2597

Позакласне (додаткове) читання світової літератури в школі

Контрольная

Литература и библиотековедение

Сутність поняття позакласне читання. Значення позакласного читання учнів. Принципи організації позакласного читання. Принципи добору творів для позакласного читання. Організація системи позакласного читання. Методичні прийоми орг...

Украинкский

2013-01-06

25.07 KB

154 чел.

  1.  Сутність поняття «позакласне читання».
  2.  Значення позакласного читання учнів.
  3. Принципи організації позакласного читання.
  4. Принципи добору творів для позакласного читання.
  5.  Організація системи позакласного читання.
  6. Методичні прийоми організації, стимулювання та контролю позакласного читання учнів.
  7. Програми про позакласне читання та уроки позакласного читання.
  8.  Уроки позакласного читання.
  9. Головні умови успішної організації позакласного читання:


Література

  1. Ісаєва О.О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури: Посібник для вчителя. – К.: Ленвіт, 2000. – С. 140-180.
  2. Качурин М.Г. Внеклассное чтение и внеклассная работа по литературе // Методика преподавания литературы: Учебник для студентов пед ин-тов по спец. № 2101 «Рус. яз и лит.» / Р.Ф.Брандесов, Т.В.Зверс, М.Г.Качурин и др.; Под ред. З.Я.Рез. – 2-е изд., дораб. – М.: Просвещение, 1985. – С. 341-346.
  3. Клименко Ж., Ісаєва О. Зарубіжна література: Посібник-хрестоматія для позакласного та самостійного читання. 5-7 класи. – Донецьк: БАО, 2001. – 480 с.
  4. Мірошниченко Л., Ісаєва О., Клименко Ж. У світі зарубіжної літератури: Посібник-хрестоматія для позакласного читання. 5 клас. – К.: Просвіта, 1998. – 480 с.


1. Сутність поняття «позакласне читання».

Виділяють:

  1. читання програмових творів, що вивчаються текстуально (обов’язкове, основне читання);
    1. позакласне (додаткове) читання (здійснюється під керівництвом та контролем учителя);
    2. самостійне читання (не кероване вчителем, стихійне (за власним вибором) або за порадою вчителя).

За О.О.Ісаєвою, позакласне читання – це «вид самостійного читання учнів, що здійснюється під керівництвом учителя-словесника на основі рекомендованих списків творів, запропонованих чинними програмами з літератури» [Організація та розвиток читацької діяльності школярів. – С.54]. Останнім часом все частіше вживається термін «додаткове читання» (відносно основного).

2. Значення позакласного читання:

  1. підвищення інтересу до літератури, формування потреби в читанні художніх творів;
    1. протидія негативному впливу масової культури;
    2. активізація та гармонізація літературного розвитку школярів;
    3. формування читацької культури, художніх смаків школярів;
    4. уміння орієнтуватися в безмежному книжковому морі;
    5. уміння критично оцінювати прочитане;
    6. ефективне вирішення освітньо-виховних завдань.

«Успех всей разнообразной работы по воспитанию школьников во многом определяется тем, приобретают ли они потребность в самостоятельном серьёзном чтении, умеют ли найти хорошую книгу, способны ли её достаточно полно понять и пережить» [М.Г.Качурин / Рез: 341-342].

3. Принципи організації позакласного читання:

  1. добровільність (не знижувати оцінку тому, хто не прочитав, в підвищувати, хто прочитав твір);
  2. інтерес (формування мотивів звернення до книги);
  3. вивчення читача (вивчення кола читання учнів);
  4. систематичність;
  5. зв’язок із читанням програмових творів.

4. Принципи добору творів для позакласного читання:

  1. персоналії (читання додаткового твору автора, що вивчається текстуально);
  2. жанрово-родовий (читання додаткового твору, спільного з основним у жанрово-родовому відношенні);
  3. проблемно-тематичний (читання додаткового твору, спільного з основним у проблемно-тематичному відношенні);
  4. взаємозв’язку української та зарубіжної літератур;
  5. зв’язку з сучасним літературним процесом;
  6. актуальності.

