2597

Позакласне (додаткове) читання світової літератури в школі

Контрольная

Литература и библиотековедение

Сутність поняття позакласне читання. Значення позакласного читання учнів. Принципи організації позакласного читання. Принципи добору творів для позакласного читання. Організація системи позакласного читання. Методичні прийоми орг...

Украинкский

2013-01-06

25.07 KB

154 чел.

  1.  Сутність поняття «позакласне читання».
  2.  Значення позакласного читання учнів.
  3. Принципи організації позакласного читання.
  4. Принципи добору творів для позакласного читання.
  5.  Організація системи позакласного читання.
  6. Методичні прийоми організації, стимулювання та контролю позакласного читання учнів.
  7. Програми про позакласне читання та уроки позакласного читання.
  8.  Уроки позакласного читання.
  9. Головні умови успішної організації позакласного читання:


Література

  1. Ісаєва О.О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури: Посібник для вчителя. – К.: Ленвіт, 2000. – С. 140-180.
  2. Качурин М.Г. Внеклассное чтение и внеклассная работа по литературе // Методика преподавания литературы: Учебник для студентов пед ин-тов по спец. № 2101 «Рус. яз и лит.» / Р.Ф.Брандесов, Т.В.Зверс, М.Г.Качурин и др.; Под ред. З.Я.Рез. – 2-е изд., дораб. – М.: Просвещение, 1985. – С. 341-346.
  3. Клименко Ж., Ісаєва О. Зарубіжна література: Посібник-хрестоматія для позакласного та самостійного читання. 5-7 класи. – Донецьк: БАО, 2001. – 480 с.
  4. Мірошниченко Л., Ісаєва О., Клименко Ж. У світі зарубіжної літератури: Посібник-хрестоматія для позакласного читання. 5 клас. – К.: Просвіта, 1998. – 480 с.


1. Сутність поняття «позакласне читання».

Виділяють:

  1. читання програмових творів, що вивчаються текстуально (обов’язкове, основне читання);
    1. позакласне (додаткове) читання (здійснюється під керівництвом та контролем учителя);
    2. самостійне читання (не кероване вчителем, стихійне (за власним вибором) або за порадою вчителя).

За О.О.Ісаєвою, позакласне читання – це «вид самостійного читання учнів, що здійснюється під керівництвом учителя-словесника на основі рекомендованих списків творів, запропонованих чинними програмами з літератури» [Організація та розвиток читацької діяльності школярів. – С.54]. Останнім часом все частіше вживається термін «додаткове читання» (відносно основного).

2. Значення позакласного читання:

  1. підвищення інтересу до літератури, формування потреби в читанні художніх творів;
    1. протидія негативному впливу масової культури;
    2. активізація та гармонізація літературного розвитку школярів;
    3. формування читацької культури, художніх смаків школярів;
    4. уміння орієнтуватися в безмежному книжковому морі;
    5. уміння критично оцінювати прочитане;
    6. ефективне вирішення освітньо-виховних завдань.

«Успех всей разнообразной работы по воспитанию школьников во многом определяется тем, приобретают ли они потребность в самостоятельном серьёзном чтении, умеют ли найти хорошую книгу, способны ли её достаточно полно понять и пережить» [М.Г.Качурин / Рез: 341-342].

3. Принципи організації позакласного читання:

  1. добровільність (не знижувати оцінку тому, хто не прочитав, в підвищувати, хто прочитав твір);
  2. інтерес (формування мотивів звернення до книги);
  3. вивчення читача (вивчення кола читання учнів);
  4. систематичність;
  5. зв’язок із читанням програмових творів.

4. Принципи добору творів для позакласного читання:

  1. персоналії (читання додаткового твору автора, що вивчається текстуально);
  2. жанрово-родовий (читання додаткового твору, спільного з основним у жанрово-родовому відношенні);
  3. проблемно-тематичний (читання додаткового твору, спільного з основним у проблемно-тематичному відношенні);
  4. взаємозв’язку української та зарубіжної літератур;
  5. зв’язку з сучасним літературним процесом;
  6. актуальності.

5. Організація системи позакласного читання.

1) Рекомендувати дітям літературу для позакласного читання варто наприкінці навчального року (список літератури для читання влітку).

2) Напередодні нового навчального року (складаючи календарно-тематичне планування) плануємо уроки позакласного (додаткового) читання (4-8 на рік).

3) На початку нового навчального року вивчити коло читання читачів (анкетування, бесіди).

4) На початку кожної теми рекомендуємо учням прочитати конкретний твір самостійно. Прагнемо не просто дати завдання, але зацікавити учнів читанням, яскраво презентувати твір.

5) Протягом вивчення програмової теми цікавимося ходом самостійного читання твору, запитуємо про перші враження. Нагадуємо про необхідність висловити свої міркування про книгу в читацьких щоденниках, ведення альбому власних ілюстрацій.

