2597

Позакласне (додаткове) читання світової літератури в школі

Контрольная

Литература и библиотековедение

Сутність поняття позакласне читання. Значення позакласного читання учнів. Принципи організації позакласного читання. Принципи добору творів для позакласного читання. Організація системи позакласного читання. Методичні прийоми орг...

Украинкский

2013-01-06

25.07 KB

151 чел.

  1.  Сутність поняття «позакласне читання».
  2.  Значення позакласного читання учнів.
  3. Принципи організації позакласного читання.
  4. Принципи добору творів для позакласного читання.
  5.  Організація системи позакласного читання.
  6. Методичні прийоми організації, стимулювання та контролю позакласного читання учнів.
  7. Програми про позакласне читання та уроки позакласного читання.
  8.  Уроки позакласного читання.
  9. Головні умови успішної організації позакласного читання:


Література

  1. Ісаєва О.О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури: Посібник для вчителя. – К.: Ленвіт, 2000. – С. 140-180.
  2. Качурин М.Г. Внеклассное чтение и внеклассная работа по литературе // Методика преподавания литературы: Учебник для студентов пед ин-тов по спец. № 2101 «Рус. яз и лит.» / Р.Ф.Брандесов, Т.В.Зверс, М.Г.Качурин и др.; Под ред. З.Я.Рез. – 2-е изд., дораб. – М.: Просвещение, 1985. – С. 341-346.
  3. Клименко Ж., Ісаєва О. Зарубіжна література: Посібник-хрестоматія для позакласного та самостійного читання. 5-7 класи. – Донецьк: БАО, 2001. – 480 с.
  4. Мірошниченко Л., Ісаєва О., Клименко Ж. У світі зарубіжної літератури: Посібник-хрестоматія для позакласного читання. 5 клас. – К.: Просвіта, 1998. – 480 с.


1. Сутність поняття «позакласне читання».

Виділяють:

  1. читання програмових творів, що вивчаються текстуально (обов’язкове, основне читання);
    1. позакласне (додаткове) читання (здійснюється під керівництвом та контролем учителя);
    2. самостійне читання (не кероване вчителем, стихійне (за власним вибором) або за порадою вчителя).

За О.О.Ісаєвою, позакласне читання – це «вид самостійного читання учнів, що здійснюється під керівництвом учителя-словесника на основі рекомендованих списків творів, запропонованих чинними програмами з літератури» [Організація та розвиток читацької діяльності школярів. – С.54]. Останнім часом все частіше вживається термін «додаткове читання» (відносно основного).

2. Значення позакласного читання:

  1. підвищення інтересу до літератури, формування потреби в читанні художніх творів;
    1. протидія негативному впливу масової культури;
    2. активізація та гармонізація літературного розвитку школярів;
    3. формування читацької культури, художніх смаків школярів;
    4. уміння орієнтуватися в безмежному книжковому морі;
    5. уміння критично оцінювати прочитане;
    6. ефективне вирішення освітньо-виховних завдань.

«Успех всей разнообразной работы по воспитанию школьников во многом определяется тем, приобретают ли они потребность в самостоятельном серьёзном чтении, умеют ли найти хорошую книгу, способны ли её достаточно полно понять и пережить» [М.Г.Качурин / Рез: 341-342].

3. Принципи організації позакласного читання:

  1. добровільність (не знижувати оцінку тому, хто не прочитав, в підвищувати, хто прочитав твір);
  2. інтерес (формування мотивів звернення до книги);
  3. вивчення читача (вивчення кола читання учнів);
  4. систематичність;
  5. зв’язок із читанням програмових творів.

4. Принципи добору творів для позакласного читання:

  1. персоналії (читання додаткового твору автора, що вивчається текстуально);
  2. жанрово-родовий (читання додаткового твору, спільного з основним у жанрово-родовому відношенні);
  3. проблемно-тематичний (читання додаткового твору, спільного з основним у проблемно-тематичному відношенні);
  4. взаємозв’язку української та зарубіжної літератур;
  5. зв’язку з сучасним літературним процесом;
  6. актуальності.

5. Організація системи позакласного читання.

1) Рекомендувати дітям літературу для позакласного читання варто наприкінці навчального року (список літератури для читання влітку).

2) Напередодні нового навчального року (складаючи календарно-тематичне планування) плануємо уроки позакласного (додаткового) читання (4-8 на рік).

3) На початку нового навчального року вивчити коло читання читачів (анкетування, бесіди).

4) На початку кожної теми рекомендуємо учням прочитати конкретний твір самостійно. Прагнемо не просто дати завдання, але зацікавити учнів читанням, яскраво презентувати твір.

5) Протягом вивчення програмової теми цікавимося ходом самостійного читання твору, запитуємо про перші враження. Нагадуємо про необхідність висловити свої міркування про книгу в читацьких щоденниках, ведення альбому власних ілюстрацій.

