256

Фінансово-господарська діяльність військової частини

Шпаргалка

Финансы и кредитные отношения

Вимоги щодо зберігання грошових виправдних документів. Справи, що заводяться фінансово-економічною службою військової частини. Обладнання приміщення фінансово-економічної служби та організація робочих місць працівників.

Украинкский

2012-11-14

496.5 KB

679 чел.

Перелік питань, які виносяться на екзамен по предмету “Фінансово-господарська діяльність військової частини”.

  1.  Основні завдання фінансово-економічної служби військової частини.
  2.  Фінансова дисципліна, її складові та вимоги до неї.
  3.  Розпорядники бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України.
  4.  Стисла характеристика елементів фінансового забезпечення.
  5.  Організація діловодства фінансово-економічної служби та службового листування з фінансово-економічних питань.
  6.  Вимоги щодо зберігання грошових виправдних документів. Справи, що заводяться фінансово-економічною службою військової частини.
  7.  Методи виправлення помилок у грошових виправдних документах та порядок вилучення документів із справ фінансово-економічної служби.
  8.  Отримання, облік, оформлення, зберігання та знищення бланків суворого обліку по фінансово-економічній службі військової частини.
  9.  Обов’язки та права командира військової частини, начальника штабу, заступників (помічників) командира військової частини, начальників служб та командирів підрозділів з фінансово-економічних питань.
  10.  Обов’язки та права начальника фінансово-економічної служби військової частини з фінансово-економічних питань.
  11.  Обладнання приміщення фінансово-економічної служби та організація робочих місць працівників.
  12.  Прийом і здача посади начальника фінансово-економічної служби.
  13.  Планування роботи фінансово-економічної служби, доповіді командиру військової частини. Організація учбових заходів.
  14.  Порядок застосування економічної класифікацій видатків Державного бюджету України, їх структура та взаємозв’язок із класифікацією витрат за кошторисом Міністерства оборони.
  15.  Класифікація витрат за кошторисом Міністерства оборони, її призначення та принципи побудови.
  16.  Джерела надходжень та напрями використання коштів спеціального фонду військової частини, їх роль у фінансуванні.
  17.  Порядок фінансового планування та витребування бюджетних асигнувань у військовій частині. Посадові особи військової частини, що приймають участь у фінансовому плануванні.
  18.  Етапи фінансового планування в військовій частині. Фінансово-планові документи військової частини.
  19.  Обов’язки військової частини у зв’язку з закінченням бюджетного року
  20.  Сутність та призначення органів Державного казначейства. Права органів Державного казначейства.
  21.  Порядок відкриття рахунків в органах Державного казначейства, та здійснення безготівкових розрахунків.
  22.  Установлення ліміту каси. Відповідальність за недотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі.
  23.  Порядок розрахунку та отримання коштів готівкою. Документи, що подаються до органів Державного казначейства для отримання готівки.
  24.  Зберігання грошових коштів у військовій частині.
  25.  Загальні положення щодо витрачання грошових коштів.
  26.  Грошові виправдні документи і загальні правила їх оформлення.
  27.  Документальне оформлення витрат на грошове забезпечення і заробітну плату.
  28.  Загальні положення щодо укладання договорів.


1. Основні завдання фінансово-економічної служби військової частини.

основні завдання фінансово-економічної служби військової частини:

  •  правильної організації бухгалтерського обліку з широким використанням обчислювальної техніки згідно з вимогами нормативних документів щодо його ведення i складання звітності;
  •  застосування ПЕОМ;
  •  своєчасного й достовірного обліку нестач майна та інших фактів нанесення державі збитків і здійснення заходів щодо їх відшкодування;
  •  своєчасного нарахування податків і внесків до цільових фондів та перерахування цих сум за призначенням;
  •  складання i подання в установлені терміни фінансової, статистичної та податкової періодичної та річної звітності, що базується на даних бухгалтерського обліку;
  •  своєчасного проведення розрахунків за постачання майна та за надані послуги з підприємствами, установами i окремими особами з дотриманням установлених правил їх придбання;
  •  вчасного нарахування i виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам, інших належних виплат особовому складу;
  •  зберігання бухгалтерських документів, регістрів обліку, кошторисів, розрахунків до них, інших документів, а також здавання їх до архіву в установленому порядку;
  •  систематизація чинних положень, інструкцій, методичних вказівок з питань обліку та звітності, інших нормативних документів, що стосуються фінансового органу;
  •  проведення інструктажу з матеріально-відповідальними особами з питань обліку, збереження та використання матеріальних і грошових цінностей, що знаходяться на їх відповідальному зберіганні;
  •   здійснення контролю за своєчасним i правильним оформленням документів та законністю проведених операцій, ефективним та економним використанням матеріальних засобів і коштів згідно з цільовим призначенням;
  •  участі працівників фінансового органу в постійно діючій комісії з  інвентаризації коштів, розрахунків i матеріальних цінностей, своєчасного й правильного визначення результатів інвентаризації й відображення їх в обліку;
  •  здійснення систематичного контролю за збереженням коштів i матеріальних цінностей;
  •  складання i погодження з командиром військової частини кошторисів за загальним та спеціальним фондами та інших планових документів, пов’язаних з матеріальним забезпеченням, та розрахунків до них.

Виконання цих завдань забезпечують командир військової частини та начальник фінансового органу згідно зі Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України і діючим законодавством.

2. Фінансова дисципліна, її складові та вимоги до неї.

Фінансова дисципліна є обов’язкове для військових частин, підприємств і установ виконання встановлених діючими законоположеннями правил і норм ведення фінансового господарства.

Складовими фінансової дисципліни є наступні дисципліни:

1) бюджетна;

2) кошторисна;

3) авансова;

4) штатно-тарифна;

5) розрахунково-платіжна;

6) касова.

1) Бюджетна дисципліна. Військові частини зобов’язані проводити витрачання бюджетних коштів цілеспрямовано, у суворій відповідності з їх призначенням, своєчасно і повністю перераховувати до бюджету податки та інші суми. Дотриманню вищевказаних вимог сприяє введення фінансування військових частин через органи Державного казначейства України.

Кошти за кошторисом МО України можуть витрачатися тільки на протязі того бюджетного року, у якому вони відпущені. Всі залишки бюджетних коштів, які залишаються на кінець року, здаються ЗФО у встановлений термін.

Бюджетні кошти поточного року не дозволяється використовувати в кінці року для оплати майна і послуг, які фактично будуть отримані військової частиною у новому році. Тому начальник фінансового органу стежить за тим, щоб перерахування проводились тільки за товарно-матеріальні цінності (послуги), що будуть отримані (виконані) в поточному році.

Військова частина повинна правильно проводити утримання і своєчасно  перераховувати до Державного бюджету України податки, штрафи, нарахування і інші суми, які належать до здачі.

2) Кошторисна дисципліна вимагає витребування і витрачання коштів проводити тільки на законні потреби, у межах встановлених норм, тарифів і цін, у відповідності з планами бойової та гуманітарної підготовки, Планом господарських робіт частини, при постійному дотриманні суворої економії у витратах.

Основним документом, згідно якого здійснюється витребування і витрачання коштів, є Кошторис військової частини. При його складанні забороняється планувати витрати у сумах, що перевищують дійсну потребу. Надлишкове витребування і витрачання коштів одними військовими частинами може стати причиною неповного задоволення невідкладних потреб інших військових частин, призводить до нецільового та неекономного витрачання коштів.

Витрачання коштів військовими частинами допускається тільки у межах річних призначень згідно кошторису МО України.

3) Авансова дисципліна - це обов’язковий для військових частин, підприємств і установ порядок видачі (перерахування), цільового витрачання і своєчасного погашення авансів (підзвітних сум).

Видача коштів під звіт проводиться тільки у випадках, передбачених Положенням про фінансове господарство військової частини. Підзвітні особи зобов’язані у встановлені терміни звітуватися підзвітні суми шляхом представлення авансових звітів і повернення залишків невикористаних підзвітних сум у касу фінансового органу.

Начальник ФЕС зобов’язаний періодично перевіряти у підзвітних осіб наявність отриманих ними під звіт коштів або виправдальних документів на їх витрачання, вимагати від них представлення авансових звітів у встановлені терміни. У випадку неподання авансового звіту у встановлені терміни підзвітна сума утримується за вказівкою командира військової частини із грошового забезпечення (заробітної плати) підзвітної особи.

4) Штатно-тарифна дисципліна. Штатом військової частини встановлюється перелік посад, штатно-посадові оклади особового складу або тарифікація. Крім того, у військової частині можуть утримуватись робітники і службовці на підставі штатних розкладів за рахунок коштів спеціального фонду.

Особовий склад дозволяється утримувати та використовувати у суворій відповідності зі штатом і штатним розкладом, не дозволяючи використання окремих робітників не за призначенням. За вказівкою командира частини начальник ФЕС перевіряє виконання штатно-тарифної дисципліни у підрозділах, службах, побутових й інших підсобних підприємствах і господарствах частини. Наприклад, слюсар або сантехник не може використовуватися як діловод. У випадку встановлення фактів використання окремих осіб не за штатним призначенням начальник ФЕС доповідає про це командиру частини для вжиття заходів.

5) Розрахунково-платіжна дисципліна - це виконання військовими частинами і установами термінів і порядку погашення їх грошових зобов’язань і правил розрахунків. Зобов’язання по платежах виникають при розрахунках між військовими частинами і підприємствами за поставлені товарно-матеріальні цінності або надані послуги (виконані роботи), що здійснені у відповідності з укладеними договорами. Такі договори військові частини можуть укладати тільки при наявності у них коштів на ці цілі.

Розрахунки за товари або послуги повинні проводитись своєчасно. Наявність у військової частини дебіторської заборгованості розглядається як відволікання коштів від їх прямого призначення. Виникнення кредиторської заборгованості   викликає фінансові труднощі у постачальників (підрядників) і може викликати нарахування військовій частині пені, штрафу або неустойки.

Начальник ФЕС повинен стежити за своєчасним і повним отриманням попередньо сплачених товарів або послуг. Якщо з яких-небудь причин вони отримані не повністю, необхідно терміново вимагати повернення залишку коштів.

Платежі військова частина повинна проводити безпосередньо отримувачам (без участі посередників). Розрахунки здійснюються через органи Державного  казначейства України безготівковим порядком. Забороняється проводити платежі за матеріальні цінності і послуги готівкою, якщо ці платежі можуть бути проведені безготівковим порядком. Грошове забезпечення і заробітна плата особовому складу повинні виплачуватись у встановлені строки.

6) Касова дисципліна. 

Військові частини зобов’язані отримувати з відповідного рахунку готівку лише у сумах, що необхідні для виплати особовому складу та на інші повсякденні потреби, що не можуть бути оплачені безготівковим порядком. Не дозволяється зберігати готівку у касі понад норму, встановлену органом Державного казначейства України (крім трьохдобового терміну під час виплати щомісячного грошового забезпечення (заробітної плати), коли дозволено не дотримуватись норми). Залишок готівки, що перевищує встановлену норму, належить до термінового повернення на реєстраційний або спеціально реєстраційний або спеціально-реєстраційний рахунок військової частини.

Прийом у встановлених випадках готівки у касу військової частини проводиться тільки з видачею платнику квитанції до прибуткового касового ордеру. Прийом грошей по списках, довідках, розписках забороняється. Готівка, що отримується підсобними підприємствами за надання послуг, повинна своєчасно і повністю здаватися до фінансового органу.

Списання коштів з каси військової частини проводиться тільки по видатковому касовому ордеру, оформленим встановленим порядком.

Військова частина зобов’язана забезпечити зберігання готівки в частині, а також при транспортуванні із установи банку.

Відповідальність за дотримання вимог фінансової дисципліни у військовій частині несуть командир військової частини та начальник ФЕС, які зобов’язані забезпечити її дотримання всіма посадовими особами частини.

3. Розпорядники бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України.

Розпорядниками коштів державного бюджету є керівники міністерств, відомств та установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями, виділеними на відповідні заходи.

Залежно від типу діяльності в бюджетному процесі, ступеня підпорядкованості і обсягу наданих прав розпорядники коштів державного бюджету поділяються на:

 головних розпорядників коштів державного бюджету (розпорядник коштів І ступеню);

 розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (розпорядник коштів ІІ та ІІІ ступеню);

 одержувачів коштів державного бюджету.

Головний розпорядник коштів державного бюджету -  це розпорядник, якому у Державному бюджеті України визначаються бюджетні призначення з правом їх витрачання на утримання апарату управління установи, яку він очолює, і на централізовані заходи, що здійснюються безпосередньо цією установою, та який має право розподіляти затверджені бюджетні асигнування розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачам, а також затверджувати їх кошториси і плани асигнувань.

Розпорядник коштів державного бюджету нижчого рівня – це розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику, розпоряднику вищого рівня та (або) діяльність якого координується через нього.

Розпорядники нижчого рівня поділяються на розпорядників другого та третього ступенів.

Розпорядниками коштів державного бюджету другого ступеня є керівники, які одержують кошти на видатки установи та розподіляють суму коштів, визначену головним розпорядником, для переказу безпосередньо підпорядкованим їм установам, підприємствам і організаціям.

Розпорядниками коштів державного бюджету третього ступеня є керівники, які одержують кошти тільки для безпосереднього витрачання.

До одержувачів коштів державного бюджету належать підприємства і госпрозрахункові організації, громадські організації та інші установи, що не мають статусу бюджетних установ чи організацій, які отримують кошти з державного бюджету як державну фінансову допомогу або які уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через головних розпорядників.

Фінансування в Збройних Силах України здійснюється шляхом призначення і переказу асигнувань вищим за підлеглістю розпорядником коштів нижчому і надання коштів військовим частинам.

4. Стисла характеристика елементів фінансового забезпечення.

на сьогоднішній день виділяються такі елементи фінансового забезпечення:

  •  законодавчо-правова база, яка регламентує фінансове забезпечення;
  •  фінансове планування коштів на наступний рік;
  •  витребування коштів (складання фінансово-планових документів);
  •  отримання готівки з установи банку через органи Державного казначейства та зберігання у військовій частині;
  •  економічне і доцільне витрачання коштів;
  •  діловодство фінансово-економічної служби;
  •  бухгалтерський облік;
  •  звітність;
  •  фінансовий контроль за фінансово-господарською діяльністю і використанням коштів.

Отримані нетаємні накази і вказівки обліковуються в “Книзі обліку бланків суворого обліку та керівних документів по фінансово-економічній службі” (форма №46). На кожний  вид керівних документів в книзі відкривається окремий особовий рахунок. Наприклад, “Накази Міністра оборони”, “Збірники вказівок Департаменту фінансів Міністерства оборони України”.

Забезпечуючі фінансові органи щодо забезпечення законодавчо-правового зобов’язані:

  •  надавати командирам всіх ступенів  допомогу в організації і правильному веденні фінансового господарства;
  •  своєчасно забезпечувати їх керівними документами;
  •  здійснювати контроль за виконанням вимог керівних документів при здійсненні фінансово-господарської діяльності;
  •  давати роз’яснення з фінансових питань згідно із законами України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами і директивами Міністра оборони України та директивами Генерального штабу Збройних Сил України, а також вказівками Департаменту фінансів МО України.

Ведення обліку керівних документів з фінансових питань, систематичне внесення до них змін та доповнень на практиці називають кодифікаційною роботою фінансово-економічної служби.

Фінансове планування - це діяльність по формуванню, розподілу й використанню цільових централізованих і децентралізованих грошових фондів, які спрямовуються на задоволення потреб Збройних Сил України.

Підставами для проведення фінансового планування є:

  •  накази та директиви Міністра оборони України, директиви начальника Генерального штабу МО України, накази та директиви командувачів видів Збройних Сил (оперативних командувань), вказівки та роз’яснення забезпечуючих фінансових органів;
  •  чисельність особового складу військ згідно їх штатів та штатних розписів (дані використовуються для визначення потреб в коштах для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам);
  •  норми на витрати коштів і матеріального забезпечення;
  •  річні плани: план бойової підготовки військ (планування потреб в коштах на утримання та обладнання об’єктів бойової та фізичної підготовки), господарські плани, план економічної роботи (заходи по економії матеріальних засобів та коштів);
  •  ступінь забезпеченості військової частини матеріальними ресурсами;
  •  дані про витрачання коштів за минулий рік, а також відомості про забезпечення військ майном та матеріалами.

Відповідальність за планове та своєчасне планування коштів несуть командир військової частини, начальник фінансового органу і відповідні посадові особи по окремим кошторисним підрозділам.

На практиці виділяють наступні етапи фінансового планування у військовій частині:

  1.  організаційний (початок квітня);
  2.  визначення потреби в коштах на наступний рік, складання фінансово-планових документів та їх подання до забезпечуючого фінансового органу (до 3 травня);
  3.  витребування коштів в рахунок призначень (протягом року);
  4.  уточнення потреби в коштах (обов’язково на початку листопада, при необхідності - протягом року).

Кошторис військової частини є основним фінансово-плановим документом, який підтверджує її повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання функцій та досягнення поставлених завдань відповідно до бюджетних призначень.

Основними фінансово-плановими документами військової частини є:

  •  кошторис військової частини;
  •  план асигнувань за видатками загального фонду, затвердженими у кошторисі для загального фонду;
  •  зведення показників спеціального фонду кошторису (з додатками до них, у яких показники доходів і видатків приведені у відповідність до класифікації видатків за кошторисом МО України у розрізі кодів економічної класифікації та статей витрат);
  •  заявка на потребу в коштах на відповідний період;
  •  кошторис видатків;
  •  розрахунок потреби в коштах за параграфом (КЕКВ), статтею (форма №1/фс);
  •  розрахунок надходжень коштів від економічної та господарської діяльності (форма №1а/фс).
  •  заявка на додаткове призначення коштів (форма № 9/фс);
  •  донесення про зменшення призначень (форма № 10/фс);

Організація роботи по фінансовому плануванню в військовій частині включає:

  •  подання начальником фінансового органу на початку квітня поточного року рапорту з проханням видати наказ командира військової частини про проведення фінансового планування на наступний рік та проекту цього наказу;
  •  видання наказу командира військової частини з постановкою задач про організацію роботи з фінансового планування на наступний рік;
  •  складання відповідними начальниками служб за напрямками своєї діяльності детальних розрахунків на кошти, які потрібні у наступному році (за формою № 1/фс), та кошти, які планується отримати від господарської та економічної діяльності (за формою 1а/фс);
  •  складання начальником фінансового органу військової частини розрахунку потреби в коштах на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам за штатом, а також разом з відповідними начальниками служб, у віданні яких знаходяться кошторисні підрозділи, - розрахунку потреби в коштах на виплату заробітної плати працівникам за штатними розписами;
  •  перевірку начальником фінансового органу військової частини складених начальниками служб розрахунків доходів та видатків відносно законності та господарської і економічної доцільності видатків, що плануються за кошторисними підрозділами, які знаходяться у їх віданні;
  •  доповідь начальником фінансового органу разом з начальниками служб перевірених розрахунків командиру військової частини і, за його вказівкою, складання фінансово-планових документів.