6) Наприкінці теми обов’язково проводимо бесіду з додаткового читання. Вона може відбуватися як на комбінованому уроці (50% часу – на вивчення програмової теми, 50% – на бесіду з додаткового читання), так і на окремому уроці позакласного читання).

7) Використовуємо самостійно прочитані учнями твори у процесі організації позакласних заходів із літератури.

8) У процесі тематичного оцінювання обов’язково враховувати результати позакласного читання учнів.

9) Наприкінці навчального року підводимо підсумки позакласного читання: конкурс читацьких щоденників, альбомів власних ілюстрацій, захист читацького формуляра, читацька конференція, вручення грамоти «Кращий читач», випуск газети «У світі книг» тощо.

6. Методичні прийоми організації, стимулювання та контролю позакласного читання учнів:

  1. анкетування (альбом «Кращі читачі ... класу»);
  2. індивідуальні та колективні бесіди;
  3. рекомендації вчителя;
  4. прихована рекомендація вчителя (учитель ділиться своїми враженнями (радістю) від щойно прочитаної книги, або приємними спогадами від книги, прочитаної у такому жяя, як учні, віці);
  5. «трибуна читача» (на початку уроку – літературна хвилинка – усний відгук учня про самостійно прочитаний твір або читання напам’ять вивченого за бажанням вірша;
  6. поетична хвилинка: а) вірші, пов’язані з темою уроку; б) улюблені вірші; в) власні вірші.
  7. книжкові виставки (персональні, жанрові, тематичні);
  8. презентація твору: анотація чи рекламний ролік);
  9. виразне читання уривку твору (до найцікавішого моменту);
  10. перегляд фрагменту к/ф за мотивами художнього твору;
  11. збирання учнівської бібліотеки;
  12. складання карток для учнівської бібліотеки (бібліографічні відомості + анотація + де можна взяти);
  13. складання усних і письмових анотацій, післямов і передмов до книг, рецензій, відгуків, рефератів за творами для позакласного читання;
  14. проведення засідань гуртка книголюбів;
  15. «Куточок читача» (5-6 кл.): іменні кишені, куди вкладається оформлена картка з інформацією про прочитаний твір.
  16. захист читацького формуляру;
  17. захист (конкурс) альбому власних ілюстрацій;
  18. конкурс на кращий читацький щоденник тощо.

7. Програми про позакласне читання та уроки позакласного читання.

У програмах 2001 р. в кінці майже кожної теми є рубрика «Рекомендована література для додаткового читання», а в кінці програми список літератури для самостійного читання. У пояснювальній записці зазначається: «Вчитель... може замінювати твори, рекомендовані програмами для обов’язкового вивчення, текстами, зазначеними у рубриці «Рекомендована література для додаткового читання» (до 20%) « [ ]. Програми 2001 р. передбачають проведення уроків додаткового читання: 5 кл. – 4 год. на рік, 6-11 кл. – по 2 год. Цього недостатньо для залучення учнів до активного позакласного читання. За радянських часів уроки позакласного читання проводилися 1 раз на місяць. Програми 2001 р. надають учителю таку можливість: учитель «має право змінювати кількість годин, передбачених для вивчення оглядових і монографічних тем (у межах розділу), для проведення бесід із додаткового читання...». Програми 2005 р. не виділяють спеціальні години на уроки позакласного читання. Ці години можна взяти: а) з резервного часу (по 8 годин на рік): «Резервний час учитель може використати на власний розсуд: додати години на вивчення якоїсь програмової теми, залучити до кола вивчення додатковий твір тощо»; б) вилучити години на позакласне читання «із загальної кількості годин, відведених на конкретний розділ/тему». У кінці програм 2005 р. є додаток «Додаткова література для читання» (по класам).

8. Уроки позакласного читання. 

УПЧ – «проміжна ланка між вивченням програмових творів й різноманітною позанавчальною роботою» [Рез: 341]. Проводимо 1 раз на 1-2 місяці (в кінці однієї великої теми).

Мета УПЧ:

  1. допомогти учням у самостійних пошуках книг, навчити орієнтуватися в книжковому морі;
    1. стимулювання і контроль процесу позакласного читання;
    2. гармонізація літературного розвитку школярів;
    3. вдосконалення навичок самостійного аналізу художніх творів тощо.