5. Організація системи позакласного читання.

1) Рекомендувати дітям літературу для позакласного читання варто наприкінці навчального року (список літератури для читання влітку).

2) Напередодні нового навчального року (складаючи календарно-тематичне планування) плануємо уроки позакласного (додаткового) читання (4-8 на рік).

3) На початку нового навчального року вивчити коло читання читачів (анкетування, бесіди).

4) На початку кожної теми рекомендуємо учням прочитати конкретний твір самостійно. Прагнемо не просто дати завдання, але зацікавити учнів читанням, яскраво презентувати твір.

5) Протягом вивчення програмової теми цікавимося ходом самостійного читання твору, запитуємо про перші враження. Нагадуємо про необхідність висловити свої міркування про книгу в читацьких щоденниках, ведення альбому власних ілюстрацій.

6) Наприкінці теми обов’язково проводимо бесіду з додаткового читання. Вона може відбуватися як на комбінованому уроці (50% часу – на вивчення програмової теми, 50% – на бесіду з додаткового читання), так і на окремому уроці позакласного читання).

7) Використовуємо самостійно прочитані учнями твори у процесі організації позакласних заходів із літератури.

8) У процесі тематичного оцінювання обов’язково враховувати результати позакласного читання учнів.

9) Наприкінці навчального року підводимо підсумки позакласного читання: конкурс читацьких щоденників, альбомів власних ілюстрацій, захист читацького формуляра, читацька конференція, вручення грамоти «Кращий читач», випуск газети «У світі книг» тощо.

6. Методичні прийоми організації, стимулювання та контролю позакласного читання учнів:

  1. анкетування (альбом «Кращі читачі ... класу»);
  2. індивідуальні та колективні бесіди;
  3. рекомендації вчителя;
  4. прихована рекомендація вчителя (учитель ділиться своїми враженнями (радістю) від щойно прочитаної книги, або приємними спогадами від книги, прочитаної у такому жяя, як учні, віці);
  5. «трибуна читача» (на початку уроку – літературна хвилинка – усний відгук учня про самостійно прочитаний твір або читання напам’ять вивченого за бажанням вірша;
  6. поетична хвилинка: а) вірші, пов’язані з темою уроку; б) улюблені вірші; в) власні вірші.
  7. книжкові виставки (персональні, жанрові, тематичні);
  8. презентація твору: анотація чи рекламний ролік);
  9. виразне читання уривку твору (до найцікавішого моменту);
  10. перегляд фрагменту к/ф за мотивами художнього твору;
  11. збирання учнівської бібліотеки;
  12. складання карток для учнівської бібліотеки (бібліографічні відомості + анотація + де можна взяти);
  13. складання усних і письмових анотацій, післямов і передмов до книг, рецензій, відгуків, рефератів за творами для позакласного читання;
  14. проведення засідань гуртка книголюбів;
  15. «Куточок читача» (5-6 кл.): іменні кишені, куди вкладається оформлена картка з інформацією про прочитаний твір.
  16. захист читацького формуляру;
  17. захист (конкурс) альбому власних ілюстрацій;
  18. конкурс на кращий читацький щоденник тощо.

7. Програми про позакласне читання та уроки позакласного читання.

