25299

Філософський доробок С.Семковського

Доклад

Логика и философия

Тут він заснував першу в Україні кафедру марксизму і марксознавства яка потім перетворилася на Український інститут марксизму в якому до 1931 р. інституті марксизмуленінізму був створений філсоціолог. марксизму У 1918 р. кафедру марксизму і марксознавства яка потім перетв.

Украинкский

2013-08-13

93 KB

0 чел.

146. Філософський доробок С.Семковського

Семковський (Бронштейн) Семен Юлійович (1882-1937). Закінчив Петербурзький університет. У 1918 р. переїхав в Україну, працював спочатку викладачем Київського університету, а в 1920-1922 роках – професором Харківської академії теоретичних знань. Тут він заснував першу в Україні кафедру марксизму і марксознавства, яка потім перетворилася на Український інститут марксизму, в якому до 1931 р. завідував кафедрою філософії. В 1929 р. обраний академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН). З 1934 до 1936 р. С.Семковський очолював кафедру історії європейської культури і комісію філософії при ВУАН. В 1937 р. репресований та розстріляний.

Наукові інтереси Семковського були широкими. Це і проблема діалектичного та історичного матеріалізму, філософські питання природознавства. Обстоюючи діалектико-матеріалістичний світогляд, не сприймав точок зору ні деборінців, ні механістів. Загрозу деборіновської концепції вбачав у відродженні еклектики та схоластики, а обмеженість механістів – у невизнанні діалектики. На противагу механістам обстоював внутрішню активність матерії як об’єктивної реальності, незалежної від свідомості. Вважав, що рушійною силою розвитку є іманентні, внутрішні суперечності, які властиві кожній ланці розвитку і штовхають її до переходу в іншу. Однак закон заперечення заперечення він ототожнював з тріадою як послідовної зміни тези, антитези, синтезу. Виступав проти індетермінізму, обстоював діалектичний зв’язок причини й наслідку, об’єктивну природу випадковості, універсальний всезагальний взаємозв’язок предметів та явищ об’єктивної дійсності, їх відображення в свідомості людини та людському мисленні. Порушуючи питання про природу зведення, вважав за необхідне виявляти умови і наукову правомірність самого зведення.

На початку 30-х pp. XX ст. при Укр. інституті марксизму-ленінізму був створений філ-соціолог. відділ Голова президії цього відділу С. Семковський (С.) очолив кафедру філософії, а його заступник В. Юрінець - кафедру соціології.

С. нар. у 1882 р. в м. Могильові, закінчив Петербурзький університет, брав активну участь в соц.-демо. русі як меншовик центристського напряму. Тривалий час С. перебував в еміграції, після повернення з якої ввійшов до складу меншовицького ЦК. В. Ленін знав праці С. часто критикував їх за поступки ідеалізму та відходження від ортодокс. марксизму У 1918 р. Семковський переїхав в У., працював спочатку викладачем Київ. уні-ту, а в 1920-1922 pp. ~-професором Харк. академії теорет. знань. Тут він заснував першу в У. наук.-досл. кафедру марксизму і марксознавства, яка потім перетв. на У. інститут марксизму, в якому до 1931 р. завідував каф. філ-ії. В 1929 р. обраний академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН). З 1934 до 1936 р. С Семковський очолював кафедру історії європ.культури і комісію філософії при ВУАН. Але 18 березня 1937 р. був необгрунтовано репресований і розстріляний. Реабілітований посмертно.

Наукові інтереси С. були широкими. Це і проблеми діалект. та іст. матеріалізму, філ.питання природознавства. Обстоюючи діалектико-матеріа-лістичний світогляд, він не сприймав точок зору ні деборінців, ні механіцистів. Загрозу деборінівської концепції вбачав у відродженні еклектики та схоластики, а обмеженість механіцистів - у невизнанні діалектики. На противагу механіцистам обстоював внутрішню активність матерії як об'єктивної реальності, незалежної від свідомості. Вважав, що рушійною силою розвитку є іманентні, внутрішні суперечності, які властиві кожній ланці розвитку й штовхають її до переходу в іншу. Однак закон заперечення заперечення він ототожнював з тріадою як послідовної зміни тези, антитези, синтезу. Виступав проти індетермінізму, обстоював діалектичний зв'язок причини й наслідку, об'єктивну природу випадковості, універсальний всезагальний взаємозв'язок предметів та явищ об'єктивної дійсності, їх відображення в свідомості людини та людському мисленні. Порушуючи питання про природу зведення, вважав за необхідне виявляти умови і наукову правомірність самого зведення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8686. Діалектика. Антиподи діалектики: софістика, метафізика 177 KB
  Діалектика Діалектика як вчення про розвиток і універсальні зв’язки. Принципи діалектики. Категорії діалектики. Закони діалектики, їхнє методологічне та світоглядне значення. Антиподи діалектики: софістика, метафізика.  ...
8687. Філософська антропологія. людина, її проблема у філософії 97 KB
  Філософська антропологія. людина, її проблема у філософії. Актуальність філософського вивчення проблеми людини. Природа і сутність людини. Сенс життя людини. Особа. Індивід. Індивідуальність. Ціннісні орієнтації особи. Людина...
8688. Феноменологія. Проблема свідомості у філософії 158 KB
  Феноменологія. Проблема свідомості у філософії Філософське розуміння проблеми свідомості. Свідомість. Самосвідомість. Мова. Суспільна та індивідуальна свідомість. Свідоме і несвідоме. Що могутніше розуму? Йому - влад...
8689. Гносеологія. Проблема пізнання. Чи можливо пізнати світ 85 KB
  Гносеологія. Проблема пізнання. Чи можливо пізнати світ. Теорія пізнання, її предмет і метод. Чуттєве і раціональне пізнання. Проблема розуміння в пізнанні. Наукове пізнання. Проблема істини. Істина, хиба, помилка...
8690. Природа як об’єкт вивчення філософії 111 KB
  Природа як об’єкт вивчення філософії. Природа як предмет філософського дослідження. Історичні взаємодії природи і суспільства. Взаємодія природи і суспільства. Екологічна проблема, її філософський смисл. Обніми цю ...
8691. Суспільство як об’єкт вивчення філософії 84 KB
  Суспільство як об’єкт вивчення філософії. Суспільство, його сутність. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система. Відмінність законів природи і суспільства. Роль географічного природного середовища в житті суспіль...
8692. Філософія науки і техніки 94 KB
  Філософія науки і техніки. Техніка та історія людства. Філософія техніки: історія становлення та предмет вивчення. Головні проблеми досліджень у філософії техніки. Проблема комп’ютеризації та штучного інтелекту. Пр...
8693. Аксіологія. цінності в житті людини і суспільства 118 KB
  Аксіологія. цінності в житті людини і суспільства. Поняття «аксіологія». Місце аксіології в системі культури. Природа цінностей. Цінність і сенс життя людини. Ієрархія цінностей буття людини. Сучасна культурна криза і проблем...
8694. Релігієзнавство як наука. Свобода совісті як елемент демократичних свобод 90 KB
  Релігієзнавство як наука.Свобода совісті як елемент демократичних свобод Богословсько-теологічний, філософський та науковий методи пізнання релігії. Соціології та психологія релігії. Релігійний світогляд. Релігія, її со...