Кошториси військової частини, плани асигнувань за видатками загального фонду, затвердженими у відповідному кошторисі, та зведення показників спеціального фонду відповідного кошторису з додатками до них складаються у двох примірниках за кожною програмою, що використовується військовою частиною. Фінансово-планові документи підписуються командиром військової частини та начальником фінансового органу і до 3 травня поточного року подаються на затвердження до забезпечуючого фінансового органу за наступною схемою:

  •  військові частини, які безпосередньо фінансуються з центру, – директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України;
  •  військові частини, які фінансуються безпосередньо фінансовими органами видів Збройних Сил України, оперативних командувань, – їх фінансово-економічним управлінням;

До кошторису військової частини, плану асигнувань за видатками загального фонду, затвердженими у кошторисі, та зведень показників спеціального фонду кошторису додається пояснювальна записка, у якій приводяться обґрунтування заявлених сум та причин збільшення (зменшення) видатків у порівнянні з видатками минулого року, і  розрахунки потреби в коштах (форма № 1/фс) та розрахунки доходів (форма № 1а/фс) за кожним видом діяльності у відповідності до кодів економічної класифікації видатків та статей витрат за кошторисом Міністерства оборони України.

Для отримання додаткових призначень та затвердження довідок про внесення змін до кошторису та плану асигнувань військова частина подає забезпечуючому фінансовому органу заявку (форма № 9/фс).

У разі, коли протягом року потреба в коштах зменшилася військова частина, не чекаючи встановлених термінів уточнення річних призначень, негайно надає забезпечуючому  фінансовому  органу  донесення   про   зменшення   призначень (форма № 10/фс) та довідку про внесення змін до кошторису та плану асигнувань.

Зміни до кошторису і плану асигнувань вносяться у разі:

  •  необхідності перерозподілу видатків за економічною класифікацією;
  •  прийняття нормативного акту щодо передачі повноважень та бюджетних асигнувань від одного розпорядника іншому;
  •  прийняття рішення щодо розподілу централізованих нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками;
  •  необхідності збільшення видатків спеціального фонду бюджету внаслідок перевищення надходжень до цього фонду над врахованими у бюджеті на відповідний рік;
  •  прийняття рішення щодо скорочення (обмеження) видатків загального фонду бюджету в цілому на рік.

Таким чином, визначення потреби в коштах, складання фінансово-планових документів витрат є лише початком процесу планування. Планомірне фінансове забезпечення потреб військової частини досягається складанням реальних фінансово-планових документів та контролем за їх виконанням.

В процесі фінансового забезпечення особлива увага звертається на такий елемент, як отримання готівки з реєстраційних і спеціальних реєстраційних рахунків та її зберігання.

Касове та розрахункове обслуговування військ здійснюється через органи Державного казначейства та Національного банку України.

Дані про потребу в готівці для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям і заробітної плати робітникам і службовцям начальник фінансового органу бере з підсумків граф “До видачі на руки” роздавальних та розрахунково-платіжних відомостей.

Крім того, начальник фінансово-економічної служби повинен враховувати залишок готівки в грошовому сейфі і можливі надходження готівки за платне майно, паливо, повернення підзвітних сум і інші. Готівка знімається з рахунку в такій сумі, щоб після здійснення всіх операцій до кінця робочого дня, залишок грошей у грошовому сейфі не перевищував норми, встановленої для даної частини.

Одержання готівки з установи банку проводиться касиром частини або іншим уповноваженим працівником фінансово-економічної служби, якщо посада касира штатом частини не передбачена.

Для отримання готівки з рахунку військовою частиною подаються до органів державного казначейства наступні документи:

  •  заявка на видачу готівки;
  •  реєстр платіжних документів;
  •  грошовий чек, який виписується представником Державного казначейства або військової частини, підписується начальником і головним бухгалтером відділення Державного казначейства та засвідчується гербовою печаткою цього відділення;
  •  платіжне доручення на суму грошового чека на перерахування грошей з рахунку військової частини у відділенні Державного казначейства на рахунок, відкритий для відділення Державного казначейства в установі банку групи 257 “Кошти для виплати”, з якого готівка отримується військовою частиною;
  •  при отриманні готівки на виплату заробітної плати працівникам – платіжні доручення на перерахування коштів за належністю (податок з доходів фізичних осіб, внески до пенсійного фонду, фондів соціального страхування тощо).   

Успішному вирішенню задач повного фінансового забезпечення бойової та гуманітарної підготовки, життя та побуту військ сприяє суворе дотримання принципів витрачання державних коштів усіма посадовими особами військової частини, яким надані відповідні права.

1) Одним з основних принципів є планомірне і суворо доцільне використання коштів, які відпущені військовій частині. Згідно з цим принципом, перерахування військовим частинам коштів та їх витрачання здійснюється відповідно до планів заходів з бойової підготовки, господарських планів, планів капітального будівництва і ремонту, тощо.  При цьому кошти за кошторисом МО України можуть витрачатися тільки на ті цілі, на які вони відпущені, тобто в суворій відповідності до чинного  законодавства.

2) Наступний принцип витрачання коштів - дотримання норм витрат, правил придбання матеріальних цінностей, вимог касової та розрахункової дисциплін.

При витрачанні коштів військові частини повинні суворо дотримуватися встановлених норм виплати грошового забезпечення і заробітної плати, тощо. Виплата грошового забезпечення та заробітної плати особовому складу повинна проводитись у встановлені терміни та у розмірах, встановлених відповідно до діючого законодавства.

3) Режиму економії, як одного з принципів господарювання, повинні дотримуватися усі військові частини. Режим економії вимагає бережливого відношення до державної власності, систематичного зменшення витрат, раціонального використання матеріальних  засобів і коштів.

4)  При витрачанні коштів військові частини повинні дотримуватися принципу обов’язкової документальної звітності і контролю. Відповідно до цього принципу кожна витрата коштів має бути підтверджена грошовим виправдувальним документом, правильно оформленим згідно з вимогами Положення про фінансове господарство військової частини. Усі операції щодо витрачання коштів підлягають ретельній перевірці як посадовими особами, відповідальними за їх виконання, так і органами фінансового контролю.

Діловодство фінансово-економічної служби військової частини

У фінансово-економічній службі, як і в інших службах, організовується своє діловодство, тобто здійснюється службове листування, організується зберігання документів, проводиться передача справ та книг в архів.

Діловодство, яке організовує і веде начальник фінансово-економічної служби, є однією з важливих і відповідальних ділянок його роботи. В першу чергу, дотримання всіх вимог Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом МО України від 1998 року №400, забезпечує зберігання державної таємниці. Правильна організація діловодства у фінансовому органі - необхідна передумова досягнення відмінних результатів фінансово-господарської діяльності військ.

Як правило, у військовій частині здійснюється службове листування з фінансових питань по наступним напрямам:

  •  із забезпечуючим фінансовим органом;
  •  з іншими військовими частинами;
  •  з органами Державного казначейства України, установами  банків;
  •  з постачальниками (кредиторами, дебіторами);
  •  з підрядчиками, замовниками;
  •  з окремими громадянами - з питань, що торкаються їх особистих прав та інтересів, в тому числі з питань грошового забезпечення і заробітної плати;
  •  з органами податкової інспекції;
  •  з місцевими фінансовими органами;
  •  з іншими організаціями.

В усіх документах, що спрямовуються до забезпечуючого фінансового органу в правому верхньому кутку проставляється номер особового рахунку, який військовим частинам присвоюється у забезпечуючому фінансовому органі.

Листування з фінансових питань у військовій частині підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу.

Всі службові документи, що готуються до відправки повинні бути зареєстровані в діловодстві штабу військової частини в журналі обліку вихідних документів.

Для зберігання листування у фінансово-економічної службі військової частини заводяться такі нетаємні справи:

  •  керівні документи та вказівки – для зберігання нетаємних вказівок забезпечуючих фінансових органів, роз’яснень з фінансових питань;
  •  листування з договірно-претензійної роботи військової частини;
  •  листування з податковими службами, цільовими фондами;
  •  скарги та заяви по забезпеченню;
  •  документи по контрольно-ревізійній роботі;
  •  листування  по капітальному будівництву і ремонту.

Справи, які заводяться у фінансово-економічній службі реєструються у нетаємному діловодстві штабу, де їм присвоюється порядковий номер. Для цього щорічно в кінці року начальник фінансового органу подає начальнику штабу перелік справ та книг, які необхідні для фінансово-економічної служби на наступний рік, для включення їх у номенклатуру справ, книг та журналів, що заводяться у військовій частині. Після отримання витягу із затвердженої номенклатури начальник фінансового органу повинен завести справи та книги на новий рік, присвоюючи справам номери згідно переліку.

Крім нетаємного листування, у військовій частині може бути і таємне листування по фінансовим питанням, для зберіганні якого в таємному діловодстві заводиться, як правило, одна-дві справи на таємні документи фінансово-економічної служби.

Для зручності у роботі начальника фінансового органу мусить мати окремі папки з клапанами, а саме:

  •  з документами на доповідь командиру частини;
  •  з документами оплаченими, але непроведеними за обліком;
  •  з документами до підшивання в справи;
  •  з меморіальними ордерами на місяць;
  •  для роботи з іншими посадовими особами.

Крім справ для зберігання листування, у фінансово-економічній службі  військової частини щорічно заводяться справи для зберігання поточних документів:

  •  з роздавальними відомостями на виплату грошового забезпечення офіцерам, прапорщикам та військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом (форма №13);
  •  з роздавальними відомостями на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям строкової служби (форми №№16,17);
  •  з розрахунково-платіжними відомостями на виплату заробітної плати робітникам і службовцям, незалежно від того, за рахунок яких джерел вона виплачується (форми №№П-49,50,51,52,53);
  •  з документами, що послужили підставою для нарахування і виплати грошового забезпечення і заробітної плати;
  •  із закінченими меморіальними ордерами з доданням до них відповідних грошових виправдальних документів;
  •  з документами по нестачам та крадіжкам;
  •  з витягами з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків в органі Державного казначейства України;
  •  з грошовими атестатами.

Справи заводяться з 1 січня терміном на один рік. При великій кількості документів одна справа може бути розбита на декілька томів.

Бухгалтерський облік як один з елементів фінансового забезпечення військової частини.

Бухгалтерський облік – складний, безупинний, документально - обґрунтований запис усіх господарських операцій по відповідних рахунках. Особливості матеріального забезпечення потреб армії здійснюють істотний вплив на організацію бухгалтерського обліку у військах.

Об’єктами бухгалтерського обліку є кошти та матеріальні засоби, що обертаються у військах, цінності нагородного фонду та бланки суворого обліку, де всі кошти військ можуть знаходитись на реєстраційних і спеціальних реєстраційних рахунках в органах Державного казначейства, в грошовому сейфі, а також у підзвітних осіб, авансоотримувачів і в торгівельних організаціях.

Головними завданнями бухгалтерського обліку є:

  •  формування повної й достовірної інформації про господарську діяльність та її результати, фінансово-майновий стан військової частини;
  •  запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності військової частини і виявлення внутрішніх господарських резервів з метою їх мобілізації та ефективного використання;
  •  забезпечення систематичного контролю за ходом виконання кошторисів військової частини, станом розрахунків з організаціями, установами, підприємствами, військовослужбовцями і працівниками, використанням матеріальних і грошових ресурсів та їх збереженням;
  •  сприяння поліпшенню фінансово-господарської діяльності військової частини та забезпечення боєготовності  та її боєздатності;
  •  забезпечення даними для складання бухгалтерської звітності.

Бухгалтерський облік військової частини повинен забезпечити рух коштів та господарських операцій  за:

  •  балансовими рахунками, передбаченими Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ;
  •  кодами програмної та економічної класифікацій видатків Державного бюджету України;
  •  загальним та спеціальним фондами;
  •  класифікатором кошторису Міністерства оборони України;
  •  структурними підрозділами, а також прикріпленими на матеріальне та фінансове забезпечення військовими частинами та матеріально-відповідальними особами.

Крім того, бухгалтерський облік повинен забезпечити облік касових та фактичних видатків Державного бюджету України.

Обов’язки начальника фінансового органу з питань бухгалтерського обліку:

  •  забезпечити правильну організацію бухгалтерського обліку;
  •  забезпечення дотримання у військових частинах встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені терміни фінансової звітності;
  •  забезпечити зберігання коштів та цінностей;
  •  організація контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
  •  участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням збитків від нестач, крадіжок і псування військового майна;
  •  забезпечення перевірки стану бухгалтерського обліку в своїх структурних підрозділах та у військових частинах, прикріплених на матеріальне та фінансове забезпечення;
  •  підписання (візування) документів, що є підставою для приймання і видачі товарно-матеріальних цінностей та коштів, а також розрахункових, та інших фінансових  і договірних зобов’язань.

Бухгалтерський облік у військовій частині здійснюється фінансовим органом, який є самостійним структурним підрозділом, безпосередньо підпорядкованим командиру військової частини.

Фінансова звітність військової частини.

Фінансова звітність представляє собою певний комплекс взаємопов’язаних між собою показників, що характеризують в загальному вигляді стан фінансово-господарської діяльності тієї чи іншої ланки господарства держави за окремий період, вона є завершальним етапом облікового процесу.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Проміжна звітність складається щомісячно та щоквартально зростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та інших встановлених звітів.

Військові частини складають та подають фінансову звітність за встановленими формами та у визначені терміни до наступних установ:

  •  забезпечуючим фінансовим органам;
  •  органам Державного казначейства України;
  •  органам Державного комітету статистики України;
  •  державним цільовим фондам;
  •  державним податковим органам;
  •  місцевим органам влади.

Звіти складаються в гривнях, а зведені звіти - у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Документи фінансової звітності підписуються командиром військової частини (начальником установи, організації) та начальником фінансового органу, а зведена звітність - начальником забезпечуючого фінансового органу (або його заступником) та головним бухгалтером (або його заступником).

Військовими частинами щоквартально складається і подається до органу Державного казначейства та вищого забезпечуючого фінансового органу звіт "Баланс" (форма №1).

Фінансовий контроль у Збройних Силах України організовується і здійснюється згідно з законодавством України, наказами і директивами Міністра оборони України та Положенням про фінансовий контроль у Збройних Силах України, введеного в дію наказом МО України № 10 від 15 січня 1996 року.

Фінансовий контроль в Міністерстві оборони поділяється на позавідомчий (державний) та відомчий.

Позавідомчий фінансовий контроль в Міністерстві оборони здійснюють органи державної влади та державних відомств та управлінь.

Відомчий контроль в Міністерстві оборони організовують та здійснюють вищестоящі командири (начальники) та забезпечуючі фінансові органи, а також командири військових частин, начальники закладів, організацій та підприємств, начальники фінансово-економічної служби у відповідності з їх функціональними обов’язками.

Фінансовий контроль у військах здійснюють органи внутрішньовідомчого контролю. Він поділяється на контроль вищестоящих фінансових органів та внутрішній фінансовий контроль.

У Збройних Силах України застосовуються наступні види фінансового контролю:

  •  попередній - здійснюється до проведення фінансово-господарських операцій шляхом перевірок кошторисно-планових, договірних, розрахункових та інших документів у процесі фінансового планування, нарахування грошового забезпечення і заробітної плати, призначення пенсій і допомог, реєстрації штатних розписів;
    •  поточний  -  здійснюється в процесі поточної життєдіяльності військ;
    •  наступний - здійснюється після здійснення фінансово-господарських операцій шляхом документальних ревізій і перевірок фінансово-господарської діяльності за обліковими та звітними даними, прибутково-видатковими документами, перевірки фактичної наявності коштів, цінностей і бланків суворого обліку по фінансово-економічній службі.

5. Організація діловодства фінансово-економічної служби та службового листування з фінансово-економічних питань.

У фінансово-економічній службі, як і в інших службах, організовується своє діловодство, тобто здійснюється службове листування, організується зберігання документів, проводиться передача справ та книг в архів.

Діловодство, яке організовує і веде начальник фінансово-економічної служби, є однією з важливих і відповідальних ділянок його роботи. В першу чергу, дотримання всіх вимог Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом МО України від 1998 року №400, забезпечує зберігання державної таємниці. Правильна організація діловодства у фінансовому органі - необхідна передумова досягнення відмінних результатів фінансово-господарської діяльності військ.

Як правило, у військовій частині здійснюється службове листування з фінансових питань по наступним напрямам:

  •  із забезпечуючим фінансовим органом;
  •  з іншими військовими частинами;
  •  з органами Державного казначейства України, установами  банків;
  •  з постачальниками (кредиторами, дебіторами);
  •  з підрядчиками, замовниками;
  •  з окремими громадянами - з питань, що торкаються їх особистих прав та інтересів, в тому числі з питань грошового забезпечення і заробітної плати;
  •  з органами податкової інспекції;
  •  з місцевими фінансовими органами;
  •  з іншими організаціями.

В усіх документах, що спрямовуються до забезпечуючого фінансового органу в правому верхньому кутку проставляється номер особового рахунку, який військовим частинам присвоюється у забезпечуючому фінансовому органі.

Листування з фінансових питань у військовій частині підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу.

Всі службові документи, що готуються до відправки повинні бути зареєстровані в діловодстві штабу військової частини в журналі обліку вихідних документів.

Для зберігання листування у фінансово-економічної службі військової частини заводяться такі нетаємні справи:

  •  керівні документи та вказівки – для зберігання нетаємних вказівок забезпечуючих фінансових органів, роз’яснень з фінансових питань;
  •  листування з договірно-претензійної роботи військової частини;
  •  листування з податковими службами, цільовими фондами;
  •  скарги та заяви по забезпеченню;
  •  документи по контрольно-ревізійній роботі;
  •  листування  по капітальному будівництву і ремонту.

6. Вимоги щодо зберігання грошових виправдних документів. Справи, що заводяться фінансово-економічною службою військової частини.

Справи, які заводяться у фінансово-економічній службі реєструються у нетаємному діловодстві штабу, де їм присвоюється порядковий номер. Для цього щорічно в кінці року начальник фінансового органу подає начальнику штабу перелік справ та книг, які необхідні для фінансово-економічної служби на наступний рік, для включення їх у номенклатуру справ, книг та журналів, що заводяться у військовій частині. Після отримання витягу із затвердженої номенклатури начальник фінансового органу повинен завести справи та книги на новий рік, присвоюючи справам номери згідно переліку.

Крім нетаємного листування, у військовій частині може бути і таємне листування по фінансовим питанням, для зберіганні якого в таємному діловодстві заводиться, як правило, одна-дві справи на таємні документи фінансово-економічної служби.