У програмах 2001 р. в кінці майже кожної теми є рубрика «Рекомендована література для додаткового читання», а в кінці програми список літератури для самостійного читання. У пояснювальній записці зазначається: «Вчитель... може замінювати твори, рекомендовані програмами для обов’язкового вивчення, текстами, зазначеними у рубриці «Рекомендована література для додаткового читання» (до 20%) « [ ]. Програми 2001 р. передбачають проведення уроків додаткового читання: 5 кл. – 4 год. на рік, 6-11 кл. – по 2 год. Цього недостатньо для залучення учнів до активного позакласного читання. За радянських часів уроки позакласного читання проводилися 1 раз на місяць. Програми 2001 р. надають учителю таку можливість: учитель «має право змінювати кількість годин, передбачених для вивчення оглядових і монографічних тем (у межах розділу), для проведення бесід із додаткового читання...». Програми 2005 р. не виділяють спеціальні години на уроки позакласного читання. Ці години можна взяти: а) з резервного часу (по 8 годин на рік): «Резервний час учитель може використати на власний розсуд: додати години на вивчення якоїсь програмової теми, залучити до кола вивчення додатковий твір тощо»; б) вилучити години на позакласне читання «із загальної кількості годин, відведених на конкретний розділ/тему». У кінці програм 2005 р. є додаток «Додаткова література для читання» (по класам).

8. Уроки позакласного читання. 

УПЧ – «проміжна ланка між вивченням програмових творів й різноманітною позанавчальною роботою» [Рез: 341]. Проводимо 1 раз на 1-2 місяці (в кінці однієї великої теми).

Мета УПЧ:

  1. допомогти учням у самостійних пошуках книг, навчити орієнтуватися в книжковому морі;
    1. стимулювання і контроль процесу позакласного читання;
    2. гармонізація літературного розвитку школярів;
    3. вдосконалення навичок самостійного аналізу художніх творів тощо.

Види УПЧ:

  1.  бібліотечні (бібліографічні): дати уявлення про бібліотеку, розташування в ній книг, види каталогів та вказівників, наявні у бібліотеці літературні енциклопедії, серії книжок про письменників, словники літературознавчих термінів, довідникова література, періодичні видання, критична література (5-6 класи);
  2.  уроки-рекомендації книги: бібліографічні рекомендації (на літо), презентація книги;
  3.  уроки за вже прочитаною книгою: урок-бесіда, урок-диспут, читацька конференція,урок-огляд, урок-семінар, урок-консультація; уроки з елементами театралізації (урок-концерт, урок-інсценізація, урок-театр живого слова; урок розповідання твору; урок-екскурсія (в театр, кінотеатр), заочна екскурсія; урок-конкурс, урок-гра; урок-захист читацького формуляра, урок-презентація читацького щоденника (або альбому власних ілюстрацій); урок-обговорення художнього фільму за мотивами книги; урок-створення кіносценарію за прочитаним твором; урок написання творчих робіт (анотацій, відгуків, рецензій, передмов, післямов), комбінований (з уроком текстуального вивчення програмового твору); інтегрований (з образотворчим мистецтвом, музикою, історією, географією); урок-огляд літературних періодичних видань («Всесвіт»);
  4.  урок за критичними матеріалами до твору (урок-дослідження у творчих групах) тощо.

Головне на уроці позакласного читання – свято спілкування!!!

9. Головні умови успішної організації позакласного читання:

