2597

Позакласне (додаткове) читання світової літератури в школі

Контрольная

Литература и библиотековедение

Сутність поняття позакласне читання. Значення позакласного читання учнів. Принципи організації позакласного читання. Принципи добору творів для позакласного читання. Організація системи позакласного читання. Методичні прийоми орг...

Украинкский

2013-01-06

25.07 KB

153 чел.

  1.  Сутність поняття «позакласне читання».
  2.  Значення позакласного читання учнів.
  3. Принципи організації позакласного читання.
  4. Принципи добору творів для позакласного читання.
  5.  Організація системи позакласного читання.
  6. Методичні прийоми організації, стимулювання та контролю позакласного читання учнів.
  7. Програми про позакласне читання та уроки позакласного читання.
  8.  Уроки позакласного читання.
  9. Головні умови успішної організації позакласного читання:


Література

  1. Ісаєва О.О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури: Посібник для вчителя. – К.: Ленвіт, 2000. – С. 140-180.
  2. Качурин М.Г. Внеклассное чтение и внеклассная работа по литературе // Методика преподавания литературы: Учебник для студентов пед ин-тов по спец. № 2101 «Рус. яз и лит.» / Р.Ф.Брандесов, Т.В.Зверс, М.Г.Качурин и др.; Под ред. З.Я.Рез. – 2-е изд., дораб. – М.: Просвещение, 1985. – С. 341-346.
  3. Клименко Ж., Ісаєва О. Зарубіжна література: Посібник-хрестоматія для позакласного та самостійного читання. 5-7 класи. – Донецьк: БАО, 2001. – 480 с.
  4. Мірошниченко Л., Ісаєва О., Клименко Ж. У світі зарубіжної літератури: Посібник-хрестоматія для позакласного читання. 5 клас. – К.: Просвіта, 1998. – 480 с.


1. Сутність поняття «позакласне читання».

Виділяють:

  1. читання програмових творів, що вивчаються текстуально (обов’язкове, основне читання);
    1. позакласне (додаткове) читання (здійснюється під керівництвом та контролем учителя);
    2. самостійне читання (не кероване вчителем, стихійне (за власним вибором) або за порадою вчителя).

За О.О.Ісаєвою, позакласне читання – це «вид самостійного читання учнів, що здійснюється під керівництвом учителя-словесника на основі рекомендованих списків творів, запропонованих чинними програмами з літератури» [Організація та розвиток читацької діяльності школярів. – С.54]. Останнім часом все частіше вживається термін «додаткове читання» (відносно основного).

2. Значення позакласного читання:

  1. підвищення інтересу до літератури, формування потреби в читанні художніх творів;
    1. протидія негативному впливу масової культури;
    2. активізація та гармонізація літературного розвитку школярів;
    3. формування читацької культури, художніх смаків школярів;
    4. уміння орієнтуватися в безмежному книжковому морі;
    5. уміння критично оцінювати прочитане;
    6. ефективне вирішення освітньо-виховних завдань.

«Успех всей разнообразной работы по воспитанию школьников во многом определяется тем, приобретают ли они потребность в самостоятельном серьёзном чтении, умеют ли найти хорошую книгу, способны ли её достаточно полно понять и пережить» [М.Г.Качурин / Рез: 341-342].

3. Принципи організації позакласного читання:

  1. добровільність (не знижувати оцінку тому, хто не прочитав, в підвищувати, хто прочитав твір);
  2. інтерес (формування мотивів звернення до книги);
  3. вивчення читача (вивчення кола читання учнів);
  4. систематичність;
  5. зв’язок із читанням програмових творів.

4. Принципи добору творів для позакласного читання:

  1. персоналії (читання додаткового твору автора, що вивчається текстуально);
  2. жанрово-родовий (читання додаткового твору, спільного з основним у жанрово-родовому відношенні);
  3. проблемно-тематичний (читання додаткового твору, спільного з основним у проблемно-тематичному відношенні);
  4. взаємозв’язку української та зарубіжної літератур;
  5. зв’язку з сучасним літературним процесом;
  6. актуальності.

5. Організація системи позакласного читання.

1) Рекомендувати дітям літературу для позакласного читання варто наприкінці навчального року (список літератури для читання влітку).

2) Напередодні нового навчального року (складаючи календарно-тематичне планування) плануємо уроки позакласного (додаткового) читання (4-8 на рік).

3) На початку нового навчального року вивчити коло читання читачів (анкетування, бесіди).

4) На початку кожної теми рекомендуємо учням прочитати конкретний твір самостійно. Прагнемо не просто дати завдання, але зацікавити учнів читанням, яскраво презентувати твір.

5) Протягом вивчення програмової теми цікавимося ходом самостійного читання твору, запитуємо про перші враження. Нагадуємо про необхідність висловити свої міркування про книгу в читацьких щоденниках, ведення альбому власних ілюстрацій.

6) Наприкінці теми обов’язково проводимо бесіду з додаткового читання. Вона може відбуватися як на комбінованому уроці (50% часу – на вивчення програмової теми, 50% – на бесіду з додаткового читання), так і на окремому уроці позакласного читання).