Для зручності у роботі начальника фінансового органу мусить мати окремі папки з клапанами, а саме:

  •  з документами на доповідь командиру частини;
  •  з документами оплаченими, але непроведеними за обліком;
  •  з документами до підшивання в справи;
  •  з меморіальними ордерами на місяць;
  •  для роботи з іншими посадовими особами.

Крім справ для зберігання листування, у фінансово-економічній службі  військової частини щорічно заводяться справи для зберігання поточних документів:

  •  з роздавальними відомостями на виплату грошового забезпечення офіцерам, прапорщикам та військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом (форма №13);
  •  з роздавальними відомостями на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям строкової служби (форми №№16,17);
  •  з розрахунково-платіжними відомостями на виплату заробітної плати робітникам і службовцям, незалежно від того, за рахунок яких джерел вона виплачується (форми №№П-49,50,51,52,53);
  •  з документами, що послужили підставою для нарахування і виплати грошового забезпечення і заробітної плати;
  •  із закінченими меморіальними ордерами з доданням до них відповідних грошових виправдальних документів;
  •  з документами по нестачам та крадіжкам;
  •  з витягами з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків в органі Державного казначейства України;
  •  з грошовими атестатами.

Справи заводяться з 1 січня терміном на один рік. При великій кількості документів одна справа може бути розбита на декілька томів.

7. Методи виправлення помилок у грошових виправдних документах.

Методи виправлення помилок:

  1.  коректурний;
    1.  “сторно”.

1) Для виправлення помилок у записах облікових регістрів і звітів коректурним методом неправильний запис закреслюється однією тонкою лінією (щоб закреслене можна було прочитати), а над ним надписуються правильна сума і текст. На вільному місці цієї ж сторінки книги поруч з виправленням робиться запис: “Виправленому (зазначається сума) вірити” і завіряється підписом відповідної особи. У випадках, коли тільки закреслюється помилковий запис без виправлення його, робиться застереження: “Закреслене (зазначається сума чи текст) не рахувати (чи не читати)” і також засвідчується підписом відповідальної за цю ділянку роботи особи.

Наприклад, якщо раніше написану цифру “20” потрібно виправити на “15”, тоді “20” закреслюється і поруч пишеться “15” і робиться запис такого змісту:

Виправленому  на "15" в графі 6 вірити.

Начальник ФЕС військової частини А-0000

капітан                                    І.Борисенко

"___" ________ 20__ р.”

Якщо потрібно тільки закреслити цифру “20”, тоді ця цифра закреслюється і робиться запис :

Закреслене в графі 6 не читати.

Начальник ФЕС військової частини А-0000

капітан                                   І.Борисенко

"___" ________ 20__ р.

2) Якщо помилки по обліку виявлені не зразу після здійснення запису, а через деякий час, коли в книгах і картках обліку виведені підсумки, виправлення помилок здійснюється методом “сторно”, тобто неправильно записана сума в тих самих графах, де була проставлена, повторюється червоним чорнилом,  після чого чорним чорнилом записується правильний зміст і сума операції. На кожне таке виправлення начальником фінансового органу військової частини складається бухгалтерська довідка, в якій повинні бути пояснені причини виправлення. Ця довідка проводиться за обліком і підшивається у справу з грошовими виправдними документами.

При виведенні підсумків, сума записана червоним кольором віднімається, а записане чорним кольором - додається.

8. Отримання, облік, оформлення, зберігання та знищення бланків суворого обліку по фінансово-економічній службі військової частини.

До бланків суворого обліку військової частини належать:

- документи, що засвідчують особу, освіту, трудовий стаж (трудова книжка і вкладиш до неї; посвідчення офіцера, військовий квиток; дипломи, грошові атестати);

- проїзні документи (документи на перевезення вантажів; військові проїзні документи);

- документи, що обслуговують грошовий обіг (книжки чекові, бланки довіреностей).

Облік бланків суворого обліку у військовій частині ведеться фінансово-економічною службою в книзі обліку бланків суворого обліку та керівних документів фінансово-економічної служби (форма №46), але є виключення: бланки грошових атестатів генералів, офіцерів, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців за контрактом (форма №2) обліковуються в Книзі обліку військовослужбовців, що знаходяться на грошовому забезпеченні, та бланків грошових атестатів (форма №18), а бланки трудових книжок та вкладиші до них - в Книзі обліку  бланків трудових книжок та вкладишів до них (форма П-9).

Книга обліку бланків суворого обліку та керівних документів фінансово-економічної служби (форма №46), якщо в році заведення буде використана не повністю, переходить на наступний рік до повного її використання.

У книзі обліку бланків суворого обліку та керівних документів фінансово-економічної служби (форма №46) відводяться окремі розділи для обліку кожного виду бланків суворого обліку, а також для обліку керівних документів (законів України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів і вказівок Міністерства фінансів України і органів Державного казначейства України, інших міністерств і відомств, наказів Міністра оборони України, вказівок Департаменту фінансів МО України тощо). До книги (форми №46) вносяться всі операції, пов’язані з отриманням і витрачанням бланків із зазначенням серії й номера кожного бланка (книжки).  Книга (форми №46) повинна бути пронумерована і скріплена підписом командира і начальника фінансового органу військової частини.

Рух бланків суворого обліку ведеться на позабалансовому рахунку 08 “Бланки суворого обліку”. На цьому рахунку обліковуються бланки суворого обліку, що перебувають на зберіганні і видаються під звіт (трудові книжки, атестати, бланки посвідчень). Також на цьому рахунку обліковуються путівки, отримані безоплатно від громадських, профспілкових та інших організацій. Путівки повинні зберігатися в касі нарівні з грошовими документами.

Рух бланків суворого обліку ведеться в кількісному та вартісному показниках відповідно до первинних документів (накладна, акт).

Списання використаних бланків суворого обліку проводиться не рідше одного разу на півріччя на основі акту внутрішньої перевірочної комісії, а у військових частинах, де внутрішні перевірочні комісії не створюються, - на основі акту комісії, що створюється наказом командира частини для перевірки правильності витрат цих бланків.

Внутрішня (або спеціально призначена) перевірочна комісія, перевіряє правильність використання бланків суворого обліку і складає акт, в якому вказується: які бланки суворого обліку використані, номера і кількість книжок. Акт підписується головою і членами внутрішньої перевірочної комісії, начальником фінансового органу і затверджується командиром частини, після чого бланки списуються з Книги обліку бланків суворого обліку і керівних документів по фінансово-економічній службі (форма №46) та знищуються. 

Бланки суворого обліку повинні зберігатися в надійній шафі, що закривається на замок, яка в неробочий час повинна опечатуватись.

Відповідальність за збереження бланків суворого обліку несе особисто начальник фінансово-економічної служби військової частини.

9. Обов’язки та права командира військової частини, начальника штабу, заступників (помічників) командира військової частини, начальників служб та командирів підрозділів з фінансово-економічних питань.

Командир військової частини зобов’язаний:

організувати фінансове господарство згідно з вимогами чинного законодавства України та цього Положення, забезпечити своєчасне витребування і одержання від забезпечувального фінансового органу належних військовій частині коштів, їх облік і подання фінансової звітності;

суворо дотримуватись фінансової дисципліни, законно та ефективно використовувати кошти і забезпечувати виконання цих вимог всіма посадовими особами військової частини;

організовувати здійснення заходів щодо виявлення та використання внутрішньогосподарських резервів, запобігання збиткам;

вживати заходи щодо виконання працівниками існуючих норм праці та обсягів робіт, а також встановлених правил внутрішнього трудового розпорядку;

забезпечувати виплату особовому складу у зазначені строки належного грошового забезпечення і заробітної плати, не допускати заборгованості за цими виплатами, своєчасно розглядати скарги і заяви з цих питань та вживати заходи щодо їх вирішення;

розмістити фінансовий орган в окремому, спеціально обладнаному приміщенні, організувати охорону каси згідно зі Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України;

здійснювати заходи щодо збереження готівки у військовій частині під час доставки із установи банку та в інших випадках;

для доставки готівки надавати транспорт і озброєну охорону;

особисто, не пізніше наступного дня, перевіряти оприбуткування одержаної готівки, про що робити помітку в касовій книзі;

не рідше одного разу на місяць проводити позапланову перевірку наявності готівки і цінностей в касі, про результати перевірки робити запис в касовій книзі;

забезпечувати перевірку фінансового господарства частини внутрішньою перевіряльною комісією, особисто розглядати акти перевірки і приймати за ними рішення;

вживати заходи до усунення виявлених недоліків, запобігання та припинення порушень і зловживань, притягнення винних осіб до відповідальності і відшкодування заподіяної ними державі матеріальної шкоди;

про виявлені порушення і вжиті заходи доповідати безпосередньому начальнику та повідомляти начальнику забезпечувального фінансового органу;

контролювати повну та своєчасну сплату обов’язкових зборів, платежів та податків;

дозволяти видачу грошей під звіт, затверджувати авансові звіти та інші видаткові документи;

особисто підписувати першим підписом фінансові документи, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, роздавальні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати, договори і трудові угоди, фінансову звітність та службове листування з фінансових питань;

організовувати та забезпечувати проведення інвентаризації матеріальних цінностей військової частини згідно з чинним законодавством;

оголошувати наказом список посадових осіб, які є постійними авансоутримувачами;

організовувати ознайомлення особового складу частини з наказами і вказівками з фінансових питань;

періодично, але не менше одного разу на місяць, заслуховувати доповідь начальника фінансового органу про стан фінансового господарства;

під час проведення контрольних заходів контрольно-ревізійними органами забезпечувати належні умови для роботи їх працівників, забезпечувати надання необхідних документів та письмових пояснень з питань, що перевіряються;

розглядати і підписувати акти ревізій фінансово-господарської діяльності військової частини та своєчасно подавати донесення про виконання винесених пропозицій.

Начальник фінансового органу зобов’язаний:

організувати і вести фінансове господарство військової частини згідно з чинним законодавством України та цим Положенням;

забезпечувати своєчасне і правильне планування та витребування коштів на потреби військової частини та інших частин, зарахованих до неї на фінансове забезпечення;

дотримуватися фінансової дисципліни;

ощадливо ставитися до державних коштів;

знати і правильно застосовувати у практичній роботі законодавство з фінансово-господарських питань;

знати організацію та порядок ведення військового господарства, умови проходження служби особовим складом Збройних Сил України;

розробляти разом з начальником штабу, заступниками (помічниками) командира військової частини і начальниками служб пропозиції з фінансового забезпечення заходів бойової підготовки частини;

здійснювати разом з іншими службами економічний аналіз фінансово-господарської діяльності частини і на основі даних аналізу розробляти та доповідати командиру частини пропозиції щодо забезпечення збереження коштів, законного та ефективного використання коштів та матеріальних цінностей, запобігання втратам і непродуктивним витратам;

своєчасно задовольняти особовий склад частини грошовим забезпеченням (заробітною платою) та іншими виплатами, передбаченими чинним законодавством України;

своєчасно здійснювати установлені відрахування з грошового забезпечення і заробітної плати та перераховувати утримані суми за призначенням;

вести роботу щодо доведення до особового складу вимог законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністра оборони України з питань грошового і пенсійного забезпечення, заробітної плати та інших фінансово-економічних питань;

організувати і правильно вести бухгалтерський облік та діловодство фінансового органу, своєчасно складати і доповідати командиру військової частини встановлену звітність;

кожен день перед здачею каси під охорону варти чи сторожового поста звіряти наявність готівки і цінностей в касі з даними бухгалтерського обліку;

доповідати командиру військової частини про одержання готівки і не пізніше наступного дня подавати йому касову книгу для перевірки оприбуткування готівки;

розглядати проекти договорів і угод, які укладаються військовою частиною, стосовно дотримання процедур закупівлі, забезпеченості необхідними асигнуваннями коштів і візувати їх;

своєчасно оприбутковувати матеріальні цінності, придбані військовою частиною і отримані безоплатно, перевіряти в необхідних випадках фактичну наявність цих матеріальних цінностей на складах частини, про результати перевірки доповідати командиру військової частини;

періодично перевіряти у підзвітних осіб наявність одержаної ними під звіт готівки або виправдних документів на її витрату, вимагати від підзвітних осіб подання авансових звітів в установлені Положенням терміни;

перевіряти дотримання штатно-тарифної дисципліни в підрозділах, службах військової частини, а також правил внутрішнього трудового розпорядку;

надавати допомогу голові і членам внутрішньої перевіряльної комісії військової частини у вивченні законодавства з питань ведення фінансового господарства;

контролювати правильність відпуску матеріальних цінностей споживачам і вживати заходів до суворого дотримання порядку їх оплати;

своєчасно і правильно виконувати виконавчі документи згідно з чинним законодавством України;

вживати заходи до своєчасного і повного витребування сум на користь військової частини за виконавчими документами;

забезпечувати своєчасний і правильний розгляд заяв, скарг і пропозицій особового складу з питань грошового забезпечення і заробітної плати та інших виплат;

вести книги обліку нестач і грошових стягнень та нарахувань військової частини, контролювати рух і своєчасне закінчення справ стосовно нестач і правильність списання нестач матеріальних цінностей з обліку, вживати заходи щодо відшкодування збитків;

зберігати та обліковувати цінності нагородного (преміального) фонду і бланки суворого обліку фінансової служби;

підписувати другим підписом заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, роздавальні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати, звітність і службове листування з фінансових питань;

своєчасно вносити зміни до керівних документів з фінансових питань, вести облік наказів, директив, вказівок і роз’яснень з питань ведення фінансового господарства;

забезпечувати збереження документів фінансового органу від псування і втрат, а також здачу їх в архів в установлені строки;

особисто здійснювати керівництво і контроль за діяльністю посадових осіб фінансового органу і організовувати їх спеціальну підготовку;

постійно працювати над підвищенням своєї військової та спеціальної підготовки, твердо знати та правильно використовувати в практичній роботі законодавство з фінансово-економічних питань;

періодично, але не менше одного разу на місяць, письмово доповідати командиру військової частини про стан фінансового господарства;

у кінці кожного місяця складати і подавати командиру військової частини на затвердження план роботи фінансового органу на наступний місяць.

Далі керівник наголошує, що крім обов’язків, у начальника фінансового органу є і права стосовно фінансово-економічних питань, якими слід користуватися для якісного ведення фінансового господарства.

Керівник заняття демонструє на слайді права начальника фінансово-економічної служби. До них відносяться те, що

Начальник фінансового органу має право, згідно з розпорядженням командира військової частини та функціональними обов’язками, давати начальникам служб і командирам підрозділів вказівки з фінансових питань та вимагати від посадових осіб:

розрахунки та інші матеріали для складання і коригування кошторисів, заявок та вимог на кошти;

проекти договорів та угод для їх перевірки та візування;

книги обліку втрат матеріальних засобів відповідних служб для перевірки правильності і своєчасності записів у них;

проводити інструктаж матеріально-відповідальних осіб з питань обліку, збереження та використання матеріальних і грошових цінностей, що знаходяться на їх відповідальному зберіганні.

Начальник фінансового органу, одержавши наказ, який суперечить установленому порядку використання коштів, повинен письмово доповісти про це командиру військової частини; при письмовому підтвердженні командиром військової частини відданого ним наказу виконує його, про що терміново доповідає начальнику забезпечувального фінансового органу. Начальник фінансового органу, який не доповів начальнику забезпечувального фінансового органу про одержання наказу, що суперечить установленому порядку використання коштів, несе відповідальність за його виконання нарівні з командиром військової частини, який віддав цей наказ.

Начальник штабу, заступники (помічники) командира військової частини і начальники служб відповідають за своєчасне та правильне визначення потреб у коштах підпорядкованих служб, а також за законне та ефективне використання коштів, що знаходяться у їх розпорядженні.

Вони зобов’язані:

у встановлені командиром військової частини строки складати обґрунтовані розрахунки до кошторисів на потрібні кошти;

забезпечити складання виробничих планів і кошторисів за підпорядковані їм служби військової частини.

Начальник штабу військової частини чи інша посадова особа, яка очолює підрозділ з обліку особового складу, забезпечує передачу начальнику фінансового органу необхідних для розрахунків грошового забезпечення і заробітної плати даних про чисельність особового складу і проходження ним служби, наказів про прибуття і вибуття, переміщення, прийом та звільнення, а також організовує перевірку відповідності роздавальних відомостей на видачу грошового забезпечення і заробітної плати обліковому складу та штату (штатному розпису) військової частини.

За правильність і своєчасну передачу штабом військової частини фінансовому органу довідок та інших документів, за перевірку відповідності видаткових відомостей обліковому складу і штату (штатному розпису) військової частини начальник штабу чи інша посадова особа, яка очолює облік особового складу, несе відповідальність у встановленому порядку.

Командири підрозділів військової частини зобов’язані в установлені терміни одержувати у фінансовому органі готівку і своєчасно виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям строкової служби своїх підрозділів. Вони підписують роздавальні відомості на виплату грошового забезпечення і відповідають за правильне складання роздавальних відомостей, оформлення їх особистим підписом одержувачів, а також за збереження готівки і повернення у фінансовий орган невиданих сум у триденний строк з дня одержання готівки для видачі.

10. Обов’язки та права начальника фінансово-економічної служби військової частини з фінансово-економічних питань.