  1. високий авторитет учителя;
    1. інтерес учнів до уроків літератури;
    2. обстановка довірливості між учнем та вчителем;
    3. інтерес учителя до читання!!!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79443. Разработка программы досугового мероприятия: основные этапы и выразительные средства 30.53 KB
  Можно встретить следующие виды таких программ: Познавательноразвлекательная программа конкурс викторина интеллектуальная игра Праздничная историческая программа литературномузыкальные композиции к памятным датам концертные программы и др. Такие программы требуют от организаторов творчества фантазии и изобретательства а также четкого построения сценария с учетом возраста аудитории. Популярными видами комплексных досуговых программ являются шоупрограммы пышное костюмированное сценическое действие с участием звезд в небольших...
79444. Тенденции развития современного туризма 29.65 KB
  В то же время увеличивается роль стран Нового Света в туристских обменах. В настоящее время наблюдаются такие пропорции: массовые или групповые туристы составляют 2030 от общего числа туристов; остальные 7080 индивидуальные туристы путешествующие в близлежащие страны. Это соотношение в последние годы меняется в пользу массового туризма причины чего следующие: уменьшение числа последовательных дней отпуска и в то же время увеличение частоты отпусков; низкая цена авиаперевозок; увеличение числа чартеров; повышенная заинтересованность...
79445. Ресурсная база социально-культурной деятельности 24.71 KB
  Ресурсы это вспомогательные средства методы и формы СКД Ресурсная база СКД это все те средства возможности которые позволяют осуществлять различные виды деятельности создавать культурные услуги блага. Ресурсная база СКД это совокупность организационных финансовых хозяйственных информационнометодических психологопедагогических кадровых нормативно правовых условий. Ресурсная база СКД это совокупность основных компонентов необходимых для производства конкретного продукта культурных благ и услуг.
79446. Информационная культура личности. Сущность, структура, пути формирования 27.69 KB
  В последние годы возрос интерес к понятию информационная культура. Информационная культура это часть общей культуры общества личности. Понятие информационной культура важно тем что выполняет технологический срез всех информационных процессов в обществе концентрирует внимание исследователей на достигнутом уровне обращения с информацией позволяет судить о направленности и быстроте изменений в этой области и таким образом прогнозировать ее дальнейшее развитие.
79447. Методика проведения эмпирического исследования социально-культурной деятельности 32.48 KB
  Это дает дополнительные возможности для углубления в сущность правовой коллизии в мотивационные сферы ее участников. Документы в качестве артефактов то есть искусственных вторичных фактов способны свидетельствовать о действительных некогда существовавших первичных фактах правовой жизни общества и личности. Сведенные воедино оба эти взгляда социологический и правоведческий дают объемное изображение исследуемой социальноправовой реалии позволяют зафиксировать в ней такие свойства и грани мимо которых исследователи действуй они...
79448. Социально-культурная деятельность в системе непрерывного образования 26.54 KB
  Целостность системы непрерывного образования благоприятна для эстетического развития которое осуществляется на всех этапах возрастного развития личности гармонизирует и развивает все духовные способности человека необходимые в различных областях творчества и профессиональной деятельности. Во второй половине XX века концепция непрерывного образования приобретает главенствующую роль в развитии педагогической мысли. Лениграндом в 1965 году на форуме ЮНЕСКО была представлена концепция непрерывного образования в которой основой всех...
79449. Сущность и специфика педагогики сотворчества 27.9 KB
  В современной педагогике такая деятельность обозначается как педагогика сотворчества. Педагогика сотворчества совместная взаимопроникающая и взаимодополняющая деятельность педагога и воспитанника периодически меняющихся ролями и ведущая к их взаимному обогащению и развитию; вопервых возможна лишь на основе знаний объективно существующих законов норм и правил межличностного общения без соблюдения которых вообще невозможна никакая конструктивная совместная деятельность. Вторым условием педагогики сотворчества является индивидуальный...
79450. Менеджмент: общие понятия, виды и особенности проявления в социально-культурной сфере 26.64 KB
  Менеджмент совокупность методов принципов средства и форм управления хозяйственными организациями с целью повышения эффективности их работы. С точки зрения привлекаемых ресурсов менеджмент делится на: финансовый менеджмент; менеджмент в сфере управления материальнотехническими ресурсами; менеджмент персонала; информационный менеджмент управление в сфере высоких информационных технологий; менеджмент во временной сфере построение сетевых графиков исполнения работ составление расписаний движений ресурсов оптимизационные задачи...
79451. Досуг оказывает огромное воздействие на все сферы жизнедеятельности человека и содержит в себе значительный воспитательный потенциал 29.79 KB
  Педагогическая сущность культурнодосуговой деятельности учащихся в процессе социального воспитания определяется тем что досуг это прежде всего необходимый и неотъемлемый элемент их образа жизни и является пространством для удовлетворения учащимися потребностей в творческом самовыражении духовнокультурном росте интеллектуальном и физическом самосовершенствовании выполнении широкого круга социальных ролей тем самым рассматривается как наиболее благоприятное воспитательное поле. В досуговой сфере заключены широкие воспитательные...