2555

Вигодовування грудної дитини та харчування дітей старше року

Лекция

Медицина и ветеринария

Основні принципи вигодовування дітей раннього віку. Техніка прикладання дитини до груді. Правила грудного вигодовування. Протипоказання і утруднення при грудному вигодовуванні. Дієта і режим жінки, яка годує.

Украинкский

2013-01-06

74.78 KB

25 чел.

План лекції:

1. Основні принципи вигодовування дітей раннього віку.

2. Природне вигодовування.

3. Техніка прикладання дитини до груді.

4. Правила грудного вигодовування.

5. Прикорм (підгодовування).

6. Правила введення прикорму.

7. Відняття від груді.

8. Протипоказання і утруднення при грудному вигодовуванні.

9. Дієта і режим жінки, яка годує.

10. Гіпогалактія.

11. Штучне вигодовування.

12. Змішане вигодовування.

13. Харчування дітей старших за і рік.


Основні принципи вигодовування дітей раннього віку

Їжа є єдиним джерелом поживних речовин, необхідних для життєдіяльності дитячого організму. Харчування впливає на розвиток мозку, формування органів і систем організму, що росте. Правильно організоване харчування забезпечує нормальний фізичний і нервовопсихічний розвиток дітей, сприяє набуттю стійкості організму до несприятливих факторів навколишнього середовища.

Харчування дітей має бути раціональним, побудованим на основі принципу збалансованості:

1) надходження в організм основних харчових інгредієнтів (білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, вітамінів, мікроелементів, води тощо) повинно точно відповідати потребам дитячого організму;

2) слід дотримуватися оптимального співвідношення між незамінними поживними речовинами (амінокислоти, ненасичені жирні кислоти тощо) і замінними;

3) характер їжі, що надходить, має відповідати ферментативним можливостям дитячого організму.

Харчування за своєю кількістю та якістю, режимом повинно повністю відповідати вікові дитини, статевим відмінностям, особливостям фізичного і розумового навантаження.

Потреба в енергії в різні вікові періоди неоднакова. Абсолютні величини добової енергетичної потреби з віком збільшуються. Якщо до 1го року життя вони досягають 1500 ккал, то у віці 1415 років становлять 29003150 ккал.

У хлопчиків енергетична потреба вища, ніж у дівчаток.

Відносна енергетична потреба (в перерахунку на 1кг маси тіла), навпаки, вища у дітей молодшого віку.

Це пояснюється тим, що діти перших років життя потребують більше енергії не тільки на покриття їхніх енергозатрат у зв'язку з великою рухливістю, а й, головне, на забезпечення енергії росту.

Оптимальна добова потреба організму, що росте, в білку (основному пластичному матеріалі) на першому році життя, залежно від виду вигодовування, становить 23,5 г/кг, у віці від 1 до 6 років  43 г/кг, старше 7 років  32 г/кг.

За рахунок білків забезпечується 1012% усього енергетичного споживання.

Добова потреба в жирі особливо велика у дітей першого року життя (66,5 г/кг), потім вона знижується і після року становить 42 г/кг.

Добова потреба у вуглеводах практично однакова у всіх вікових періодах і перебуває в межах від 10 до 15 г/кг.

За рахунок жирів забезпечується 3040%, вуглеводів  5060% енергетичної потреби.

Однією з основних умов збалансованого харчування є забезпечення правильних співвідношень білків, жирів і вуглеводів і їхньої оптимальної кількості.

Якщо один з цих інгредієнтів переважатиме в їжі дитини або ж, навпаки, його буде замало, можуть порушитися травлення і живлення, процеси росту і розвитку, з'являться алергічні реакції.

При надмірній кількості в їжі вуглеводів виникає бродильний пронос; білків  гнильні випорожнення.

Надлишок у їжі жирів і нестача вуглеводів призводять до утворення великої кількості кетонових тіл, розвитку ацидозу.

При недостатній кількості в їжі жирів виникає енергетичний дефіцит білків, а звідси  порушення пластичних процесів, гіпотрофія, безбілкові набряки.

Тому співвідношення білків, жирів і вуглеводів на першому році життя має становити 1:3:6 (вигодовування грудьми) або 1:1,5:34 (штучне вигодовування), у старших дітей  1:1:4.

Дуже важливе значення має оптимальне надходження в організм вітамінів, мінеральних солей. Це забезпечує кращу засвоюваність їжі.

Відносна потреба у воді повинна бути тим вищою, чим менша дитина. На першому році життя вона дорівнює 180120 мл/кг з урахуванням води, яка є у продуктах харчування, у віці 13 років  100 мл/кг, 37 років  60 мл/кг.

Природне вигодовування

Із факторів навколишнього середовища, що впливають на розвиток дитини, особливу роль відіграє раціональне харчування.

У дітей першого року життя розрізняють три види вигодовування: груддю (природне), змішане (догодовування) і штучне.

Природне вигодовування  це таке вигодовування, коли дитина протягом перших 5 міс життя одержує тільки молоко матері, а у віці 5 міс 1 рік з грудним молоком отримує і прикорм.

Лактація. 3 23го міс вагітності під впливом гормонів плаценти, гіпофіза, загрудинної залози, жовтого тіла яєчників паренхіма молочних залоз вагітної жінки починає гіперплазуватися, досягаючи максимуму до моменту народження дитини. З цього часу гормони, які стимулюють ріст молочних залоз під час вагітності, зумовлюють швидке нагромадження поживних речовин у грудних залозах і відкладання секрету.

У перші 34 дні після пологів залоза виділяє молозиво, потім  перехідне молоко, до кінця 1214го днів  зріле молоко (табл. 1).

Таблиця 1. Хімічний склад молока в різні строки лактації, %

Грудне молоко

Білок

Лактоальбумін

Казеїн

Жири

Лактоза

Мінеральні солі

Молозиво

5,5

3,8

2

3,2

5,7

0,31

Перехідне

1,6

0,8

0,9

3,7

6,8

0,24

Зріле

1,2

0,6

0,6

3,5

6,5

0,21

Молозиво  густа, жовтого кольору і дещо клейка рідина, яка має високу відносну густину (10501060), містить велику кількість білка, що близький за своїм складом до тканин новонародженого, а тому легко засвоюється.