Начальник фінансового органу зобов’язаний:

організувати і вести фінансове господарство військової частини згідно з чинним законодавством України та цим Положенням;

забезпечувати своєчасне і правильне планування та витребування коштів на потреби військової частини та інших частин, зарахованих до неї на фінансове забезпечення;

дотримуватися фінансової дисципліни;

ощадливо ставитися до державних коштів;

знати і правильно застосовувати у практичній роботі законодавство з фінансово-господарських питань;

знати організацію та порядок ведення військового господарства, умови проходження служби особовим складом Збройних Сил України;

розробляти разом з начальником штабу, заступниками (помічниками) командира військової частини і начальниками служб пропозиції з фінансового забезпечення заходів бойової підготовки частини;

здійснювати разом з іншими службами економічний аналіз фінансово-господарської діяльності частини і на основі даних аналізу розробляти та доповідати командиру частини пропозиції щодо забезпечення збереження коштів, законного та ефективного використання коштів та матеріальних цінностей, запобігання втратам і непродуктивним витратам;

своєчасно задовольняти особовий склад частини грошовим забезпеченням (заробітною платою) та іншими виплатами, передбаченими чинним законодавством України;

своєчасно здійснювати установлені відрахування з грошового забезпечення і заробітної плати та перераховувати утримані суми за призначенням;

вести роботу щодо доведення до особового складу вимог законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністра оборони України з питань грошового і пенсійного забезпечення, заробітної плати та інших фінансово-економічних питань;

організувати і правильно вести бухгалтерський облік та діловодство фінансового органу, своєчасно складати і доповідати командиру військової частини встановлену звітність;

кожен день перед здачею каси під охорону варти чи сторожового поста звіряти наявність готівки і цінностей в касі з даними бухгалтерського обліку;

доповідати командиру військової частини про одержання готівки і не пізніше наступного дня подавати йому касову книгу для перевірки оприбуткування готівки;

розглядати проекти договорів і угод, які укладаються військовою частиною, стосовно дотримання процедур закупівлі, забезпеченості необхідними асигнуваннями коштів і візувати їх;

своєчасно оприбутковувати матеріальні цінності, придбані військовою частиною і отримані безоплатно, перевіряти в необхідних випадках фактичну наявність цих матеріальних цінностей на складах частини, про результати перевірки доповідати командиру військової частини;

періодично перевіряти у підзвітних осіб наявність одержаної ними під звіт готівки або виправдних документів на її витрату, вимагати від підзвітних осіб подання авансових звітів в установлені Положенням терміни;

перевіряти дотримання штатно-тарифної дисципліни в підрозділах, службах військової частини, а також правил внутрішнього трудового розпорядку;

надавати допомогу голові і членам внутрішньої перевіряльної комісії військової частини у вивченні законодавства з питань ведення фінансового господарства;

контролювати правильність відпуску матеріальних цінностей споживачам і вживати заходів до суворого дотримання порядку їх оплати;

своєчасно і правильно виконувати виконавчі документи згідно з чинним законодавством України;

вживати заходи до своєчасного і повного витребування сум на користь військової частини за виконавчими документами;

забезпечувати своєчасний і правильний розгляд заяв, скарг і пропозицій особового складу з питань грошового забезпечення і заробітної плати та інших виплат;

вести книги обліку нестач і грошових стягнень та нарахувань військової частини, контролювати рух і своєчасне закінчення справ стосовно нестач і правильність списання нестач матеріальних цінностей з обліку, вживати заходи щодо відшкодування збитків;

зберігати та обліковувати цінності нагородного (преміального) фонду і бланки суворого обліку фінансової служби;

підписувати другим підписом заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, роздавальні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати, звітність і службове листування з фінансових питань;

своєчасно вносити зміни до керівних документів з фінансових питань, вести облік наказів, директив, вказівок і роз’яснень з питань ведення фінансового господарства;

забезпечувати збереження документів фінансового органу від псування і втрат, а також здачу їх в архів в установлені строки;

особисто здійснювати керівництво і контроль за діяльністю посадових осіб фінансового органу і організовувати їх спеціальну підготовку;

постійно працювати над підвищенням своєї військової та спеціальної підготовки, твердо знати та правильно використовувати в практичній роботі законодавство з фінансово-економічних питань;

періодично, але не менше одного разу на місяць, письмово доповідати командиру військової частини про стан фінансового господарства;

у кінці кожного місяця складати і подавати командиру військової частини на затвердження план роботи фінансового органу на наступний місяць.

Далі керівник наголошує, що крім обов’язків, у начальника фінансового органу є і права стосовно фінансово-економічних питань, якими слід користуватися для якісного ведення фінансового господарства.

Керівник заняття демонструє на слайді права начальника фінансово-економічної служби. До них відносяться те, що

Начальник фінансового органу має право, згідно з розпорядженням командира військової частини та функціональними обов’язками, давати начальникам служб і командирам підрозділів вказівки з фінансових питань та вимагати від посадових осіб:

розрахунки та інші матеріали для складання і коригування кошторисів, заявок та вимог на кошти;

проекти договорів та угод для їх перевірки та візування;

книги обліку втрат матеріальних засобів відповідних служб для перевірки правильності і своєчасності записів у них;

проводити інструктаж матеріально-відповідальних осіб з питань обліку, збереження та використання матеріальних і грошових цінностей, що знаходяться на їх відповідальному зберіганні.

Начальник фінансового органу, одержавши наказ, який суперечить установленому порядку використання коштів, повинен письмово доповісти про це командиру військової частини; при письмовому підтвердженні командиром військової частини відданого ним наказу виконує його, про що терміново доповідає начальнику забезпечувального фінансового органу. Начальник фінансового органу, який не доповів начальнику забезпечувального фінансового органу про одержання наказу, що суперечить установленому порядку використання коштів, несе відповідальність за його виконання нарівні з командиром військової частини, який віддав цей наказ.

11. Обладнання приміщення фінансово-економічної служби та організація робочих місць працівників.

Фінансово-економічна служба має розміщуватися в окремому приміщенні, обладнаному охоронною сигналізацією, надійними замками на дверях, оббитих залізом, і металевими гратами на вікнах.

Робоче місце касира фінансового органу відділяється від відвідувачів бар’єром, котрий в верхній частині повинен мати скляну перегородку з вікном для видачі грошей. Сторона бар’єра, що направлена до робочої частини кімнати, обладнується полицями  для зберігання бланків, канцелярського приладдя тощо.

В робочий кімнаті фінансово-економічної служби встановлюються:

  •  сейф з підставкою для зберігання в робочий час готівки, цінностей нагородного фонду, бланків суворого обліку і керівних документів з фінансових питань, які мають гриф “Для службового користування”;
  •  шафи металеві для зберігання   грошових виправдних документів і справ з документами та листуванням;
  •  шафа канцелярські для зберігання керівних документів, різних бланків. Шафи розміщуються у місцях, які виключають доступ до документів сторонніх осіб, а у неробочий час зачиняються і опечатуються. В шафах повинні бути описи книг обліку, справи що зберігаються в них;
  •  столи письмові - враховуючи кількість працівників служби, з необхідним набором канцелярського приладдя (підставки для ручок  і  олівців, губка для зволоження пальців при перерахуванні готівки, ножиці, лінійка, штампи, штемпельна  подушка), калькулятор, настільна електрична лампа. На окремому столі розміщується комп’ютер та інше обладнання до нього.

На робочому столі начальника фінансово-економічної служби під склом  розміщуються необхідні довідкові матеріали: таблиця визначення податку з доходів фізичних осіб; терміни подання даних по фінансовій службі; прізвища працівників вищестоящого фінансового органу і номери їх телефонів; зразки документів, номери рахунків в Державному казначействі, адреса і номери телефонів організацій, з якими здійснюються безготівкові розрахунки; розклади руху поїздів, літаків, автобусів, реквізити пенсійного фонду, органів соціального страхування. Залежно від конкретної специфічної діяльності частини можуть бути розміщені і інші довідкові матеріали.

Під час роботи на столі повинні знаходитись тільки ті документи, які необхідні для роботи в даний момент. Зберігати не підшиті документи необхідно у визначеному порядку в відповідних папках: “На доповідь”, “До проведення за обліком”, “До підшивання” та інше.

  •  стіл для відвідувачів;
  •  дошка документації фінансово-економічної служби, яку доцільно розмістити над столом для відвідувачів.

На дошці  розміщуються зразки заповнення документів: рапорт на видачу авансу; авансовий звіт підзвітної особи про витрачання сум, отриманих на витрати по службовому відрядженню і, окремо, на придбання матеріальних цінностей; рахунок-фактура із зразками відміток про прийняття майна на склад і оприбуткування по обліку у відповідній службі; роздавальна відомість (форма №16) на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям строкової служби; довіреності на отримання грошового забезпечення і заробітної плати; довідки на одержання пільг по податку з доходів фізичних осіб та інші.

Крім того на дошці розміщуються: правила видачі і погашення підзвітних сум, списки  і адреси баз і магазинів, в яких можна придбати  ті чи інші матеріальні цінності.

Добре оформлена дошка документації економить робочий час начальника фінансово-економічної служби і сприяє поліпшенню якості складених грошових виправдних документів.

  •  стенд правової інформації, на якому вказуються права, обов’язки і відповідальність посадових осіб військової частини по фінансовому господарству; порядок призначення і виплати допомоги на дітей; витяг з Положення  про матеріальну відповідальність військовослужбовців тощо;
  •  шафа для одягу і взуття розташовується таким чином, щоб не заважали поточній роботі;
  •  металева скринька для зберігання готівки і документів в польових умовах;
  •  корзина для сміття;
  •  штори для затемнення вікон;
  •  опис майна, що знаходиться в кімнаті;
  •  металева шкатулка невеликого розміру або валіза для перенесення грошей для здачі їх під охорону.

12. Прийом і здача посади начальника фінансово-економічної служби.

Перед тим, як безпосередньо приступити до прийому посади, необхідно ознайомитися з специфікою фінансової діяльності військової частини, уважно вивчити останній акт ревізії фінансово-господарської діяльності, висновок забезпечуючого фінансового органу щодо фінансової звітності військової частини.

На прийом і здачу посади, складання акту і усунення виявлених недоліків Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, введеним в дію наказом МО України від 1997 року № 300 встановлюється термін не  більше 15 діб .

Строк прийому  та  здачу  справ  і  посади  встановлюється наказом командира військової частини.

Відповідальність за належну організацію прийому і здачі справ, коштів і цінностей покладено на командира військової частини. Він видає наказ про  організацію прийому-здачі справ та посади начальника ФЕС. Прийом і здача посади проводиться за обов’язкової участі голови внутрішньої перевірочної комісії по перевірці фінансово-економічної служби, а при необхідності – і за участю членів ВПК.

Для забезпечення планомірності в роботі при прийомі-здачі посади знов призначений начальник фінансово-економічної служби складає розгорнутий календарний план приймання і здачі посади, який затверджується командиром військової частини.

Прийом і здача посади повинні проходити без порушення нормальної роботи фінансово-економічної служби. Загальне керівництво службою до закінчення прийому і здачі посади здійснює попередній начальник фінансово-економічної служби.

Якщо під час прийому та здачі посади не проводиться документальна ревізія, то приймаючий посаду повинен перевірити фінансове господарство військової частини з дня останньої ревізії, яка була проведена вищестоящим фінансовим органом. Перевірка проводиться разом з внутрішньою перевірочною комісією методом всебічної документальної ревізії, в процесі якої приймаючий посаду звертає особливу увагу на наявність, законність і правильність оформлення грошових виправдних документів, правильність їх запису по обліку, вірність виведених підсумків  як в документах, так і в обліку.

В процесі передачі справ і посади перевіряються наступні питання:

наявність річних кошторисів військової частини за кожним КПКВ загального та спеціального фонду та виконання їх станом на 1 число місяця, який передує даті прийому справ та посади;

повнота і правильність відображення операцій у меморіальних ордерах №2 та №3 руху коштів загального та спеціального фондів в органах Державного казначейства України;

дотримання встановленого порядку обліку та зберігання готівки, матеріальних цінностей і бланків суворої звітності як закуплених за рахунок бюджетних коштів військової частини, так і отриманих в централізованому порядку;

стан дебіторської та кредиторської заборгованостей військової частини, своєчасність та правильність відображення в меморіальних ордерах  №4 та  №6 господарських операцій; стан розрахунків по договорам з підприємствами і організаціями;

наявність незавершених справ по нестачах, втратах і крадіжках коштів і матеріальних цінностей, стягнень сум у відшкодування заподіяного державі матеріального збитку з простроченими термінами, стан розрахунків за виконавчими документами, документами судових та нотаріальних органів;

стан розрахунків по грошовому забезпеченню (заробітній платі) особового складу, наявність невирішених скарг і заяв;

стан розрахунків з державою по сплаті податків та спеціальних платежів до пенсійного фонду, фондів соціального страхування та інших фондів, а також з одержувачами аліментів;

забезпеченість керівними документами з фінансово-господарських питань;

стан діловодства, обліку і звітності у фінансово-економічному органі;

виконання пропозицій за актом останньої ревізії фінансово-господарської діяльності, проведеної вищестоящим фінансовим або контрольно-ревізійним органом;

наявність готівки, цінностей і бланків суворої звітності в касі, коштів на реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунках в органі Державного казначейства України та у підзвітних осіб, відповідність їх даним обліку.

Коли при перевірці будуть виявлені зловживання, приймаючий посаду доповідає командиру про необхідність призначення документальної ревізії або адміністративного розслідування.

По закінченні документальної перевірки фінансового господарства здійснюється перевірка готівки у касі і прийом цінностей нагородного фонду, бланків суворого обліку і діловодства.

На день перевірки готівки у касі попередній начальник фінансового органу проводить по обліку всі прибуткові та витратні документи, виводить в касовій книзі підсумки обігів і залишок коштів, після чого приймаючий посаду робить запис у касовій книзі про наявність готівки, яка знаходиться у грошовому сейфі і ставить свій підпис.

Прибуткові або сплачені витратні документи, які не проведені за обліком,  знов призначений начальник фінансово-економічної служби від попереднього начальника фінансово-економічної служби не приймає.

Перевірка готівки і запис у касовій книзі здійснюється в останню чергу з тим, щоб поточна робота з прийому та виплати коштів не відволікала від прийому справ і посади.

Сума перевіреної готівки мусить точно відповідати залишку, що виведений в касовій книзі. Про перевірку готівки в касовій книзі робиться запис такого змісту:

“Залишок готівки в касі в сумі 145 (Сто сорок п’ять) грн. 77 коп. відповідає залишку, виведеному в касовій книзі на день перевірки (ПКО №375,ВКО №254).

лейтенант    В.П. НАЗАРЕНКО

касир                                        І.О. ПЕТРЕНКО

16 вересня 200_ року”

Приймаючий посаду зобов’язаний звірити залишок, виведений в меморіальних ордерах № 2 та 3 на день складання посади по реєстраційному та спеціальних реєстраційних рахунках з залишком, виведеним у витягах з цих рахунків з Державного казначейства, якщо є розбіжність приймає заходи по її усуненню. Залишки коштів у підзвітних осіб звіряються з залишками по обліку, а також безпосередньо перевіряються у підзвітних осіб.

Передача коштів, цінностей нагородного фонду і діловодства оформлюється Актом прийому-здачі справ та посади начальника фінансово-економічної служби.

В акт вносяться дані про перевірку вищевказаних питань і, крім того, факти незаконних витрат коштів та інших порушень фінансової дисципліни, виявлених в період приймання і здавання фінансового господарства. Якщо у процесі прийому посади виявляються фінансові порушення, у тому числі переплати грошового забезпечення необхідно добитися їх погашення.

Акт підписується особою, яка здає і яка приймає, а також головою внутрішньої перевірочної комісії і затверджується командиром військової частини.

Заперечення щодо акту зі сторони особи, яка здає і яка приймає, у письмовій формі додаються до акту і розглядаються командиром військової частини при його затвердженні.

Знов призначений начальник фінансово-економічної служби приступає до виконання посади з дня приймання готівки, цінностей і справ, про що оголошується наказом командира військової частини.

13. Планування роботи фінансово-економічної служби, доповіді командиру військової частини.

Основним плановим документом є місячний план роботи, який складається в кінці поточного місяця і  подається на затвердження командиру військової частини разом з доповіддю про стан фінансового господарства і виконання плану за минулий місяць.

План роботи повинен бути конкретним, спрямованим на виконання головної і основної задачі - повного, в межах встановлених норм і своєчасного забезпечення грошовими коштами бойової і гуманітарної підготовки, господарських і культурно-побутових потреб, утримання і експлуатації озброєння, військової техніки і майна, своєчасного і повного задоволення грошовим забезпеченням військовослужбовців і заробітною платою робітників і службовців.

До місячних планів роботи фінансово-економічної служби військової частини, як правило, включаються  такі питання:

вивчення нових керівних документів і підготовка до занять в навчальній групі по спеціальній підготовці;

проведення занять з підзвітними особами про порядок придбання товарно-матеріальних цінностей і своєчасного подання авансового звіту;

проведення занять з начальниками служб про порядок фінансового планування витребування коштів по кошторисним підрозділам кошторису доходів і видатків Міністерства оборони України, коштів загального і спеціального фондів, що знаходяться в їх розпорядженні;

проведення занять з членами внутрішньої перевірочної комісії з вивчення керівних документів по фінансовій службі;

проведення занять, бесід, інформацій, вечорів запитань та відповідей, виступів з доповідями перед особовим складом з роз’яснення  економічної політики держави, існуючих законоположень з питань грошового забезпечення, заробітної плати і фінансово-господарської діяльності;

проведення індивідуальних занять з дублером начальника фінансово-економічної служби (при відсутності штатного помічника), надання йому допомоги у вивченні  керівних документів по фінансовій службі і у виконанні індивідуальних завдань;

проведення ревізій підсобних підприємств військової частини ( лазні, клубу, дитячих садків, гуртожитків і ін.), підсобного господарства;

проведення раптових перевірок наявності коштів у підсобних підприємствах;

щомісячні перевірки  повноти оприбуткування по книгах обліку отриманих матеріальних цінностей, оплачених безготівковим порядком та готівкою;

зустрічна перевірка в торгових базах і магазинах торгівельної мережі  дійсності рахунків, оплачених готівкою;

перевірка в службах військової частини обліку результатів економічної роботи;

звірення взаєморозрахунків з торгівельними організаціями і іншими постачальниками матеріальних цінностей і послуг;

перевірка наявності і правильності оформлення письмових договорів про  повну матеріальну відповідальність робітників та службовців;

перевірка правильності розрахунків за міжміські телефонні переговори;

перевірка дотримання штатної і тарифної дисципліни в підрозділах, службах, побутових та інших підсобних підприємствах і господарствах частини;

складання і подання командиру частини доповіді про стан фінансово-господарської діяльності військової частини і недоліках, що мають місце;

складання кошторисів доходів і витрат, інших  фінансово-планових документів на витребування коштів;

складання і подання за належністю фінансової і бухгалтерської звітності;

перевірка, у порядку самоконтролю, правильності нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям і заробітної плати робітникам та службовцям, а також інших операцій, здійснених по кошторисним підрозділам кошторису Міністерства оборони України, загального і спеціального фондів;

перевірка по особовим справам правильності визначення вислуги років офіцерам, прапорщикам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, у яких в поточному місяці змінюються розміри виплати процентної надбавки;

перевірка повноти і своєчасності стягнення нарахувань за нестачі і втрати матеріальних цінностей.

Залежно від характеру і специфіки діяльності військової частини до плану можуть включатися і інші питання.

Ретельно продуманий план, що охоплює всі заходи щодо діяльності фінансово-економічної служби, внесе чіткість у виконання обов’язків, покладених на посадових осіб цієї служби.

Поточна робота щодо складання і оформлення  виправдних грошових документів і ведення  обліку до плану не включається.

Деякі начальники фінансово-економічної служби складають календарний план-графік роботи на місяць, у якому планують роботу по декадам, дням місяця. В цьому плані-графіку  передбачаються ретельно усі роботи, в тому числі і складання роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення і заробітної плати.

14. Порядок застосування економічної класифікацій видатків Державного бюджету України.

  •  За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів України.

