25581

Экспериментальное изучение мышления в Вюрцбургской школе

Доклад

Психология и эзотерика

Экспериментальное изучение мышления в Вюрцбургской школе. В опытах по изучению мышления роль экспериментатора сводилась к регистрации и редакции речевого отчёта испытуемого. Первые экспериментальные исследования в области мышления открывают опыты Марбе и Майера с Орта которые были посвящены изучению психологических особенностей суждения 1901. Поэтому Марбе отнёс мышления к логике.

Русский

2013-08-17

34 KB

11 чел.

  99.  Экспериментальное изучение мышления в Вюрцбургской школе.

Первые шаги к экспериментальному  анализу мыслительных процессов были предприняты вначале 20в.  представителями Вюрцбургской школы во главе с Кюльпе.

Кюльпе предложил ретроспекцию при изучении мыслительных процессов. Считалось, что при такой форме устранялось  искажающие влияние  самого интроспективного акта на психические процессы и открывается возможность обнаружения особенностей протекания самих мыслительных процессов. Суть ретроспективного эксперимента заключалась в следующем: испытуемому предлагалось выполнить задание, а по завершению описать свои состояния и переживания, которые  возникали при решении.  В опытах по изучению мышления роль экспериментатора  сводилась к регистрации и редакции  речевого отчёта испытуемого. С помощью ретроспективного  эксперимента  были проведены почти все исследования этой школы.

Первые экспериментальные исследования в области мышления открывают опыты Марбе и Майера с Орта, которые были посвящены изучению психологических особенностей суждения (1901).  Они доказали, что суждения имеют «внечувственную» природу. Поэтому Марбе  отнёс мышления к логике.

Мессер связал безобразные компоненты  сознания с мышлением и назвал их «мыслями». Кроме безобразности мышления он выделял в качестве отличительных признаков  отнесённость к предмету и осознание в ней отношений.

Бюллер. Его опыты состояли в заучивании парных предложений.  Выяснил, что парные предложения, связанные смысловыми отношениями, запоминались быстрее, прочнее и в большем количестве. Был убеждён, что мышление протекает без образов и слов. Типа одна мысль может быть выражена разными словами, равно как и разные мысли, одинаковым набором слов. Отсюда они и делали ложный вывод о независимости мышления  от речи и слов.

Работы Уатта и Аха были направлены на раскрытие механизмов протекания мыслительной деятельности. Уатт, изучая особенности течения представлений, пришёл к выводу, что  определяющую роль в организации мыслительных процессов играет задача. Под задачей он понимал перевод инструкции в самоинструкцию. Механизм мыслительной деятельности по Уатту: предъявленное задание вызывает в сознании множество представлений и ассоциаций, большая часть из которых не имеет отношения к задаче. Для того, чтобы из этого могла быть выбрана наиболее адекватная, требуется специальный механизм. Таким механизмом является самоинструкция, которая придаёт мышлению направленный избирательный характер.

Н. Ах (1905). В качестве определяющего фактора, организующего и упорядочивающего мыслительные процессы, выделял особые, отличные от ассоциаций акты «детерминирующие тенденции». Для описания механизма мышления вводит «представление цели» и « соотносящееся представление».  Под представлением цели понималось специфическое состояние сознания, вызванное инструкцией, является источником детерминирующих тенденций.  Соотносящиеся представления – это образы  ожидаемых раздражителей. Главная функция детерминирующих тенденций – это установление отношений между представлением цели и соотносящихся представлений. Механизм мышления по Аху:  раздражитель вызывает у испытуемого множество вариантов реагирования, но под влиянием детерминирующей тенденции особое предпочтение вызывает лишь один из вариантов, а другие все устраняются. Согласно Аху действие детерминирующей тенденции не осознаётся.

Вывод: представители этой школы обнаружили отличительные признаки мышления: несводимость их к представлениям, ощущениям и восприятиям, направленность мысли на объект, установление в мышлении отношений, избирательный и целенаправленный характер протекания мыслительных процессов под влиянием задачи и инструкции.

100. Кризис ассоциативной психологии

- Суть ассоциативной психологии: психика сводится к сознанию,

все сознание сводится к ощущениям, ощущения – первичная форма познавательных процессов, все психические процессы в сознании строятся на основе ощущений с помощью механизмов ассоциации.

- Эксперименты показали, что сознание НЕ сводится к одним только чувственным впечатлениям,

есть еще безОбразные элементы сознания.

*см. эксперименты на мышлении Вюрцбургской школы*

- Т.е. что получается: в сознании есть:

  •  чувственные элементы (управляются ассоциациями),
  •  безОбразные элементы, k к ощущениям НЕ сводятся

(управляются другими механизмами, в частности, Ах из Вюрцбургской школы назвал их – детерминирующие тенденции).

=> сознание работает на 2х уровнях, механизмы его работы – точно не одни только ассоциации.

- Интроспекция не дает полного представления об этих механизмах,

=> отсюда и берется крах ассоциативной психологии: ставятся под вопрос ее предмет и методы.