Солонуватий смак молозива пояснюється значним вмістом у ньому мінеральних солей.

Кількість глюкози (лактози) і жиру коливається в різних межах.

Жир молозива багатий на олеїнову кислоту. Поряд з жировими краплинами під мікроскопом можна побачити молозивні тільця, які є лейкоцитами в стадії жирового переродження.

Молозиво  цінний продукт для новонародженої дитини перших днів життя. З молозивом вона отримує антигени, які відіграють роль активаторів обміну, а також ферменти та імунні тіла.

Материнське молоко є найкращою їжею для дитини першого року життя. Біологічна цінність його полягає в тому, що всі необхідні інгредієнти перебувають у таких кількостях і співвідношеннях, які найповніше задовольняють потреби інтенсивного росту дитини на першому році життя.

При співвідношенні білків, жирів і вуглеводів у грудному молоці відповідно 1:3:6 створюються оптимальні умови для їх перетравлювання і всмоктування.

Коров'яче молоко містить більше білка і мінеральних солей, менше вуглеводів і приблизно стільки ж жиру, скільки і грудне молоко.

Складові частини грудного та коров'ячого молока значно відрізняються одна від одної:

білки грудного молока складаються переважно з дрібнодисперсної фракції альбуміну і глобуліну, коров'ячого  з грубодисперсної фракції білка  казеїну;

лактоальбумін грудного молока містить найбільш цінні і життєво важливі амінокислоти (триптофан, лейцин, ізолейцин, валін, феніланін).

У казеїні коров'ячого молока також досить амінокислот, однак за їхнім співвідношенням і значенням для організму дитини воно поступається грудному;

молочний цукор у грудному молоці представлений βлактозою, яка сприяє росту ацидофільної мікрофлори в кишках. Вуглеводи коров'ячого молока складаються з αлактози, що сприяє росту кишкової палички (табл. 2).

Таблиця 2. Склад грудного та коров'ячого молока

Молоко

Білок %

Казеїн%

Альбумін і глобулін, %

Жири

%

Лактоза

%

Солі

кальцію, %

Солі

фосфору, %

Енергетична цінність

Грудне

1,25

0,50

0,70

3,50

6,50

0,03

0,15

65 ккал

Коров'яче

3,30

2,80

0,50

3,80

3,80

0,14

0,20

63 ккал

Жир грудного молока значно більше містить ненасичених кислот. У складі коров'ячого молока переважають насичені жирні кислоти.

Ненасичені жирні кислоти є носіями жиророзчинних вітамінів (ретинолу, токоферолу, холекальциферолу). Вони легко засвоюються і справляють цілющий вплив на обмінні процеси.

Мінеральних солей та мікроелементів (залізо, мідь, кобальт) як у грудному, так і в коров'ячому молоці досить, але співвідношення між ними в грудному молоці таке, що сприяє повному всмоктуванню їх у кишках дитини.

В обох видах молока є ретинол, тіамін, рибофлавін, піридоксин, нікотинова кислота, холекальциферол. У коров'ячому рибофлавіну більше, але молоко звичайно розводять водою, тому ця перевага зникає. Аскорбінової кислоти в коров'ячому молоці менше, а при розведенні і тепловій обробці вміст її ще більше знижується.

Грудне та коров'яче молоко містить ферменти: амілазу, ліпазу, каталазу. Ліпази в грудному молоці в 15 разів більше, що значно полегшує травлення жирів у дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні.

Материнське молоко містить бактерицидні речовини (лізоцим, комолемент), імуноглобуліни А і G.

Імуноглобулін А відповідає за імунітет шкіри та слизових оболонок, місцевий кишковий імунітет. При його нестачі у дітей часто бувають кишкові інфекції, кон'юнктивіт, стоматит і гнійничкові захворювання шкіри.

Імуноглобулін G є носієм ряду антитіл, що захищають дітей першого року життя від інфекційних захворювань.

Захисні фактори грудного молока

Фактор

Дія

1.

Т і Влімфоцити

Продукують лімфокіни, імуноглобуліни.

2.

Макрофаги

Поглинають бактерії, продукують комплемент, лактоферин, лізоцим.

3.

Коплемент

Сприяє лізису бактерій, стимулює дію гуморальних факторів.

4.

Інтерферон

Забезпечує противірусний захист.

5.

Імуноглобуліни: IgA, sIgA, IgM, IgG

Перешкоджають проникненню бактерій, вірусів, бактеріальних токсинів, харчових антигенів у слизову оболонку кишечника.

6.

Біфідусфактор

Стимулює ріст біфідофлори кишечника.

7.

Антистафілококовий фактор

Пригнічує ферментні системи стафілококів.

8.

Антилямбліозний фактор

Перешкоджає заселенню кишок лямбліями.

9.

Лізоцим

Лізує клітинні мембрани грампозитивних і грамнегативних бактерій.

10.

Рибонуклеазоподібний фактор

Забезпечує противірусний захист.

11.

Лактопероксидаза

Руйнує стрептококи, ентерококи, Е.Coli.

Дитина, що перебуває на природному вигодовуванні, одержує молоко матері завжди в стерильному вигляді, коров'яче ж молоко меншою або більшою мірою бактеріальне забруднене.

Звідси можна зробити висновок, що материнське молоко  це незамінна їжа для дитини першого року життя. Для його перетравлення потрібна менша кількість травних соків і ферментів.

Годування груддю економить час і сили матері, сприяє відновленню здоров'я після пологів. Коли дитина ссе, м'язи стінок матки енергійно скорочуються, що допомагає їй повернутися до нормальних розмірів і положення.

Техніка прикладання дитини до груді

Успіх грудного вигодовування значною мірою залежить від дотримання ряду наведених нижче технічних прийомів, з якими слід ознайомити кожну матір:

1. Перед кожним годуванням мати повинна вимити руки з милом і обережно протерти сосок тканиною, змоченою в перевареній воді.

2. Зцідити кілька крапель молока, бо з ними видаляються випадкові бактерії, які легко попадають у периферичні відділи вивідних протоків залози.

