25555

Учение Платона о душе

Доклад

Психология и эзотерика

Вожделеющая и страстная души должны подчиняться разум ной которая одна может сделать поведение нравственным. И наконец разумную часть души Платон отождествляет с возницей который ищет правильный путь и направляет по нему колесницу управляя конем. В описании души Платон придерживается четких чернобелых критериев доказывая что есть плохие и хорошие части души: разумная часть для него является однозначно хорошей в то время как вожделеющая и страстная – плохими более низкими. У человека Платон выделял два уровня души – высший и низший.

Русский

2013-08-17

28.5 KB

91 чел.

21.Учение Платона о душе

Платон  (428 или 427 до н. э., Афины — 348 или 347 до н. э., там же) — древнегреческий философ, ученик Сократа, учитель Аристотеля.

          Учение Платона о душе. Душа, с точки зрения Платона, постоянна, неизменна и бессмертна. Она является хранительницей нравственности человека. Будучи рационалистом, Платон считал, что поведение должно побуждаться и направляться разумом, а не чувствами, и выступал против Демокрита и его теории детерминизма, утверждая возможность свободы человека, свободы его разумного поведения.

Душа, по Платону, состоит из трех частей: вожделеющей, страстной и разумной. Вожделеющая и страстная души должны подчиняться разум ной, которая одна может сделать поведение нравственным.

В своих диалогах Платон уподобляет душу колеснице, запряженной двумя конями. Черный конь – вожделеющая душа – не слушает приказов и нуждается в постоянной узде, так как он стремится перевернуть колесницу, сбросить ее в пропасть. Белый конь – страстная душа, хотя и старается идти своей дорогой, но не всегда слушается возницу и нуждается в постоянном присмотре. И, наконец, разумную часть души Платон отождествляет с возницей, который ищет правильный путь и направляет по нему колесницу, управляя конем. В описании души Платон придерживается четких черно-белых критериев, доказывая, что есть плохие и хорошие части души: разумная часть для него является однозначно хорошей, в то время как вожделеющая и страстная – плохими, более низкими.

У человека Платон выделял два уровня души – высший и низший. Высший уровень представлен разумной частью души. Она бессмертна, бестелесна и несет управляющую функцию по отношению к низшей душе и ко всему телу. Временным пристанищем разумной души является головной мозг.

Низшая душа представлена двумя частями: низшая благородная часть души и низшая вожделеющая душа.

Люди различались Платоном по признаку преобладания у них той или другой части души. Преобладание разумной души свойственно, по мнению Платона, грекам; доминирование благородной души – народам севера, а вожделеющей души – египтянам и другим народам Востока.

Душа человека не зависит от тела. Она существует до рождения, и после смерти она может переселиться в другое тело. Стремясь обосновать бессмертие души, Платон приводит четыре доказательства.

- Должно быть некое начало, наделяющее жизнью

- Теория припоминания идей – чтобы нечто припоминать, что-то должно быть

- То, что дает жизнь, не может умереть

- Умереть может только нечто сложное и составное, душа проста и несоставима


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18279. ФУНКЦІЇ ВІДОБРАЖЕННЯ 260.5 KB
  Лекція 6 ФУНКЦІЇ ВІДОБРАЖЕННЯ Поняття функції та її основні характеристики. Способи задання функцій. Відображення і їх види. Рівнопотужні множини. Потужність множини. Теорема про об’єднання рівно потужних множин. Питання на самостійне опрацю
18280. АЛГЕБРАЇЧНІ ОПЕРАЦІЇ І АЛГОРИТМИ 72.5 KB
  Лекція 7 АЛГЕБРАЇЧНІ ОПЕРАЦІЇ І АЛГОРИТМИ Бінарні алгебраїчні операції та їх основні характеристики. Асоціативний і комутативний закони операції. Дистрибутивні закони що пов’язують дві операції. Операція обернена даній. Питання на самостійне опр...
18281. ЛОГІКА ВИСЛОВЛЕНЬ 143.5 KB
  Лекція 8 ЛОГІКА ВИСЛОВЛЕНЬ Поняття про твердження. Математичні твердження та їх види. Висловлювання логічне значення висловлення. Логічні сталі. Прості і складні висловлення. Пропозиційні змінні. Операції заперечення кон’юнкції диз’юнкції та еквіва
18282. ЛОГІКА ПРЕДИКАТІВ 172.5 KB
  Лекція 9 ЛОГІКА ПРЕДИКАТІВ Поняття про зміну в математиці. Предикат висловлювальна форма та його основні характеристики. Тотожно істинні тотожно хибні і рівносильні предикати. Операції логіки висловлень над предикатами. Області істинності результат
18283. МІРКУВАННЯ ТА ПЕРЕВІРКА ЇХ ПРАВИЛЬНОСТІ 87.5 KB
  Лекція 10 МІРКУВАННЯ ТА ПЕРЕВІРКА ЇХ ПРАВИЛЬНОСТІ Поняття про міркування. Правильні і неправильні міркування. Перевірка правильності міркувань за допомогою кругів Ейлера або наведення контрприкладу. Теореми і їх будова. Твердження що пов’язані з даною те
18284. РІЗНІ ПІДХОДИ ДО ПОБУДОВИ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 70 KB
  Лекція 11 РІЗНІ ПІДХОДИ ДО ПОБУДОВИ МНОЖИНИ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ Короткі історичні відомості про виникнення натурального числа і нуля. Різні підходи до побудови множини цілих невід’ємних чисел. Скінченні множини та їх властивості: а Теоретикомн
18285. МНОЖИНА ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 53.5 KB
  Лекція 12 МНОЖИНА ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ Натуральне число як спільна властивість класу скінченних непорожніх рівнопотужних множин. Поняття про нуль. Множина цілих невід’ємних чисел. Відношення рівності€ на множині цілих невід’ємних чисел та його властив
18286. ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 74 KB
  Лекція 13 ДОДАВАННЯ І ВІДНІМАННЯ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ Означення суми цілих невід’ємних чисел через об’єднання множин. Існування і єдність суми. Операція додавання цілих невід’ємних чисел та їх властивості. Формування понять суми і додавання в початкові...
18287. МНОЖЕННЯ І ДІЛЕННЯ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ 85 KB
  Лекція 14 МНОЖЕННЯ І ДІЛЕННЯ ЦІЛИХ НЕВІД’ЄМНИХ ЧИСЕЛ Означення добутку цілих невід’ємних чисел через декартів добуток множин. Існування і єдність добутку. Означення добутку цілих невід’ємних чисел через суму. Операція множення цілих невід’ємних чисел та...