25299

Філософський доробок С.Семковського

Доклад

Логика и философия

Тут він заснував першу в Україні кафедру марксизму і марксознавства яка потім перетворилася на Український інститут марксизму в якому до 1931 р. інституті марксизмуленінізму був створений філсоціолог. марксизму У 1918 р. кафедру марксизму і марксознавства яка потім перетв.

Украинкский

2013-08-13

93 KB

0 чел.

146. Філософський доробок С.Семковського

Семковський (Бронштейн) Семен Юлійович (1882-1937). Закінчив Петербурзький університет. У 1918 р. переїхав в Україну, працював спочатку викладачем Київського університету, а в 1920-1922 роках – професором Харківської академії теоретичних знань. Тут він заснував першу в Україні кафедру марксизму і марксознавства, яка потім перетворилася на Український інститут марксизму, в якому до 1931 р. завідував кафедрою філософії. В 1929 р. обраний академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН). З 1934 до 1936 р. С.Семковський очолював кафедру історії європейської культури і комісію філософії при ВУАН. В 1937 р. репресований та розстріляний.

Наукові інтереси Семковського були широкими. Це і проблема діалектичного та історичного матеріалізму, філософські питання природознавства. Обстоюючи діалектико-матеріалістичний світогляд, не сприймав точок зору ні деборінців, ні механістів. Загрозу деборіновської концепції вбачав у відродженні еклектики та схоластики, а обмеженість механістів – у невизнанні діалектики. На противагу механістам обстоював внутрішню активність матерії як об’єктивної реальності, незалежної від свідомості. Вважав, що рушійною силою розвитку є іманентні, внутрішні суперечності, які властиві кожній ланці розвитку і штовхають її до переходу в іншу. Однак закон заперечення заперечення він ототожнював з тріадою як послідовної зміни тези, антитези, синтезу. Виступав проти індетермінізму, обстоював діалектичний зв’язок причини й наслідку, об’єктивну природу випадковості, універсальний всезагальний взаємозв’язок предметів та явищ об’єктивної дійсності, їх відображення в свідомості людини та людському мисленні. Порушуючи питання про природу зведення, вважав за необхідне виявляти умови і наукову правомірність самого зведення.

На початку 30-х pp. XX ст. при Укр. інституті марксизму-ленінізму був створений філ-соціолог. відділ Голова президії цього відділу С. Семковський (С.) очолив кафедру філософії, а його заступник В. Юрінець - кафедру соціології.

С. нар. у 1882 р. в м. Могильові, закінчив Петербурзький університет, брав активну участь в соц.-демо. русі як меншовик центристського напряму. Тривалий час С. перебував в еміграції, після повернення з якої ввійшов до складу меншовицького ЦК. В. Ленін знав праці С. часто критикував їх за поступки ідеалізму та відходження від ортодокс. марксизму У 1918 р. Семковський переїхав в У., працював спочатку викладачем Київ. уні-ту, а в 1920-1922 pp. ~-професором Харк. академії теорет. знань. Тут він заснував першу в У. наук.-досл. кафедру марксизму і марксознавства, яка потім перетв. на У. інститут марксизму, в якому до 1931 р. завідував каф. філ-ії. В 1929 р. обраний академіком Всеукраїнської академії наук (ВУАН). З 1934 до 1936 р. С Семковський очолював кафедру історії європ.культури і комісію філософії при ВУАН. Але 18 березня 1937 р. був необгрунтовано репресований і розстріляний. Реабілітований посмертно.