3. Мати повинна зручно вмоститися: вона сідає в крісло чи на стілець і, поставивши, наприклад, при годуванні лівою груддю на низьку лавочку ліву ногу, підтримує лівою рукою голову і спину дитини, злегка нахилившись над нею. Захопивши ліву грудь середнім і вказівним пальцями правої руки, мати вкладає дитині сосок у рот.

При неправильному положенні мати швидко втомлюється, з'являється біль у спині, попереку.

Годування лежачи допускається тільки в перші дні після пологів або при захворюванні, коли матері протипоказано вставати. В таких випадках дитину кладуть паралельно матері, яка злегка повертається на бік тієї груді, яку ссатиме дитина. Підтримуючи дитину рукою з того самого боку, а грудь другою рукою, мати вкладає сосок їй у рот.

4. Стежити, щоб під час ссання дитина захоплювала ротом не тільки сосок, а й грудне кружальце. Щоб ніс дитини залишався вільним, грудь дещо відтягують догори другим та третім пальцями руки, що її підтримують. Тільки таке положення забезпечує повне випорожнення грудей і запобігає захопленню дитиною повітря.

5. Після годування грудь необхідно протерти сухою м'якою тканиною, змазати сосок і навколо нього вазеліном, прикрити марлевою салфеткою. Мета цього  оберігаючи сосок від тертя білизни і одягу, запобігти тріщинам.

Правила грудного вигодовування

1. Дитину з перших днів життя слід привчати до дотримання режиму годування. Найбільш доцільним числом годувань вважають:

для дітей з перших днів життя до 2 міс  67 разів на добу;

від 2 до 4 міс  6 разів;

від 4 міс до кінця року  5 разів на добу з обов'язковою 678годинною перервою, яка потрібна для відпочинку матері і дитини.

Пропонують такі години годування:

При 7 годуваннях: 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24 год.

При 6 годуваннях: 6, 9.30, 13, 16.30, 20, 23.30 год.

При 5 годуваннях: 6, 10, 14, 18, 22 год.

Час годування може змінюватися залежно від характеру роботи матері та її домашнього побуту. Можна погодувати дитину раніше на 1520 хв або пізніше.

Якщо дитина проспить свій час годування на кілька хвилин, бажано її не будити, оскільки діти після пробудження капризують і погано ссуть.

Навпаки, якщо здорова дитина виявить почуття голоду раніше, ніж за графіком, її можна підгодовувати, шкоди це не завдасть.

Вільний режим годування, коли дитина сама регулює інтервали між годуваннями, цілком допускають в умовах високої культури сім'ї і при бездоганному здоров'ї дитини.

2. При кожному годуванні дитину необхідно прикладати по черзі тільки до однієї груді. Годування кожен раз лівою і правою груддю дозволяється при гіпогалактії, про яку буде сказано нижче.

3. Тривалість кожного годування повинна становити 1520 хв. При цьому слід пам'ятати, що здорова дитина, яка нормально ссе, за перші 5 хв висмоктує понад 50 % необхідного їй молока на одне годування.

4. Під час кожного годування дитина повинна повністю спорожнити груди. Те молоко, що залишається, слід зцідити. При дотриманні таких умов лактація молочної залози буде максимальною і запобігатиме її згасанню.

5. Добову кількість молока Х, яка потрібна новонародженим дітям до 10го дня життя, визначають за формулою Фінкельштейна:

Х = 70(80) х n

де n  день життя; 70, якщо маса при народженні до 3200г;

 80, якщо маса при народженні більш ніж 3200г.

Приклад: 6денна дитина масою 3500 г повинна одержувати за добу

80X6=480 мл.

Для дітей після 10 днів життя запропоновано кілька методів

1) Найбільш простим і зручним є об′ємний метод, згідно з яким дитина повинна отримувати таку кількість молока на добу:

 

у віці від 2 до 6 тижнів  1/5 маси тіла;

від 6 тижнів до 4 міс  1/6 маси тіла;

від 4 до 6 міс 1/7 маси тіла;

від 6 до 9 міс  1/8 маси тіла.

2) Найбільш точним є метод енергетичного (калорійного) розрахунку:

в першу чверть року на 1 кг маси потреба становить 125130 ккал;

в другу  120125 ккал;

в третю  115120 ккал;

в четверту чверть  110115 ккал.

При цьому необхідно знати вік дитини, її масу, енергетичну цінність і потребу в ккал на 1 кг маси. Знаючи, що 1 л грудного молока містить 650700 ккал, легко визначити кількість молока на добу.

 

Добова кількість молока на першому році життя не повинна перевищувати 1 л. У зв'язку з акселерацією, швидшим збільшенням маси тіла у дітей 1,52 міс кількість молока за наведеними розрахунками може перевищити 1 л, а це не допускається.

Наведені вище формули розрахунку застосовуються тільки для здорових дітей і нормотрофіків (ейтрофіків). У разі захворювання необхідна відповідна корекція в кожному окремому випадку.

6. Дитина повинна отримувати необхідну кількість якісно повноцінної їжі, що містить білки, жири, вуглеводи, вітаміни, солі, причому не тільки в достатній кількості, а й у правильному співвідношенні їх.

При природному вигодовуванні дитина повинна отримувати на добу на 1 кг маси:

білка  2,02,5 г;

жиру  6,06,5;

вуглеводів – 1314 г.

7. Критерієм правильного грудного вигодовування є поступове зростання маси тіла, нормальний психомоторний розвиток і добре самопочуття дитини.

Якщо є сумніви щодо кількості молока у матері чи повільно збільшується маса тіла, проводять контрольне годування.

Для цього дитину (в одязі) зважують до і після годування протягом дня, оскільки при окремих годуваннях кількість виссаного молока настільки варіабельна, що по одномудвох годуваннях робити висновок про кількість висосаного молока важко.

Материнське молоко задовольняє потреби організму дитини тільки в перші 11,5 міс життя.

Після цього їжа дитини потребує якісної корекції, тобто додаткового введення вітамінів і мінеральних солей.

З цією метою дають фруктові і овочеві соки, причому починають з кількох крапель, поступово збільшуючи кількість до 3040 мл.

Дітям з 11,5місячного віку слід давати освітлені соки: яблучний, морквяний, смородиновий; з 2,53 міс соки з м'якоттю: вишневий, томатний, абрикосовий, малиновий.

