25298

Філософські дискусії 20-30-х років та їх переломлення в Україні

Доклад

Логика и философия

Філософські дискусії 2030х років та їх переломлення в Україні У 2030х роках починає формуватися марксистськоленінський€ світогляд. У звязку з цим починається боротьба за утвердження марксистськоленінського природознавства€ яке розпочавшись з дискусії 30х років завершилося не тільки встановленням повного контролю політичноідеологічної системи над природознавством але й розгромом цілого ряду наукових напрямів фізичним знищенням їх представників. З перших днів утвердження радянської влади на Україні культура освіта наука...

Украинкский

2013-08-13

32 KB

1 чел.

145. Філософські дискусії 20-30-х років та їх переломлення в Україні

У 20-30-х роках починає формуватися „марксистсько-ленінський” світогляд. Провідна роль відводилась часописам „Під прапором марксизму”, „Вісник Комуністичної академії”, газетам „Правда”, „Известия”, завданням яких було виправдання більшовицького курсу та його „успіхів у розбудові шляхів до світлого майбутнього”. З цією метою було створено інститут Маркса – Енгельса, розпочалося видання їхніх праць, маловідомих у Росії. Видання цих праць почалося не з тих, в яких відбивався автентичний марксизм, а з позитивістсько орієнтованої „Діалектики природи” Ф.Енгельса, що збіглося з другим виданням книги В.Леніна „Матеріалізм та еміріокритицизм”. Їх широке обговорення в пресі 1925 р., а перед цим ленінський філософський заповіт „Про значення войовничого матеріалізму” стали основою визначення філософського курсу в СРСР, що стало предметом філософської дискусії між групою Деборіна (діалектики) та групою Тимірязева (механісти). Наслідком цієї дискусії стало визнання того, що єдино правильною системою світогляду, розуміння та пояснення світу, сенсу та призначення людського буття є марксизм-ленінізм та його філософія – діалектичний та історичний матеріалізм. Все. Що йшло від імені цієї філософії, вважалося видатним досягненням. У зв’язку з цим починається боротьба за утвердження „марксистсько-ленінського природознавства”, яке, розпочавшись з дискусії 30-х років, завершилося не тільки встановленням повного контролю політично-ідеологічної системи над природознавством, але й розгромом цілого ряду наукових напрямів, фізичним знищенням їх представників. В 1931 р. Й.Сталін проголошує „поворот на філософському фронті”. До керівництва на філософському фронті прийшли молоді вихованці Інститутів червоної професури на чолі з М.Митіним.

З перших днів утвердження радянської влади на Україні культура, освіта, наука перетворюються на поле ідеологічної боротьби, де авторитету немарксистських поглядів протиставляється марксистсько-ленінський підхід як єдино допустимий у сфері суспільно-гуманітарних наук і філософії. У Київському університеті закриваються юридичний та історико-філологічний факультети, а потім університет реорганізовується у Вищий інститут народної освіти (ВІНО), а з 1926 р. – Київський інститут народної освіти ім.. М.Драгоманова (КІНО). Для підготовки фахівців марксистсько-ленінської орієнтації створюються навчальні та науково-дослідні установи: Харківський Комуністичний університет ім. Артема з кафедрами марксизму та марксознавства (1922), на основі якого в 1924 р. організовується Український інститут марксизму-ленінізму, в 1931 р. створюється Всеукраїнська асоціація марксистсько-ленінських вузів. З 1927 р. почав виходити журнал УІМЛ „Прапор марксизму”. При Українському інституті марксизму-ленінізму створюється філософсько-соціологічний відділ з двома кафедрами – філософії та соціології. Голова президії цього відділу С.Семковський очолив кафедру філософії, а його заступник В.Юринець – кафедру соціології.