Видатки розмежовані за економічними ознаками, тобто видатки зведені в єдині економічні категорії, що відображають розмежування коштів, направлених на поточні або капітальні видатки. Це більш детальний розподіл коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, всі види господарської діяльності, виплати населенню, що іменуються як трансферти населенню, та інші категорії) порівняно з існуючим порядком в частині розподілу бюджету на захищені та незахищені статті бюджету. Такий розподіл повинен забезпечити єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору виконання бюджету.

З метою удосконалення бюджетної класифікації України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2002 N 604 “Про бюджетну класифікації та її запровадження” в Міністерстві оборони України при складанні розписів бюджетів, кошторисів, планів асигнувань та при поданні звітності про виконання бюджетів на даний час застосовується наступна економічна класифікація видатків бюджету:

1110

Оплата праці працівників бюджетних установ

1111

Заробітна плата

1112

Грошове утримання військовослужбовців

1120

Нарахування на заробітну плату

1130

Придбання товарів і послуг

1131

Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м'який інвентар та обмундирування

1132

Медикаменти і перев’язувальні матеріали

1133

Продукти харчування

1134

Оплата послуг (крім комунальних)

1135

Інші видатки

1140

Видатки на відрядження

1150

Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення

1160

Оплата комунальних послуг та енергоносіїв

1161

Оплата теплопостачання

1162

Оплата водопостачання і водовідведення

1163

Оплата електроенергії

1164

Оплата природного газу

1165

Оплата інших комунальних послуг

1166

Оплата інших енергоносіїв

1170

Дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення

1171

Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм

1172

Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку

1200

Виплата процентів (доходу) за зобов'язаннями

1300

Субсидії і поточні трансферти

1310

Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)

1320

Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів

1340

Поточні трансферти населенню

1341

Виплата пенсій і допомоги

1342

Стипендії

1343

Інші поточні трансферти населенню

1350

Поточні трансферти за кордон

2000

Капітальні видатки

2100

Придбання основного капіталу

2110

Придбання обладнання і предметів довгострокового користування

2120

Капітальне будівництво (придбання)

2121

Будівництво (придбання) житла

2123

Інше будівництво(придбання)

2130

Капітальний ремонт

2131

Капітальний ремонт житлового фонду

2133

Капітальний ремонт інших об'єктів

2140

Реконструкція та реставрація

2141

Реконструкція житлового фонду

2143

Реконструкція інших об'єктів

2144

Реставрація пам'яток культури, історії, архітектури

2200

Створення державних запасів і резервів

2300

Придбання землі і нематеріальних активів

2400

Капітальні трансферти

2410

Капітальні трансферти підприємствам, (установам, організаціям)

2420

Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів

2430

Капітальні трансферти населенню

2440

Капітальні трансферти за кордон

2450

Капітальні трансферти до бюджету розвитку

3000

Нерозподілені видатки

15. Джерела надходжень та напрями використання коштів спеціального фонду військової частини, їх роль у фінансуванні.

Формування спеціального фонду безпосередньо у військових частинах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, що утримаються за рахунок коштів Державного бюджету України, здійснюється за рахунок їх власних надходжень.

Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року № 659 “Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання” (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до затвердженого зазначеною постановою Переліку власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи.

І. Перша групаплата за послуги, що надаються бюджетними установами.

Цю групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами. Такі надходження мають постійний характер і обов’язково плануються в бюджеті.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 року № 604 “Про бюджетну класифікацію та її запровадження” ці надходження в доходах спеціального фонду державного бюджету обліковуються за кодом 250 100 00.

Перша група поділяється на такі підгрупи:

Підгрупа 1. Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями, тобто це кошти, які надійшли бюджетним установам як плата за послуги, надання яких пов’язане з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ

Відповідно бюджетної класифікації ці надходження в доходах спеціального фонду державного бюджету обліковуються за кодом 250 101 00.

Підгрупа 2. Надходження бюджетних установ від господарської та (або) виробничої діяльності.

Відповідно бюджетної класифікації ці надходження в доходах спеціального фонду державного бюджету обліковуються за кодом 250 102 00.

 Надходження перших двох підгруп формуються за видами, визначеними переліками послуг, що можуть надаватися бюджетними установами за плату, затверджуваними Кабінетом Міністрів України для відповідної галузі. Такі переліки складаються відповідно до груп власних надходжень із зазначенням конкретних напрямів використання коштів, які отримують бюджетні установи за надання цих послуг. Відповідальними за складання переліків визначаються центральні органи виконавчої влади, що є провідними у відповідній галузі;

Для Міністерства оборони України перелік послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх функціональними повноваженнями (підгрупа 1), Кабінетом Міністрів України не затверджувався відповідно такі послуги не надаються, надходжень не має.

Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється бюджетним установам Міністерства оборони України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2000 року № 1171 “Про затвердження переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил”.

Згідно з цим переліком визначено 276 видів господарської діяльності здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил”.

Бюджетні установи можуть здійснювати дозволені види господарської діяльності, пов’язаної з отриманням додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил), виключно тільки після їх реєстрації встановленим порядком як суб’єктів господарської діяльності у Збройних Силах України та одержання ними ліцензії на здійснення тих видів господарської діяльності, які відповідно до закону підлягають ліцензуванню.

З метою полегшення системи фінансового планування, обліку та витрачання цих надходжень під час підготовки наказу Міністра оборони України від 16 червня 2006 року № 356 “Про затвердження Положення про порядок обліку та використання коштів спеціального фонду в Міністерстві оборони України» види господарської діяльності були згруповані відповідно до їх спорідненості вже у 23 вида господарської діяльності (із 276)

Зокрема до таких надходжень відносяться:

1.2.1. Транспортне оброблення вантажів та складування (у тому числі зберігання пального та мастил складами і базами горючого Міністерства оборони України).

1.2.2. Діяльність санаторно-курортних закладів Міністерства оборони України (у тому числі санаторно-курортне обслуговування військовослужбовців і членів їх сімей, інших осіб, які мають право на пільгове обслуговування та лікування).

1.2.3. Діяльність лікувальних закладів Міністерства оборони України, медична, стоматологічна практика та ветеринарна діяльність.

1.2.4. Театральна діяльність, діяльність залів для глядачів, діяльність бібліотек, читальних залів, лекторіїв, архівів та музеїв усіх видів (у тому числі за організацію і проведення культурно-просвітницьких заходів).

1.2.5. Експлуатація спортивних споруд та інша діяльність у сфері спорту.

1.2.6. Вища освіта, школи з навчання водіїв автомобілів, дошкільна освіта, професійно-технічна освіта, навчання дорослих та інші види освіти (у тому числі навчання іноземних фахівців та фахівців інших міністерств і відомств військовими навчальними закладами Міністерства оборони України).

1.2.7. Діяльність автомобільного вантажного транспорту та інші автомобільні пасажирські перевезення.

1.2.8. Діяльність буфетів і їдалень для особового складу Збройних Сил, кафе, барів та постачання готової їжі.

1.2.15. Технічний контроль та аналіз.

1.2.16. Видання газет, журналів, книг, поліграфічна діяльність та інші види видавничої діяльності.

1.2.20. Інші види господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил України.

1.2.21. Дослідження та розробки (у тому числі виконання договірних робіт науково-дослідними установами (підрозділами) Міністерства оборони України).

1.2.23. Надання місця для короткотермінового проживання (у тому числі від експлуатації житлових будинків, гуртожитків і готелів військових частин).

Підгрупа 3. Плата за оренду майна бюджетних установ.

До цих надходжень відноситься плата за здавання в оренду основних фондів та іншого майна відповідно до вимог чинного законодавства згідно з умовами договорів оренди (у тому числі оренда військово-повітряних суден та суден Військово-Морських Сил Збройних Сил України) (вид 1.3.1 -МОУ).

 Відповідно бюджетної класифікації ці надходження в доходах спеціального фонду державного бюджету обліковуються за кодом 250 103 00.

Бюджетні установи отримують у повному обсязі плату за оренду майна, що їм належить, якщо інше не передбачене законом.

Підгрупа 4. Надходження бюджетних установ від реалізації майна.

Відповідно бюджетної класифікації ці надходження в доходах спеціального фонду державного бюджету обліковуються за кодом 250 104 00.

 До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від реалізації необоротних активів та інших матеріальних цінностей, у тому числі списаних, за здані як брухт і відходи чорні, кольорові, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи.

Відповідно до наказу МОУ - 356 ця підгрупа включає такі види надходжень:

кошти, що надходять за відпущене військовими частинами за плату майно у випадках, передбачених наказами і директивами Міністра оборони України (вид 1.4.1.);

кошти, які надходять від здачі брухту та відходів чорних і кольорових металів (вид 1.4.2);

кошти, які надходять від здачі брухту та відходів, що містять дорогоцінні метали і каміння, у тому числі відходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки (у порядку та розмірах, визначених нормативними документами Міністерства оборони України) (вид 1.4.3.);

Кошти, які надходять від здачі (вид 1.4.4):

 відпрацьованих мастил та інших нафтопродуктів;

зношених покришок та камер;

відходів паперу друкарнями Міністерства оборони України;

шмаття (ганчір’я), отриманого внаслідок списання та вибракування;

інших відходів

кошти, які надходять у рахунок відшкодування (в адміністративному порядку, за виконавчими листами та надписами нотаріальних органів) винними особами матеріальних збитків, завданих державі втратою, псуванням, знищенням, нестачею, розкраданням, незаконними витратами майнових цінностей та коштів, втратою чи знеціненням грошових документів, нестачею, розкраданням, понаднормативними втратами дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів та інших валютних цінностей (вид 1.4.5.);

за носіння речового майна менше термінів, встановлених строками служби речового майна, виданого безкоштовно за нормами забезпечення ( у випадках звільнення військовослужбовців з військової служби за відповідними статтями, та в інших випадках, передбачених наказами і директивами Міністра оборони України) (вид 1.4.6.).

ІІ. Друга група – інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Цю групу утворюють кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, а також благодійні внески, гранти та дарунки. Такі кошти не мають постійного характеру і плануються лише у випадках, що попередньо визначені рішеннями Кабінету Міністрів України, укладеними угодами, у тому числі міжнародними, календарними планами проведення централізованих заходів тощо.

Відповідно бюджетної класифікації ці надходження в доходах спеціального фонду державного бюджету обліковуються за кодом 250 200 00.

Друга група власних надходжень поділяється на такі підгрупи:

1 підгрупа:

благодійні внески, гранти та дарунки (вид 2.1). Гранти надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою їх надання, проектом міжнародної технічної допомоги тощо;

Відповідно бюджетної класифікації ці надходження в доходах спеціального фонду державного бюджету обліковуються за кодом 250 201 00.

2 підгрупа:

кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ (вид 2.2.).

Відповідно бюджетної класифікації ці надходження в доходах спеціального фонду державного бюджету обліковуються за кодом 250 202 00.

До цих надходжень відносяться також інвестиції, які згідно із законодавством надходять до бюджетних установ, у тому числі на спорудження житлових будинків (вид 2.3). Ми також до цих надходжень відносимо надходження коштів (квартир) отриманих від спільної забудови територій колишніх військових містечок.

Відповідно до наказу МОУ - 356 до інших джерел власних надходжень також належать:

Надходження від продажу акцій відкритих акціонерних товариств,  створених в результаті корпоратизації підприємств Міністерства оборони України (надходять виключно на рахунок головного розпорядника бюджетних коштів) (вид 2.4.). (код 330200)!

Надходження за рахунок відрахувань від прибутку, отриманого госпрозрахунковими державними підприємствами МО України, створеними на фондах МО України, в розмірах, визначених статутами цих підприємств (надходять виключно на рахунок головного розпорядника бюджетних коштів (вид 2.5.).

Інші надходження спеціального фонду бюджетних установ Міністерства оборони України можуть утворювати:

надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України;

надходження коштів від секретаріату ООН, ОБСЄ або іншої регіональної організації за участь українського контингенту в миротворчих операціях;

інші надходження коштів за рахунок конкретно визначених джерел надходжень (наприклад у 2007 році до таких надходжень належать кошти від реалізації земель та інших нематеріальних активів) (Код 33010400);

Віднесення цих надходжень до спеціального фонду Міністерства оборони України здійснюється відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Слід відмітити, що діяльність бюджетних установ, пов’язана з отриманням надходжень спеціального фонду, передбачає спрямування цих коштів на здійснення видатків, визначених у кошторисі за спеціальним фондом, і не має на меті отримання прибутку.

16. Порядок фінансового планування та витребування бюджетних асигнувань у військовій частині. Посадові особи військової частини, що приймають участь у фінансовому плануванні.

Фінансове планування у військовій частині – це науково обґрунтований процес визначення потреби в коштах для забезпечення виконання поставлених завдань, належного рівня боєздатності, життєдіяльності та соціального захисту особового складу на підставі прийнятих командиром військової частини рішень на повсякденну діяльність, бойову та мобілізаційну підготовку (ст.5.1 Положення про фінансове господарство).

Фінансове планування є одним з важливих напрямів фінансової діяльності ЗС України, в якому приймають участь всі ланки фінансово-економічної служби ЗС  України від окремої військової частини до Департаменту фінансів МО України.

Перед фінансовим плануванням ставляться наступні завдання:

  •  правильне визначення потреби в коштах для забезпечення бойової готовності військ, виконання планів бойової, гуманітарної і мобілізаційної підготовки особового складу,  забезпечення господарських і культурно-побутових потреб, утримання озброєння, бойової техніки та майна, задоволення особового складу належними грошовими видами забезпечення;
  •  своєчасне витребування коштів від забезпечуючого фінансового органу;
  •  забезпечення планового, по-господарськи доцільного і економного використання одержаних коштів.

Потреба в коштах розраховується на бюджетний рік окремо за кожним кодом програмної і економічної класифікацій видатків та за статтями витрат кошторису МО України.

Підставами для проведення фінансового планування є:

  •  накази та директиви Міністра оборони України, директиви начальника Генерального штабу МО України, накази та директиви командувачів видів Збройних Сил (оперативних командувань), вказівки та роз’яснення забезпечуючих фінансових органів;
  •  чисельність особового складу військ згідно їх штатів та штатних розписів (дані використовуються для визначення потреб в коштах для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам);
  •  норми на витрати коштів і матеріального забезпечення;
  •  річні плани: план бойової підготовки військ (планування потреб в коштах на утримання та обладнання об’єктів бойової та фізичної підготовки), господарські плани, план економічної роботи (заходи по економії матеріальних засобів та коштів);
  •  ступінь забезпеченості військової частини матеріальними ресурсами;
  •  дані про витрачання коштів за минулий рік, а також відомості про забезпечення військ майном та матеріалами.

Відповідальність за планове та своєчасне планування коштів несуть командир військової частини, начальник фінансового органу і відповідні посадові особи по окремим  кошторисним підрозділам.

Організація роботи по фінансовому плануванню в військовій частині включає:

  •  подання начальником фінансового органу на початку квітня поточного року рапорту з проханням видати наказ командира військової частини про проведення фінансового планування на наступний рік та проекту цього наказу;
  •  видання наказу командира військової частини з постановкою задач про організацію роботи з фінансового планування на наступний рік;
  •  складання відповідними начальниками служб за напрямками своєї діяльності детальних розрахунків на кошти, які потрібні у наступному році (за формою № 1/фс), та кошти, які планується отримати від господарської та економічної діяльності (за формою 1а/фс);
  •  складання начальником фінансового органу військової частини розрахунку потреби в коштах на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам за штатом, а також разом з відповідними начальниками служб, у віданні яких знаходяться кошторисні підрозділи, - розрахунку потреби в коштах на виплату заробітної плати працівникам за штатними розписами;
  •  перевірку начальником фінансового органу військової частини складених начальниками служб розрахунків доходів та видатків відносно законності та господарської і економічної доцільності видатків, що плануються за кошторисними підрозділами, які знаходяться у їх віданні;
  •  доповідь начальником фінансового органу разом з начальниками служб перевірених розрахунків командиру військової частини і, за його вказівкою, складання фінансово-планових документів.

Кошториси військової частини, плани асигнувань за видатками загального фонду, затвердженими у відповідному кошторисі, та зведення показників спеціального фонду відповідного кошторису з додатками до них складаються у двох примірниках за кожною програмою, що використовується військовою частиною. Фінансово-планові документи підписуються командиром військової частини та начальником фінансового органу і до 3 травня поточного року подаються на затвердження до забезпечуючого фінансового органу за наступною схемою:

  •  військові частини, які безпосередньо фінансуються з центру, – директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України;
  •  військові частини, які фінансуються безпосередньо фінансовими органами видів Збройних Сил України, оперативних командувань, – їх фінансово-економічним управлінням;
  •  районні, міські військкоматі, за підпорядкованістю, – Кримському республіканському, обласним, міському в м. Київ військовим комісарам.

До кошторису військової частини, плану асигнувань за видатками загального фонду, затвердженими у кошторисі, та зведень показників спеціального фонду кошторису додається пояснювальна записка, у якій приводяться обґрунтування заявлених сум та причин збільшення (зменшення) видатків у порівнянні з видатками минулого року, і  розрахунки потреби в коштах (форма № 1/фс) та розрахунки доходів (форма № 1а/фс) за кожним видом діяльності у відповідності до кодів економічної класифікації видатків та статей витрат за кошторисом Міністерства оборони України.

Для отримання додаткових призначень та затвердження довідок про внесення змін до кошторису та плану асигнувань військова частина подає забезпечуючому фінансовому органу заявку (форма № 9/фс).

У разі, коли протягом року потреба в коштах зменшилася військова частина, не чекаючи встановлених термінів уточнення річних призначень, негайно надає забезпечуючому  фінансовому  органу  донесення   про   зменшення   призначень (форма № 10/фс) та довідку про внесення змін до кошторису та плану асигнувань.

Зміни до кошторису і плану асигнувань вносяться у разі:

  •  необхідності перерозподілу видатків за економічною класифікацією;
  •  прийняття нормативного акту щодо передачі повноважень та бюджетних асигнувань від одного розпорядника іншому;
  •  прийняття рішення щодо розподілу централізованих нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками;
  •  необхідності збільшення видатків спеціального фонду бюджету внаслідок перевищення надходжень до цього фонду над врахованими у бюджеті на відповідний рік;
  •  прийняття рішення щодо скорочення (обмеження) видатків загального фонду бюджету в цілому на рік.

Учасниками процесу фінансового планування у військовій частині є посадові особи, які відповідають за забезпечення потреб військової частини у товарно-матеріальних цінностях, послугах, коштах і за формування окремих статей витрат за кошторисом, а також посадові особи:

  •  начальник штабу частини;
  •  заступники командира частини;
  •  начальники служб частини.
  •  для правильного планування та витрачання коштів всі посадові особи військової частини, які приймають участь у фінансовому плануванні та витрачанні коштів, повинні чітко знати класифікацію видатків за кошторисом МО України.

17. Етапи фінансового планування в військовій частині. Фінансово-планові документи військової частини.