Вживати соки слід після годування, бо вони містять глюкозу, що знижує апетит. Крім вітамінів, у соках є мікроелементи (мідь, залізо, кобальт), які запобігають розвиткові анемії, ферменти і пектинові речовини, що позитивно впливають на процеси травлення та імунні реакції дітей.

Яблуко (протерте) можна давати з 2,5 міс.

Прикорм (підгодовування)

З п'ятимісячного віку, незалежно від кількості молока у матері, кожна дитина повинна отримувати прикорм.

Це зумовлено тим, що організм, який росте, потребує поповнення мінеральних солей, білка, жиру та вуглеводів.

 

Правила введення прикорму

прикорм спочатку дають у малих кількостях (12 чайні ложки), поступово збільшуючи протягом тижня до такої кількості, щоб одне годування груддю замінювало його;

прикорм дається перед годуванням груддю;

другий вид прикорму вводять тільки тоді, коли дитина звикне до першого;

прикорм повинен бути гомогенним і не визивати утруднень під час ковтання;

перший прикорм повинен бути рідким, а з часом його консистенція повинна ставати густішою.

 

Першою стравою прикорму може бути 5 % манна каша на молоці, розведеному наполовину овочевим відваром, або овочеве пюре.

Через 23 тижні 5 % кашу можна замінити 10 % кашею на незбираному молоці.

Однак доцільніше як перший прикорм використовувати не кашу, а овочеве пюре (без круп) з молоком. Воно багате на мінеральні солі, мікроелементи і особливо корисне дітям з надлишковою масою, недоношеним, при анемії, рахіті, проявах ексудативнокатарального діатезу.

Другий прикорм вводять у 6 міс. Якщо у дитини першим прикормом було овочеве пюре, то другим має бути каша, і навпаки. Крім манної каші, рекомендуються добре розварені і протерті гречана, рисова, вівсяна каші, а ще краще каша, що готується із суміші цих круп. Змішана каша дуже поживна, смачна, багата на мінеральні речовини, лецитин.

Не слід давати двічі протягом дня круп'яні каші, оскільки таке харчування буде неповноцінним.

Каші можна збагачувати, додаючи овочеві чи фруктові пюре, сир, круто зварений яєчний жовток, що є джерелом фосфору, кальцію, холекальциферолу, вітамінів групи В.

Жовток у сирому вигляді давати не рекомендується, оскільки це може спричинити алергічні реакції, зараження сальмонельозом.

Овочеве пюре дітям першого півріччя життя слід готувати з овочів, що не містять грубої клітковини (морква, картопля, цвітна капуста, кабачки, білокачанна капуста), в другому півріччі можна використати гарбузи, зелений горошок, буряк.

Третій прикорм вводять з 6,57 міс у вигляді м'ясного бульйону з протертими овочами та корінням, потім (з 8 міс)  печінкового чи м'ясного фаршу.

Таким чином, дитина у 88,5 міс одержуватиме обід у вигляді бульйону, овочевого пюре (чи супупюре на м'ясному бульйоні) з м'ясним фаршем, протертого яблука.

З 10 міс м'ясний фарш замінюють фрикадельками, а з 1112 міс  паровою котлетою.

Для приготування м'ясного прикорму можна використати яловичину, телятину, м'ясо курки, кроля.

Як прикорм призначають дітям сир, кефір, ацидофільнодріжджове молоко, пасту, а в кінці року  страви з риби, ретельне відділеної від кісток.

З 810 міс при наявності чотирьох зубів можна давати сухарик з білого хліба, нежирне печиво, розмочене молоком.

Харчова промисловість нині випускає спеціальні консервовані продукти для догодовування дітей першого року життя. Ці продукти містять усі необхідні для організму дитини речовини, які є стерильними і добре перетравлюються.

Продукти зберігаються тривалий час, приготування не потребує великих затрат часу.

Консерви готують з першосортних, спеціально оброблених продуктів (овочів, фруктів, м'яса, печінки). Способи термічної обробки, що використовуються, забезпечують зберігання не тільки харчової цінності, а й добрих смакових якостей.

Дитячими консервами можна користуватися в будьяку пору року і в будьяких кліматиних умовах. На етикетках зазначаються способи приготування і зберігання, харчова цінність і вік, на який вони розраховані.

Відняття від груді

Здорову доношену дитину віднімають від груді в 1112 міс.

При правильному вигодовуванні і поступовій заміні грудного молока різноманітною їжею процес відняття від груді відбувається легко і безболісно для дитини і для матері.

Віднімати від груді не можна влітку, при гострих розладах травлення і харчування, при гарячкових станах, а також при проведенні профілактичних щеплень, навіть якщо дитині на цей час виповниться рік.

Для того щоб припинилася лактація, на груди накладають тугу пов'язку, матері рекомендують обмежити вживання рідини.

Протипоказання і утруднення при грудному вигодовуванні

Абсолютними протипоказаннями до годування дитини груддю є: активна форма туберкульозу, сіфіліс (якщо зараження сталося після 67 міс вагітності), декомпенсовані пороки серця, тяжкі ураження нирок, цукровий діабет, дизентерія, черевний тиф, паратифи, сепсис, бешиха, цереброспінальний менінгіт, резусконфлікт (протягом 2х тижнів), внутрішньочерепна пологова травма та ін.

Відносні протипоказання: гостра респіраторна вірусна інфекція, ангіна, пневмонія, грип.

Питання про годування груддю в кожному окремому випадку вирішується індивідуально залежно від важкості стану матері. Якщо прикладання дитини до груді можливе, мати повинна надіти маску із 46 шарів марлі, міняючи її перед кожним годуванням.

Коли ж через стан матері не можна годувати груддю, дитину ізолюють і годують пастеризованим молоком.

Перешкодою до годування дитини груддю (з боку матері) є неправильна форма сосків, тугі груди, тріщини сосків, катаральний і гнійний мастит.

При катаральному маститі дитину годують до останньої можливості, обов'язково зціджуючи молоко, що залишилося в грудях.

При гнійному маститі, коли є домішки гною в молоці, годувати груддю припиняють. Молоко при цьому необхідно відціджувати молоковідсмоктувачем, а не руками.