Види УПЧ:

  1.  бібліотечні (бібліографічні): дати уявлення про бібліотеку, розташування в ній книг, види каталогів та вказівників, наявні у бібліотеці літературні енциклопедії, серії книжок про письменників, словники літературознавчих термінів, довідникова література, періодичні видання, критична література (5-6 класи);
  2.  уроки-рекомендації книги: бібліографічні рекомендації (на літо), презентація книги;
  3.  уроки за вже прочитаною книгою: урок-бесіда, урок-диспут, читацька конференція,урок-огляд, урок-семінар, урок-консультація; уроки з елементами театралізації (урок-концерт, урок-інсценізація, урок-театр живого слова; урок розповідання твору; урок-екскурсія (в театр, кінотеатр), заочна екскурсія; урок-конкурс, урок-гра; урок-захист читацького формуляра, урок-презентація читацького щоденника (або альбому власних ілюстрацій); урок-обговорення художнього фільму за мотивами книги; урок-створення кіносценарію за прочитаним твором; урок написання творчих робіт (анотацій, відгуків, рецензій, передмов, післямов), комбінований (з уроком текстуального вивчення програмового твору); інтегрований (з образотворчим мистецтвом, музикою, історією, географією); урок-огляд літературних періодичних видань («Всесвіт»);
  4.  урок за критичними матеріалами до твору (урок-дослідження у творчих групах) тощо.

Головне на уроці позакласного читання – свято спілкування!!!

9. Головні умови успішної організації позакласного читання:

  1. високий авторитет учителя;
    1. інтерес учнів до уроків літератури;
    2. обстановка довірливості між учнем та вчителем;
    3. інтерес учителя до читання!!!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45407. Понятие субъекта преступления и его признаки 24 KB
  Понятие субъекта преступления и его признаки Субъект преступления это физическое вменяемое лицо достигшее к моменту совершения преступления возраста уголовной ответственности установленного Кодексом. Субъект преступления является одним из обязательных элементов состава преступления и характеризуется следующими обязательными признаками. Субъектом преступления по российскому уголовному праву может быть только физическое лицо человек как гражданин Российской Федерации так и иностранные граждане не пользующиеся правом...
45408. Понятие конфискации имущества 32.5 KB
  Понятие конфискации имущества Конфискация имущества представляет собой принудительное безвозмездное изъятие имущества в доход государства. Конфискацию не следует путать с изъятием имущества. Изъятие имущества носит временный характер может быть как добровольным так и принудительным имеет обратимый характер например изъятие автомобиля для помещения его на штрафстоянку. Следует положительно оценить новацию законодателя предусмотревшего в УК РФ конфискацию имущества в качестве иной меры уголовноправового характера и ограничившего сферу ее...
45409. Понятие наказания и его признаки 28.5 KB
  Понятие наказания и его признаки Наказание это предусмотренная уголовным законом мера государственного принуждения применяемая по приговору суда к лицу признанному виновным в совершении преступления и заключающаяся в лишении или ограничении его прав и свобод. Признаки уголовного наказания: это особая форма государственного принуждения к лицу виновному в совершении какоголибо преступления предусмотренного уголовным законом; назначается от имени государства и только по приговору суда; имеет всегда строго индивидуальный и публичный...
45410. Понятие и признаки преступления 28.5 KB
  Понятие и признаки преступления Понятие преступления определяет статья 14 УК РФ: Преступлением признается виновно совершенное общественно опасное деяние запрещенное настоящим Кодексом под угрозой наказания. Из этого определения вытекают четыре обязательных признака преступления: общественная опасность противоправность виновность и наказуемость. Общественная опасность как признак преступления является качественным или материальным признаком. Общественная опасность является объективным свойством преступления.
45411. Понятие и признаки состава преступления 25.5 KB
  Понятие и признаки состава преступления Состав преступления это совокупность объективных и субъективных признаков закрепленных в уголовном законе которые характеризуют общественно опасное деяние как конкретное преступление. Признаки преступления это указанные в законе конкретные свойства преступления которые позволяют отграничить один состав преступления от другого. Элементы состава преступления включают группу признаков и соответствуют различным сторонам преступления: объекту объективной стороне субъекту и субъективной стороне....
45413. Понятие уголовного права 37.5 KB
  Нет преступления нет наказания без точного указания на то в законе. Тем не менее принцип равенства перед уголовным законом не означает что все лица совершившие преступления в том числе и тождественные подлежат одинаковой ответственности и им назначается одинаковое наказание например к несовершеннолетним не может быть применена смертная кара и т. соответствовать характеру и степени общественной опасности преступления а также личности виновного. Понятие и признаки состава...
45414. Принципы уголовного права 25 KB
  Принципы уголовного права Принцип законности ст. 3 УК конституционный принцип уголовного права. Данный принцип определяет что преступность и наказуемость деяния определяется только уголовным законом Российской Федерации. Данный принцип запрещает применение уголовного закона по аналогии ч.
45415. Строение и система уголовного права 29 KB
  Особенная часть уголовного права изучает конкретные преступления по их родам и видам: преступления против жизни здоровья личности; против свободы чести и достоинства личности; против половой неприкосновенности и половой свободы личности; против конституционных прав и свобод человека и гражданина; против семьи и несовершеннолетних; против собственности; преступления в сфере экономической деятельности; против интересов службы в коммерческих и иных организациях; против общественной безопасности; против здоровья населения и общественной...