6) Наприкінці теми обов’язково проводимо бесіду з додаткового читання. Вона може відбуватися як на комбінованому уроці (50% часу – на вивчення програмової теми, 50% – на бесіду з додаткового читання), так і на окремому уроці позакласного читання).

7) Використовуємо самостійно прочитані учнями твори у процесі організації позакласних заходів із літератури.

8) У процесі тематичного оцінювання обов’язково враховувати результати позакласного читання учнів.

9) Наприкінці навчального року підводимо підсумки позакласного читання: конкурс читацьких щоденників, альбомів власних ілюстрацій, захист читацького формуляра, читацька конференція, вручення грамоти «Кращий читач», випуск газети «У світі книг» тощо.

6. Методичні прийоми організації, стимулювання та контролю позакласного читання учнів:

  1. анкетування (альбом «Кращі читачі ... класу»);
  2. індивідуальні та колективні бесіди;
  3. рекомендації вчителя;
  4. прихована рекомендація вчителя (учитель ділиться своїми враженнями (радістю) від щойно прочитаної книги, або приємними спогадами від книги, прочитаної у такому жяя, як учні, віці);
  5. «трибуна читача» (на початку уроку – літературна хвилинка – усний відгук учня про самостійно прочитаний твір або читання напам’ять вивченого за бажанням вірша;
  6. поетична хвилинка: а) вірші, пов’язані з темою уроку; б) улюблені вірші; в) власні вірші.
  7. книжкові виставки (персональні, жанрові, тематичні);
  8. презентація твору: анотація чи рекламний ролік);
  9. виразне читання уривку твору (до найцікавішого моменту);
  10. перегляд фрагменту к/ф за мотивами художнього твору;
  11. збирання учнівської бібліотеки;
  12. складання карток для учнівської бібліотеки (бібліографічні відомості + анотація + де можна взяти);
  13. складання усних і письмових анотацій, післямов і передмов до книг, рецензій, відгуків, рефератів за творами для позакласного читання;
  14. проведення засідань гуртка книголюбів;
  15. «Куточок читача» (5-6 кл.): іменні кишені, куди вкладається оформлена картка з інформацією про прочитаний твір.
  16. захист читацького формуляру;
  17. захист (конкурс) альбому власних ілюстрацій;
  18. конкурс на кращий читацький щоденник тощо.

7. Програми про позакласне читання та уроки позакласного читання.

У програмах 2001 р. в кінці майже кожної теми є рубрика «Рекомендована література для додаткового читання», а в кінці програми список літератури для самостійного читання. У пояснювальній записці зазначається: «Вчитель... може замінювати твори, рекомендовані програмами для обов’язкового вивчення, текстами, зазначеними у рубриці «Рекомендована література для додаткового читання» (до 20%) « [ ]. Програми 2001 р. передбачають проведення уроків додаткового читання: 5 кл. – 4 год. на рік, 6-11 кл. – по 2 год. Цього недостатньо для залучення учнів до активного позакласного читання. За радянських часів уроки позакласного читання проводилися 1 раз на місяць. Програми 2001 р. надають учителю таку можливість: учитель «має право змінювати кількість годин, передбачених для вивчення оглядових і монографічних тем (у межах розділу), для проведення бесід із додаткового читання...». Програми 2005 р. не виділяють спеціальні години на уроки позакласного читання. Ці години можна взяти: а) з резервного часу (по 8 годин на рік): «Резервний час учитель може використати на власний розсуд: додати години на вивчення якоїсь програмової теми, залучити до кола вивчення додатковий твір тощо»; б) вилучити години на позакласне читання «із загальної кількості годин, відведених на конкретний розділ/тему». У кінці програм 2005 р. є додаток «Додаткова література для читання» (по класам).

8. Уроки позакласного читання. 

УПЧ – «проміжна ланка між вивченням програмових творів й різноманітною позанавчальною роботою» [Рез: 341]. Проводимо 1 раз на 1-2 місяці (в кінці однієї великої теми).

Мета УПЧ:

  1. допомогти учням у самостійних пошуках книг, навчити орієнтуватися в книжковому морі;
    1. стимулювання і контроль процесу позакласного читання;
    2. гармонізація літературного розвитку школярів;
    3. вдосконалення навичок самостійного аналізу художніх творів тощо.

Види УПЧ:

  1.  бібліотечні (бібліографічні): дати уявлення про бібліотеку, розташування в ній книг, види каталогів та вказівників, наявні у бібліотеці літературні енциклопедії, серії книжок про письменників, словники літературознавчих термінів, довідникова література, періодичні видання, критична література (5-6 класи);
  2.  уроки-рекомендації книги: бібліографічні рекомендації (на літо), презентація книги;
  3.  уроки за вже прочитаною книгою: урок-бесіда, урок-диспут, читацька конференція,урок-огляд, урок-семінар, урок-консультація; уроки з елементами театралізації (урок-концерт, урок-інсценізація, урок-театр живого слова; урок розповідання твору; урок-екскурсія (в театр, кінотеатр), заочна екскурсія; урок-конкурс, урок-гра; урок-захист читацького формуляра, урок-презентація читацького щоденника (або альбому власних ілюстрацій); урок-обговорення художнього фільму за мотивами книги; урок-створення кіносценарію за прочитаним твором; урок написання творчих робіт (анотацій, відгуків, рецензій, передмов, післямов), комбінований (з уроком текстуального вивчення програмового твору); інтегрований (з образотворчим мистецтвом, музикою, історією, географією); урок-огляд літературних періодичних видань («Всесвіт»);
  4.  урок за критичними матеріалами до твору (урок-дослідження у творчих групах) тощо.