При плоских сосках або тріщинах на соски кладуть накладки.

Перешкоди при годуванні груддю можуть бути і з боку дитини.

Це незарощення верхньої губи і твердого піднебіння, вроджені зуби, важкі пологові травми, глибока недоношеність.

Утруднення часто виникають у дітей, що страждають на стоматит, пліснявку, при наявності нежиті тощо.

Дієта і режим жінки, яка годує.

Жінкагодувальниця повинна раціонально харчуватися, дотримуватися правильного режиму дня, чергувати посильну працю і відпочинок, бувати на свіжому повітрі, вміло користуватися сонцем в літню пору року.

Кількість і якість грудного молока безпосередньо залежить від харчування.

Жінка, що годує дитину, виділяє за добу від 1 до 1,5 л молока.

В 1 л грудного молока міститься 700 ккал, тому добовий раціон жінки, що годує, слід збільшити на 1000 ккал.

В ньому повинно бути 130 г білків, 130 г жиру, 500 г вуглеводів.

Обов'язковими в харчовому раціоні матері повинні бути молоко, сир та інші молочні продукти, що містять велику кількість білків, фосфору і кальцію.

До раціону необхідно вводити також кефір, кисляк, ацидофільне молоко, які сприятливо впливають на процеси травлення і мікрофлору кишок.

Особливо корисними для жінки, що годує, є сирі фрукти, овочі, ягоди, свіжа зелень, які збагачують організм вітамінами та мінеральними солями.

Жінці, яка годує, треба вживати, крім тваринних жирів, рослинні олії (соняшникова, лляна, кукурудзяна, конопляна, соєва).

Слід застерегти жінку від надлишкового вживання жиру {понад 150 г в день), оскільки він погіршує засвоєння кальцію.

М'ясо і риба можуть бути використані в будьякій кулінарній обробці.

Обмежувати в раціоні вуглеводи необхідно лише тоді, коли маса тіла жінки прогресивно зростає. За добу жінка повинна випивати не більше 2 л рідини, включаючи рідину, що надходить з їжею.

В період годування категорично забороняються куріння, вживання алкоголю.

Чергування помірної фізичної і розумової праці з відпочинком  основа збереження здоров'я жінки, яка годує.

Тривалість нічного сну повинна становити не менше 8 год.

Через 23 міс після пологів показані заняття фізкультурою і спортом.

Гіпогалактія

Гіпогалактія  знижена секреторна здатність молочних залоз.

Вона може бути ранньою (первинною), що виникає відразу після пологів, або пізньою (вторинною), що виникає в більш пізні строки.

Однією з причин первинної гіпогалактії є інфантилізм статевого апарату, в тому числі і недостатній розвиток молочних залоз.

Частими факторами, що сприяють виникненню первинної гіпогалактії, є тяжкі токсикози вагітності, оперативні втручання під час пологів, кровотечі, гормональна стимуляція пологів.

Вторинна гіпогалактія розвивається в результаті пізнього прикладання до груді, порушення техніки годування (безладне годування і недостатнє спорожнення грудних залоз), на грунті перевтомлення, через психічні травми тощо.

Профілактика гіпогалактії полягає в ранньому прикладанні дитини до груді, дотриманні техніки зцідження молока і режиму жінки, яка годує; режиму годування дитини. При цьому слід чергувати прикладання дитини до лівої і правої груді і стежити за повним спорожненням грудних залоз.

Важливу роль у профілактиці гіпогалактії відіграє підготовка майбутньої матері до годування дитини груддю.

З цією метою в останні місяці вагітності необхідно готувати соски і грудні залози.

Підготовка полягає в тому, що двічі на день протягом кількох хвилин слід ритмічно стискати сосок між двома великими пальцями рук спочатку в горизонтальній, а потім  у вертикальній площині. Ця вправа сприяє формуванню сосків.

На лактацію позитивно впливає масаж грудних залоз, який здійснюється в останні 2 міс вагітності. Тривалість масажу 23 хв двічі на день. Закінчують масаж обтиранням сосків полотняною серветкою (рушником). Це, з одного боку, сприяє процесу лактації, а з другого  є профілактикою тріщин сосків.

Лікування при первинній гіпогалактії зводиться до призначення гормону пролактину по 56 од 23 рази на день, якщо її причиною є інфантилізм, а також усунення тих факторів, які її зумовили. Завдання це досить складне і входить до компетенції лікаря.

Лікування при вторинній гіпогалактії полягає в усуненні причин захворювання.

Із лікарських засобів рекомендують токоферол по 1015 мг двічі на день протягом 1015 днів, нікотинову кислоту по 4050 мг 23 рази на день за 1015 хв до годування, апілак по 0,01 г під язик тричі на день протягом 2 тижнів.

Позитивний вплив мають УВЧтерапія малої інтенсивності, опромінення ртутнокварцовою лампою (УФО), до 20 сеансів.

Деякі автори рекомендують вживати грецькі горіхи (не більше 35 на день), тепле коров'яче молоко із зеленим чаєм (до 1 л на день).

Якість грудного молока поліпшується при вживанні сухих пивних дріжджів по 1 чайній ложці двічі на день протягом усього періоду лактації.

Категорично забороняється пити пиво, яке містить спирт, бо він несприятливо діє на організм дитини.

Слід коротко спинитися на призначенні деяких лікарських засобів для жінки, яка годує. Доведено перехід ряду лікарських засобів у молоко матері (промедол, кодеїн, седуксен та ін.).

Тому, якщо є можливість, слід уникати призначення цих препаратів, бо вони пригнічують нервову систему дитини.

Іноді матері все ж доводиться вживати такі ліки. Тоді необхідно пропустити 12 годування, обов'язково зцідивши молоко, а для годування дитини взяти молоко інших породіль.

Препарати брому також можуть переходити до дитини з молоком і бути причиною бромдерматозів.

Не рекомендують призначати жінці сольові проносні або вводити сульфат магнію через те, що вони можуть призвести до зменшення лактації.

Штучне вигодовування

Штучне вигодовування  це такий вид вигодовування, коли дитина в першу половину року не одержує материнського молока, а її годують тільки штучними молочними сумішами.