Наукові інтереси С. були широкими. Це і проблеми діалект. та іст. матеріалізму, філ.питання природознавства. Обстоюючи діалектико-матеріа-лістичний світогляд, він не сприймав точок зору ні деборінців, ні механіцистів. Загрозу деборінівської концепції вбачав у відродженні еклектики та схоластики, а обмеженість механіцистів - у невизнанні діалектики. На противагу механіцистам обстоював внутрішню активність матерії як об'єктивної реальності, незалежної від свідомості. Вважав, що рушійною силою розвитку є іманентні, внутрішні суперечності, які властиві кожній ланці розвитку й штовхають її до переходу в іншу. Однак закон заперечення заперечення він ототожнював з тріадою як послідовної зміни тези, антитези, синтезу. Виступав проти індетермінізму, обстоював діалектичний зв'язок причини й наслідку, об'єктивну природу випадковості, універсальний всезагальний взаємозв'язок предметів та явищ об'єктивної дійсності, їх відображення в свідомості людини та людському мисленні. Порушуючи питання про природу зведення, вважав за необхідне виявляти умови і наукову правомірність самого зведення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76834. Предстательная железа, семенные пузырьки. Бульбоуретральные железы, их отношение к мочеиспускательному каналу. Кровоснабжение, иннервация, региональные лимфоузлы предстательной железы 183.92 KB
  Бульбоуретральные железы их отношение к мочеиспускательному каналу. Кровоснабжение иннервация региональные лимфоузлы предстательной железы. Эта часть железы называется нередко средней долей.
76835. Семенной канатик и его составные части. Мужские наружные половые органы, их анатомия 183.21 KB
  К наружным половым органам мужчин относятся лобок с оволосением в виде ромба половой член и мошонка. Половой член пенис фаллос приап удд имеет головку тело со спинкой и корень. Эрегированный половой член фаллос удерживают мышцы промежности: седалищнопещеристые и луковичногубчатые. Артерии пениса дорсальная глубокие луковичные происходят из внутренней половой артерии.
76836. Яичник и его придатки 179.97 KB
  Строение яичника Снаружи покрыт однослойным зародышевым эпителием и белочной оболочкой которая образует строму внутри органа богатую эластическими волокнами. При овуляции стенка зрелого фолликула вместе с белочной оболочкой и зародышевым эпителием яичника разрывается и яйцеклетка попадает на бахромку маточной трубы. На поверхностях яичника от лопнувших фолликулов остаются следы в виде углублений складок рубчиков. Возле яичника расположены рудиментарные образования придатки.
76837. Матка и ее строение 182.07 KB
  При нарушениях процесса срастания зачатков формируются аномалии и пороки развития выражающиеся в образовании седловидной двурогой матки; удвоения шейки матки и влагалища. У новорожденной матки самой длинной 35 см является шейка. К 10 годам общая длина матки равняется 5 см шейка и тело по длине одинаковы. Треугольной формы полость матки переходит в шеечный канал с внутренним и наружным отверстиями в нем.
76838. Маточная труба: строение, отношение к брюшине, кровоснабжение и иннервация 181.1 KB
  Маточная труба туба утерина салпинкс фаллопиева труба имеет длину в 1012 см просвет в 0204 см. Труба имеет маточное и брюшное отверстия и сообщает женскую брюшную полость с полостью матки влагалища и наружной средой. Маточная труба одета брюшиной со всех сторон с образованием брыжейки из прилегающего к трубе отдела широкой маточной связки от которой и зависит подвижность органа.
76840. Женские наружные половые органы, их строение, кровоснабжение, иннервация 182.75 KB
  Наружные половые органы у женщин genitli extern vulv cunnus pudendum muliebre включают лобок большие и малые половые губы клитор преддверие влагалища с вестибулярными железами и луковицей девственную плеву. Они развиваются с 3го месяца из индифферентного полового бугорка мочеполовой борозды половых валиков которые под хромосомным и гормональным влиянием превращаются: половой бугорок в клитор половые валики в малые и большие половые губы мочеполовая борозда в половую щель и преддверие влагалища. Большие половые губы ...
76841. Мышцы и фасции мужской и женской промежности, их кровоснабжение и иннервация 182.78 KB
  Под кожей жировой клетчаткой и поверхностной фасцией располагаются мышцы фасции клетчатка образующие мочеполовую и тазовую диафрагмы седалищнопрямокишечную ямку. Поверхностная и глубокая поперечные мышцы и фасции образуют мышечносухожильный центр промежности натянутый между противоположными седалищными ветвями и буграми. Часть волокон глубокой мышцы входит в состав наружного уретрального сфинктера.
76842. Тазовая брюшина 180.6 KB
  Париетальная брюшина выстилает стенки малого таза изнутри образуя тазовый этаж брюшной полости. Без видимой границы париетальная брюшина переходит в висцеральную покрывающую органы в виде трех анатомических вариантов интраперитонеального со всех сторон мезоперитонеального с трех сторон экстра ретроперитонеального с одной стороны. Между пупком и лобковым симфизом париетальная брюшина образует парные правые и левые складки медиальную и латеральную пупочные умбиликальные и непарную пупочную срединную.