На практиці виділяють наступні етапи фінансового планування у військовій частині:

  1.  організаційний (початок квітня);
  2.  визначення потреби в коштах на наступний рік, складання фінансово-планових документів та їх подання до забезпечуючого фінансового органу (до 3 травня);
  3.  витребування коштів в рахунок призначень (протягом року);
  4.  уточнення потреби в коштах (обов’язково на початку листопада, при необхідності - протягом року).

Кошторис військової частини є основним фінансово-плановим документом, який підтверджує її повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання функцій та досягнення поставлених завдань відповідно до бюджетних призначень.

Основні фінансово-планові документи військової частини :

(форми визначені п.2 Інструкції..., введеної в дію наказом МФ України №57 від 2002р., п.5.7 Положення про фінансове господарство та ст.2.3 Дод.№1 до Збірника вказівок ГФУ МО України № 9 від 2000р. та щорічно коригуються):

  1.  кошторис військової частини;
  2.  план асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) за видатками загального фонду, затвердженими у кошторисі для загального фонду;
  3.  план асигнувань за видатками спеціального фонду(за винятком власних надходжень військової частини), затвердженими у кошторисі для спеціального фонду;
  4.  зведення показників спеціального фонду кошторису (з додатками до них, у яких показники доходів і видатків приведені у відповідність до класифікації видатків за кошторисом МО України у розрізі кодів економічної класифікації та статей витрат);
  5.  розрахунок потреби в коштах за фондом грошового забезпечення та заробітної плати;
  6.  розрахунок потреби в коштах за окремими статтями витрат (форма 1/фс);
  7.  розрахунок надходжень коштів від господарської діяльності (форма 1а/фс);
  8.  повідомлення про призначення коштів;
  9.  лімітні довідки про бюджетні асигнування;
  10.  заявка на потребу в коштах на відповідний період;
  11.  донесення про зменшення бюджетних асигнувань (форма 10/фс);
  12.  заявка на кошти до кінця року (форма 9/фс).

Кошторис військової частини, установи та організації (далі - військової частини) МО України є основним фінансово-плановим документом, якій підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання  ними своїх функцій та досягнення поставлених завдань відповідно до бюджетних призначень (ст.1.6 Дод.№1 до Збірника вказівок ГФУ МО України  № 9 від 2000р.).

Форма кошторису затверджується Міністерством фінансів України та має дві складові:

загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання військовою частиною основних функцій і поставлених завдань.

спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням військовою частиною основних функцій.

План асигнувань - це помісячний розподіл видатків загального (спеціального) фонду військової частини, затверджених у кошторисі для загального (спеціального) фонду за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття військовою частиною зобов’язань протягом року (ст.1.7 Дод.№1 до Збірника вказівок ГФУ МО України  № 9 від 2000р.).

Асигнування - це повноваження розпоряднику бюджетних коштів на взяття зобов’язань та витрачання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі виконання бюджету, яке надано відповідно до бюджетного призначення.

План асигнувань є невід’ємною частиною кошторису і затверджується разом з кошторисом.

Військова частина незалежно від того, веде вона облік самостійно (має самостійне фінансове господарство) чи обслуговується централізованою бухгалтерією (знаходиться на фінансовому забезпеченні при іншій військової частині), для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваною нею функцією.

Військовим частинам можуть виділятися бюджетні кошти за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань.

Військові частини мають право брати зобов’язання на цілі і в межах встановлених затвердженими кошторисами і планами асигнувань.

Зведення показників спеціального фонду кошторису - це документ, в якому відображаються:

- загальна сума надходжень спеціального фонду кошторису по всім видам;

- напрямки їх використання (конкретно по КЕКВ).

Розрахунки доходів складаються за кожним джерелом доходів у вигляді розрахунків надходжень коштів від господарської діяльності (форма №1а/фс). 

Показники розрахунків видатків повинні бути обґрунтовані щодо кожного коду економічної класифікації, а саме:

-  розрахунок потреби в коштах за фондам ГЗ та ЗП;

- розрахунок потреби в коштах за окремими статтями витрат (форма №1/фс).

До кошторису військової частини, плану асигнувань за видатками загального фонду, затвердженими у кошторисі для загального фонду, та зведень показників спеціального фонду кошторису з додатками до них робиться ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА з обґрунтуванням заявлених сум та причин збільшення (зменшення) видатків у порівнянні з видатками минулого року і розрахунки потреби в коштах та доходів (форма  № 1/фс, форма № 1а/фс) за кожним видом діяльності у відповідності до кодів економічної класифікації та статей кошторису Міністерства оборони України (ст.2.6.1 Дод.№1 до Збірника вказівок ГФУ МО України  № 9 від 2000р.).

18. Обов’язки військової частини у зв’язку з закінченням бюджетного року

у IV кварталі року начальник фінансового органу зобов’язаний уточнити реальну потребу в коштах до кінця року в розрізі бюджетних програм, кодів економічної класифікації видатків, статей кошторису Міністерства оборони України, ретельно проаналізувати видатки, що передбачаються до кінця року за кошторисом, та подати до 20 жовтня у забезпечувальний фінансовий орган та служби забезпечення за напрямами відповідальності донесення про зменшення надлишкових бюджетних асигнувань, під які не взяті зобов’язання (не укладені договори) і які не будуть використані до кінця поточного року, а в разі необхідності – заявку на додаткове призначення бюджетних асигнувань із детальним обґрунтуванням.

У разі якщо фактичні обсяги власних надходжень військової частини за 10 місяців відповідного бюджетного періоду становили менше, ніж 70 відсотків відповідних обсягів, урахованих у спеціальному фонді кошторису, військова частина зобов’язана подати до забезпечувального фінансового органу та служб забезпечення за напрямами відповідальності донесення про зменшення спеціального фонду кошторису з урахуванням очікуваного виконання спеціального фонду кошторису у відповідний бюджетний період. Військова частина упорядковує бюджетні зобов’язання з урахуванням змін, унесених до спеціального фонду кошторису.

Протягом грудня поточного року начальник фінансового органу зобов’язаний:

провести взаємозвірки із забезпечувальним фінансовим органом стосовно кошторисних призначень та отриманих від нього коштів у розрізі бюджетних програм, кодів економічної класифікації видатків, статей кошторису Міністерства оборони України (видів господарської діяльності), за загальним і спеціальним фондами;

ужити всіх заходів щодо недопущення на 1 січня перевитрат коштів;

не допустити взяття зобов’язань понад кошторисні призначення та утворення позабюджетної заборгованості;

забезпечити своєчасну і за встановленими нормами виплату грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам у межах виділених коштів на цю мету;

припинити перерахування коштів за матеріальні цінності і послуги, які не можуть бути отримані до кінця року, за винятком випадків, які законодавчо встановлені;

до складання річної фінансової звітності про виконання кошторису за загальним та спеціальним фондами Державного бюджету України завершити інвентаризацію матеріальних засобів, коштів, розрахунків та зобов’язань;

у термін до 25 грудня поточного року забезпечити перерахування до забезпечувального фінансового органу коштів спеціального фонду (власні надходження) згідно з Порядком обліку та використання коштів спеціального фонду бюджетними установами Міністерства оборони України;

ужити заходів для повного стягнення дебіторської та погашення кредиторської заборгованості. З цією метою завершити розрахунки з державним бюджетом та державними цільовими фондами з податків та платежів, підприємствами та організаціями за отримані від них матеріальні цінності та послуги, а також підзвітними особами за видану під звіт готівку та отримати матеріальні цінності, за які здійснена попередня оплата, та витребувати кошти за виконані стороннім організаціям роботи та надані послуги;

за результатами інвентаризації розрахунків прийняти рішення про списання дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, та клопотати перед вищою за підпорядкованістю установою про списання кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув;

забезпечити своєчасне відображення за бухгалтерським обліком усіх здійснених протягом року господарських операцій, закриття книг, карток та інших регістрів синтетичного й аналітичного обліку та складання балансу, інших установлених форм фінансової і статистичної звітності та своєчасне подання їх до забезпечувального фінансового органу та інших державних органів.

Складання річної фінансової звітності начальник фінансового органу повинен здійснювати лише після проведення за обліком в органах Державного казначейства України довідок про зміни до кошторису відповідно до поданих заявок на додаткове призначення бюджетних асигнувань та донесень про зменшення надлишкових бюджетних асигнувань.

19. Сутність та призначення органів Державного казначейства. Права органів Державного казначейства

Систему Державного казначейства України становлять Головне управління Державного казначейства України, управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, обласних містах з відділеннями у районах, містах і районах у містах.

Державне казначейство України фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Державне казначейство України, його органи є юридичними особами, мають рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Відомо, що успішний розвиток економіки держави здебільшого залежить від отримання достовірної інформації про стан державних фінансів і ефективне управління ними.

Здійснюючи контроль за всіма надходженнями та видатками, в структурі державної виконавчої влади, Державне казначейство виконує роль „касира” та „головного бухгалтера” держави.

Принцип єдності каси означає зосередження на єдиному рахунку в централізованому органі всіх операцій з коштами Державного бюджету по зарахуванню доходів в Державний бюджет та платежів по підтвердженим платіжним зобов’язанням.

Діяльність органів казначейства дозволяє зосередити всі кошти на єдиному рахунку, а також оперативно управляти цими коштами, проводити платежі в необхідні строки, не створювати залишки коштів на рахунках.

Органи Державного казначейства України призначені для:

проведення державної бюджетної політики;

ефективного управління доходами та видатками в процесі виконання Державного бюджету України;

підвищення оперативності в фінансуванні державних програм;

посилення контролю за надходженням, цільовим та економним використанням державних коштів.

Головне управління Державного казначейства та його територіальні органи у своїй діяльності взаємодіють з міністерствами та іншими органами Державної виконавчої влади, Національним банком України, установами Інших банків, державною податковою службою, місцевими фінансовими органами, державною контрольно-ревізійною службою в Україні.

Головне управління Державного казначейства очолює заступник Міністра фінансів – начальник Головного управління Державного казначейства, який призначається відповідно до чинного законодавства.

Начальник Головного управління Державного казначейства має заступників, яких за поданням Міністра фінансів призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов’язків між заступниками начальника проводиться начальником Головного управління Державного казначейства.

Начальник Головного управління Державного казначейства несе персональну відповідальність за виконання покладених на Державне казначейство завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників начальника, керівників територіальних органів Державного казначейства.

Функції Державного казначейства:

  •  організація виконання Державного бюджету України і здійснення контролю за ним;
  •  управління наявними коштами Державного бюджету України, у тому числі в іноземній валюті, та коштами державних спеціальних фондів у межах видатків, установлених на відповідний період;
  •  фінансування видатків Державного бюджету України;
  •  ведення обліку касового виконання Державного бюджету України, складання звітності про стан виконання Державного бюджету України;
  •  здійснення управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства;
  •  розподіл між Державним бюджетом України та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва, відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов’язкових платежів за нормативами , затвердженими Верховною Радою України;
  •  здійснення контролю за надходженням і використанням державних коштів спеціального фонду;
  •  здійснення прогнозування обсягів державних фінансових ресурсів,
    а також оперативне управління цими ресурсами;
  •  розробка нормативно – методичних документів з питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов’язковими для всіх підприємств, установ та організацій, що використовують бюджетні кошти та кошти державних спеціальних фондів.

Права органів Державного казначейства:

  •  відкривати в установах банків рахунки по доходах і видатках Державного бюджету (рахунки для бюджетних коштів та спеціальних коштів в залежності від їх групи);
  •  отримувати в банківській системі України на договірних засадах внутрішній кредит у межах, встановлених законодавчим актом про Державний бюджет на відповідний рік для покриття тимчасових касових розривів Державного бюджету; проводити операції щодо розміщення державних цінних паперів, їх погашення і виплати доходу по них;
  •  проводити у міністерствах, інших центральних та місцевих органах державної виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях, установах банків, незалежно від форм власності, перевірки фінансово – бухгалтерських документів про зарахування, перерахування і використання
    бюджетних коштів, а також одержувати необхідні пояснення, довідки і
    відомості з питань, що виникають у процесі перевірок;
  •  одержувати від установ банків відомості про стан поточних бюджетних рахунків підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які використовують кошти Державного бюджету та державних спеціальних фондів;
  •  вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій усунення виявлених порушень встановленого порядку виконання Державного бюджету;
  •  припиняти фінансування з Державного бюджету підприємств, установ і організацій у разі виявлення фактів порушень встановленого порядку виконання Державного бюджету з повідомленням про це керівників відповідних міністерств і відомств;
  •  безспірно вилучати у міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій раніше надані в порядку фінансування кошти Державного бюджету державних спеціальних фондів у разі встановлення нецільового та неефективного їх використання.

20. Порядок відкриття рахунків в органах Державного казначейства, та здійснення безготівкових розрахунків

Військовій частині в установі Державного казначейства України відкриваються рахунки у випадках:

  •  зміни місця дислокації;
  •  формування нової частини;
  •  створення самостійного фінансового господарства в зв’язку з введенням посади начальника фінансової служби у військовій частині;
  •  зміни найменування військової частини.

Реєстраційний рахунок відкривається на підставі поданих до Державного казначейства наступних документів:

  •  заяви на відкриття рахунку, підписаної командиром військової частини та начальником фінансової служби;
  •  затвердженого кошторису військової частини;
  •  картки з зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком та підписувати платіжні та інші розрахункові документи.

Відбиток гербової печатки одночасно є підтвердженням підписів посадових осіб власника рахунку.

  •  договір про відкриття реєстраційного рахунку і на казначейське обслуговування;витяг з наказу командира військової частини про покладання на представника частин обов’язків отримання готівки і витягів з рахунків;
  •  дозволу на відкриття реєстраційного рахунку, наданого забезпечуючим фінансовим органом

Про відкриття рахунків орган Державного казначейства в письмовій формі повідомляє військову частину – клієнта казначейства, вищестоящий орган Державного казначейства, а також забезпечуючий фінансовий орган.

Органом Державного казначейства в п’ятиденний строк з дня відкриття рахунку направляються повідомлення податковому органові, в державні фонди (Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Державний фонд зайнятості населення України) за місцем реєстрації військової частини. Щорічно, до 10 січня, казначейство надає податковим органам та підрозділам державних фондів перелік відкритих рахунків станом на 1 січня.

При надходженні фінансування, орган Державного казначейства направляє в той же день військової частини повідомлення про надходження коштів з розбивкою по кодам економічної класифікації.

При надходженні реєстру орган Державного казначейства повинен контролювати відповідність суми фінансування з початку року з кошторисом відповідного періоду по кодам економічної класифікації.

Зарахування коштів Державного бюджету ,які надійшли, на рахунки військової частини здійснюється на підставі реєстрів, які забезпечені платіжними документами вищестоящого органу Державного казначейства, платіжних доручень від забезпечуючого фінансового органу, розпоряджень про зарахування і витягів банку.

Зарахування на рахунок коштів, які не відносяться до фінансування витрат з Державного бюджету, не дозволяється.

Відкликання коштів, надлишково або помилково перерахованих, проводиться на підставі розпорядження забезпечуючого фінансового органу або вищестоящого органу Державного казначейства.

Облік операцій на рахунках військової частини

Органи Державного казначейства не пізніше наступного робочого дня після отримання коштів від вищого розпорядника коштів, відображають їх на рахунку військової частини і надають їй витяг з додатком примірників відповідних документів.

Документи, які підтверджують наявність у військової частини грошових зобов’язань, що виникли в результаті укладення угод, контрактів порядку з виконавцями робіт (послуг), оплата яких проводиться за рахунок коштів Державного бюджету, повинні в обов’язковому подаватись до органу Державного казначейства, встановленому Міністерством фінансів України, для відображення цих зобов’язань на рахунку військової частини по відповідним показникам бюджетної класифікації України.

Процедура здійснення касових витрат за рахунок коштів Державного бюджету складається з наступних етапів:

1) передачі органом Державного казначейства до установи банку розрахунково-платіжних документів, наданих і оформлених в належному порядку військовими частинами;

2) списання сум платежів з банківського рахунку органу Державного казначейства з відображенням операцій на рахунку відповідної військової частини у відповідності з показниками бюджетної класифікації України.

Орган Державного казначейства передає власнику рахунку одночасно з витягом з рахунку отримувача коштів, копії вказаних платіжних доручень на зарахування і списання цієї суми з рахунку органа Державного казначейства.

Для отримання готівки бюджетною установою на підставі правильно складених нею документів Державне казначейство оформляє грошовий чек на потрібну суму, який підписується начальником і головним бухгалтером та засвідчується гербовою печаткою.

Орган Державного казначейства відмовляє в прийомі платіжного доручення й оформленні чека на отримання готівки і не несе відповідальності за цю відмову, у випадку якщо вони містять підписи, відбиток печатки, які не подібні до тих, що занесені у картку зразків підписів і печатки військової частини.

21. Установлення ліміту каси. Відповідальність за недотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі.

Ліміт каси - це граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час. Тобто, військові частини, установи та організації Збройних Сил України,  можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівку в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівка, що перевищує встановлений ліміт каси, обов’язково здається до банків для її зарахування на казначейські рахунки.

Готівка, одержана з банку, використовуються військовими частинами, установами та організаціями Збройних Сил України для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування і не повинні накопичувати готівку у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Військові частини мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану з казначейських рахунків для виплат, що належать до фонду оплати праці та грошового забезпечення, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, враховуючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися військовою частиною своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються до банку для зарахування на казначейські рахунки не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Установлення ліміту каси проводиться військовими частинами, установами та організаціями самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується начальником фінансової служби (головним бухгалтером) та командиром військової частини (начальником установи) та погоджується з органом держказначейства. Розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі проводиться на підставі середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси.

При визначені ліміту каси окрема військова частина повинна врахувати режим і специфіку своєї роботи, віддаленість від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за рахунком, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку.

Відповідальність за недотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі.

З метою вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням бюджетними установами встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов’язань перед бюджетами і державними цільовими фондами указом Президента України  від 12.06.1995 року №436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” встановлено що:

у разі перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу з розрахунку - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день. 

за невстановлення установами ДКУ лімітів залишку готівки в касах з них стягується штраф у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.

Крім того, якщо військовою частиною (установою) ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана військовою частиною (установою), вважається понадлімітною.

Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого банківського дня . Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас військових частин у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку .

22. Порядок розрахунку та отримання коштів готівкою. Документи, що подаються до органів Державного казначейства для отримання готівки

Начальник фінансового органу напередодні отримання готівки повинен старанно підрахувати потребу в готівці, що має бути одержана в установі банку через відділення Державного казначейства.

Дані про потребу в готівці для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям і заробітної плати робітникам і службовцям начальник фінансового органу бере з підсумків граф “До видачі на руки” роздавальних та розрахунково-платіжних відомостей.