Якщо дитина перших місяців життя одержує менш як 20% добового раціону грудного молока, такий вид вигодовування також називають штучним.

Показаннями до переведення дитини на штучне вигодовування

повна відсутність грудного молока у матері (агалактія);

тяжкі захворювання матері, що супроводжуються недостатністю кровообігу, нирок, злоякісні пухлини, захворювання крові, ендокринної системи, психічні хвороби;

непереносність грудного молока (зустрічається рідко).

Переводити дітей на штучне вигодовування слід дуже обережно, поступово. Штучне вигодовування потребує більше зусиль і часу, точного додержання техніки приготування і умов зберігання сумішей, суворого дотримання чистоти.

Перед годуванням суміш підігрівають до 4045 °С. Соски повинні мати невеликі отвори, через які суміш витікає краплями. Перед годуванням пляшку із сумішшю потрібно струснути, витягти ватну кульку, натягти прокип'ячену соску і спробувати з ложки, чи не гаряча суміш. Під час годування стежити, щоб шийка пляшки була заповнена сумішшю. Це запобігає заковтуванню повітря.

Для приготування штучних сумішей беруть коров'яче молоко, яке називають гарантійним, оскільки воно повинно відповідати певним вимогам: містити не менш як 35 г/л жиру, не менш як 4045 г/л глюкози, мати кислотність не більше 20° за Тернером і давати не менш як 85 г/л сухого залишку.

Загальна кількість бактерій не повинна перевищувати 50000 в 1 мл, а титр кишкової палички має бути не більше 1:10. Патогенних і гнильних мікроорганізмів молоко містити не повинне.

 

Для штучного вигодовування призначені різноманітні суміші, їх можна поділити на дві основні групи: прості, або фізіологічні, і складні, або лікувальні.

Розрізняють також солодкі і кисломолочні суміші.

Адаптовані (гуманізовані) молочні суміші легко засвоюються, містять основні поживні речовини, потрібні для росту і розвитку дитини, відповідають принципам збалансованого харчування. За своїм складом вони наближаються до грудного молока, містять, крім амінокислот, поліненасичеиі жирні кислоти, декстрин  мальтозу або лактолактулозу, вітаміни, мікроелементи.

Є велика кількість адаптованих сумішей, з яких у нашій країні широко застосовуються "Малютка", "Малыш", "Виталакт", "Детолакт", що потребують розведення водою, і рідкий "Виталакт". (Табл. 3).

Таблиця 3. Поживна цінність сумішей для штучного вигодовування

Суміш

Склад, %

Енергетична цінність 100мл суміші, (ккал)

Примітка

Білки

Жири

Вуглеводи

"Малютка"

2,0

3,5

7,1

276

Адаптована.

"Малыш"

2,0

3,5

7,1

276

Адаптована.

"Виталакт"

2,0

3,6

8,0

293

Адаптована.

"Детолакт"

1,8

3,5

7,0

280

Те саме.

Врис, Вкефір

1,9

2,3

8,0

272

Не адаптована.

Іонітне молоко з 3% цукру

3,2

3,6

9,5

347

Те саме.

Суміш "Малютка" призначають дітям з моменту народження протягом перших 2 місяців життя.

"Малыш"  з 12місячного віку протягом першого року життя.

Суміш "Виталакт" і "Детолакт" застосовують з першого місяця життя.

Під час приготування суміші необхідно точно дотримуватись інструкції, вказаної на упаковці. Надзвичайно важливо правильно зберігати суміші (в сухому і темному місці), керуватися строками придатності.

Нехтування цими правилами може призвести до зригувань, блювоти, розладу випорожнень, висипань на шкірі. Це свідчить про те, що дитина не переносить суміш.

Останнім часом виготовляють кисломолочні варіанти адаптованих сумішей  ацидофільні "Малютка", "Малыш", кисломолочний "Виталакт", "Биолакт2".

Кисломолочні суміші виготовляють з молока корови або інших тварин, заквашуючи його кисломолочними бактеріями чи грибами (кисле молоко, кефір, ацидофільнодріжджове молоко, кумис, айран тощо).

Вони стимулюють секрецію шлункового соку, ніжно зтворожуються в шлунку, зменшують бродіння в кишках, пригнічують ріст хвороботворної мікрофлори.

Найчастіше використовують Всуміші або жирний кефір та ацидофільне молоко, їх доцільно призначати дітям з дисфункцією кишок 12 рази на день.

Повна заміна солодких сумішей кисломолочними підвищує екскрецію з сечею аміаку, солей, веде до ацидозу.

Лікувальні суміші містять підвищену кількість білка (білкове молоко), жиру (масляноборошняні суміші), вуглеводів, тому в харчуванні здорових дітей їх не застосовують.

При вигодовуванні дитини адаптованими сумішами потреба в білках становить 2,53 г/кг маси, неадаптованими сумішами  3,54 г/кг. Потреба дитини першого півріччя в жирах і вуглеводах залишається такою самою, як і при природному вигодовуванні, відповідно 6,5 г/кг і 1013 г/кг.

Енергетична потреба при використанні адаптованих сумішей така сама, як і при природному вигодовуванні. Якщо дитина одержує неадаптовані суміші, енергетична потреба збільшується на 10%.

Фруктові і овочеві соки призначають з 34тижневого віку, прикорм вводять на 24 тижні раніше, ніж при природному вигодовуванні, але не раніше як у 44,5 місяці.

При штучному вигодовуванні додатково до харчування призначають рідину (100300 мл на добу) залежно від температури навколишнього середовища, активності дитини.

Контроль за харчуванням здійснюють залежно від клінічних даних, які характеризують загальний стан і розвиток дитини.

Змішане вигодовування

Змішане вигодовування  це такий вид вигодовування, коли дитина перших місяців життя разом з грудним молоком одержує штучні молочні суміші.

Додаткове годування цими сумішами називають догодовуванням. Кількість грудного молока при змішаному вигодовуванні повинна становити 2080% добової кількості їжі.

Змішане вигодовування потрібно відрізняти від корекції харчування при природному вигодовуванні, коли дитина, що народилася недоношеною або з великою (маса понад 4000 г), при достатній кількості грудного молока одержує сир, концентровану суміш "Малютка" з метою поповнення білкового дефіциту.