Головне на уроці позакласного читання – свято спілкування!!!

9. Головні умови успішної організації позакласного читання:

  1. високий авторитет учителя;
    1. інтерес учнів до уроків літератури;
    2. обстановка довірливості між учнем та вчителем;
    3. інтерес учителя до читання!!!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25819. Теории голосообразования: милоэлаксическая, нейрохронаксическая 14.58 KB
  Основная суть образование голоса фонация происходит на фазе выдоха при участии воздушной струи и голосовых складок. При этом колебание голосовых складок происходит пассивно под действием воздуха. При поражении иннервации речевого аппарата происходит нарушение речи и голосообразования.
25820. Заболевания наружного носа и носовой полости: Атрезии 24 KB
  Заболевания наружного носа и носовой полости: Атрезии. Врожденные аномалии наружного носа в виде полного его отсутствия расщепления кончика носа двойного носа и пр. встречаются крайне редко и не имеют такого практического значения как врожденные и приобретенные изменения в полости носа ведущие к нарушению проходимости носовой полости для вдыхаемого и выдыхаемого воздуха. Сужение и зарастание полости носа.
25821. Травмы. Искривления носовой перегородки. Инородные тела носа 15.29 KB
  Инородные тела носа. У 80 людей перегородка носа может быть незначительно деформирована. Искривлённая перегородка носа обычно приводит к затруднению дыхания. Чаще всего причина искривления перегородки носа – травмы.
25822. Острый и хронический ринит. Связь заболевания носа и среднего уха 14.78 KB
  Связь заболевания носа и среднего уха. Рини́т насморк синдром воспаления слизистой оболочки носа. Острый ринит возникает как следствие воздействия на слизистую оболочку полости носа вирусной или бактериальной инфекции. Поражение распространяется на обе половины носа.
25823. Полипы носа 14.67 KB
  Полипы носа. Назальные полипы обычно делят на антрохоанальные полипы и этмоидальные полипы. Несмотря на их удаление во время хирургического вмешательства назальные полипы возникают повторно примерно в 70 случаев. Она может быть проведена под общей или местной анестезией полипы удаляют при помощи эндоскопической хирургии.
25824. Заболевания полости рта. Дефекты губ и нёба 16.78 KB
  Дефекты губ и нёба. Аномалии твёрдого нёба: слишком высокое и узкое – готическое плоское и низкое расщелины твёрдого нёба. Расще́лина нёба разрыв расщелина в средней части нёба возникающая вследствие не заращения двух половин нёба в период эмбрионального развития. Может быть поражена лишь часть нёба например только мягкое нёбо или язычок нёба или же расщелина может проходить по всей длине сочетаясь с билатеральными расщелинами в передней части верхней челюсти; нередко такие дети рождаются с расщелиной губы.
25825. Дефекты языка 13.97 KB
  Дефекты языка. К аномалиям развития языка относится прежде всего полное его отсутствие или аглоссия; недоразвитие языка микроглоссия или ненормально большой язык макроглоссия. Сравнительно частым дефектом развития является врождённое укорочение уздечки языка. При этом дефекте движения языка могут быть затруднены т.
25826. Дефекты челюстей и зубов. Прикусы: нормальный и патологический. Аномалии прикуса 15.92 KB
  Дефекты челюстей и зубов. Неправильное звукопроизношение особенно у детей вызывается различными дефектами строения челюстей которые ведут к аномалиям прикуса: – прогнатией – когда верхняя челюсть сильно выдается вперед; – прогенией – когда нижняя челюсть выступает вперед; – открытым передним прикусом – когда между верхними и нижними зубами при их смыкании остается промежуток; – боковым прикусом – когда при смыкании боковых зубов остаётся промежуток. Диастема аномалия положения зубов; чрезмерно широкий промежуток между резцами верхней...
25827. Нервно-мышечные нарушения полости рта 14.1 KB
  Одной из причин поражения лицевого нерва является воспаление среднего уха т. Из других причин необходимо отметить его травматические поражения и простудное воздействие. Паралич лицевого нерва бывает как правило односторонним что приводим к асимметричной деформации лица: на стороне поражения не закрывается глаз не поднимается бровь угол рта и щека опущены книзу отведение губ и оскаливание зубов невозможны весь рот перетянут на противоположную сторону. губы на стороне поражения не смыкаются и воздух свободно выходит через...