачею дисципліни Авіацій
12994. Вступ до предмету Інформатика 305.5 KB
  Лекція №1 Вступ до предмету Інформатика План 1. Вступ. Про цифрове проектування. 2. Відношення між аналоговим і цифровим. 3. Роль програмування в проектуванні цифрових пристроїв. 1. Вступ. Про цифрове проектування. В настоящий момент ...
12995. Представлення чисел в цифрових системах 217.5 KB
  Лекція №2. Представлення чисел в цифрових системах . План 1. Позиційна система числення. 2. Восьмирічні та шістнадцятирічні числа. 3. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу. Цифровые системы строятся на основе схем в которых происх...
12996. Простейшие узлы вычислительной техники 400.5 KB
  Лекция №3 Тема Простейшие узлы вычислительной техники ЛОГИЧЕСКИЕ ФУНКЦИИ. Понятие о логической функции и логическом устройстве. Диоднорезисторные схемы. ТРИГГЕРЫ. Классификация триггеров. Асинхронные триггеры. Син
12997. СЧЕТЧИКИ. Суммирующие двоичные счетчики 138.5 KB
  Лекція № 4 Тема СЧЕТЧИКИ 1. СЧЕТЧИКИ. Общие сведения. 2. Суммирующие двоичные счетчики. 3. Вычитающий и реверсивный счетчики. 1.СЧЕТЧИКИ. Общие сведения. Счетчик цифровое устройство осуществляющее счет числа появлений на входе определенного логического уро...
12998. Шифратори, дешифратори 2.04 MB
  Тема: Шифратори дешифратори. 1. Шифратори 2. Дешифраторы 3. Линейный дешифратор. 4. Прямоугольный дешифратор. 5. АЦП и ЦАП. Принцип аналогоцифрового преобразования информации. 6. Дискретизация непрерывных сигналов. 7. Цифроаналоговые преобразователи. 7.1Схема ЦА