Показаннями до змішаного вигодовування є гіпогалактія, деякі захворювання матері, при яких необхідно зменшити кількість годувань груддю, соціальнопобутові фактори, коли мати повинна відлучатися з дому, а зцідженого молока небагато (менше, ніж потрібно для одного годування).

Інколи змішане вигодовування зумовлюється потребою зменшити кількість материнського молока у дітей з алергічними захворюваннями (поширений ексудативний діатез, еритродермія Лейнера).

При переведенні дитини на змішане вигодовування треба встановити кількість молока у матері і визначити необхідну кількість прикорму.

Для цього протягом дня проводять контрольне зважування дитини до і після годування груддю, щоб дізнатися, скільки дитина висмоктала молока.

Ту кількість їжі, якої бракує, дають у вигляді догодовування, використовуючи ті самі молочні суміші і в ті самі строки, що й при штучному вигодовуванні.

Догодовувати дитину сумішами потрібно після кожного годування груддю, починаючи з 23 чайних ложок і щодня збільшувати кількість докорму до необхідного обсягу.

Догодовування краще давати з ложки, не рекомендується догодовувати дитину через соску, оскільки через легше ссання дитина може відмовитися брати грудь. Тому у разі заміни догодовуванням одного годування беруть твердішу соску з маленьким отвором.

При змішаному вигодовуванні кількість годувань і обсяг їжі залишаються такими самими, як і при природному. Добова потреба дитини в білках залежить від виду молочних сумішей.

При вигодовуванні неадаптованими сумішами процент засвоєння білка (казеїну коров'ячого молока) знижується, потреба в білку збільшується до 3,5 г/кг маси, а енергетична цінність добової кількості зростає на 10 %. Потреба в жирах і вуглеводах залишається однаковою при всіх видах вигодовування.

Якщо використовують адаптовані молочні суміші, догодовування дитині на змішаному вигодовуванні призначають у ті самі строки, що й при природному вигодовуванні. Спочатку рекомендується призначати овочеве пюре, а потім  каші. М'ясні пюре доцільно вводити на 1 міс раніше (з 7 міс), щоб поповнити дефіцит сірковмісних амінокислот, вітамінів і заліза.

При вигодовуванні неадаптованими молочними сумішами всі види догодовування призначають на 24 тижні раніше, ніж при природному вигодовуванні, але не раніше, як у 44,5 міс.

Ефективність змішаного вигодовування контролюють за даними фізичного та психомоторного розвитку дитини, станом її здоров'я.

Харчування дітей старших за і рік

Правильна організація харчування дітей, старших за 1 рік, відіграє важливу роль.

Інтенсивність росту дітей двох і трьох років життя навіть вища, ніж в останній квартал першого року життя. Триває подальша морфологічна і функціональна диференціація органів і систем. Енергетичні витрати зростають у зв'язку із збільшенням рухливості дітей. Тому харчування в цьому віці повинно бути повноцінним, раціональним.

Приблизні добові норми основних речовин для дітей 17 років (ранній, переддошкільний і дошкільний вік) подано у табл. 4.

У перерахунку на 1 кг маси тіла норми становлять:

у дітей 13 років: білки  4,2 г, жири  4, вуглеводи  16г;

у дітей 37 років: білки і жири по 33,5; вуглеводи  14 12г.

Організуючи харчування дітей 13 років, необхідно використовувати широкий асортимент продуктів. Дітям слід давати більш густу їжу. Треба стежити за правильною кулінарною обробкою з метою збереження біологічної та харчової цінності, суворо дотримуватися об'єму приготовлених страв, їжа має бути не тільки смачною, а й приємною на вигляд та за запахом.

Таблиця 4. Добові норми основних поживних речовин і енергетичної цінності

Вік,

роки

Поживні речовини, г

Енергетична цінність, (ккал)

Білки

Жири

Вуглеводи

11,5

1,53

35

57

48

53

5860

72

48

53

5860

72

190209

210220

240

288

1330

1480

1801

2000

Кратність годувань у цьому віці повинна становити 54 рази на день. Розподіл за енергетичною цінністю такий:

сніданок  25%;

обід  3540%;

полудник 10%;

вечеря  2025%.

Не менше 6570% спожитих білків має бути тваринного походження.

Таблиця 5. Добовий набір продуктів для дітей 17 років

Продукти

Кількість

продукту в г, залежно від віку дитини

11,5 роки

1,53 роки

37 років

Молоко, мл

700

700

600

Сир, сирні вироби

4

35

40

Сметана, вершки

35

5

5

Сир, 45 % жирності (голландський)

3

3

5

М'ясо, риба

8

135

175

Яйце (1 шт.)

15

25

50

Хліб житній

З0

60

110

Хліб пшеничний

40

70

75

Макарони, крупа

25

35

45

Картопля

150

150

250

Овочі

200

200

300

Фрукти свіжі

100

100

50

Крохмаль

3

3

5

Цукор та кондитерські вироби

60

60

60

Сіль

3

5

8

Чай

0,2

0,2

0,2

Дріжджі

1

1

1

До раціону дитячого харчування треба включати продукти, багаті на білок (м'ясо, риба, молоко, сир, яйця, бобові). В основному використовують яловичину, куряче м'ясо, субпродукти. М'ясо іноді можна замінити рибою, сиром, яйцями.

У першій половині дня раціональніше призначати м'ясні продукти, в кінці дня  молочні.

Молоко  найбільш засвоюваний високопоживний продукт, тому щодня його потрібно не менш як 500 мл.

Кисле молоко краще давати у другій половині дня, не заміняти його м'ясом.

Яйця можна призначати через день, у старших дітей  щодня.

Рослинні білки, що містяться у хлібі, крупах, овочах, становлять близько 2530% раціону.

Хліб дають не тільки білий, а й чорний, як джерело вітамінів групи В.

Жири тваринного походження повинні становити не менше 85% раціону.

Потрібно споживати вершкове масло, вершки, сметану, які в цьому віці незамінні.

Крім того, в харчуванні дітей слід використовувати рослинні олії (соняшникова, оливкова, бавовняна, кукурудзяна)  основні джерела незамінних ненасичених жирних кислот. Вони мають становити 15% усієї кількості жирів.