Т.к. сами же последователи Вундта (был ассоционист) пришли к выводу о том, что в сознании есть не только чувственные элементы.

+ крах усугубляется тем, что на тот момент уже были сильные предпосылки для перехода психологии на естественно-научную парадигму (рефлекторное учение Сеченова, распространение экспериментальной психологии).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25254. Культура як об’єкт і предмет філософського осмислення 29.5 KB
  В той же час формується і протилежний підхід до питання про вплив культури на людське життя. Виділяють наступні підходи до вивчення історії людської культури: Формаційний Маркс Енгельс: Історія розглядається як зміна супільноекономічних формацій рухомою силою якої вважається класова боротьба. Кожній формації властивий власний тип культури який еволюціонує в своєму розвитку від формації до формації. Процес розвиток культури наділяється прогресивним характером який підпорядковується єдиній логіці історичного процесу – утвердження...
25255. Моральні цінності і основні тенденції сучасної культури 27 KB
  Біоетичні проблеми: вторгнення в природу людини пересадка органів клонування €œсуррогатне материнство€ штучне запліднення зміна статі евтаназія виявляє неможливість узгодження моральної і медицинської позицій. Таким чином під сучасними €œгуманістичними тенденціями€ приховуються цілком протилежні процеси егоїстичне і руйнівне ставлення людини до природи – як до навколишньої так і до власної; гіпертрафія значення індивідуальної людини що нерідко приховує за собою інтереси конкретних соціальних груп.
25256. Здобутки сучасної науки і проблеми прикладної етики 34 KB
  Здобутки сучасної науки і проблеми прикладної етики Прикладка етика сфера знання і поведінки предметом якої є практичні моральні проблеми які мають междисциплінарний і відкритий характер. біоетики екологічної етики етики господарювання політичної етики етики науки і ін. представляеть собою нову багатоманітну сферу знання і суспільної практики яка виникає на межі етики і ін. є додатком етичної теорії до практики і має свої витоки в античності; це новий варіант професійної етики; сукупність особливого роду практичних моральних питань...
25257. Специфічні риси античної філософської парадигми 30 KB
  Основні досократичні школи: Мілетська школа Фалес Анаксімандр Анаксімен Вчення Геракліта Ефеського Атомізм Демокріта Піфагорійський союз Елейська школа Ксенофан Парменід Зенон Софісти Сократичні школи: мегарська Евклід – синтезували вчення Парменіда про буття з вищим поняттям сократівської етики – поняттям добра кінічна – основою щастя вважали нехтування суспільними нормами циніки кіренайська – гедонізм Платон – учень Сократа засновник Академії: вчення про ідеї як досконалі речі€ теорія пізнання знання як пригадування...
25258. Монізм-плюралізм. Суть „елейської кризи” в античній філософії 27.5 KB
  буття єдине істине нерухоме умоглядне розум та умовиводи. Існує лише буття небуття не існує тотожність мислення і буття. Оскільки небуття не можливо помислити то його не має Пізнання засобами органів відчуттів не достовірне. Апорії Зенона Ахілл і черепаха€ Стріла€: логічно неможливе мислення множинності речей припущення руху приводить до суперечностей Опоненти олеатів сперечалися з постулатами про єдність буття і його нерухомість апелювали до чуттєвоконкретної реальності що є багатоманітною і мінливою.
25259. Суть Сократовських тез 22.5 KB
  Осн заслуга в тому що діалог був осн методом знаходження істини. Даний вислів був переосмислений Сократом і означав 1 відмову від космологічної спекуляції досократиків 2 кореляцію осн постулата інтелектуальної етики Сократа добродетелб есть знание який передбач самопізнання пізнання своєї моральної сутності та її наступна реалізація пізнай хто ти єсть і стань ним шляхом досягнення щастя.
25260. Проблема співвідношення філософії та релігії 67.5 KB
  Спільне філософії і науки: конкретний предмет дослідження; обґрунтовуються особливими способами доказів філософія – верифікація само наукове знання інколи служить доказом філософського принципу; обидва знання – узагальнення ідей але ступінь узагальнення різний філософію часто називають метатеорією теорія теорії; ціль – збагачення досвіду людини; метод абстракції. Відмінності: наука вивчає лише відносне а філософія ще й абсолютне; наукове мислення інтелектуальне а філософське – розумове оскільки про відносне можна знати лише...
25261. Філософія релігії в системі філософських знань і як структурний компонент релігієзнавства. Філософія релігії і реліг. філософія: необхідність їх розрізнення 28.5 KB
  Філософія релігії в системі філософських знань і як структурний компонент релігієзнавства. Філософія релігії і реліг. філософія: необхідність їх розрізнення Філя релігії – подає понятійне тлумачення релігійних феноменів – інтелектуальний вимір релігії. осмисленість феномену релігії.
25262. Спільне філософії і науки 64.5 KB
  Природні релігії. Надприродні релігії. Природні релігії – це релігії які створив людський розум.