7) Використовуємо самостійно прочитані учнями твори у процесі організації позакласних заходів із літератури.

8) У процесі тематичного оцінювання обов’язково враховувати результати позакласного читання учнів.

9) Наприкінці навчального року підводимо підсумки позакласного читання: конкурс читацьких щоденників, альбомів власних ілюстрацій, захист читацького формуляра, читацька конференція, вручення грамоти «Кращий читач», випуск газети «У світі книг» тощо.

6. Методичні прийоми організації, стимулювання та контролю позакласного читання учнів:

  1. анкетування (альбом «Кращі читачі ... класу»);
  2. індивідуальні та колективні бесіди;
  3. рекомендації вчителя;
  4. прихована рекомендація вчителя (учитель ділиться своїми враженнями (радістю) від щойно прочитаної книги, або приємними спогадами від книги, прочитаної у такому жяя, як учні, віці);
  5. «трибуна читача» (на початку уроку – літературна хвилинка – усний відгук учня про самостійно прочитаний твір або читання напам’ять вивченого за бажанням вірша;
  6. поетична хвилинка: а) вірші, пов’язані з темою уроку; б) улюблені вірші; в) власні вірші.
  7. книжкові виставки (персональні, жанрові, тематичні);
  8. презентація твору: анотація чи рекламний ролік);
  9. виразне читання уривку твору (до найцікавішого моменту);
  10. перегляд фрагменту к/ф за мотивами художнього твору;
  11. збирання учнівської бібліотеки;
  12. складання карток для учнівської бібліотеки (бібліографічні відомості + анотація + де можна взяти);
  13. складання усних і письмових анотацій, післямов і передмов до книг, рецензій, відгуків, рефератів за творами для позакласного читання;
  14. проведення засідань гуртка книголюбів;
  15. «Куточок читача» (5-6 кл.): іменні кишені, куди вкладається оформлена картка з інформацією про прочитаний твір.
  16. захист читацького формуляру;
  17. захист (конкурс) альбому власних ілюстрацій;
  18. конкурс на кращий читацький щоденник тощо.

7. Програми про позакласне читання та уроки позакласного читання.

У програмах 2001 р. в кінці майже кожної теми є рубрика «Рекомендована література для додаткового читання», а в кінці програми список літератури для самостійного читання. У пояснювальній записці зазначається: «Вчитель... може замінювати твори, рекомендовані програмами для обов’язкового вивчення, текстами, зазначеними у рубриці «Рекомендована література для додаткового читання» (до 20%) « [ ]. Програми 2001 р. передбачають проведення уроків додаткового читання: 5 кл. – 4 год. на рік, 6-11 кл. – по 2 год. Цього недостатньо для залучення учнів до активного позакласного читання. За радянських часів уроки позакласного читання проводилися 1 раз на місяць. Програми 2001 р. надають учителю таку можливість: учитель «має право змінювати кількість годин, передбачених для вивчення оглядових і монографічних тем (у межах розділу), для проведення бесід із додаткового читання...». Програми 2005 р. не виділяють спеціальні години на уроки позакласного читання. Ці години можна взяти: а) з резервного часу (по 8 годин на рік): «Резервний час учитель може використати на власний розсуд: додати години на вивчення якоїсь програмової теми, залучити до кола вивчення додатковий твір тощо»; б) вилучити години на позакласне читання «із загальної кількості годин, відведених на конкретний розділ/тему». У кінці програм 2005 р. є додаток «Додаткова література для читання» (по класам).

8. Уроки позакласного читання. 

УПЧ – «проміжна ланка між вивченням програмових творів й різноманітною позанавчальною роботою» [Рез: 341]. Проводимо 1 раз на 1-2 місяці (в кінці однієї великої теми).

Мета УПЧ:

  1. допомогти учням у самостійних пошуках книг, навчити орієнтуватися в книжковому морі;
    1. стимулювання і контроль процесу позакласного читання;
    2. гармонізація літературного розвитку школярів;
    3. вдосконалення навичок самостійного аналізу художніх творів тощо.

Види УПЧ:

  1.  бібліотечні (бібліографічні): дати уявлення про бібліотеку, розташування в ній книг, види каталогів та вказівників, наявні у бібліотеці літературні енциклопедії, серії книжок про письменників, словники літературознавчих термінів, довідникова література, періодичні видання, критична література (5-6 класи);
  2.  уроки-рекомендації книги: бібліографічні рекомендації (на літо), презентація книги;
  3.  уроки за вже прочитаною книгою: урок-бесіда, урок-диспут, читацька конференція,урок-огляд, урок-семінар, урок-консультація; уроки з елементами театралізації (урок-концерт, урок-інсценізація, урок-театр живого слова; урок розповідання твору; урок-екскурсія (в театр, кінотеатр), заочна екскурсія; урок-конкурс, урок-гра; урок-захист читацького формуляра, урок-презентація читацького щоденника (або альбому власних ілюстрацій); урок-обговорення художнього фільму за мотивами книги; урок-створення кіносценарію за прочитаним твором; урок написання творчих робіт (анотацій, відгуків, рецензій, передмов, післямов), комбінований (з уроком текстуального вивчення програмового твору); інтегрований (з образотворчим мистецтвом, музикою, історією, географією); урок-огляд літературних періодичних видань («Всесвіт»);
  4.  урок за критичними матеріалами до твору (урок-дослідження у творчих групах) тощо.