Дуже потрібні фрукти, ягоди, різноманітна зелень. Вони не тільки містять вітаміни, мінеральні солі, ферменти, органічні кислоти, а й сприяють завдяки пектиновим речовинам правильному функціонуванню кишок. З фруктами, овочами до організму надходять у достатній кількості мінеральні солі, що сприяє кращому засвоєнню білків, жирів.

Для поліпшення смакових якостей в їжу потрібно додавати кріп, петрушку, цибулю, салат, ревінь, сухі гриби, трохи часнику.

З їжі дітей слід виключити гострі страви, соуси, велику кількість солодощів, прянощів.

Не можна давати натуральну каву, шоколад, какао.

Надлишкове введення вуглеводів призводить до алергізації організму, зниження опірності.

Іноді можна призначати голландський сир, ковбасу, вимочений оселедець.

Раціональне харчування дітей у дитячих закладах потребує особливої ретельності. Важливо правильно складати менюрозкладку, краще відразу на 710 днів. Необхідно регулярно визначати енергетичну цінність добового раціону і основних інгредієнтів їжі. Обов'язковою є вітамінізація їжі аскорбіновою кислотою.

Домашнє харчування потрібно призначати з урахуванням харчування в дитячому садку. Батьки повинні знати меню на день.

За цими нормативами можна організувати раціональне харчування школярів. У цей період відбувається інтенсивний процес росту, збільшення кісток, скелета, м'язів, складна перебудова обміну речовин, ендокринної, серцевосудинної, нервової систем.

Тому лікар і медична сестра школи разом з членами батьківського комітету здійснюють систематичний контроль за шкільним харчуванням.

Асортимент продуктів має бути різноманітним. Важливо дотримуватись правильного режиму харчування. У групах подовженого дня необхідно забезпечити дітей дво або триразовим харчуванням. Гарячий сніданок повинен становити 20%, обід  30%, підвечірок  10% добової енергетичної цінності.

Шкільним лікарям слід проводити пропаганду правильного харчування серед батьків та учнів старших класів, використовувати пам'ятки "Режим харчування".

Необхідними в шкільному харчуванні є спеціальні продукти підвищеної біологічної цінності: хлібобулочні вироби, круп'яні, м'ясні, овочеві швидкозаморожені, кулінарні вироби та консерви.

Нині промисловість випускає вироби, збагачені білком, жирами (сметана "Дитяча", вершкове масло "Дієтичне"). Включення цих продуктів до раціону школярів дає змогу прискорити приготування їжі, краще втілювати принцип збалансованого харчування.

Харчування школярів у літніх піонерських таборах істотно не відрізняється від викладених вище принципів, зазначимо лише, що доцільно підвищити енергетичну цінність не менш як на 1015%, оскільки беруться до уваги підвищені витрати енергії під час прогулянок, походів, внаслідок збільшення фізичного навантаження.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40498. Плачи И. Федосовой 43 KB
  Федосовой. Речитативы Федосовой оказали влияние на классическую музыкальную традицию русскую оперу. Есть много свидетельств того что Николай РимскийКорсаков встречавшийся с Федосовой использовал мотивы ее речитативов в опере Садко . Творчество Федосовой органично вошло в поэзию Николая Некрасова.
40499. Пословицы и поговорки 21.5 KB
  Общественная ценность пословиц: философский жанр – многосторонняя и глубоко осмысленная картина жизни: Вчера не догонишь от завтра не уйдешь. эстетическая ценность простота краткость содержательность выразительность.
40500. Похоронная обрядовая поэзия 20.5 KB
  Отношение живых к умершим: существо злое – смысл обряда – защититься существо доброе – смысл обряда – обеспечить канал связи.
40501. Пушкин и фольклор 21 KB
  Пушкин и фольклор. Концепция Пушкина – вершина декабристской концепции. Пушкин – художник. Пушкин первым ощущает себя профессиональным литератором.
40502. Свадебная обрядовая поэзия 25.5 KB
  Песни пелись во время всего процесса: песни величальные песни корильные причитания невесты Во всех песнях участвуют князь и княгиня а также образы: воли символические образы горя полуразрушенный дом и радости блестит звенит Функции песен: величальные – возвеличивание жениха и невесты. Песни имели магическое значение песниобереги. Причитание принципиально строится иначе чем остальные свадебные песни: причитание – песня одного человека в то время как остальные песни – коллективные.
40503. Своеобразие фантастики в русской народной сказке 21 KB
  Раз исторические представления о том что возможно и невозможно меняется то меняется и представление о фантастике: с течением времени сфера фантастики расширяется а не уменьшается то что раньше не было фантастическим с течением времени может приобрести свойство сказки но назад хода нет.
40504. Сказка «Медведь на липовой ноге» и вопрос о происхождении сказок о животных 27.5 KB
  Сказка Медведь на липовой ноге и вопрос о происхождении сказок о животных. Источники: зооморфные мифы новая социальная действительность Медведь на липовой ноге Загадочность сюжета печальный финал атмосфера страха и ужаса – нетипично для русского фольклора. Медведь – священное животное может прогонять нечистую силу самые священные части медведя – голова и лапы. Первый тип вариантов – Медведь на липовой ноге.
40505. Сказка: Общая характеристика. История собирания и изучения 25 KB
  Общая характеристика сказки. Установка на вымысел показывает как носители фольклора относились к сказке: внешняя сторона Носители фольклора не верили в реальность сказки. Сказки на Руси известны с давних времен. В XVIII веке кроме рукописных сборников сказок стали появляться и печатные издания в которых обычно народные сказки подвергались переделке.
40506. Сказки о животных. Своеобразие образа главного героя 36.5 KB
  Басня Волк и ягнёнок Сказка Волк и лиса И там и там изображаются животные а подразумеваются люди. Под маской волка изображаются отдельные черты характера – лицемерие и к ним не к человеку у нас однозначное отношение трусость как таковая плохо но трусливого человека можно любить за другие качества а трусость при этом деформируется. Здесь многозначное отношение к волку так как у него много черт характера. если мы говорим о лисе – хитрой а волке – жадном то мы превращаем сказку в басню а это ни в коем случае делать нельзя...