Потребу в готівці на повсякденні поточні витрати начальник фінансового органу визначає шляхом підрахунку сум майбутніх виплат грошового забезпечення (заробітної плати) особовому складу, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які не можуть бути оплачені безготівковим порядком. Крім того, начальник фінансово-економічної служби повинен враховувати залишок готівки в грошовому сейфі і можливі надходження готівки за платне майно, повернення підзвітних сум і інші. Готівка знімається з рахунку в такій сумі, щоб після здійснення всіх операцій до кінця робочого дня, залишок грошей у грошовому сейфі не перевищував норми, встановленої для даної частини.

Одержання готівки з установи банку проводиться касиром частини або іншим уповноваженим працівником фінансово-економічної служби, з яким укладений договір про повну матеріальну відповідальність, якщо посада касира штатом частини не передбачена.

Для отримання готівки з рахунку військовою частиною подаються до органів державного казначейства наступні документи:

  •  заявка на видачу готівки;
  •  реєстр платіжних документів;
  •  гарантійний лист про забезпечення зберігання готівки під час доставки її з установи банку, тобто чи виділений автотранспорт та озброєна охорона при отриманні готівки, що перевищує 5000 грн. (оформляється в довільній формі);
  •  грошовий чек, який виписується представником Державного казначейства або військової частини, підписується начальником і головним бухгалтером відділення Державного казначейства та засвідчується гербовою печаткою цього відділення;
  •  платіжне доручення на суму грошового чека на перерахування грошей з рахунку військової частини у відділенні Державного казначейства на рахунок, відкритий для відділення Державного казначейства в установі банку, з якого готівка отримується військовою частиною;
  •  при отриманні готівки на виплату заробітної плати працівникам – платіжні доручення на перерахування коштів за належністю (податок з доходів фізичних осіб, внески до пенсійного фонду, фондів соціального страхування тощо).

Отримання готівки із спеціальних реєстраційних рахунків на всі потреби військової частини (господарські витрати, заробітна плата, відрядження тощо) здійснюється таким же чином.

На підставі перевіреної органом Державного казначейства України заявки ним виписуються грошові чеки, за якими військовою частиною в установах уповноважених банків одержуються готівкові кошти. Військова частина витрачає готівку виключно на цілі, які не суперечать чинному законодавству України.

Невикористана готівка та всі суми коштів, що надходять готівкою в касу військової частини, повертаються для обов’язкового зарахування на реєстраційні рахунки за належністю.

Оприбуткування готівки за обліковими регістрами бухгалтерського обліку військової частини здійснюється за прибутковим касовим ордером в день її одержання.

23. Зберігання грошових коштів у військовій частині.

Збереження коштів і цінностей у військовій частині забезпечують командир військової частини і начальник фінансового органу.

Кошти військової частини є державною власністю, і начальник фінансового органу зобов’язаний вжити всі заходи до забезпечення їх збереження при перевезенні з установи банку, вимагаючи у всіх випадках надання транспортних засобів і озброєної охорони для перевезення готівки.

Для перевезення готівки з банку начальник фінансового органу повинен мати міцну валізу (портфель), що замикається на замок. Командир частини зобов’язаний забезпечити доставку готівки з банку у військову частину транспортним засобом і озброєною охороною. Забороняється перевозити готівку з установи банку міським чи супутнім транспортом.

Виділена озброєна охорона при перевезеннях грошей повинна бути проінструктована начальником фінансового органу.

Начальник фінансового органу зобов’язаний оприбуткувати отриману суму по Касовій книзі в день їх одержання, доповісти про це командиру військової частини і представити йому Касову книгу, у якій командир своїм підписом засвідчує правильність оприбуткування отриманої суми. Якщо начальник фінансового органу з будь-якої причини не доповів про одержання й оприбуткування грошей по Касовій книзі, командир частини зобов’язаний особисто, не пізніше наступного дня перевірити оприбуткування.

За неоприбуткування, неповне або несвоєчасне оприбуткування готівки в касі Указом Президента України від 12.06.95 року №436/95 передбачені штрафні санкції у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої готівки.

Готівка і цінності народного фонду повинні зберігатися у вогнетривкому (залізному) грошовому сейфі, що щільно закривається і має надійний внутрішній замок. Забороняється зберігати гроші і цінності в дерев’яних шухлядах, шафах і столах.

Приміщення каси обладнується залізними дверима, ґратами на вікнах, бар’єром (віконцем) для видачі (отримання) готівки та сигналізацією на вхідні двері і сейф, а також кнопкою попередження про напад на касира (касу), виведеними на пульт начальника варти (чергового частини).

Крім того, повинна бути розроблена Інструкція про дії варти при спрацюванні сигналізації (нападі на касу).

Протягом робочого дня начальник фінансового органу зберігає готівку й інші цінності у сейфі в робочій кімнаті. По закінченні робочого дня вся готівка і цінності переносяться в сейф, який опечатується і здається під охорону варти, про що робиться запис у табелі постів варти.

У тих установах Збройних Сил (бази, склади, майстерні тощо), де немає варти, грошовий сейф, як правило, постійно знаходиться в кімнаті чергового по частині.

Протягом робочого дня особа, що є відповідальною за касу, відходячи від грошового сейфу, ні в якому разі не повинна залишати його відкритим. Не допускається також передача будь-кому ключів від грошового сейфу, за винятком випадків передачі каси з документальним оформленням передачі встановленим порядком.

Від грошового сейфа повинно бути два комплекти ключів: один комплект знаходиться у відповідальної особи фінансово-економічної служби, а другий комплект зберігається у командира військової частини в мішечку, пакеті, шкатулці тощо, опечатаному двома печатками - начальником фінансового органу та касира. У випадку втрати ключа замок від грошового сейфа повинен бути негайно замінений.

Приміщення каси здається під охорону варти чи сторожового поста. Здача приміщення каси під охорону і допуск до нього здійснюються у суворій відповідності із Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

Збереження готівки, одержаної командирами підрозділів військової частини у дозволених випадках, забезпечується безпосередньо командирами цих структурних підрозділів.

Військова частина може зберігати в касі готівку на поточні потреби в межах ліміту, згідно з розрахунком, який самостійно вираховує начальник фінансового органу відповідно до чинного законодавства України та подає на затвердження командиру військової частини. Якщо в поточному році відбулися зміни щодо встановленого раніше ліміту каси, командир військової частини вносить зміни до вищезазначеного наказу.

Зберігати в касі готівку зверх установленого ліміту військова частина має право тільки для виплати грошового забезпечення і заробітної плати впродовж трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в установі банку.

Залишок готівки, який перевищує установлений ліміт, підлягає терміновій здачі в установу банку для зарахування на реєстраційний рахунок військової частини.

Будь-який прийом готівки в касу (її видача) з каси може здійснюватись тільки на підставі відповідного прибуткового (видаткового) касового ордеру. Без документального оформлення готівку не можна приймати в касу, навіть для короткострокового збереження. Касир, а також інші особи фінансово-економічної служби не мають права зберігати в грошовому сейфі свої особисті гроші. При перевірках каси органами фінансового контролю суми, що зберігаються в грошовому сейфі без документального оформлення, розглядаються як надлишок каси. Такі суми підлягають негайному оприбуткуванню за обліком.

Також не допускається видача грошей з каси, навіть у незначних сумах, без видаткових документів. Не дозволяється видавати з каси готівку під усякого роду приватні розписки. Особовий склад фінансово-економічної служби не має права брати готівку із скриньки на свої особисті потреби чи видавати її будь-кому.

Наприкінці кожного робочого дня начальник фінансового органу повинен перевірити касу, переконатися в тому, що наявність готівки і цінностей в грошовому сейфі дійсно відповідає їх залишку, що значиться, відповідно, в Касовій книзі (форма №КО-4) та в Книзі обліку цінних подарунків (форма  №25), засвідчити це своїм підписом у Касовій книзі і результати звірення оформити довідкою про покупюрний залишок готівки, яка складається в двох примірниках, один з яких разом з готівкою вкладається в сейф перед здачею його під охорону.

При виявлені розбіжностей між фактичною наявністю грошей і залишком, що рахується по касовій книзі (тобто при виявлені нестачі чи надлишку), необхідно ще раз перерахувати готівку. Якщо помилок в підрахунку не виявлено, проводиться перевірка правильності підсумків і записів по обліку, а потім, при необхідності, по первинних документах. Про всі випадки виявлення нестачі (надлишку) в касі начальник фінансового органу повинен доповідати командиру частини. Нестача готівки в касі є грубим порушенням фінансової дисципліни. Командир частини по кожному випадку нестачі зобов’язаний негайно призначити розслідування, прийняти рішення про відшкодування заподіяного державі збитку доповісти по команді та, у встановлених випадках, повідомити військовому прокурору.

У військових частинах, де є посада касира, по закінченні робочого дня грошовий сейф здається під охорону опечатаний двома печатками – начальника фінансово-економічної служби і касира; розкриття його також проводиться спільно цими особами.

Відкриття грошового сейфа проводиться відповідно до Статуту гарнізонної і вартової служби Збройних Сил України.

24. Загальні положення щодо витрачання грошових коштів.

Успішному вирішенню задач повного фінансового забезпечення бойової підготовки, життя та побуту військ сприяє суворе дотримання принципів витрачання державних коштів усіма посадовими особами військової частини, яким надані відповідні права.

1) Одним з основних принципів є планомірне і суворо доцільне використання коштів, які відпущені військовій частині. Кошти за кошторисом МО України можуть витрачатися тільки на ті цілі, на які вони відпущені, тобто в суворій відповідності до чинного законодавства.

2) Наступний принцип витрачання коштів - дотримання норм витрат, правил придбання матеріальних цінностей, вимог касової та розрахункової дисциплін.

При витрачанні коштів військові частини повинні суворо дотримуватися встановлених норм виплати грошового забезпечення і заробітної плати тощо.

Військові частини зобов’язані одержувати готівку з рахунків лише у сумах, необхідних для виплати грошового забезпечення і заробітної плати та на інші повсякденні поточні витрати, які за існуючими правилами не можуть бути проведені у безготівковому порядку.

Придбання товарів військовим частинам дозволяється здійснювати з дотриманням правил придбання товарів у торговельній мережі, вимог касової дисципліни. Військовим частинам заборонено придбання матеріальних цінностей у приватних осіб.

Розрахунки за товари (послуги) повинні здійснюватися своєчасно. Наявність за військовою частиною дебіторської заборгованості розглядається як відхилення коштів від їх прямого призначення. Створення кредиторської заборгованості викликає фінансові труднощі у постачальників і може потягнути за собою стягнення з військової частини пені, штрафу або неустойки.

Начальник фінансового органу зобов’язаний стежити за своєчасним і повним одержанням попередньо оплачених матеріальних цінностей. Коли з будь-яких причин матеріальні цінності одержані неповністю, необхідно негайно добитися погашення заборгованості.

3) Режиму економії, як одного з принципів господарювання, повинні дотримуватися усі військові частини. Режим економії вимагає бережливого відношення до державної власності, систематичного зменшення витрат, раціонального використання матеріальних засобів і коштів.

4) При витрачанні коштів військові частини повинні дотримуватися принципу обов’язкової документальної звітності і контролю. Відповідно до цього принципу кожна витрата коштів має бути підтверджена грошовим виправдувальним документом, правильно оформленим згідно з вимогами Положення про фінансове господарство військової частини. Усі операції щодо витрачання коштів підлягають ретельній перевірці як посадовими особами, відповідальними за їх виконання, так і органами фінансового контролю.

Перелічені вище основні принципи витрачання коштів визначають умови, при яких фінансові операції вважаються законними. Отже, фінансові операції визнаються законними, коли:

  •  вони здійснені у відповідності до законів, наказів, положень, інструкцій та розпоряджень, які діють у Збройних Силах України;
  •  витрати зроблені у межах затверджених призначень коштів на дану мету або на здійснення витрат є дозвіл відповідного забезпечуючого управління, узгоджений з начальником ЗФО;
  •  витрати здійснені відповідно до діючих норм, ставок, цін, оплачені встановленим порядком і у встановлений термін;
  •  кожна витрата підтверджена справжніми, правильно оформленими виправдними документами.

Усі ці умови необхідно розглядати у поєднанні, тобто кожна фінансова операція повинна одночасно задовольняти усім умовам. Фінансові операції, які здійснені з порушенням хоч однієї з цих умов, визнаються незаконними.

Оригінали документів, що підтверджують здійснення фінансових операцій і оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, називаються виправдувальними документами, які умовно можна розподілити на:

  •  готівкові (по яким проводиться виплата чи оприбуткування грошей готівкою);
  •  безготівкові (по яким проводиться витрата чи надходження грошей безготівково).

Розрахунки за матеріальні цінності, виконані роботи або надані послуги військові частини проводять по рахунках, виставлених для оплати постачальниками товарів або послуг.

Рахунки відповідно до способу оплати поділяються на:

а) сплачувані безготівковим порядком;

б) сплачувані готівкою.

У залежності від характеру виконуваних операцій рахунки можуть бути:

а) за одержані матеріальні цінності;

б) за виконані роботи або надані послуги.

Приймаючи до оплати рахунок за отримані матеріальні цінності, необхідно перевірити наявність:

  •  розписки відповідальної посадової особи про прийом майна (начальника складу, особи, відповідальної за збереження);
  •  відмітки про оприбуткування майна по книзі матеріального обліку з вказівкою номера книги і сторінок, де відкриті особові рахунки за даними видами майна. Відмітка завіряється підписом начальника відповідної служби, у розпорядження якої надійшло майно.

Рахунки за виконані роботи, крім найменування робіт, повинні містити їх стислий опис, а при виконанні складних робіт до рахунків додаються калькуляції вартості робіт. Рахунки повинні мати письмове підтвердження відповідних посадових осіб про виконання і прийом робіт відповідно до договору (замовлення). Прийом виконаної роботи підтверджується актом комісії військової частини, який затверджується правомочною посадовою особою та додається до рахунку. У військових частинах акти затверджуються командиром військової частини.

При виконанні робіт приватною особою в рахунку зазначається його домашня адреса, номер паспорта, дата і місце його видачі.

Для контролю за оплатою рахунків фінансово-економічною службою військової частини проводиться їх реєстрація в спеціально заведеній книзі. При реєстрації вказується дата надходження рахунку, номер і дата платіжного доручення на оплату рахунку або повідомлення постачальнику про відмову в оплаті. Рахунки, що пред’являються військовою частиною іншим юридичним особам за виконані для них роботи, надані послуги та відпущені у дозволених випадках матеріальні цінності, оформляються начальниками відповідних служб і підписуються командиром частини та начальником фінансового органу. Завірені копії цих рахунків зберігаються у справах фінансового органу військової частини.

25. Грошові виправдні документи і загальні правила їх оформлення.

Оригінали документів, що підтверджують здійснення фінансових операцій і оформлені з дотриманням вимог діючого законодавства, називаються виправдними документами.

Різноманітність фінансових операцій приводить до того, що при веденні фінансового господарства використовуються різні виправдні документи. Всі виправдні документи оформлюються на встановлених формалізованих бланках.

Виправдні документи також умовно можна розподілити на:

- готівкові (по яких проводиться витрата чи оприбуткування грошей готівкою);

- безготівкові (по яких проводиться витрата чи оприбуткування грошей безготівково).

У фінансовій службі найбільш часто використовуються такі документи:

- рахунки за придбане майно чи виконані роботи, надані послуги;

  •  роздавальні відомості на виплату грошового забезпечення особовому складу та на інші виплати (форми №№ 13,15,16,17,22,26);
  •  розрахункові, платіжні, розрахунково-платіжні відомості на виплату заробітної плати робітникам та службовцям(форми №№ П-49,П-50,П-51,П-53)

- платіжні доручення;

- об’ява на здачу готівки в установу банку ( об’ява, квитанція, ордер);

- заява на видачу авансу;

- авансові звіти;

- прибуткові та видаткові касові ордери;

- копії документів;

- накладні та інші.

Виправдні документи, які служать підставою для записів фінансових операцій за обліком повинні бути належним чином оформлені, перевірені щодо правильності та законності проведених операцій, підписані та затверджені відповідними особами.

Документи, оформлені з порушенням встановлених правил, виправдними не визначаються та для проведення по обліку не приймаються.

Грошові виправдні документи повинні містити такі обов’язкові для кожного документу дані (реквізити):

- назву документа (рахунок, накладна, роздавальна відомість та ін), номер і дату;

- найменування та адресу організації (військової частини, установи, підприємства), яка склала документ;

- показники господарської операції (в кількісному, якісному та вартісному виразі);

- загальну суму за документом (цифрами та словами);

- підписи осіб, відповідальних за операцію та правильне її оформлення в документі, а також підпис особи, яка затвердила документ, із зазначенням її посадового положення;

- розписку осіб, які одержали та здали майно, грошові суми та цінності;

- відмітку про перевірку та прийняття документу до обліку за підписом начальника фінансового органу військової частини.

Інші дані (реквізити) визначаються характером операцій, які відображаються по обліку.

Всі видаткові грошові документи, сплачені готівкою, у тому числі документи, які додаються до авансових звітів підзвітних осіб, обов’язково погашаються шляхом проставляння штампу чи написом "Оплачено" (із зазначенням дати) особою, яка здійснює оплату документів.

Записи в грошових документах робляться чорнилом, кульковою ручкою чи на друкарській машинці.

Вказівки про те, які грошові документи військових частин чи окремі дані (реквізити) цих документів підлягають заповненню тільки чорнилом, даються Департаментом фінансів Міністерства оборони Украіни.

Грошові документи, для яких встановлена нумерація їх у військовій частині, послідовно нумеруються порядковими номерами від початку до кінця року . Нумерація ведеться окремо за кожним видом документів (роздавальні відомості, реєстри, платіжні доручення, рахунки та ін.). В грошових документах як в текстовій їх частині, так і в цифрових даних помарки та підчистки не допускаються. Допущені в грошових документах помилки виправляються методами коректурним і червоне сторно. Виправлення завіряються на цьому ж документі за підписом осіб, які підписали документ.

Виправлення не допускаються в банківських платіжних документах (чеки, платіжні доручення та ін.),прибуткових, видаткових касових ордерах, грошових атестатах на сім’ї та аліменти, а також в інших документах, визначених Департаментом фінансів Міністерства оборони України.

26. Загальні положення щодо укладання договорів.

Закупівля товарів, робіт і послуг військовою частиною повинна здійснюватися відповідно до чинного законодавства України та з дотриманням принципу максимальної економії й ефективності використання бюджетних коштів.

Основними етапами закупівлі є:

  •  затвердження кошторису;
  •  затвердження річного плану закупівель;
  •  організація та проведення процедур закупівель;
  •  укладання договору;
  •  контроль виконання та оплати договору про закупівлю.

Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється в межах бюджетних призначень на зазначені цілі відповідно до річного плану закупівель, який затверджується командиром військової частини протягом місяця після затвердження кошторису.

Планування закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюється, виходячи з їх річної потреби. Якщо закупівля, виходячи із вартості товарів, робіт і послуг річної потреби визначеного предмета закупівлі підпадає під сферу застосування процедур, визначених законодавством у сфері державних закупівель, військовою частиною повинен бути дотриманий порядок, передбачений вимогами чинного законодавства України, та принцип добросовісної конкуренції серед учасників, відкритість та прозорість на всіх стадіях державних закупівель.

Для здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг у військовій частині відповідно до чинного законодавства України створюється тендерний комітет.

Усі договори укладаються тільки в письмовій формі відповідно до вимог чинного законодавства України на підставі проведених у встановленому законом порядку процедур закупівлі. При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від тих, що були зазначені у тендерній документації, та містити істотні умови, без зазначення яких договір може бути у судовому порядку визнано недійсним (можливість зменшення обсягу закупівлі залежно від реального фінансування видатків, обмеження попередньої оплати тощо).

Проект договору розробляється та візується начальником служби військової частини, у віданні якої знаходиться предмет договору.

Проекти договорів обов’язково включають такі реквізити:

  •  дату і місце укладення договору;
  •  найменування сторін і їх повноваження;
  •  найменування, кількість і в необхідних випадках асортимент (номенклатура) продукції, яка підлягає поставці, види і обсяги робіт, які повинні бути виконані;
  •  сертифікат якості або інший документ, який підтверджує якість і комплектність, номери стандартів, технічних умов (дата затвердження або їх зміст) продукції або їх зразків;
  •  загальний строк дії договору і строки поставки продукції або виконання робіт;
  •  ціни на продукцію і загальну суму договору, вимоги, які ставляться до тари та упаковки;
  •  порядок розрахунків;
  •  розрахункові та інші документи, які підлягають відсиланню постачальником (вантажовідправником) замовнику (вантажоодержувачу);
  •  платіжні та поштові реквізити сторін, а також відвантажувальні реквізити замовника (вантажоодержувача);
  •  порядок одержання і прийому-передачі продукції та їх оформлення;
  •  санкції за невиконання договірних обов’язків та інші умови, які сторони вважають за необхідне передбачити в договорі;
  •  підписи сторін.

Перед підписанням проект договору попередньо перевіряється начальником фінансового органу на наявність кошторисних призначень, правильність застосування цін (тарифів) та відповідність цін тендерній пропозиції учасника – переможця торгів, після чого візується.

У разі наявності у військовій частині посади юрисконсульта кожна сторінка договору візується ним на відповідність чинному законодавству України.

Завізований начальником фінансового органу та юрисконсультом проект договору передається на підпис командиру військової частини. Без віз начальника фінансового органу та юрисконсульта проекти договорів командиру військової частини не подаються.

Договори укладаються у трьох примірниках, два примірники для замовника – військової частини, один – для виконавця. У військовій частині один примірник надається у фінансовий орган для обліку та для взяття зобов’язань, а другий для структурного підрозділу військової частини, що здійснює супровід договорів.

Укладені договори обліковуються в журналі обліку договорів, який зберігається у фінансовому органі.

Контроль з оплати договорів покладається на начальника фінансового органу.

27. Основні вимоги щодо закупівлі товарів та послуг за державні кошти

Верховною Радою України прийнято Закон України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

Цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі для товару (товарів), послуги (послуг) становить або перевищує 20 тисяч гривень, а для робіт - 50 тисяч гривень.

В основу функціонування системи закупівлі за державні кошти покладені такі принципи:

  •  максимальна економія та ефективність;
  •  добросовісна конкуренція серед учасників;
  •  відкритість та прозорість на всіх стадіях державних закупівель;
  •  недискримінація учасників;
  •  об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.

Для сприяння економічності і підвищення ефективності закупівель, а також для припинення зловживань необхідно досягнути максимального розвитку конкуренції, забезпечити справедливе ставлення до постачальників, що спрямовують свої заявки на реалізацію державного підряду, підвищити рівень відкритості та об’єктивності.

Зазначений принцип має особливе значення для країн, де економіка знаходиться на перехідному етапі. В умовах браку коштів при здійснення закупівель важливо закупівлі здійснювати на максимально вигідних умовах.

Добросовісна конкуренція серед учасників передбачає сувору заборону будь яких переговорів між організацією, що закуповує, і постачальниками з питань впливу на прийняття рішень про визначення переможця торгів.

Замовник зобов’язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що учасник пропонує, дає або погоджується дати будь-якій службовій особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція про найм на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або на застосування замовником певного виду процедури закупівлі.

Замовник зобов’язаний відхилити тендерну або кваліфікаційну пропозицію у разі, якщо він має незаперечні докази того, що:

  •  фізичну особу, яка є учасником, було засуджено за злочин, вчинений під час здійснення процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку;
  •  посадову особу учасника, яку призначено ним відповідальною за здійснення процедури закупівлі, було засуджено за злочин, пов’язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку.

Інформація про відхилення тендерної або кваліфікаційної пропозиції та підстави для відхилення подається замовником у звіті про результати проведення процедури закупівлі та протягом семи календарних днів повідомляється учаснику, який допустив несхвальні дії, передбачені цією статтею.

Вітчизняні та іноземні виконавці беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах, як правіло залучаються до участі без обмежень за винятком положень щодо захисту вітчизняного ринку.

Відкритість та прозорість державних закупівель.

З метою запобігання проявам корупції та формування ефективного конкурентного середовища у сфері закупівель замовник зобов’язаний забезпечити прозорість здійснення державних закупівель шляхом оприлюднення необхідної інформації, передбаченої цим Законом щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти за допомогою інформаційних систем у мережі Інтернет, а саме розмістити:

  •  планів закупівель;
  •  оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації;
  •  протокол розкриття тендерних пропозицій;
  •  акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів;
  •  запит щодо цінових пропозицій (котирувань);
  •  звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього;
  •  оголошення про результати проведеної процедури закупівлі;
  •  інформацію, що стосується розгляду карги, у разі її надходження (інформацію про тримання скарги, рішення одо розгляду скарги).

Процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення про неї у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, та в інформаційних системах у мережі Інтернет.

Оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників додатково розміщуються у відповідних міжнародних виданнях або в інформаційних системах у мережі Інтернет англійською мовою у разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну:

- для товарів - 200 тисячам євро;

- для послуг - 300 тисячам євро;

- для робіт - 4 мільйонам євро.

Недискримінація учасників забезпечується конкурсним відбором виконавців у процесі якого постачальник не може бути виключеним із процедури державних закупівель на підставі його національної належності. Тобто вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах. Прозорі та справедливі процедури конкурентних торгів забезпечують можливість вибору найвигіднішої, з економічної точки зору, пропозицій

Об’єктивність та неупередженість оцінки тендерних пропозицій досягається:

  •  детальним вивченням та аналізом пропозицій;
  •  з’ясуванням з претендентами питань, які виникають під час вивчення пропозицій;
  •  відхиленням та поверненням претендентам пропозицій, де є суттєві недоліки;
  •  оцінкою та порівнянням пропозицій для визначення переможця конкурсу.

При цьому замовник повинен:

  •  вимагати від учасника надання інформації щодо його відповідності кваліфікаційним вимогам:
  •  наявність відповідного дозволу або ліцензії на виконання певних робіт чи послуг;
  •  наявність коштів, обладнання та працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
  •  сплата податків і зборів (обов’язкових платежів), передбачених законодавством України;
  •  здійснення підприємницької діяльності відповідно до положень його статуту.

Замовник не повинен встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.

Стадіями державних закупівель є:

  •   1) затвердження кошторису (програми, плану використання державних коштів);
  •   2) затвердження річного плану державних закупівель;
  •   3) обрання і проведення процедур закупівель на підставі затвердженого кошторису (програми, плану використання державних коштів) та річного плану державних закупівель;
  •   4) визначення переможця процедури закупівлі;
  •   5) укладання договорів про закупівлю;
  •   6) складання звіту про результати здійснення процедури закупівлі;
  •   7) виконання договорів про закупівлю;
  •   8) контроль за виконанням договорів про закупівлю.

Рахункова палата здійснює нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель в межах компетенції, визначеної Конституцією України, Законом України “Про Рахункову палату” та іншими законами України.

Реалізацію основної мети Закону щодо створення конкурентного середовища у сфері закупівель забезпечує Антимонопольний комітет України, який є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг.

Державний нагляд, контроль та координація у сфері закупівель здійснюються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг, Рахунковою палатою, Державною контрольно-ревізійною службою України, Державним казначейством України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики відповідно до Закону України “Про державну статистику”, правоохоронними органами в межах компетенції, визначеної Конституцією України та законами України.

Закупівля може здійснюватися шляхом таких процедур:

  •  відкритих торгів із зменшенням ціни;
  •  торгів з обмеженою участю;
  •  двоступеневих торгів;
  •  запиту цінових пропозицій (котирувань);
  •  закупівлі в одного учасника;
  •  редукціон.

Кваліфікаційні вимоги до учасників

Замовник може вимагати від учасників надання ними підтвердженої документально інформації про відповідність кваліфікаційним вимогам. Такими вимогами можуть бути:

  •  наявність дозволу або ліцензії на провадження відповідної діяльності (у випадках, передбачених законодавством);
  •  наявність обладнання, а також працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
  •  сплата податків і зборів (обов’язкових платежів), передбачених законодавством;
  •  провадження учасниками господарської діяльності відповідно до положень їх статутів;
  •  відсутність рішення про визнання учасника в установленому порядку банкрутом чи порушення проти нього справи про банкрутство.

Реєстр недобросовісних учасників

До реєстру недобросовісних учасників включаються відомості про учасників:

  •   які безпідставно відмовилися від підписання договору;
  •   з якими було розірвано договори у зв’язку із суттєвими порушеннями ними умов договору без відповідних підстав;
  •   які вчинили несхвальні та антиконкурентні узгоджені дії, передбачені цим Законом;
  •   які порушили законодавство про захист економічної конкуренції у сфері державних закупівель;
  •   які надали у тендерних пропозиціях будь-яку недостовірну інформацію.

28. Формування і організація діяльності тендерного комітету. Акцепт тендерних пропозицій та укладання договорів

Тендерний комітет створюється для організації та проведення процедур закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти на засадах колегіальності у прийнятті рішень, відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості.

Склад тендерного комітету, положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету замовника не можуть входити посадові особи та представники учасників, їх близькі родичі, посадові особи об’єднань підприємств, їх представники та близькі родичі.

Членами тендерного комітету є представники замовника в кількості не менше 5 осіб.

Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, який призначається рішенням замовника у вигляді відповідного розпорядчого акта та є особою, що має право на підписання договорів про закупівлю. Голова тендерного комітету організовує його роботу і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.

Голова тендерного комітету призначає заступника (заступників) голови, відповідального секретаря та визначає функції кожного члена тендерного комітету.

Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях тендерного комітету, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менше двох третин членів тендерного комітету. У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є ухвальним.

Рішення комітету оформляється протоколом, який підписується усіма членами тендерного комітету, що брали участь у голосуванні.

Члени тендерного комітету протягом шести місяців з моменту вступу до тендерного комітету мають отримати відповідні свідоцтва встановленого зразка про проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель. Повторне підвищення кваліфікації або навчання здійснюється не рідше одного разу кожні два роки.

Спеціалісти, юристи, економісти, консультанти та інші фізичні чи юридичні особи, які можуть залучатися до роботи тендерних комітетів на договірних засадах відповідно до законодавства, та нотаріуси, які посвідчують договори про закупівлю (в разі нотаріального посвідчення договорів про закупівлю на вимогу замовника), не можуть бути членами тендерного комітету та не несуть відповідальності за рішення, дії або бездіяльність тендерного комітету та службових осіб замовника, учасника чи інших осіб, та за виконання (невиконання) договорів про закупівлю, укладених на підставі рішення тендерного комітету замовника, та за наслідки, спричинені такими рішеннями, діями або бездіяльністю.

Звіт про результати здійснення процедури закупівлі

У звіті про результати здійснення процедури закупівлі за встановленою формою, який зберігається замовником протягом трьох років, обов’язково зазначаються:

  •  стислий опис предмета закупівлі;
  •  найменування та адреси учасників, що подали тендерні пропозиції, кваліфікаційні пропозиції, найменування та адреса учасника, з яким укладено договір про закупівлю, а також ціна цього договору;
  •  ціна і стислий опис інших основних умов кожної тендерної пропозиції та договору про закупівлю, а також додаткові умови, запропоновані учасниками;
  •  стислий виклад критеріїв порівняння та оцінки тендерних пропозицій і визначення переможця процедури закупівлі;
  •  у разі відхилення окремих або всіх тендерних пропозицій - обгрунтування підстав відхилення;
  •  дата опублікування оголошення про заплановану закупівлю (оголошення про проведення попередньої кваліфікації учасників, оголошення щодо цінових пропозицій (котирувань);
  •  виклад причин і обставин, якими керувався замовник торгів під час обрання іншої процедури закупівлі, ніж процедура відкритих торгів із зменшенням ціни, з обгрунтуванням її вибору;
  •  стислий виклад будь-яких запитів щодо роз’яснення кваліфікаційної або тендерної документації, відповідей на них, а також будь-яких змін цієї документації;
  •  у разі якщо в результаті торгів не було укладено договір про закупівлю, - виклад підстав такого рішення;
  •  у разі відхилення тендерної пропозиції - виклад підстав для відхилення;
  •  відомості про кваліфікацію учасників, що подали тендерні пропозиції; заявки на участь у попередній кваліфікації учасників або запис про відсутність таких заявок; підстави застосування попередньої кваліфікації учасників; подані оскарження, позови та результати їх розгляду; зупинення процедури закупівлі; склад тендерного комітету;
  •  дата акцепту тендерної пропозиції та укладення договору про закупівлю;
  •  адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет та коди, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет;
  •  інформація про відсутність учасника - переможця процедури закупівлі в реєстрі недобросовісних учасників;
  •  інформація про наявність учасника - переможця процедури закупівлі в тематичному каталозі учасників процедур закупівель.

Під час оплати за договорами, укладеними підприємствами, банки перевіряють наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів.

У разі здійснення торгів з обмеженою участю чи процедури закупівлі в одного учасника органи казначейства (обслуговуючий банк) не мають права здійснювати платежі з рахунку замовника згідно з узятим зобов’язанням за договором, якщо закупівлю здійснено з порушенням вимог статті 14 цього Закону. Інформацію про такі договори Державне казначейство України (обслуговуючий банк) протягом двох робочих днів надсилає до правоохоронних органів, а також до Комісії, Антимонопольного комітету України, Тендерної палати України.

Звіт про результати процедури закупівлі (крім інформації, що містить державну таємницю) протягом 10 календарних днів з дати його затвердження оприлюднюється замовником в інформаційній системі у мережі Інтернет.

Строк зберігання документів щодо здійснення процедур закупівель має становити три роки.

Акцепт тендерної пропозиції та укладення договору  про закупівлю

Замовник акцептує тендерну пропозицію, що визнана найкращою за результатами оцінки.

Протягом п’яти календарних днів з дня акцепту замовник надсилає переможцю торгів повідомлення про акцепт тендерної пропозиції, строк дії якої не закінчений, а також надсилає всім учасникам процедур відкритих торгів із зменшенням ціни, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю письмове повідомлення про результати торгів (у тому числі через інформаційні системи в мережі Інтернет) із зазначенням назви та місцезнаходження учасника-переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки.

З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації у строк не раніше ніж через п’ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів із зменшенням ціни, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 21 робочий день з дня акцепту. Всі витрати, пов’язані з укладанням договору, можуть покладатися на учасника - переможця процедури закупівлі, на умовах, визначених у тендерній документації. Будь-які витрати, понесені учасником - переможцем процедури закупівлі у зв’язку з участю в тендері та укладенням договору, в тому числі пов’язані з його нотаріальним посвідченням на вимогу замовника, не вважаються збитками і не підлягають відшкодуванню учаснику.

У разі відмови учасника, тендерну пропозицію якого було акцептовано, підписати договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації замовник повторно визначає найкращу тендерну пропозицію з тих, строк дії яких ще не минув, за винятком випадків, коли всі тендерні пропозиції було відхилено.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

71954. Биогафия В.В.Геммерлинга 75.42 KB
  Владимир Владимирович Геммерлинг жил в очень насыщенный историческими событиями период родился в Российской Империи жил в Российской республике Советской России пережил Великую Отечественную Войну и умер в СССР. Став взрослым Вольдемар переменил свое имя на Владимир.
71956. Жизнь и научная деятельность Сергея Семеновича Неуструева 57.98 KB
  Период с конца XIX по начало XX вв. в России был насыщен событиями как на уровне страны, так и на международном уровне. Это время экономического роста и развития промышленности, производство в которой возросло в 2,5 раза.
71957. Онтология счастья: Любовь, творчество и развитие 32.38 KB
  За всю историю человечество создало множество теорий пытающихся вывести определенные правила подобрать ключи к заветной дверце которая отворяет дорогу в счастье. Человек всегда думал о счастье. Но счастье это настолько глубокое настолько интимное переживание что никакие общие...
71958. Узагальнена таблиця, додавання одноцифрових чисел. Знаходження за таблицею результатів додавання та віднімання. Задачі на дві дії 44 KB
  Мета: повторити і закріпити та систематизувати знання учнів з додавання та віднімання в межах 20 з переходом через десяток, продовжити роботу над розв’язанням задач; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати почуття взаємодопомоги, працьовитості, любові до математики.
71959. Число и цифра 1 43.5 KB
  Тип урока: изучение нового материала. Цели: научить узнавать и называть цифру 1, обозначать один предмет цифрой 1, находить цифры в окружающей обстановке,объяснять их смысл. Задачи: закреплять умения устного счёта в пределах 10 в прямом и обратном порядке;
71960. Вправи і задачі на додавання і віднімання в межах 20 38.5 KB
  Вдосконалювати обчислювальні навички в межах 20 закріплювати вміння розв’язувати задачі опрацьованих видів розвивати мислення увагу мовлення виховувати відповідальність взаємодопомогу. Під час подорожі ми будемо розв’язувати приклади і задачі на додавання і віднімання в межах 20.
71961. Число і цифра 7. Утворення числа способом прилічування 1. Порівняння чисел у межах 7. Попереднє і наступне числа. Написання цифри 7 112.5 KB
  Мета: ввести поняття числа сім познайомити з написанням цифри 7; учити порівнювати предмети; вправляти в лічбі предметів; закріплювати вміння співвідносити кількість предметів і число; узагальнити вміння записувати й розв’язувати приклади на додавання; розвивати мислення; виховувати уважність.