Головне на уроці позакласного читання – свято спілкування!!!

9. Головні умови успішної організації позакласного читання:

  1. високий авторитет учителя;
    1. інтерес учнів до уроків літератури;
    2. обстановка довірливості між учнем та вчителем;
    3. інтерес учителя до читання!!!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34682. Хімічні процеси в стратосфері 99.5 KB
  У стратосфері на висотах менше 50 км відбувається утворення озону за реакцією O2 O → O3 Нестабільна молекула озону в збудженому стані O3 перетворюється в стабільну молекулу озону в результаті реакції з так званою третьою часткою в якості якої виступають молекули кисню і азоту що містяться в повітрі в найбільшій кількості: O3 M → O3 M 107 кДж Швидкість утворення озону пропорційна добутку концентрацій що беруть участь у реакціях частинок. Таким чином існує максимум швидкості утворення озону який припадає на...
34683. Аерозоль і клімат 311.5 KB
  Оцінка прямого впливу аерозолів на радіаційний баланс дає досить широкі Schätzungen der direkten Wirkung von erosolen uf den Strhlungshushlt zeigen eine reltiv große Bndbreite und beruhen weitgehend uf Modellstudien die nicht nur für die vorindustrielle Zeit sondern uch für die Gegenwrt schwer zu verifizieren sind. Die Unsicherheiten beruhen zum einen druf dss selbst der ktuelle tmosphärische Gehlt einzelner erosolrten nicht genu feststeht zum nderen druf dss die Größenverteilung die chemische Zusmmensetzung die Mischung und die...
34684. Водяной пар в атмосфере и гидрологический цикл 44.5 KB
  В отличие от большинства других присутствующих в атмосфере газов содержание водяного пара может очень сильно меняться. По мере того как молекулы воды переходят в воздух давление пара в воздухе увеличивается. Если температура воздуха продолжает увеличиваться то для поддержания насыщенного состояния пара число молекул поступающих в воздух также должно увеличиваться если конечно жидкость еще имеется. Давление пара служит мерой для другой величины также выражающей количество пара содержащегося в воздухе и называемой абсолютной влажностью.
34685. Вплив атмосферної циркуляції на транспорт хімічних речовин 144.5 KB
  Розподіл та концентрація хімічних речовин у атмосфері залежить від особливостей переміщення повітряних мас яке обумовлене загальною циркуляцією атмосфери. Внаслідок цього є постійний річний обмін енергією від низьких до високих широт завдяки океанічним і повітряним течіям рис. Оскільки Земля найсильніше нагрівається на екваторі то потоки нагрітого екваторіального повітря піднімаються високо вгору набагато вище ніж повітря в інших широтах. Під час екваторіального підйому повітря повітряні маси із низьких і високих широт...
34686. ГЛОБАЛЬНІ ЗМІНИ ВМІСТУ ОЗОНУ В АТМОСФЕРІ ЗЕМЛІ 281 KB
  Аналіз накопичених за перші 10 15 років матеріалів спостережень показав що кількість озону в стратосфері зменшується і виникло припущення що причиною цього є виробнича діяльність людини. У заяві містилось перше попередження про зменшення кількості озону і повязаних у звязку з цим небезпечних наслідках. Зменшення кількості озону особливо помітне над холодним антарктичним континентом так звані озонові дірки†було вперше помічено тут.
34687. Джерела формування аерозолів та їх розподіл в атмосфері 99.5 KB
  Класифікація аерозолів за походженням За умовами формування виділяють первинні і вторинні аерозолі. Первинні аерозолі вносяться в атмосферу завдяки диспергуванню матеріалу на поверхні Землі вітрова ерозія спалювання різних видів палива в промислових регіонах пожежі в тропічних лісах винесення морських аерозолів з поверхні морів та океанів космічний пил. Вторинні аерозолі утворюються в результаті хімічних перетворень газоподібних речовинпопередників в атмосфері.
34688. Проблема выбора. Альтернативные издержки и кривая производственных возможностей 30.32 KB
  Почему Для удовлетворения потребностей необходимы экономические блага которые создаются с помощью факторов производства а их количество ограниченно. Например не все земли пригодны для производства сельскохозяйственной продукции. Возникает проблема выбора: как распорядиться ограниченными факторами производства чтобы полнее удовлетворить свои потребности Отдавая предпочтение чемуто делая выбор мы одновременно от чегото отказываемся. Эти 1000 тракторов от которых пришлось отказаться правительству являются альтернативными...
34689. Спрос. Закон спроса. Кривая спроса. 184.21 KB
  Закон спроса. Кривая спроса. Спрос и величина спроса это разные понятия. Величина спроса зависит от цены.
34690. Предложение. Закон предложения. Кривая предложения 17.42 KB
  Закон предложения. Кривая предложения. Предложение и величина предложения это разные понятия. Величина предложения зависит от цены.